Редагування Якутська мова

Перейти до навігації Перейти до пошуку

Увага! Ви не авторизувалися на сайті. Ваша IP-адреса буде публічно видима, якщо Ви будете вносити будь-які редагування. Якщо Ви увійдете або створите обліковий запис, редагування будуть натомість пов'язані з Вашим іменем користувача, а ще у Вас з'являться інші переваги.

Шпаргалка з форматування текстуДопомога у створенні нової статтіВимоги до стилю

Редагування може бути скасовано. Будь ласка, перевірте порівняння нижче, щоб впевнитись, що це те, що ви хочете зробити, а потім збережіть зміни, щоб закінчити скасування редагування.

Поточна версія Ваш текст
Рядок 368: Рядок 368:
 
Однак у [[1939]] році [[Латиниця|латинську]] абетку якутської мови в терміновому порядку було переведено на сучасну [[Кирилиця|кириличну основу]] з додатковими літерами.
 
Однак у [[1939]] році [[Латиниця|латинську]] абетку якутської мови в терміновому порядку було переведено на сучасну [[Кирилиця|кириличну основу]] з додатковими літерами.
 
[[Файл:Ергіс Якутські народні казки.jpg|міні|240пкс|''Академічне двомовне видання якутських народних казок, підготовка видання [[Ергіс Георгій Устинович|Ергіс]], «Бичик», [[Якутськ]], [[1994]] (1-е вид. у 2 т.т., [[1964]], [[1967]]'']]
 
[[Файл:Ергіс Якутські народні казки.jpg|міні|240пкс|''Академічне двомовне видання якутських народних казок, підготовка видання [[Ергіс Георгій Устинович|Ергіс]], «Бичик», [[Якутськ]], [[1994]] (1-е вид. у 2 т.т., [[1964]], [[1967]]'']]
Якутська мова є однією з найбільш досліджених серед решти [[Тюркські мови|тюркських]]. Перше її ґрунтовне дослідження («Про мову якутів») було здійснено санскритологом [[Бетлінгк Оттон Миколайович|О.Н.Бетлінгком]] (опубліковано [[Німецька мова|німецькою]] в [[Петербург|Петербурзі]] в [[1851]] році; в [[1990]] видано [[Російська мова|російською]]). У подальшому для вивчення якутської мови мали значення праці Е.К.Пекарського (Словник якутської мови, 1907–1930), В.В.Радлова (Якутська мова у її співвідношенні з ін. тюркськими мовами, [[1908]]), [[Ергіс Георгій Устинович|Г.У.Ергіса]], Д.Хітрова, [[Ястремський Сергій|С.В.Ястремського]], пізніше Л.Н.Харитонова, Є.І.Убрятової, Н.Є.Петрова, П.А.Слєпцова тощо. Сучасними науковими осередками вивчення якутської мови є Інститут гуманітарних досліджень АН Республіки Саха (Якутія), Факультет якутської філології і культури Якутського державного університету.
+
Якутська мова є однією з найбільш досліджених серед решти [[Тюркські мови|тюркських]]. Перше її ґрунтовне дослідження («Про мову якутів») було здійснено санскритологом [[Бетлінгк Оттон Миколайович|О.Н.Бетлінгком]] (опубліковано [[Німецька мова|німецькою]] в [[Петербург|Петербурзі]] в [[1851]] році; в [[1990]] видано [[Російська мова|російською]]). У подальшому для вивчення якутської мови мали значення праці Е.К.Пекарського (Словник якутської мови, 1907–1930), В.В.Радлова (Якутська мова у її співвідношенні з ін. тюркськими мовами, [[1908]]), [[Ергіс Георгій Устинович|Г.У.Ергіса]], Д.Хітрова, [[Ястремський Сергій|С.В.Ястремського]], пізніше Л.Н.Харитонова, Є.І.Убрятової, Н.Є.Петрова, П.А.Слєпцова тощо. Сучасними науковими осередками вивчення якутської мови є Інститут гуманітарних досліджень АН Республіки Саха (Якутія), Факультет якутської філології і культури Якутського державного університета.
   
 
Якутська мова з-поміж мов народів російської Півночі належить до найрозвинутіших. Нею створено багату [[Література|літературу]], її сучасний стан як державної у [[Якутія|Республіці Саха]] закріплено на законодавчому рівні<ref>Закон Республики Саха (Якутия) «О языках в Республике Саха (Якутия)», [[1992]] рік</ref>.
 
Якутська мова з-поміж мов народів російської Півночі належить до найрозвинутіших. Нею створено багату [[Література|літературу]], її сучасний стан як державної у [[Якутія|Республіці Саха]] закріплено на законодавчому рівні<ref>Закон Республики Саха (Якутия) «О языках в Республике Саха (Якутия)», [[1992]] рік</ref>.

Будь ласка, зверніть увагу, що будь-які додавання й зміни у Вікіпедїї розглядаються як здійснені на умовах GNU Free Documentation License без незмінюваних секцій та Creative Commons Attribution/Share-Alike. Якщо Ви не бажаєте, щоб написане Вами безжалісно редагувалось і розповсюджувалося за бажанням будь-кого, — не пишіть тут.

Ви також гарантуєте, що написане Вами належить Вам чи взято з джерела, яке є суспільною власністю чи подібним вільним джерелом.
НЕ ПУБЛІКУЙТЕ ТУТ БЕЗ ДОЗВОЛУ ТВОРИ, ЩО Є ОБ'ЄКТОМ АВТОРСЬКОГО ПРАВА, Й ЛІЦЕНЗІЯ ЯКИХ НЕ ДОЗВОЛЯЄ ПОДІБНОЇ ПУБЛІКАЦІЇ!

Скасувати Довідка про редагування (відкривається в новому вікні)

Сутності на Вікідані, що використовувались на цій сторінці

  • код ISO 639-1: Твердження: P1793
  • код ISO 639-2: Твердження: P1630, Твердження: P1793
  • Якутська мова: Посилання на сайт, Заголовок, Твердження: P282
  • кирилиця: Назва: uk, Заголовок, Твердження: P1813, Твердження: P1448, Твердження: P1705, Інше (твердження)
  • Sakha scripts: Назва: uk, Назва: en, Заголовок, Твердження: P1813, Твердження: P1448, Твердження: P1705, Інше (твердження)

Шаблони, використані на цій сторінці: