Відмінності між версіями «Якутська мова»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
[неперевірена версія][перевірена версія]
м (робот змінив: udm:Якут кыл)
(посилання)
 
(Не показано 32 проміжні версії 19 користувачів)
Рядок 3: Рядок 3:
 
| Назва = Якутська мова
 
| Назва = Якутська мова
 
| Самоназва = Саха тыла, ''Saxa tyla''
 
| Самоназва = Саха тыла, ''Saxa tyla''
| Поширена_в=[[Росія]]
+
| Поширена_в={{RUS}}
 
| Регіон=[[Якутія|Саха]]<br />[[Магаданська область]], [[Іркутська область]], [[Красноярський край]], [[Хабаровський край]]
 
| Регіон=[[Якутія|Саха]]<br />[[Магаданська область]], [[Іркутська область]], [[Красноярський край]], [[Хабаровський край]]
 
| Кількість_мовців= понад 450 тис. чол.
 
| Кількість_мовців= понад 450 тис. чол.
 
| Місце=
 
| Місце=
| Класифікація=Алтайська сім'я
+
| Класифікація=[[Алтайські мови|Алтайська сім'я]]
 
:[[тюркські мови]]
 
:[[тюркські мови]]
 
::якутська підгрупа
 
::якутська підгрупа
Рядок 15: Рядок 15:
 
| ISO_639= немає
 
| ISO_639= немає
 
| ISO_639-2= sah
 
| ISO_639-2= sah
| ISO_639-3=[http://www.sil.org/iso639-3/documentation.asp?id=sah sah]
+
| ISO_639-3= [[iso639-3:sah|sah]]
 
| image = SakhaDolganWorld.jpg
 
| image = SakhaDolganWorld.jpg
 
| image_width = 300 px
 
| image_width = 300 px
| image_caption = <small> на мапі більш темним вказано поширення якутської, більш світлим&nbsp;— долганської мов
+
| image_caption = <small> на мапі темнішим вказано поширення якутської, світлішим&nbsp;— долганської мов
 
|}}
 
|}}
 
'''Яку́тська мо́ва''' (самоназва ''саха́ ты́ла'')&nbsp;— мова [[Якути|якутів]], основного населення [[Якутія|Республіки Саха]] (суб'єкт [[РФ]]), [[тюркські народи|тюркського]] народу північно-східного [[Сибір]]у і деяких прилеглих територій ([[Східна Азія]]).
 
'''Яку́тська мо́ва''' (самоназва ''саха́ ты́ла'')&nbsp;— мова [[Якути|якутів]], основного населення [[Якутія|Республіки Саха]] (суб'єкт [[РФ]]), [[тюркські народи|тюркського]] народу північно-східного [[Сибір]]у і деяких прилеглих територій ([[Східна Азія]]).
Рядок 24: Рядок 24:
 
== Розповсюдження і кількість мовців ==
 
== Розповсюдження і кількість мовців ==
   
Якутською (саха) мовою розмовляють [[якути]] і деякі нацменшини [[Якутія|Республіки Саха-Якутія]] ([[Росія]]), а також у прилеглих адміністративних одиницях країни&nbsp;— у [[Магаданська область|Магаданській]], [[Іркутська область|Іркутській]] областях, у [[Красноярський край|Красноярському]] і [[Хабаровський край|Хабаровському]] краях.
+
Якутською (саха) мовою розмовляють [[якути]] і деякі нацменшини [[Якутія|Республіки Саха-Якутія]] ([[Росія]]), а також у прилеглих адміністративних одиницях країни&nbsp;— у [[Магаданська область|Магаданській]], [[Іркутська область|Іркутській]] областях, у [[Красноярський край|Красноярському]] і [[Хабаровський край|Хабаровському]] краях.
   
Історично так склалося, що якутська мова виконувала роль [[лінгва франка]] в [[Сибір|Східному Сибіру]], тому нею розмовляли (і розмовляють) інші народи регіону&nbsp;— [[долгани]], [[евени]], [[евенки]], [[юкагіри]] тощо; крім того поширеними явищами є [[білінгвізм]] і багатомовність&nbsp;— російсько-якутсько-юкагірська, російсько-якутсько-евенкійська тощо.
+
Історично так склалося, що якутська мова виконувала роль [[лінгва франка]] в [[Сибір|Східному Сибіру]], тому нею розмовляли (і розмовляють) інші народи регіону&nbsp;— [[долгани]], [[евени]], [[евенки]], [[юкагіри]] тощо; крім того поширеними явищами є [[білінгвізм]] і багатомовність&nbsp;— російсько-якутсько-юкагірська, російсько-якутсько-евенкійська тощо.
   
 
Чисельність носіїв якутської мови за даними [[Перепис населення|препису населення]] РФ [[2002]] року&nbsp;— 456&nbsp;288 осіб.
 
Чисельність носіїв якутської мови за даними [[Перепис населення|препису населення]] РФ [[2002]] року&nbsp;— 456&nbsp;288 осіб.
 
<ref>[http://www.perepis2002.ru/ct/doc/TOM_04_04.xls Розповсюдженість володіння мовою (крім російської) // Перепис населення Росії 2002 {{ref-ru}}]</ref>.
 
<ref>[http://www.perepis2002.ru/ct/doc/TOM_04_04.xls Розповсюдженість володіння мовою (крім російської) // Перепис населення Росії 2002 {{ref-ru}}]</ref>.
  +
{| border="0" cellpadding="3" cellspacing="5" align="center"
  +
| style="background: #aaaaff;" align="center" | '''TÜRKİYE TÜRKÇESİ (Y)'''
  +
| style="background: #aaaaff;" align="center" | '''KIRGIZ TÜRKÇESİ (C)'''
  +
| style="background: #aaaaff;" align="center" | '''SAHA TÜRKÇESİ (S)'''
  +
| style="background: #aaaaff;" align="center" | '''Кыргыз түркчеси '''
  +
| style="background: #aaaaff;" align="center" | '''Саха түркчеси'''
  +
| style="background: #aaaaff;" align="center" | '''Түркие түркчеси '''
  +
|- <
  +
| style="background: #dddaff;" | yıl
  +
| style="background: #ddddff;" | Cıl
  +
| style="background: #ddddff;" | Sıl
  +
| style="background: #ddddff;" | жыл
  +
| style="background: #ddddff;" | Сыл
  +
| style="background: #ddddff;" | йыл &nbsp;
  +
|-
  +
| style="background: #eeeeff;" | yağmur
  +
| style="background: #eeeeff;" | camgır
  +
| style="background: #eeeeff;" | Samıır
  +
| style="background: #ddddff;" | жамгыр
  +
| style="background: #eeeeff;" | самыыр
  +
| style="background: #eeeeff;" | яғмур &nbsp;
  +
|-
  +
| style="background: #ddddff;" | Yaka
  +
| style="background: #ddddff;" | caka
  +
| style="background: #ddddff;" | Sağa
  +
| style="background: #ddddff;" | жака
  +
| style="background: #ddddff;" | саҕа
  +
| style="background: #ddddff;" | яка &nbsp;
  +
|-
  +
| style="background: #eeeeff;" | yalamak
  +
| style="background: #eeeeff;" | caloo
  +
| style="background: #eeeeff;" | Salaa
  +
| style="background: #eeeeff;" | жалоо
  +
| style="background: #eeeeff;" | салаа
  +
| style="background: #eeeeff;" | яламак &nbsp;
  +
|-
  +
| style="background: #ddddff;" | Yaş
  +
| style="background: #ddddff;" | caş
  +
| style="background: #ddddff;" | Saas
  +
| style="background: #ddddff;" | жаш
  +
| style="background: #ddddff;" | саас
  +
| style="background: #ddddff;" | яш &nbsp;
  +
|-
  +
| style="background: #eeeeff;" | yaşdaş
  +
| style="background: #eeeeff;" | caştaş
  +
| style="background: #eeeeff;" | Saastıı kihi
  +
| style="background: #eeeeff;" | жашташ
  +
| style="background: #eeeeff;" | саастыы киһи
  +
| style="background: #eeeeff;" | яшдаш &nbsp;
  +
|-
  +
| style="background: #ddddff;" | Yat
  +
| style="background: #ddddff;" | cat
  +
| style="background: #ddddff;" | Sit-
  +
| style="background: #ddddff;" | жат
  +
| style="background: #ddddff;" | сит
  +
| style="background: #ddddff;" | ят &nbsp;
  +
|-
  +
| style="background: #eeeeff;" | yedi
  +
| style="background: #eeeeff;" | ceti
  +
| style="background: #eeeeff;" | Sette
  +
| style="background: #eeeeff;" | жети
  +
| style="background: #eeeeff;" | сэттэ
  +
| style="background: #eeeeff;" | ети &nbsp;
  +
|-
  +
| style="background: #ddddff;" | Yel
  +
| style="background: #ddddff;" | cel
  +
| style="background: #ddddff;" | Siel
  +
| style="background: #ddddff;" | жел
  +
| style="background: #ddddff;" | сиэл
  +
| style="background: #ddddff;" | ел &nbsp;
  +
|-
  +
| style="background: #eeeeff;" | yeni
  +
| style="background: #eeeeff;" | cañı
  +
| style="background: #eeeeff;" | Saña
  +
| style="background: #eeeeff;" | жаңы
  +
| style="background: #eeeeff;" | саҥа
  +
| style="background: #eeeeff;" | ени &nbsp;
  +
|-
  +
| style="background: #ddddff;" | Yeniden
  +
| style="background: #ddddff;" | cañıdan
  +
| style="background: #ddddff;" | Sañattan
  +
| style="background: #ddddff;" | жаңыдан
  +
| style="background: #ddddff;" | саҥаттан
  +
| style="background: #ddddff;" | енидең &nbsp;
  +
|-
  +
| style="background: #eeeeff;" | yer
  +
| style="background: #eeeeff;" | cer
  +
| style="background: #eeeeff;" | Sir
  +
| style="background: #eeeeff;" | жер
  +
| style="background: #eeeeff;" | сир
  +
| style="background: #eeeeff;" | ер &nbsp;
  +
|-
  +
| style="background: #eeeeff;" | Yumak (yıkamak)
  +
| style="background: #eeeeff;" | cuu-
  +
| style="background: #eeeeff;" | Suuy-
  +
| style="background: #eeeeff;" | жуу
  +
| style="background: #eeeeff;" | сууй
  +
| style="background: #eeeeff;" | юмак(йыкамак) &nbsp;
  +
|-
  +
| style="background: #eeeeff;" | Yıldız
  +
| style="background: #eeeeff;" | cıldız
  +
| style="background: #eeeeff;" | Sulus
  +
| style="background: #eeeeff;" | жылдыз
  +
| style="background: #eeeeff;" | сулус
  +
| style="background: #eeeeff;" | йылдыз &nbsp;
  +
|-
  +
| style="background: #eeeeff;" | Yirmi
  +
| style="background: #eeeeff;" | cıyırma
  +
| style="background: #eeeeff;" | Süürbe
  +
| style="background: #eeeeff;" | жыйырма
  +
| style="background: #eeeeff;" | сүүрбэ
  +
| style="background: #eeeeff;" | йирми &nbsp;
  +
|-
  +
| style="background: #eeeeff;" | Yok (hayır)
  +
| style="background: #eeeeff;" | cok
  +
| style="background: #eeeeff;" | Suox
  +
| style="background: #eeeeff;" | жок
  +
| style="background: #eeeeff;" | суох
  +
| style="background: #eeeeff;" | ёк (хайыр) &nbsp;
  +
|-
  +
| style="background: #eeeeff;" | Yol
  +
| style="background: #eeeeff;" | col
  +
| style="background: #eeeeff;" | Suol
  +
| style="background: #eeeeff;" | жол
  +
| style="background: #eeeeff;" | суол
  +
| style="background: #eeeeff;" | ёл &nbsp;
  +
|-
  +
| style="background: #eeeeff;" | Yumurta
  +
| style="background: #eeeeff;" | cumurtka
  +
| style="background: #eeeeff;" | Sımmııt
  +
| style="background: #eeeeff;" | жумуртка
  +
| style="background: #eeeeff;" | сымыыт
  +
| style="background: #eeeeff;" | юмурта &nbsp;
  +
|-
  +
| style="background: #eeeeff;" | Yumuşak
  +
| style="background: #eeeeff;" | cumşak
  +
| style="background: #eeeeff;" | Sımnağas
  +
| style="background: #eeeeff;" | жумшак
  +
| style="background: #eeeeff;" | сымнаҕас
  +
| style="background: #eeeeff;" | юмушак &nbsp;
  +
|-
  +
| style="background: #eeeeff;" | Yüz
  +
| style="background: #eeeeff;" | cüz
  +
| style="background: #eeeeff;" | Süüs
  +
| style="background: #eeeeff;" | жүз
  +
| style="background: #eeeeff;" | сүүс
  +
| style="background: #eeeeff;" | йүз &nbsp;
  +
|-
  +
|}
   
 
== Класифікація і діалекти якутської мови ==
 
== Класифікація і діалекти якутської мови ==
Рядок 38: Рядок 187:
 
{{interwiki|sah|Сүрүн сирэй|якутською|}}
 
{{interwiki|sah|Сүрүн сирэй|якутською|}}
 
* '''західна'''&nbsp;— якути лівобережжя [[Лена (річка)|Лени]], вирізняють вілюйські і північно-західні говори;
 
* '''західна'''&nbsp;— якути лівобережжя [[Лена (річка)|Лени]], вирізняють вілюйські і північно-західні говори;
* '''східна'''&nbsp;— якути правобережжя Лени, розподіляються на центральні і північно-східні говори)
+
* '''східна'''&nbsp;— якути правобережжя Лени, розподіляються на центральні і північно-східні говори)
 
* '''долганський''' діалект&nbsp;— [[долгани]] [[Таймир]]а і Анабарського улуса Р-ки Саха; найчастіше розглядається як окрема долганська мова<ref>[http://www.krugosvet.ru/articles/81/1008131/1008131a1.htm Якутська мова на krugosvet.ru {{ref-ru}}]</ref>.
 
* '''долганський''' діалект&nbsp;— [[долгани]] [[Таймир]]а і Анабарського улуса Р-ки Саха; найчастіше розглядається як окрема долганська мова<ref>[http://www.krugosvet.ru/articles/81/1008131/1008131a1.htm Якутська мова на krugosvet.ru {{ref-ru}}]</ref>.
   
Рядок 54: Рядок 203:
 
* граматична будова в цілому [[Аглютинація|аглютинативна]] (з елементами аналітизму).
 
* граматична будова в цілому [[Аглютинація|аглютинативна]] (з елементами аналітизму).
 
* [[іменник|іме́нникові]] властиві категорії числа, [[відмінок|відмінків]]: виділяються два типи відмінювання (''безособове'' і ''особово-присвійне''), система відмінків велика і складна, водночас відсутні спільні для решти тюркських мов родовий і місцевий відмінки.
 
* [[іменник|іме́нникові]] властиві категорії числа, [[відмінок|відмінків]]: виділяються два типи відмінювання (''безособове'' і ''особово-присвійне''), система відмінків велика і складна, водночас відсутні спільні для решти тюркських мов родовий і місцевий відмінки.
* [[прикметник]] у якутській мові, на відміну від решти тюркських мов, як [[Семантика|семантично]], так і морфологічн чітко відмежований від іменниеів і [[прислівник]]ів. Від іменників прикметник відрізняється наявністю форми інтенсива, а від прислівників тим, що ніколи не вживається як обставина образу дії.
+
* [[прикметник]] у якутській мові, на відміну від решти тюркських мов, як [[Семантика|семантично]], так і морфологічно чітко відмежований від іменників і [[прислівник]]ів. Від іменників прикметник відрізняється наявністю форми інтенсива, а від прислівників тим, що ніколи не вживається як обставина образу дії.
 
* якутському [[Дієслово|дієслову]]<ref>[http://wiki.sakhatyla.ru/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%8F%D0%BA%D1%83%D1%82%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA%D0%B0/%D0%9C%D0%BE%D1%80%D1%84%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D1%8F/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%BB Якутська мова/Морфологія/Дієслово {{ref-ru}}]</ref> притаманні категорії способу, часу, особи і числа. У якутській мові розвинута система дієслівних способів (12)&nbsp;— дійсний, стверджувальний, наказовий, спосіб звичної дії, 2 спонукальних, умовний, умовно-бажальний, умовно-побоювальний, умовно-часовий, 2 способи припущення.
 
* якутському [[Дієслово|дієслову]]<ref>[http://wiki.sakhatyla.ru/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%8F%D0%BA%D1%83%D1%82%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA%D0%B0/%D0%9C%D0%BE%D1%80%D1%84%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D1%8F/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%BB Якутська мова/Морфологія/Дієслово {{ref-ru}}]</ref> притаманні категорії способу, часу, особи і числа. У якутській мові розвинута система дієслівних способів (12)&nbsp;— дійсний, стверджувальний, наказовий, спосіб звичної дії, 2 спонукальних, умовний, умовно-бажальний, умовно-побоювальний, умовно-часовий, 2 способи припущення.
 
* розвинута система [[числівник]]ів і [[прислівник]]ів.
 
* розвинута система [[числівник]]ів і [[прислівник]]ів.
Рядок 62: Рядок 211:
 
: ''У '''[[лексика|лексиці]]''':''
 
: ''У '''[[лексика|лексиці]]''':''
 
* значна кількість мовних запозичень з [[Монгольська мова|монгольської]] (2,5 тис. слів), [[Евенкійська мова|евенкійської]] та [[Російська мова|російської]]: долганськй діалект (мова) зазнав особливо значного впливу з боку евенкійської мови.
 
* значна кількість мовних запозичень з [[Монгольська мова|монгольської]] (2,5 тис. слів), [[Евенкійська мова|евенкійської]] та [[Російська мова|російської]]: долганськй діалект (мова) зазнав особливо значного впливу з боку евенкійської мови.
* дуже спеціфічний вплив російської мови&nbsp;— характеризується як відносно давніми запозиченнями, в т.ч. слів, які втратили/змінили своє первинне значення або втратили/змініли його в самій російський, напр. слово ''прізвище'' якутською буде '''араспааннья''' від {{lang-ru|прозвание}} або ''карбованець (рубль)''&nbsp;— '''солкуобай''' від застарілого ''целковий'',; в той же час усі новітні запозичення міжнародної лексики здійснюються також за посередництва російської, через що мова преси і телебачення пістрявіє русизмами, які нерідке є не інкорпорованими в мовну практику.
+
* дуже спеціфічний вплив російської мови&nbsp;— характеризується як відносно давніми запозиченнями, в т.ч. слів, які втратили/змінили своє первинне значення або втратили/змініли його в самій російський, напр. слово ''прізвище'' якутською буде '''араспааннья''' від {{lang-ru|прозвание}} або ''карбованець (рубль)''&nbsp;— '''солкуобай''' від застарілого ''целковий'',; в той же час усі новітні запозичення міжнародної лексики здійснюються також за посередництва російської, через що мова преси і телебачення пістрявіє русизмами, які нерідко не є інкорпорованими в мовну практику.
   
 
== Писемність і абетка ==
 
== Писемність і абетка ==
   
Сучасна [[абетка]] якутської мови&nbsp;— на основі [[Кирилиця|кирилиці]] з використанням 5 додаткових [[літера|літер]]: {{МФА|Ҕҕ}}, {{МФА|Ҥҥ}}, Өө, Һһ, Үү і 2 комбінацій: Дь дь, Нь нь. Використовується також 4 дифтонга: уо, ыа, иэ, үө.
+
Сучасна [[абетка]] якутської мови&nbsp;— на основі [[Кирилиця|кирилиці]] з використанням 5 додаткових [[літера|літер]]: {{МФА|Ҕҕ}}, {{МФА|Ҥҥ}}, Өө, Һһ, Үү і 2 комбінацій: Дь дь, Нь нь. Використовується також 4 дифтонги: уо, ыа, иэ, үө.
   
 
; Якутська абетка
 
; Якутська абетка
Рядок 207: Рядок 356:
 
== Історія і застосування якутської мови ==
 
== Історія і застосування якутської мови ==
   
Якутська мова тривалий час лишалася безписьменною, розвиваючись виключно як мова розмовна, притому будучи мовою міжнаціонального спілкування у Східному Сибіру, як значно впливала на мови сусідніх народів, так і зазнала зворотніх впливів від них. З приходом [[Російська імперія|російських]] козаків-першопрохідців з сер. [[17 століття|XVII]]&nbsp;— до сер. [[18 століття|XVIII]] ст.ст. починається тривалий процес впливу [[Російська мова|російської]] на якутську. Однак, ані про вивчення (тим більше системного) якутської мови, ані створення [[Писемність|писемності]] для неї в цей період не ідеться.
+
Якутська мова тривалий час лишалася безписьменною, розвиваючись виключно як мова розмовна, притому будучи мовою міжнаціонального спілкування у Східному Сибіру, як значно впливала на мови сусідніх народів, так і зазнала зворотніх впливів від них. З приходом [[Російська імперія|російських]] козаків-першопрохідців з сер. [[17 століття|XVII]]&nbsp;— до сер. [[18 століття|XVIII]] ст.ст. починається тривалий процес впливу [[Російська мова|російської]] на якутську. Однак, ані про вивчення (тим більше системного) якутської мови, ані створення [[Писемність|писемності]] для неї в цей період не ідеться.
   
 
Цікаво, що як і в більшості випадків, один з перших описів [[Якути|якутів]] і однозначно перше документальне засвідчення і спробу передати відомості про якутську мову, ми знаходимо у праці західноєвропейця. Отже, таким першим виданням якутською мовою прийнято вважати частину книги [[Нідерланди|нідерландського]] мандрівника '''Ніколаса Вітзена''' (''Nicolaas Witsen'', *[[1641]]-†[[1717]]). Цей [[амстердам]]ський бургомістр якимось дивом відвідав наприкінці [[17 століття|XVII ст.]] [[Сибір]] і свої враження від цієї мандрівки переповів у книзі рідною [[Нідерландська мова|нідерландською мовою]] «Північна і Східна Тартарія» ({{lang-nl|Noord en Oost Tartarye}}), яка вийшла друком у [[1692]] році. У ній, зокрема, [[автор]] помістив 35 якутських слів, 29 [[числівник]]ів і навіть [[Молитва|молитву]] отченаш якутською. Перевидана у [[1705]] і [[1785]] рр. ця праця Вітзена довго лишалась фактично єдиним джерелом не лише для [[Західна Європа|Західної Європи]] з якутської тематики та їхньої мови.
 
Цікаво, що як і в більшості випадків, один з перших описів [[Якути|якутів]] і однозначно перше документальне засвідчення і спробу передати відомості про якутську мову, ми знаходимо у праці західноєвропейця. Отже, таким першим виданням якутською мовою прийнято вважати частину книги [[Нідерланди|нідерландського]] мандрівника '''Ніколаса Вітзена''' (''Nicolaas Witsen'', *[[1641]]-†[[1717]]). Цей [[амстердам]]ський бургомістр якимось дивом відвідав наприкінці [[17 століття|XVII ст.]] [[Сибір]] і свої враження від цієї мандрівки переповів у книзі рідною [[Нідерландська мова|нідерландською мовою]] «Північна і Східна Тартарія» ({{lang-nl|Noord en Oost Tartarye}}), яка вийшла друком у [[1692]] році. У ній, зокрема, [[автор]] помістив 35 якутських слів, 29 [[числівник]]ів і навіть [[Молитва|молитву]] отченаш якутською. Перевидана у [[1705]] і [[1785]] рр. ця праця Вітзена довго лишалась фактично єдиним джерелом не лише для [[Західна Європа|Західної Європи]] з якутської тематики та їхньої мови.
   
У [[19 століття|ХІХ ст.]] задля запису якутських текстів. а також перекладної [[місіонер]]ської літератури використовувались декілька різних абеток на основі [[кирилиця|кирилиці]]. Саме в період кін. [[19 століття|ХІХ ст.]]&nbsp;— поч. [[20 століття|ХХ ст.]] сформувалась літнорма якутської мови на основі центральних говорів (не в останню чергу під впливом мови [[фольклор]]у).
+
У [[19 століття|XIX ст.]] задля запису якутських текстів. а також перекладної [[місіонер]]ської літератури використовувались декілька різних абеток на основі [[кирилиця|кирилиці]]. Саме в період кін. [[19 століття|XIX ст.]]&nbsp;— поч. [[20 століття|ХХ ст.]] сформувалась літнорма якутської мови на основі центральних говорів (не в останню чергу під впливом мови [[фольклор]]у).
   
 
В [[1917]] році нову якутську абетку на основі [[МФА]] було створено [[Новгородов Семен Андрійович|С.А. Новгородовим]]. Спочатку він містив лише прописні літери, а також знак ''':''' для відображення довгих звуків (Як головних, так і приголосних).
 
В [[1917]] році нову якутську абетку на основі [[МФА]] було створено [[Новгородов Семен Андрійович|С.А. Новгородовим]]. Спочатку він містив лише прописні літери, а також знак ''':''' для відображення довгих звуків (Як головних, так і приголосних).
Рядок 219: Рядок 368:
 
Однак у [[1939]] році [[Латиниця|латинську]] абетку якутської мови в терміновому порядку було переведено на сучасну [[Кирилиця|кириличну основу]] з додатковими літерами.
 
Однак у [[1939]] році [[Латиниця|латинську]] абетку якутської мови в терміновому порядку було переведено на сучасну [[Кирилиця|кириличну основу]] з додатковими літерами.
 
[[Файл:Ергіс Якутські народні казки.jpg|міні|240пкс|''Академічне двомовне видання якутських народних казок, підготовка видання [[Ергіс Георгій Устинович|Ергіс]], «Бичик», [[Якутськ]], [[1994]] (1-е вид. у 2 т.т., [[1964]], [[1967]]'']]
 
[[Файл:Ергіс Якутські народні казки.jpg|міні|240пкс|''Академічне двомовне видання якутських народних казок, підготовка видання [[Ергіс Георгій Устинович|Ергіс]], «Бичик», [[Якутськ]], [[1994]] (1-е вид. у 2 т.т., [[1964]], [[1967]]'']]
Якутська мова є однією з найбільш досліджених серед решти [[Тюркські мови|тюркських]]. Перше її ґрунтовне дослідження («Про мову якутів») було здійснено санскритологом О.Н.Бетлінгком (опубліковано [[Німецька мова|німецькою]] в [[Петербург|Петербурзі]] в [[1851]] році; в [[1990]] видано [[Російська мова|російською]]). У подальшому для вивчення якутської мови мали значення праці Е.К.Пекарського (Словник якутської мови, 1907–1930), В.В.Радлова (Якутська мова у її співвідношенні з ін. тюркськими мовами, [[1908]]), [[Ергіс Георгій Устинович|Г.У.Ергіса]], Д.Хітрова, С.В.Ястремського, пізніше Л.Н.Харитонова, Є.І.Убрятової, Н.Є.Петрова, П.А.Слєпцова тощо. Сучасними науковими осередками вивчення якутської мови є Інститут гуманітарних досліджень АН Республіки Саха (Якутія), Факультет якутської філології і культури Якутського державного університета.
+
Якутська мова є однією з найбільш досліджених серед решти [[Тюркські мови|тюркських]]. Перше її ґрунтовне дослідження («Про мову якутів») було здійснено санскритологом [[Бетлінгк Оттон Миколайович|О.Н.Бетлінгком]] (опубліковано [[Німецька мова|німецькою]] в [[Петербург|Петербурзі]] в [[1851]] році; в [[1990]] видано [[Російська мова|російською]]). У подальшому для вивчення якутської мови мали значення праці Е.К.Пекарського (Словник якутської мови, 1907–1930), В.В.Радлова (Якутська мова у її співвідношенні з ін. тюркськими мовами, [[1908]]), [[Ергіс Георгій Устинович|Г.У.Ергіса]], Д.Хітрова, [[Ястремський Сергій|С.В.Ястремського]], пізніше Л.Н.Харитонова, Є.І.Убрятової, Н.Є.Петрова, П.А.Слєпцова тощо. Сучасними науковими осередками вивчення якутської мови є Інститут гуманітарних досліджень АН Республіки Саха (Якутія), Факультет якутської філології і культури Якутського державного університету.
   
 
Якутська мова з-поміж мов народів російської Півночі належить до найрозвинутіших. Нею створено багату [[Література|літературу]], її сучасний стан як державної у [[Якутія|Республіці Саха]] закріплено на законодавчому рівні<ref>Закон Республики Саха (Якутия) «О языках в Республике Саха (Якутия)», [[1992]] рік</ref>.
 
Якутська мова з-поміж мов народів російської Півночі належить до найрозвинутіших. Нею створено багату [[Література|літературу]], її сучасний стан як державної у [[Якутія|Республіці Саха]] закріплено на законодавчому рівні<ref>Закон Республики Саха (Якутия) «О языках в Республике Саха (Якутия)», [[1992]] рік</ref>.
   
Якутською видаються преса, наукова та учбова, публіцистична і популярна, художня і дитяча література; ведеться [[радіо]]- і [[Телебачення|теле]]мовлення, викладаються предмети не лише в початковій і середній школі, а і у [[ВНЗ|вишах]] (якутська і тюркська філологія і культура) республіки. Якутська мова присутня в [[Інтернет]]і, в т.ч. фунціонує розділ [[Вікіпедія|Вікіпедії]]<ref>[http://sah.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D2%AF%D1%80%D2%AF%D0%BD_%D1%81%D0%B8%D1%80%D1%8D%D0%B9 Якутська Вікіпедія]</ref>.
+
Якутською видаються преса, наукова та навчальна, публіцистична і популярна, художня і дитяча література; ведеться [[радіо]]- і [[Телебачення|теле]]мовлення, викладаються предмети не лише в початковій і середній школі, а і у [[ВНЗ|вишах]] (якутська і тюркська філологія і культура) республіки. Якутська мова присутня в [[Інтернет]]і, в т.ч. фунціонує розділ [[Вікіпедія|Вікіпедії]]<ref>[[:sah:Сүрүн сирэй|Якутська Вікіпедія]]</ref>.
   
 
У [[2005]] році Маріанна Беерле-Моор (''Marianne Beerle-Moor''), директор Інституту з перекладу Біблії (''Institute for Bible Translation'') була відзначена орденом за [[переклад]] якутською [[Новий Заповіт|Нового Заповіту]]<ref>[http://www.ibt.org.ru/english/about_en.htm Веб-сторінка Інституту Переклада Біблії {{ref-en}} {{ref-ru}} {{ref-de}}]</ref>.
 
У [[2005]] році Маріанна Беерле-Моор (''Marianne Beerle-Moor''), директор Інституту з перекладу Біблії (''Institute for Bible Translation'') була відзначена орденом за [[переклад]] якутською [[Новий Заповіт|Нового Заповіту]]<ref>[http://www.ibt.org.ru/english/about_en.htm Веб-сторінка Інституту Переклада Біблії {{ref-en}} {{ref-ru}} {{ref-de}}]</ref>.
Рядок 266: Рядок 415:
 
</center>
 
</center>
   
'''Джерело''': [http://ukrlib.com/zapovit/Iakutska.html Українська бібліотека]
+
'''Джерело''': [http://ukrlib.com/zapovit/Iakutska.html Українська бібліотека]
   
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==
Рядок 283: Рядок 432:
 
* [http://www.uni-bonn.de/~uzsylm/sakha/bib/ Підбірка якутських художніх творів в оригіналі і російському перекладі на Сахалыы-нууччалыы онлайн-бібліотеці] {{ref-sah}}, {{ref-ru}}
 
* [http://www.uni-bonn.de/~uzsylm/sakha/bib/ Підбірка якутських художніх творів в оригіналі і російському перекладі на Сахалыы-нууччалыы онлайн-бібліотеці] {{ref-sah}}, {{ref-ru}}
 
* [http://sakhalyy.helios-nw.ru/ Сахалыы&nbsp;— шрифти і якутськомовний форум] {{ref-sah}}
 
* [http://sakhalyy.helios-nw.ru/ Сахалыы&nbsp;— шрифти і якутськомовний форум] {{ref-sah}}
* [http://www.sakhatyla.ru/ SakhaTyla.Ru on-line якутсько-російський і російсько-якутський словник]
+
* [http://www.sakhatyla.ru/ SakhaTyla.Ru on-line якутсько-російський і російсько-якутський словник]
 
* [http://www.sakha.ru/ Каталог інтернет-ресурсів Якутії] {{ref-ru}}
 
* [http://www.sakha.ru/ Каталог інтернет-ресурсів Якутії] {{ref-ru}}
 
* [http://old-netler.narod.ru/slovo_sakha.htm Слово о полку Ігоревім у перекладі Г.М.Васильєва на якутську]
 
* [http://old-netler.narod.ru/slovo_sakha.htm Слово о полку Ігоревім у перекладі Г.М.Васильєва на якутську]
  +
* Якутська мова на сайті [[Ethnologue]]: [[ethnologue:sah|Yakut. A language of Russian Federation]] {{ref-en}}
  +
* Якутська мова на сайті Glottolog 3.0: [http://glottolog.org/resource/languoid/id/yaku1245 Language: Yakut] {{ref-en}}
  +
* Якутська мова на сайті [[Світовий атлас мовних структур|WALS Online]]: [http://wals.info/languoid/lect/wals_code_ykt Language Yakut] {{ref-en}}
   
 
== Вибрана бібліографія ==
 
== Вибрана бібліографія ==
Рядок 295: Рядок 447:
 
* Грамматика современного якутского литературного языка. Т. 2. Синтаксис., Новосибирск, 1996 {{ref-ru}}
 
* Грамматика современного якутского литературного языка. Т. 2. Синтаксис., Новосибирск, 1996 {{ref-ru}}
 
* Дьячковский Н.Д. Звуковой строй якутского языка. Ч. 1., Якутск, 1971; Ч. 2. Якутск, 1977 {{ref-ru}}
 
* Дьячковский Н.Д. Звуковой строй якутского языка. Ч. 1., Якутск, 1971; Ч. 2. Якутск, 1977 {{ref-ru}}
* Иванов С.А. Центральная группа говоров якутского языка., Новосибирск, 1993 {{ref-ru}}
+
* Иванов С.А. Центральная группа говоров якутского языка., Новосибирск, 1993 {{ref-ru}}
 
* Коркина Е.И. Наклонение глагола в якутском языке., М., 1970 {{ref-ru}}
 
* Коркина Е.И. Наклонение глагола в якутском языке., М., 1970 {{ref-ru}}
 
* Петров Н.Е. Модальные слова в якутском языке., Новосибирск, 1984 {{ref-ru}}
 
* Петров Н.Е. Модальные слова в якутском языке., Новосибирск, 1984 {{ref-ru}}
Рядок 314: Рядок 466:
 
[[Категорія:Мови Росії]]
 
[[Категорія:Мови Росії]]
 
[[Категорія:Якути]]
 
[[Категорія:Якути]]
 
[[af:Jakoeties]]
 
[[ar:لغة ياقوتية]]
 
[[be:Якуцкая мова]]
 
[[be-x-old:Якуцкая мова]]
 
[[bg:Якутски език]]
 
[[br:Yakouteg]]
 
[[bxr:Заха хэлэн]]
 
[[ca:Iacut]]
 
[[cv:Якут чĕлхи]]
 
[[de:Jakutische Sprache]]
 
[[en:Sakha language]]
 
[[eo:Jakuta lingvo]]
 
[[es:Idioma yakuto]]
 
[[et:Jakuudi keel]]
 
[[fa:زبان یاکوتی]]
 
[[fi:Jakuutin kieli]]
 
[[fr:Iakoute]]
 
[[gag:Saha dili]]
 
[[hr:Jakutski jezik]]
 
[[id:Bahasa Yakut]]
 
[[it:Lingua sacha]]
 
[[ja:サハ語]]
 
[[kk:Саха тілі]]
 
[[ko:야쿠트어]]
 
[[koi:Саха кыв]]
 
[[lt:Jakutų kalba]]
 
[[lv:Jakutu valoda]]
 
[[mk:Јакутски јазик]]
 
[[myv:Якутонь кель]]
 
[[nl:Jakoets]]
 
[[nn:Jakutisk språk]]
 
[[no:Jakutisk]]
 
[[os:Якутаг æвзаг]]
 
[[pl:Język jakucki]]
 
[[pms:Lenga yakut]]
 
[[pnb:ساکھا]]
 
[[pt:Língua iacuta]]
 
[[ru:Якутский язык]]
 
[[sah:Саха тыла]]
 
[[sv:Jakutiska]]
 
[[szl:Jakucko godka]]
 
[[ta:யாகுத மொழி]]
 
[[th:ภาษาซาฮา]]
 
[[tr:Yakutça]]
 
[[tt:Якут теле]]
 
[[udm:Якут кыл]]
 
[[ug:ياقۇت تىلى]]
 
[[zh:雅库特语]]
 

Поточна версія на 20:37, 12 жовтня 2017

Якутська мова
Саха тыла, Saxa tyla
 на мапі темнішим вказано поширення якутської, світлішим — долганської мов
на мапі темнішим вказано поширення якутської, світлішим — долганської мов
Поширена в Росія Росія
Регіон Саха
Магаданська область, Іркутська область, Красноярський край, Хабаровський край
Носії понад 450 тис. чол.
Писемність кирилиця і Sakha scripts[d]
Класифікація

Алтайська сім'я

тюркські мови
якутська підгрупа
Офіційний статус
Офіційна Республіка Саха (Якутія)
Регулює[ru] Академія наук Республіки Саха
Коди мови
ISO 639-1 немає
ISO 639-2 sah
ISO 639-3 sah

Яку́тська мо́ва (самоназва саха́ ты́ла) — мова якутів, основного населення Республіки Саха (суб'єкт РФ), тюркського народу північно-східного Сибіру і деяких прилеглих територій (Східна Азія).

Розповсюдження і кількість мовців[ред.ред. код]

Якутською (саха) мовою розмовляють якути і деякі нацменшини Республіки Саха-Якутія (Росія), а також у прилеглих адміністративних одиницях країни — у Магаданській, Іркутській областях, у Красноярському і Хабаровському краях.

Історично так склалося, що якутська мова виконувала роль лінгва франка в Східному Сибіру, тому нею розмовляли (і розмовляють) інші народи регіону — долгани, евени, евенки, юкагіри тощо; крім того поширеними явищами є білінгвізм і багатомовність — російсько-якутсько-юкагірська, російсько-якутсько-евенкійська тощо.

Чисельність носіїв якутської мови за даними препису населення РФ 2002 року — 456 288 осіб. [1].

TÜRKİYE TÜRKÇESİ (Y) KIRGIZ TÜRKÇESİ (C) SAHA TÜRKÇESİ (S) Кыргыз түркчеси Саха түркчеси Түркие түркчеси
yıl Cıl Sıl жыл Сыл йыл  
yağmur camgır Samıır жамгыр самыыр яғмур  
Yaka caka Sağa жака саҕа яка  
yalamak caloo Salaa жалоо салаа яламак  
Yaş caş Saas жаш саас яш  
yaşdaş caştaş Saastıı kihi жашташ саастыы киһи яшдаш  
Yat cat Sit- жат сит ят  
yedi ceti Sette жети сэттэ ети  
Yel cel Siel жел сиэл ел  
yeni cañı Saña жаңы саҥа ени  
Yeniden cañıdan Sañattan жаңыдан саҥаттан енидең  
yer cer Sir жер сир ер  
Yumak (yıkamak) cuu- Suuy- жуу сууй юмак(йыкамак)  
Yıldız cıldız Sulus жылдыз сулус йылдыз  
Yirmi cıyırma Süürbe жыйырма сүүрбэ йирми  
Yok (hayır) cok Suox жок суох ёк (хайыр)  
Yol col Suol жол суол ёл  
Yumurta cumurtka Sımmııt жумуртка сымыыт юмурта  
Yumuşak cumşak Sımnağas жумшак сымнаҕас юмушак  
Yüz cüz Süüs жүз сүүс йүз  

Класифікація і діалекти якутської мови[ред.ред. код]

Якутська мова класифікується лінгвістами як північно-східна тюркська мова алтайської мовної сім'ї, і разом з долганською творить якутську (саха) мовну підгрупу.

