Редагування Якутська мова

{{Мова
| Колір = алтайська
| Назва = Якутська мова
| Самоназва = Саха тыла,  ''Saxa tyla''
| Поширена_в={{RUS}}
| Регіон=[[Якутія|Саха]]<br />[[Магаданська область]], [[Іркутська область]], [[Красноярський край]], [[Хабаровський край]]
| Кількість_мовців= понад 450 тис. чол.
| Місце=
| Класифікація=[[Алтайські мови|Алтайська сім'я]]
:[[тюркські мови]]
::якутська підгрупа
| Регулює= Академія наук Республіки Саха 
| Державна=
| Офіційна= [[Якутія|Республіка Саха (Якутія)]]
| ISO_639= немає
| ISO_639-2= sah
| ISO_639-3= [[iso639-3:sah|sah]]
| image = SakhaDolganWorld.jpg
| image_width = 300 px
| image_caption = <small> на мапі темнішим вказано поширення якутської, світлішим&nbsp;— долганської мов
|}}
'''Яку́тська мо́ва''' (самоназва ''саха́ ты́ла'')&nbsp;— мова [[Якути|якутів]], основного населення [[Якутія|Республіки Саха]] (суб'єкт [[РФ]]), [[тюркські народи|тюркського]] народу північно-східного [[Сибір]]у і деяких прилеглих територій ([[Східна Азія]]).

== Розповсюдження і кількість мовців ==

Якутською (саха) мовою розмовляють [[якути]] і деякі нацменшини [[Якутія|Республіки Саха-Якутія]] ([[Росія]]), а також у прилеглих адміністративних одиницях країни&nbsp;— у [[Магаданська область|Магаданській]], [[Іркутська область|Іркутській]] областях, у [[Красноярський край|Красноярському]] і [[Хабаровський край|Хабаровському]] краях. 

Історично так склалося, що якутська мова виконувала роль [[лінгва франка]] в [[Сибір|Східному Сибіру]], тому нею розмовляли (і розмовляють) інші народи регіону&nbsp;— [[долгани]], [[евени]], [[евенки]], [[юкагіри]] тощо; крім того поширеними явищами є [[білінгвізм]] і багатомовність&nbsp;— російсько-якутсько-юкагірська, російсько-якутсько-евенкійська тощо. 

