Редагування Якутська мова
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Стабільна версія була перевірена 24 лютого 2018. 2 зміни очікують на перевірку. |
Увага! Ви не авторизувалися на сайті. Ваша IP-адреса буде публічно видима, якщо Ви будете вносити будь-які редагування. Якщо Ви увійдете або створите обліковий запис, редагування будуть натомість пов'язані з Вашим іменем користувача, а ще у Вас з'являться інші переваги.
Редагування може бути скасовано. Будь ласка, перевірте порівняння нижче, щоб впевнитись, що це те, що ви хочете зробити, а потім збережіть зміни, щоб закінчити скасування редагування.
Поточна версія | Ваш текст | ||
Рядок 373: | Рядок 373: | ||
Однак у [[1939]] році [[Латиниця|латинську]] абетку якутської мови в терміновому порядку було переведено на сучасну [[Кирилиця|кириличну основу]] з додатковими літерами. |
Однак у [[1939]] році [[Латиниця|латинську]] абетку якутської мови в терміновому порядку було переведено на сучасну [[Кирилиця|кириличну основу]] з додатковими літерами. |
||
[[Файл:Ергіс Якутські народні казки.jpg|міні|240пкс|''Академічне двомовне видання якутських народних казок, підготовка видання [[Ергіс Георгій Устинович|Ергіс]], «Бичик», [[Якутськ]], [[1994]] (1-е вид. у 2 т.т., [[1964]], [[1967]]'']] |
[[Файл:Ергіс Якутські народні казки.jpg|міні|240пкс|''Академічне двомовне видання якутських народних казок, підготовка видання [[Ергіс Георгій Устинович|Ергіс]], «Бичик», [[Якутськ]], [[1994]] (1-е вид. у 2 т.т., [[1964]], [[1967]]'']] |
||
− | Якутська мова є однією з найбільш досліджених серед решти [[Тюркські мови|тюркських]]. Перше її ґрунтовне дослідження («Про мову якутів») було здійснено санскритологом [[Бетлінгк Оттон Миколайович|О.Н.Бетлінгком]] (опубліковано [[Німецька мова|німецькою]] в [[Петербург|Петербурзі]] в [[1851]] році; в [[1990]] видано [[Російська мова|російською]]). У подальшому для вивчення якутської мови мали значення праці Е.К.Пекарського (Словник якутської мови, 1907–1930), В.В.Радлова (Якутська мова у її співвідношенні з ін. тюркськими мовами, [[1908]]), [[Ергіс Георгій Устинович|Г.У.Ергіса]], Д.Хітрова, [[Ястремський Сергій|С.В.Ястремського]], пізніше Л.Н.Харитонова, Є.І.Убрятової, Н.Є.Петрова, П.А.Слєпцова тощо. Сучасними науковими осередками вивчення якутської мови є Інститут гуманітарних досліджень АН Республіки Саха (Якутія), Факультет якутської філології і культури Якутського державного |
+ | Якутська мова є однією з найбільш досліджених серед решти [[Тюркські мови|тюркських]]. Перше її ґрунтовне дослідження («Про мову якутів») було здійснено санскритологом [[Бетлінгк Оттон Миколайович|О.Н.Бетлінгком]] (опубліковано [[Німецька мова|німецькою]] в [[Петербург|Петербурзі]] в [[1851]] році; в [[1990]] видано [[Російська мова|російською]]). У подальшому для вивчення якутської мови мали значення праці Е.К.Пекарського (Словник якутської мови, 1907–1930), В.В.Радлова (Якутська мова у її співвідношенні з ін. тюркськими мовами, [[1908]]), [[Ергіс Георгій Устинович|Г.У.Ергіса]], Д.Хітрова, [[Ястремський Сергій|С.В.Ястремського]], пізніше Л.Н.Харитонова, Є.І.Убрятової, Н.Є.Петрова, П.А.Слєпцова тощо. Сучасними науковими осередками вивчення якутської мови є Інститут гуманітарних досліджень АН Республіки Саха (Якутія), Факультет якутської філології і культури Якутського державного університета. |
Якутська мова з-поміж мов народів російської Півночі належить до найрозвинутіших. Нею створено багату [[Література|літературу]], її сучасний стан як державної у [[Якутія|Республіці Саха]] закріплено на законодавчому рівні<ref>Закон Республики Саха (Якутия) «О языках в Республике Саха (Якутия)», [[1992]] рік</ref>. |
Якутська мова з-поміж мов народів російської Півночі належить до найрозвинутіших. Нею створено багату [[Література|літературу]], її сучасний стан як державної у [[Якутія|Республіці Саха]] закріплено на законодавчому рівні<ref>Закон Республики Саха (Якутия) «О языках в Республике Саха (Якутия)», [[1992]] рік</ref>. |