У якутській мові виділяють три групи діалектів:

Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
якутською мовою
Сүрүн сирэй

  • західна — якути лівобережжя Лени, вирізняють вілюйські і північно-західні говори;
  • східна — якути правобережжя Лени, розподіляються на центральні і північно-східні говори)
  • долганський діалект — долгани Таймира і Анабарського улуса Р-ки Саха; найчастіше розглядається як окрема долганська мова[2].

Характерні риси якутської мови[ред.ред. код]

Якутська мова є однією з периферійних тюркських мов, що тривалий час перебувала в тісному контакті з монгольськими, тунгусо-маньчжурськими і частково палеоазійськими мовами, що в цілому у порівнянні з рештою тюркських мов визначає її значні (крім синтаксису) відмінності від них. Разом з тим якутська мова є однією з найбільш вивчених на сьогодні тюркських мов.

Прикметними особливостями якутської мови є:

У фонетиці:
У морфології[3]:
  • граматична будова в цілому аглютинативна (з елементами аналітизму).
  • іме́нникові властиві категорії числа, відмінків: виділяються два типи відмінювання (безособове і особово-присвійне), система відмінків велика і складна, водночас відсутні спільні для решти тюркських мов родовий і місцевий відмінки.
  • прикметник у якутській мові, на відміну від решти тюркських мов, як семантично, так і морфологічно чітко відмежований від іменників і прислівників. Від іменників прикметник відрізняється наявністю форми інтенсива, а від прислівників тим, що ніколи не вживається як обставина образу дії.
  • якутському дієслову[4] притаманні категорії способу, часу, особи і числа. У якутській мові розвинута система дієслівних способів (12) — дійсний, стверджувальний, наказовий, спосіб звичної дії, 2 спонукальних, умовний, умовно-бажальний, умовно-побоювальний, умовно-часовий, 2 способи припущення.
  • розвинута система числівників і прислівників.
  • якутські займенники поділяютья на: особові, присвійні, особово-зворотні, вказівні і питальні.
  • до службових слів належать післясклади, сполучники, вигуки і звертання (в якутській мові ціла група слів, які вживаються виключно як звертання).
У лексиці:
  • значна кількість мовних запозичень з монгольської (2,5 тис. слів), евенкійської та російської: долганськй діалект (мова) зазнав особливо значного впливу з боку евенкійської мови.
  • дуже спеціфічний вплив російської мови — характеризується як відносно давніми запозиченнями, в т.ч. слів, які втратили/змінили своє первинне значення або втратили/змініли його в самій російський, напр. слово прізвище якутською буде араспааннья від рос. прозвание або карбованець (рубль) — солкуобай від застарілого целковий,; в той же час усі новітні запозичення міжнародної лексики здійснюються також за посередництва російської, через що мова преси і телебачення пістрявіє русизмами, які нерідко не є інкорпорованими в мовну практику.

Писемність і абетка[ред.ред. код]

Сучасна абетка якутської мови — на основі кирилиці з використанням 5 додаткових літер: Ҕҕ, Ҥҥ, Өө, Һһ, Үү і 2 комбінацій: Дь дь, Нь нь. Використовується також 4 дифтонги: уо, ыа, иэ, үө.

Якутська абетка


А а Б б В в Г г Ҕ ҕ Д д Дь дь Е е
Ё ё Ж ж З з И и Й й К к Л л М м
Н н Ҥ ҥ Нь нь О о Ө ө П п Р р С с
Һ һ Т т У у Ү ү Ф ф Х х Ц ц Ч ч
Ш ш Щ щ Ъ ъ Ы ы Ь ь Э э Ю ю Я я


Звуки, які означають літери якутської абетки


Якутська
Кирилиця
IPA Примітки
А а /a/
Б б /b/
В в /v/ лише в мовних запозиченнях
Г г /g/ як українське «Ґ»
Ҕ ҕ /ɣ, ʁ/ «Г з гаком», як українське «Г»
Д д /d/
Дь дь /ʤ/ «Д з м'яким знаком» (дзвінке «Ч», як укр. «Дж»)
Е е /e, je/ лише у мовних запозиченнях
Ё ё /jo/ лише у мовних запозиченнях
Ж ж /ʒ/ лише у мовних запозиченнях
З з /z/ лише у мовних запозиченнях
И и /i/
Й й /j, j̃/ йот
К к /k, q/
Л л /l/
М м /m/
Н н /n/
Ҥ ҥ /ŋ/ Лігатура «НГ» (задньоязичне «Н»)
Нь нь /ɲ/ «Н з м'яким знаком» (м'яке «Н»)
О о /o/
Ө ө /ø/ «О з перекладиною» (як німецьке «Ö»)
П п /p/
Р р /r/
С с /s/
Һ һ /h/ як англійське «H» (з придиханням)
Т т /t/
У у /u/
Ү ү /y/ «Пряма У» (як німецьке «Ü»)
Ф ф /f/ лише у мовних запозиченнях
Х х /x/
Ц ц /ʦ/ лише у мовних запозиченнях
Ч ч /ʧ/
Ш ш /ʃ/ лише у мовних запозиченнях
Щ щ /ɕ/ лише у мовних запозиченнях
Ъ ъ [-] лише у мовних запозиченнях
Ы ы /ɯ/
Ь ь [-] лише у мовних запозиченнях
Э э /e/
Ю ю /ju/ лише у мовних запозиченнях
Я я /ja/ лише у мовних запозиченнях


Історія і застосування якутської мови[ред.ред. код]

Якутська мова тривалий час лишалася безписьменною, розвиваючись виключно як мова розмовна, притому будучи мовою міжнаціонального спілкування у Східному Сибіру, як значно впливала на мови сусідніх народів, так і зазнала зворотніх впливів від них. З приходом російських козаків-першопрохідців з сер. XVII — до сер. XVIII ст.ст. починається тривалий процес впливу російської на якутську. Однак, ані про вивчення (тим більше системного) якутської мови, ані створення писемності для неї в цей період не ідеться.