Чисельність носіїв якутської мови за даними [[Перепис населення|препису населення]] РФ [[2002]] року&nbsp;— 456&nbsp;288 осіб.
<ref>[http://www.perepis2002.ru/ct/doc/TOM_04_04.xls Розповсюдженість володіння мовою (крім російської) // Перепис населення Росії 2002 {{ref-ru}}]</ref>.
{| border="0" cellpadding="3" cellspacing="5" align="center"
| style="background: #aaaaff;" align="center" | '''TÜRKİYE TÜRKÇESİ (Y)''' 
| style="background: #aaaaff;" align="center" | '''KIRGIZ TÜRKÇESİ (C)'''
| style="background: #aaaaff;" align="center" | '''SAHA TÜRKÇESİ (S)'''
| style="background: #aaaaff;" align="center" | '''Кыргыз түркчеси ''' 
| style="background: #aaaaff;" align="center" | '''Саха түркчеси'''
| style="background: #aaaaff;" align="center" | '''Түркие түркчеси '''
|- <
| style="background: #dddaff;"  | yıl
| style="background: #ddddff;"  | Cıl 
| style="background: #ddddff;"  | Sıl 
| style="background: #ddddff;"  | жыл 
| style="background: #ddddff;"  | Сыл 
| style="background: #ddddff;"  | йыл &nbsp;
|-
| style="background: #eeeeff;"  | yağmur
| style="background: #eeeeff;"  | camgır
| style="background: #eeeeff;"  | Samıır 
| style="background: #ddddff;"  | жамгыр 
| style="background: #eeeeff;"  | самыыр 
| style="background: #eeeeff;"  | яғмур &nbsp;
|-
| style="background: #ddddff;"  | Yaka
| style="background: #ddddff;"  | caka 
| style="background: #ddddff;"  | Sağa
| style="background: #ddddff;"  | жака  
| style="background: #ddddff;"  | саҕа 
| style="background: #ddddff;"  | яка &nbsp;
|-
| style="background: #eeeeff;"  | yalamak
| style="background: #eeeeff;"  | caloo
| style="background: #eeeeff;"  | Salaa
| style="background: #eeeeff;"  | жалоо 
| style="background: #eeeeff;"  | салаа  
| style="background: #eeeeff;"  | яламак &nbsp;
|-
| style="background: #ddddff;"  | Yaş
| style="background: #ddddff;"  | caş
| style="background: #ddddff;"  | Saas
| style="background: #ddddff;"  | жаш 
| style="background: #ddddff;"  | саас 
| style="background: #ddddff;"  | яш &nbsp;
|-
| style="background: #eeeeff;"  | yaşdaş
| style="background: #eeeeff;"  | caştaş 
| style="background: #eeeeff;"  | Saastıı kihi
| style="background: #eeeeff;"  | жашташ 
| style="background: #eeeeff;"  | саастыы киһи 
| style="background: #eeeeff;"  | яшдаш &nbsp;
|-
| style="background: #ddddff;"  | Yat
| style="background: #ddddff;"  | cat
| style="background: #ddddff;"  | Sit-
| style="background: #ddddff;"  | жат 
| style="background: #ddddff;"  | сит 
| style="background: #ddddff;"  | ят &nbsp;
|-		
| style="background: #eeeeff;"  | yedi
| style="background: #eeeeff;"  | ceti 
| style="background: #eeeeff;"  | Sette
| style="background: #eeeeff;"  | жети 
| style="background: #eeeeff;"  | сэттэ 
| style="background: #eeeeff;"  | ети &nbsp;
|-
| style="background: #ddddff;"  | Yel
| style="background: #ddddff;"  | cel 
| style="background: #ddddff;"  | Siel
| style="background: #ddddff;"  | жел 
| style="background: #ddddff;"  | сиэл 
| style="background: #ddddff;"  | ел &nbsp;
|-
| style="background: #eeeeff;"  | yeni
| style="background: #eeeeff;"  | cañı 
| style="background: #eeeeff;"  | Saña
| style="background: #eeeeff;"  | жаңы 
| style="background: #eeeeff;"  | саҥа 
| style="background: #eeeeff;"  | ени &nbsp;
|-
| style="background: #ddddff;"  | Yeniden
| style="background: #ddddff;"  | cañıdan 
| style="background: #ddddff;"  | Sañattan
| style="background: #ddddff;"  | жаңыдан 
| style="background: #ddddff;"  | саҥаттан
| style="background: #ddddff;"  | енидең &nbsp;
|-
| style="background: #eeeeff;"  | yer
| style="background: #eeeeff;"  | cer 
| style="background: #eeeeff;"  | Sir
| style="background: #eeeeff;"  | жер 
| style="background: #eeeeff;"  | сир 
| style="background: #eeeeff;"  | ер &nbsp;
|-
| style="background: #eeeeff;"  | Yumak (yıkamak)
| style="background: #eeeeff;"  | cuu-
| style="background: #eeeeff;"  | Suuy-
| style="background: #eeeeff;"  | жуу 
| style="background: #eeeeff;"  | сууй 
| style="background: #eeeeff;"  | юмак(йыкамак) &nbsp;
|-
| style="background: #eeeeff;"  | Yıldız
| style="background: #eeeeff;"  | cıldız 
| style="background: #eeeeff;"  | Sulus
| style="background: #eeeeff;"  | жылдыз 
| style="background: #eeeeff;"  | сулус
| style="background: #eeeeff;"  | йылдыз &nbsp;
|-
| style="background: #eeeeff;"  | Yirmi 
| style="background: #eeeeff;"  | cıyırma 
| style="background: #eeeeff;"  | Süürbe
| style="background: #eeeeff;"  | жыйырма 
| style="background: #eeeeff;"  | сүүрбэ 
| style="background: #eeeeff;"  | йирми &nbsp;
|-
| style="background: #eeeeff;"  | Yok (hayır)
| style="background: #eeeeff;"  | cok 
| style="background: #eeeeff;"  | Suox
| style="background: #eeeeff;"  | жок 
| style="background: #eeeeff;"  | суох 
| style="background: #eeeeff;"  | ёк (хайыр) &nbsp;
|-
| style="background: #eeeeff;"  | Yol
| style="background: #eeeeff;"  | col 
| style="background: #eeeeff;"  | Suol
| style="background: #eeeeff;"  | жол 
| style="background: #eeeeff;"  | суол
| style="background: #eeeeff;"  | ёл &nbsp;
|-
| style="background: #eeeeff;"  | Yumurta
| style="background: #eeeeff;"  | cumurtka 
| style="background: #eeeeff;"  | Sımmııt
| style="background: #eeeeff;"  | жумуртка 
| style="background: #eeeeff;"  | сымыыт 
| style="background: #eeeeff;"  | юмурта &nbsp;
|-
| style="background: #eeeeff;"  | Yumuşak
| style="background: #eeeeff;"  | cumşak 
| style="background: #eeeeff;"  | Sımnağas
| style="background: #eeeeff;"  | жумшак 
| style="background: #eeeeff;"  | сымнаҕас 
| style="background: #eeeeff;"  | юмушак &nbsp;
|-
| style="background: #eeeeff;"  | Yüz
| style="background: #eeeeff;"  | cüz 
| style="background: #eeeeff;"  | Süüs
| style="background: #eeeeff;"  | жүз 
| style="background: #eeeeff;"  | сүүс 
| style="background: #eeeeff;"  | йүз &nbsp;
|-
|}

== Класифікація і діалекти якутської мови ==

Якутська мова класифікується [[лінгвіст]]ами як північно-східна [[тюркські мови|тюркська]] мова алтайської мовної сім'ї, і разом з [[долганська мова|долганською]] творить ''якутську (саха)'' мовну підгрупу.

У якутській мові виділяють три групи [[діалект]]ів: 
{{interwiki|sah|Сүрүн сирэй|якутською|}}
* '''західна'''&nbsp;— якути лівобережжя [[Лена (річка)|Лени]], вирізняють вілюйські і північно-західні говори;
* '''східна'''&nbsp;— якути правобережжя Лени, розподіляються на центральні і північно-східні говори)
* '''долганський''' діалект&nbsp;— [[долгани]] [[Таймир]]а і Анабарського улуса Р-ки Саха; найчастіше розглядається як окрема долганська мова<ref>[http://www.krugosvet.ru/articles/81/1008131/1008131a1.htm Якутська мова на krugosvet.ru {{ref-ru}}]</ref>.

== Характерні риси якутської мови ==

Якутська мова є однією з периферійних тюркських мов, що тривалий час перебувала в тісному контакті з монгольськими, тунгусо-маньчжурськими і частково палеоазійськими мовами, що в цілому у порівнянні з рештою тюркських мов визначає її значні (крім [[синтаксис]]у) відмінності від них. Разом з тим якутська мова є однією з найбільш вивчених на сьогодні тюркських мов.

Прикметними особливостями якутської мови є:

: ''У '''[[фонетика|фонетиці]]''':''
* наявність первинних довгих [[голосні звуки|голосних]] і [[дифтонг]]ів.
* [[сингармонізм]].