Цікаво, що як і в більшості випадків, один з перших описів якутів і однозначно перше документальне засвідчення і спробу передати відомості про якутську мову, ми знаходимо у праці західноєвропейця. Отже, таким першим виданням якутською мовою прийнято вважати частину книги нідерландського мандрівника Ніколаса Вітзена (Nicolaas Witsen, *1641-†1717). Цей амстердамський бургомістр якимось дивом відвідав наприкінці XVII ст. Сибір і свої враження від цієї мандрівки переповів у книзі рідною нідерландською мовою «Північна і Східна Тартарія» (нід. Noord en Oost Tartarye), яка вийшла друком у 1692 році. У ній, зокрема, автор помістив 35 якутських слів, 29 числівників і навіть молитву отченаш якутською. Перевидана у 1705 і 1785 рр. ця праця Вітзена довго лишалась фактично єдиним джерелом не лише для Західної Європи з якутської тематики та їхньої мови.

У XIX ст. задля запису якутських текстів. а також перекладної місіонерської літератури використовувались декілька різних абеток на основі кирилиці. Саме в період кін. XIX ст. — поч. ХХ ст. сформувалась літнорма якутської мови на основі центральних говорів (не в останню чергу під впливом мови фольклору).

В 1917 році нову якутську абетку на основі МФА було створено С.А. Новгородовим. Спочатку він містив лише прописні літери, а також знак : для відображення довгих звуків (Як головних, так і приголосних).

В 1924 році цю абетку було реформовано. Пізніше по декількох змінах врешті-решт у 1929 році цю абетку було замінено на уніфіковану тюркську абетку.

Однак у 1939 році латинську абетку якутської мови в терміновому порядку було переведено на сучасну кириличну основу з додатковими літерами.

Академічне двомовне видання якутських народних казок, підготовка видання Ергіс, «Бичик», Якутськ, 1994 (1-е вид. у 2 т.т., 1964, 1967

Якутська мова є однією з найбільш досліджених серед решти тюркських. Перше її ґрунтовне дослідження («Про мову якутів») було здійснено санскритологом О.Н.Бетлінгком (опубліковано німецькою в Петербурзі в 1851 році; в 1990 видано російською). У подальшому для вивчення якутської мови мали значення праці Е.К.Пекарського (Словник якутської мови, 1907–1930), В.В.Радлова (Якутська мова у її співвідношенні з ін. тюркськими мовами, 1908), Г.У.Ергіса, Д.Хітрова, С.В.Ястремського, пізніше Л.Н.Харитонова, Є.І.Убрятової, Н.Є.Петрова, П.А.Слєпцова тощо. Сучасними науковими осередками вивчення якутської мови є Інститут гуманітарних досліджень АН Республіки Саха (Якутія), Факультет якутської філології і культури Якутського державного університету.

Якутська мова з-поміж мов народів російської Півночі належить до найрозвинутіших. Нею створено багату літературу, її сучасний стан як державної у Республіці Саха закріплено на законодавчому рівні[5].

Якутською видаються преса, наукова та навчальна, публіцистична і популярна, художня і дитяча література; ведеться радіо- і телемовлення, викладаються предмети не лише в початковій і середній школі, а і у вишах (якутська і тюркська філологія і культура) республіки. Якутська мова присутня в Інтернеті, в т.ч. фунціонує розділ Вікіпедії[6].

У 2005 році Маріанна Беерле-Моор (Marianne Beerle-Moor), директор Інституту з перекладу Біблії (Institute for Bible Translation) була відзначена орденом за переклад якутською Нового Заповіту[7].

Приклад[ред.ред. код]

"Заповіт" Тараса Шевченка якутською мовою переклав якутський радянський поет Георгій Васильєв.

Кэриэс

Өллөхпүнэ, көмүҥ миигин
Таптыыр Украинам
Унаар күөх киллэм истиэбин
Үрдүк кургааныгар:
Онтон мин көрө сытыаҕым
Дойдум күөх быйаҥгын:
Истиэм Днепр эҥсиллэр тыаһын.
Бардам барылҕанын...

Кини Украина устун
Хаһан күөх муораҕа
Өстөөх хаанын сүүрдэн устуо,—
Мин тиллэн туруоҕум.
Оччоҕо мин үҥүөх этим
Таҥарабыт диэҥҥэ...
Ол кэммит кэлиэр диэритин
Айбыт диэн суох миэхэ.

Миигин көмөөт, өпө туруҥ.
Хандалыны хампарытыҥ,
Өстөөх өһөх хаанын тоҕуҥ,—
Көҥүл уота кыыстын!
Саҥа улуу кэргэн үөскүө —
Миигин умнумаарыҥ,
Итии намыын тылгытынан
Истиҥник ахтаарыҥ.

Джерело: Українська бібліотека

Див. також[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

  1. Розповсюдженість володіння мовою (крім російської) // Перепис населення Росії 2002 (рос.)
  2. Якутська мова на krugosvet.ru (рос.)
  3. Граматика якутської мови/Морфологія (рос.)
  4. Якутська мова/Морфологія/Дієслово (рос.)
  5. Закон Республики Саха (Якутия) «О языках в Республике Саха (Якутия)», 1992 рік
  6. Якутська Вікіпедія
  7. Веб-сторінка Інституту Переклада Біблії (англ.) (рос.) (нім.)

Джерела і посилання[ред.ред. код]

Вибрана бібліографія[ред.ред. код]

  • Аргунова Т.В. Якутско-русское двуязычие (социолингвистический аспект)., Якутск, 1992 (рос.)
  • Брагина Д.Г. Современные этноязыковые процессы в Центральной Якутии., Якутск, 1985 (рос.)
  • Грамматика современного якутского литературного языка. Фонетика и морфология. Под ред. Е. И. Коркиной и др., М., 1982 (рос.)
  • Грамматика современного якутского литературного языка. Т. 2. Синтаксис., Новосибирск, 1996 (рос.)
  • Дьячковский Н.Д. Звуковой строй якутского языка. Ч. 1., Якутск, 1971; Ч. 2. Якутск, 1977 (рос.)
  • Иванов С.А. Центральная группа говоров якутского языка., Новосибирск, 1993 (рос.)
  • Коркина Е.И. Наклонение глагола в якутском языке., М., 1970 (рос.)
  • Петров Н.Е. Модальные слова в якутском языке., Новосибирск, 1984 (рос.)
  • Петров Н.Е. Якутский язык. Указатель литературы., Якутск, 1958 (рос.)
  • Русско-якутский словарь., М., 1968
  • Убрятова Е.И. Исследования по синтаксису якутского языка. I. Простое предложение., М.-Л., 1950 (рос.)
  • Убрятова Е.И. Исследования по синтаксису якутского языка. II. Сложное предложение. Новосибирск, 1976 (рос.)
  • Харитонов Л.Н. Современный якутский язык. Фонетика и морфология., Якутск, 1947 (рос.)
  • Якутский литературный язык. Истоки, становление норм., Новосибирск, 1986 (рос.)
  • Якутский язык. История и актуальные проблемы., Якутск, 1986 (рос.)
  • Якутско-русский словарь. Под ред. П. А. Слепцова., М., 1972