: ''У '''[[Морфологія (лінгвістика)|морфології]]'''<ref>[http://wiki.sakhatyla.ru/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%8F%D0%BA%D1%83%D1%82%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA%D0%B0/%D0%9C%D0%BE%D1%80%D1%84%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D1%8F Граматика якутської мови/Морфологія {{ref-ru}}]</ref>:''
* граматична будова в цілому [[Аглютинація|аглютинативна]] (з елементами аналітизму). 
* [[іменник|іме́нникові]] властиві категорії числа, [[відмінок|відмінків]]: виділяються два типи відмінювання (''безособове'' і ''особово-присвійне''), система відмінків велика і складна, водночас відсутні спільні для решти тюркських мов родовий і місцевий відмінки.
* [[прикметник]] у якутській мові, на відміну від решти тюркських мов, як [[Семантика|семантично]], так і морфологічно чітко відмежований від іменників і [[прислівник]]ів. Від іменників прикметник відрізняється наявністю форми інтенсива, а від прислівників тим, що ніколи не вживається як обставина образу дії. 
* якутському [[Дієслово|дієслову]]<ref>[http://wiki.sakhatyla.ru/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%8F%D0%BA%D1%83%D1%82%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA%D0%B0/%D0%9C%D0%BE%D1%80%D1%84%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D1%8F/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%BB Якутська мова/Морфологія/Дієслово {{ref-ru}}]</ref> притаманні категорії способу, часу, особи і числа. У якутській мові розвинута система дієслівних способів (12)&nbsp;— дійсний, стверджувальний, наказовий, спосіб звичної дії, 2 спонукальних, умовний, умовно-бажальний, умовно-побоювальний, умовно-часовий, 2 способи припущення. 
* розвинута система [[числівник]]ів і [[прислівник]]ів.
* якутські [[займенник]]и поділяютья на: ''особові'', ''присвійні'', ''особово-зворотні'', ''вказівні'' і ''питальні''.
* до службових слів належать післясклади, [[сполучник]]и, [[вигук]]и і ''звертання'' (в якутській мові ціла група слів, які вживаються виключно як звертання).

: ''У '''[[лексика|лексиці]]''':''
* значна кількість мовних запозичень з [[Монгольська мова|монгольської]] (2,5 тис. слів), [[Евенкійська мова|евенкійської]] та [[Російська мова|російської]]: долганськй діалект (мова) зазнав особливо значного впливу з боку евенкійської мови.
* дуже спеціфічний вплив російської мови&nbsp;— характеризується як відносно давніми запозиченнями, в т.ч. слів, які втратили/змінили своє первинне значення або втратили/змініли його в самій російський, напр. слово ''прізвище'' якутською буде '''араспааннья''' від {{lang-ru|прозвание}} або ''карбованець (рубль)''&nbsp;— '''солкуобай''' від застарілого ''целковий'',; в той же час усі новітні запозичення міжнародної лексики здійснюються також за посередництва російської, через що мова преси і телебачення пістрявіє русизмами, які нерідко не є інкорпорованими в мовну практику.

== Писемність і абетка ==
В історії якутської писемності виділяється 4 етапи:
* До початку 1920-х років - писемність на основі кирилиці;
* 1917-1929 роки - писемність [[Новгородов Семен Андрійович|Новгородова]], що має в основі [[латинський алфавіт]];
* 1929-1939 роки - уніфікований алфавіт на латинській основі;
* З 1939 року - писемність на основі кирилиці.

Сучасна [[абетка]] якутської мови&nbsp;— на основі [[Кирилиця|кирилиці]] з використанням 5 додаткових [[літера|літер]]: {{МФА|Ҕҕ}}, {{МФА|Ҥҥ}}, Өө, Һһ, Үү і 2 комбінацій: Дь дь, Нь нь. Використовується також 4 дифтонги: уо, ыа, иэ, үө.

; Якутська абетка
<br />
{| style="font-family:Microsoft Sans Serif; font-size:1.4em; border-color:#000000; border-width:1px; border-style:solid; border-collapse:collapse; background-color:#F8F8EF"
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | А а
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Б б

| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | В в
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Г г
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ҕ ҕ
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Д д
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Дь дь
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Е е
|-
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ё ё
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ж ж
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | З з
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | И и
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Й й
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | К к
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Л л
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | М м
|-
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Н н
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ҥ ҥ
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Нь нь
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | О о
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ө ө
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | П п
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Р р
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | С с
|-
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Һ һ
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Т т
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | У у
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ү ү
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ф ф
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Х х
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ц ц
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ч ч
|-
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ш ш
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Щ щ
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ъ ъ
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ы ы
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ь ь
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Э э
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ю ю
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Я я
|}
<br />
;Звуки, які означають літери якутської абетки
<br />
{| border="1" cellpadding="4" cellspacing="0" style="text-align:center;border: 1px #aaa solid;border-collapse: collapse;"
!Якутська <br />[[Кирилиця]] !! IPA !! Примітки
|-
|А а || /a/
|-
|Б б || /b/
|-
|В в || /v/ ||лише в мовних запозиченнях
|-
|Г г || /g/ ||як [[Українська мова|українське]] «Ґ» 
|-
|{{unicode|Ҕ ҕ}} || /{{unicode|ɣ, ʁ}}/ || «Г з гаком», як [[Українська мова|українське]] «Г» 
|-
|Д д || /d/
|-
|Дь дь || /{{unicode|ʤ}}/ || «Д з м'яким знаком» (дзвінке «Ч», як укр. «Дж»)
|-
|Е е || /e,&nbsp;je/ || лише у мовних запозиченнях
|-
|Ё ё || /jo/ || лише у мовних запозиченнях
|-
|Ж ж || /{{unicode|ʒ}}/ || лише у мовних запозиченнях
|-
|З з || /z/ || лише у мовних запозиченнях 
|-
|И и || /i/
|-
|Й й || /j, j̃/ || йот
|-
|К к || /k, q/
|-
|Л л || /l/
|-
|М м || /m/
|-
|Н н || /n/
|-
|{{unicode|Ҥ ҥ}} || /ŋ/ || Лігатура «НГ» (задньоязичне «Н»)
|-
|Нь нь || /{{unicode|ɲ}}/ || «Н з м'яким знаком» (м'яке «Н»)
|-
|О о || /o/
|-
|Ө ө || /ø/ || «О з перекладиною» (як [[Німецька мова|німецьке]] «Ö»)
|-
|П п || /p/
|-
|Р р || /r/
|-
|С с || /s/
|-
|Һ һ || /h/ || як [[Англійська мова|англійське]] «H» (з придиханням)
|-
|Т т || /t/
|-
|У у || /u/
|-
|Ү ү || /y/ || «Пряма У» (як німецьке «Ü»)
|-
|Ф ф || /f/ ||лише у мовних запозиченнях
|-
|Х х || /x/
|-
|Ц ц || /{{unicode|ʦ}}/ || лише у мовних запозиченнях
|-
|Ч ч || /{{unicode|ʧ}}/
|-
|Ш ш || /{{unicode|ʃ}}/ || лише у мовних запозиченнях
|-
|Щ щ || /{{unicode|ɕ}}/ ||лише у мовних запозиченнях
|-
|Ъ ъ || [-] ||лише у мовних запозиченнях
|-
|Ы ы || /{{unicode|ɯ}}/
|-
|Ь ь || [-] || лише у мовних запозиченнях
|-
|Э э || /e/
|-
|Ю ю || /ju/ || лише у мовних запозиченнях
|-
|Я я || /ja/ || лише у мовних запозиченнях
|}
<br />

== Історія і застосування якутської мови ==

Якутська мова тривалий час лишалася безписьменною, розвиваючись виключно як мова розмовна, притому будучи мовою міжнаціонального спілкування у Східному Сибіру, як значно впливала на мови сусідніх народів, так і зазнала зворотніх впливів від них. З приходом [[Російська імперія|російських]] козаків-першопрохідців з сер. [[17 століття|XVII]]&nbsp;— до сер. [[18 століття|XVIII]] ст.ст. починається тривалий процес впливу [[Російська мова|російської]] на якутську. Однак, ані про вивчення (тим більше системного) якутської мови, ані створення [[Писемність|писемності]] для неї в цей період не ідеться. 

Цікаво, що як і в більшості випадків, один з перших описів [[Якути|якутів]] і однозначно перше документальне засвідчення і спробу передати відомості про якутську мову, ми знаходимо у праці західноєвропейця. Отже, таким першим виданням якутською мовою прийнято вважати частину книги [[Нідерланди|нідерландського]] мандрівника '''Ніколаса Вітзена''' (''Nicolaas Witsen'', *[[1641]]-†[[1717]]). Цей [[амстердам]]ський бургомістр якимось дивом відвідав наприкінці [[17 століття|XVII ст.]] [[Сибір]] і свої враження від цієї мандрівки переповів у книзі рідною [[Нідерландська мова|нідерландською мовою]] «Північна і Східна Тартарія» ({{lang-nl|Noord en Oost Tartarye}}), яка вийшла друком у [[1692]] році. У ній, зокрема, [[автор]] помістив 35 якутських слів, 29 [[числівник]]ів і навіть [[Молитва|молитву]] отченаш якутською. Перевидана у [[1705]] і [[1785]] рр. ця праця Вітзена довго лишалась фактично єдиним джерелом не лише для [[Західна Європа|Західної Європи]] з якутської тематики та їхньої мови.

У [[19 століття|XIX ст.]] задля запису якутських текстів. а також перекладної [[місіонер]]ської літератури використовувались декілька різних абеток на основі [[кирилиця|кирилиці]]. Саме в період кін. [[19 століття|XIX ст.]]&nbsp;— поч. [[20 століття|ХХ ст.]] сформувалась літнорма якутської мови на основі центральних говорів (не в останню чергу під впливом мови [[фольклор]]у). 

В [[1917]] році нову якутську абетку на основі [[МФА]] було створено [[Новгородов Семен Андрійович|С.А. Новгородовим]]. Спочатку він містив лише прописні літери, а також знак ''':''' для відображення довгих звуків (Як головних, так і приголосних). 

В [[1924]] році цю абетку було реформовано. Пізніше по декількох змінах врешті-решт у [[1929]] році цю абетку було замінено на уніфіковану тюркську абетку. 

Однак у [[1939]] році [[Латиниця|латинську]] абетку якутської мови в терміновому порядку було переведено на сучасну [[Кирилиця|кириличну основу]] з додатковими літерами.
[[Файл:Ергіс Якутські народні казки.jpg|міні|240пкс|''Академічне двомовне видання якутських народних казок, підготовка видання [[Ергіс Георгій Устинович|Ергіс]], «Бичик», [[Якутськ]], [[1994]] (1-е вид. у 2 т.т., [[1964]], [[1967]]'']]
Якутська мова є однією з найбільш досліджених серед решти [[Тюркські мови|тюркських]]. Перше її ґрунтовне дослідження («Про мову якутів») було здійснено санскритологом [[Бетлінгк Оттон Миколайович|О.Н.Бетлінгком]] (опубліковано [[Німецька мова|німецькою]] в [[Петербург|Петербурзі]] в [[1851]] році; в [[1990]] видано [[Російська мова|російською]]). У подальшому для вивчення якутської мови мали значення праці Е.К.Пекарського (Словник якутської мови, 1907–1930), В.В.Радлова (Якутська мова у її співвідношенні з ін. тюркськими мовами, [[1908]]), [[Ергіс Георгій Устинович|Г.У.Ергіса]], Д.Хітрова, [[Ястремський Сергій|С.В.Ястремського]], пізніше Л.Н.Харитонова, Є.І.Убрятової, Н.Є.Петрова, П.А.Слєпцова тощо. Сучасними науковими осередками вивчення якутської мови є Інститут гуманітарних досліджень АН Республіки Саха (Якутія), Факультет якутської філології і культури Якутського державного університета.

Якутська мова з-поміж мов народів російської Півночі належить до найрозвинутіших. Нею створено багату [[Література|літературу]], її сучасний стан як державної у [[Якутія|Республіці Саха]] закріплено на законодавчому рівні<ref>Закон Республики Саха (Якутия) «О языках в Республике Саха (Якутия)», [[1992]] рік</ref>.

Якутською видаються преса, наукова та навчальна, публіцистична і популярна, художня і дитяча література; ведеться [[радіо]]- і [[Телебачення|теле]]мовлення, викладаються предмети не лише в початковій і середній школі, а і у [[ВНЗ|вишах]] (якутська і тюркська філологія і культура) республіки. Якутська мова присутня в [[Інтернет]]і, в т.ч. фунціонує розділ [[Вікіпедія|Вікіпедії]]<ref>[[:sah:Сүрүн сирэй|Якутська Вікіпедія]]</ref>.

У [[2005]] році Маріанна Беерле-Моор (''Marianne Beerle-Moor''), директор Інституту з перекладу Біблії (''Institute for Bible Translation'') була відзначена орденом за [[переклад]] якутською [[Новий Заповіт|Нового Заповіту]]<ref>[http://www.ibt.org.ru/english/about_en.htm Веб-сторінка Інституту Переклада Біблії {{ref-en}} {{ref-ru}} {{ref-de}}]</ref>.

== Приклад ==
"Заповіт" [[Тарас Шевченко|Тараса Шевченка]] якутською мовою переклав якутський радянський поет Георгій Васильєв.

<center><big>'''Кэриэс'''</big></center>
<center>
<ul style="font-size:90%;padding:.3em 0 .3em 25px;margin:0">
{|
|-
|
Өллөхпүнэ, көмүҥ миигин<br />
Таптыыр Украинам<br />
Унаар күөх киллэм истиэбин<br />
Үрдүк кургааныгар:<br />
Онтон мин көрө сытыаҕым<br />
Дойдум күөх быйаҥгын:<br />
Истиэм Днепр эҥсиллэр тыаһын.<br />
Бардам барылҕанын...<br />
|
Кини Украина устун<br />
Хаһан күөх муораҕа<br />
Өстөөх хаанын сүүрдэн устуо,—<br />
Мин тиллэн туруоҕум.<br />
Оччоҕо мин үҥүөх этим<br />
Таҥарабыт диэҥҥэ...<br />
Ол кэммит кэлиэр диэритин<br />
Айбыт диэн суох миэхэ.<br />
|
Миигин көмөөт, өпө туруҥ.<br />
Хандалыны хампарытыҥ,<br />
Өстөөх өһөх хаанын тоҕуҥ,—<br />
Көҥүл уота кыыстын!<br />
Саҥа улуу кэргэн үөскүө —<br />
Миигин умнумаарыҥ,<br />
Итии намыын тылгытынан<br />
Истиҥник ахтаарыҥ.<br />
|}
</ul>
</center>

'''Джерело''': [http://ukrlib.com/zapovit/Iakutska.html Українська бібліотека]

== Див. також ==
* [[Якутські імена]]
== Виноски ==
<references/>

== Джерела і посилання ==

* ''Коркіна Є.І'' Якутська мова, ст. {{УРЕ}}, Том 12, К., 1985, стор. 503
* [http://www.krugosvet.ru/articles/81/1008131/1008131a1.htm Якутська мова на krugosvet.ru] {{ref-ru}}
* [http://wiki.sakhatyla.ru/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%8F%D0%BA%D1%83%D1%82%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA%D0%B0 Граматика якутської мови] {{ref-ru}} 
* [http://doydu.sakhaopenworld.org/ Орто Дойду&nbsp;— якутська мова якутською] {{ref-sah}}
* [http://www.peoples.org.ru/jakut.html Перелік веб-ресурсів з якутської мови на ресурсі «Мови народів Росії в Інтернеті»]
* [http://www.kuyaar.ru/ Обсерваторія культурної різноманітності] {{ref-sah}}, {{ref-ru}}, {{ref-en}}, евенська
* [http://www.uni-bonn.de/~uzsylm/sakha/bib/ Підбірка якутських художніх творів в оригіналі і російському перекладі на Сахалыы-нууччалыы онлайн-бібліотеці] {{ref-sah}}, {{ref-ru}}
* [http://sakhalyy.helios-nw.ru/ Сахалыы&nbsp;— шрифти і якутськомовний форум] {{ref-sah}}
* [http://www.sakhatyla.ru/ SakhaTyla.Ru on-line якутсько-російський і російсько-якутський словник]
* [http://www.sakha.ru/ Каталог інтернет-ресурсів Якутії] {{ref-ru}}
* [http://old-netler.narod.ru/slovo_sakha.htm Слово о полку Ігоревім у перекладі Г.М.Васильєва на якутську]
* Якутська мова на сайті [[Ethnologue]]: [[ethnologue:sah|Yakut. A language of Russian Federation]] {{ref-en}}
* Якутська мова на сайті Glottolog 3.0: [http://glottolog.org/resource/languoid/id/yaku1245 Language: Yakut] {{ref-en}}
* Якутська мова на сайті [[Світовий атлас мовних структур|WALS Online]]: [http://wals.info/languoid/lect/wals_code_ykt Language Yakut] {{ref-en}}

== Вибрана бібліографія ==
<div class="reflist4" style="height: 220px; overflow: auto; padding: 3px" >
{{reflist|2}}
* Аргунова Т.В. Якутско-русское двуязычие (социолингвистический аспект)., Якутск, 1992 {{ref-ru}} 
* Брагина Д.Г. Современные этноязыковые процессы в Центральной Якутии., Якутск, 1985 {{ref-ru}} 
* Грамматика современного якутского литературного языка. Фонетика и морфология. Под ред. Е. И. Коркиной и др., М., 1982 {{ref-ru}} 
* Грамматика современного якутского литературного языка. Т. 2. Синтаксис., Новосибирск, 1996 {{ref-ru}} 
* Дьячковский Н.Д. Звуковой строй якутского языка. Ч. 1., Якутск, 1971; Ч. 2. Якутск, 1977 {{ref-ru}} 
* Иванов С.А. Центральная группа говоров якутского языка., Новосибирск, 1993 {{ref-ru}} 
* Коркина Е.И. Наклонение глагола в якутском языке., М., 1970 {{ref-ru}} 
* Петров Н.Е. Модальные слова в якутском языке., Новосибирск, 1984 {{ref-ru}} 
* Петров Н.Е. Якутский язык. Указатель литературы., Якутск, 1958 {{ref-ru}} 
* Русско-якутский словарь., М., 1968 
* Убрятова Е.И. Исследования по синтаксису якутского языка. I. Простое предложение., М.-Л., 1950 {{ref-ru}} 
* Убрятова Е.И. Исследования по синтаксису якутского языка. II. Сложное предложение. Новосибирск, 1976 {{ref-ru}} 
* Харитонов Л.Н. Современный якутский язык. Фонетика и морфология., Якутск, 1947 {{ref-ru}} 
* Якутский литературный язык. Истоки, становление норм., Новосибирск, 1986 {{ref-ru}} 
* Якутский язык. История и актуальные проблемы., Якутск, 1986 {{ref-ru}} 
* Якутско-русский словарь. Под ред. П. А. Слепцова., М., 1972 
</div>

{{Тюркські мови}}

[[Категорія:Тюркські мови]]
[[Категорія:Якутія]]
[[Категорія:Мови Росії]]
[[Категорія:Якути]]
[[Категорія:Писемності світу]]
[[Категорія:Кирилиця]]