Відмінності між версіями «Яків Бородавка-Нерода»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м (clean up, removed stub tag, typos fixed: в кінці 1 → наприкінці 1 за допомогою AWB)
 
Рядок 29: Рядок 29:
 
{{Однофамільці|Бородавка (прізвище){{!}}Бородавка}}
 
{{Однофамільці|Бородавка (прізвище){{!}}Бородавка}}
   
'''Яків Бородавка — Нерода (Яцько Бородавка)''' (рік народження невідомий — [[1621]]) — український полководець та політичний діяч, [[Українські гетьмани і кошові отамани|гетьман Війська Запорозького]]. Обраний в кінці 1619 року виписними і нереєстровими козаками, які повстали проти польсько-шляхетського гніту і оволоділи [[Запорізька Січ|Запорізькою Січчю]], суперник [[Сагайдачний Петро|Петра Сагайдачного]].
+
'''Яків Бородавка — Нерода (Яцько Бородавка)''' (рік народження невідомий — [[1621]]) — український полководець та політичний діяч, [[Українські гетьмани і кошові отамани|гетьман Війська Запорозького]]. Обраний наприкінці 1619 року виписними і нереєстровими козаками, які повстали проти польсько-шляхетського гніту і оволоділи [[Запорізька Січ|Запорізькою Січчю]], суперник [[Сагайдачний Петро|Петра Сагайдачного]].
   
 
== Життєпис ==
 
== Життєпис ==
Рядок 64: Рядок 64:
 
{{Гетьмани Війська Запорозького}}
 
{{Гетьмани Війська Запорозького}}
   
{{ukr-hist-stub}}
 
 
{{DEFAULTSORT:Бородавка-Неродич Яцько}}
 
{{DEFAULTSORT:Бородавка-Неродич Яцько}}
 
[[Категорія:Гетьмани Війська Запорозького]]
 
[[Категорія:Гетьмани Війська Запорозького]]

Поточна версія на 09:14, 8 жовтня 2019

Яків Бородавка (Нерода)
Jacko Nerodycz-Borodawka.jpg
Помер 8 вересня 1621(1621-09-08)
·обезголовлювання
Місце проживання Річ Посполита
Діяльність військовий
Посада Гетьман Війська Запорозького
Військове звання гетьман Війська Запорозького
Термін 1619—1621
Конфесія православний

Яків Бородавка — Нерода (Яцько Бородавка) (рік народження невідомий — 1621) — український полководець та політичний діяч, гетьман Війська Запорозького. Обраний наприкінці 1619 року виписними і нереєстровими козаками, які повстали проти польсько-шляхетського гніту і оволоділи Запорізькою Січчю, суперник Петра Сагайдачного.

Життєпис[ред. | ред. код]

Про походження і ранній період життя Якова Бородавки не збереглося відомостей. Його родовим прізвищем було «Нерода», ним він підписував документи, а прізвисько «Бородавка» йому дали козаки. Якова Бородавку не раз обирали гетьманом Війська Запорозького. Вирізнявся політичним радикалізмом щодо відстоювання станових інтересів козацтва, а також віросповідної свободи православних українців та білорусів. Очолював морські походи на Тягиню 1619, Константинополь 9 серпня та Варну 1620.

Наприкінці 1619 невдоволені Роставицькою угодою 1619 виписні козаки скинули з гетьманства поміркованого П.Конашевича-Сагайдачного й обрали гетьманом Якова Бородавку. Однак його гетьманський провід був недовгим — не пізніше лютого 1620 року Сагайдачний вернув собі гетьманську булаву. Проте, принаймні, від липня 1620 і до 30 серпня 1621 гетьманський пост у Війську Запорозькому знову обіймав Яків Бородавка. У цей період за його активної політичної підтримки та організаційного сприяння єрусалимський патріарх Теофан III висвятив митрополита Іова Борецького і єпископів українсько-білоруської православної церкви.

У березні 1620 року до короля Сигізмунда III Ваза було відправлено запорозьке посольство з вимогами легалізувати православну церковну ієрархію, позбавити унійне духовенство церковної влади і бенефіціїв та ін. В разі відхилення цих вимог козаки відмовлялися брати участь у війні Речі Посполитої з Османською імперією. Одночасно з відправкою цього посольства Яків Бородавка звернувся до канцлера литовського князя Х. Радзивілла з пропозицією укласти православно-протестантський політичний союз задля спільного відстоювання своїх конфесійних прав і свобод у Речі Посполитій, а також повідомив йому про намір запорожців розв'язати православно-унійні суперечності силовими методами. У цьому Якова Бородавку активно підтримував київський православний митрополит Іов Борецький.

У червні 1621 року в урочищі Суха Діброва зібралася козацька рада для розгляду питання про участь Війська Запорозького у війні проти Османської імперії. В раді взяли участь понад 50 тис. козаків та представники православного духовенства. Перед урядом Речі Посполитої були висунуті вимоги про дотримання конфесійних прав та свобод православних і відправлено послів до Варшави (у тому числі П.Конашевича-Сагайдачного та Й.Курцевича-Коріятовича).

За ухвалою ради понад 40-тисячне козацьке військо на чолі з Яковом Бородавкою виступило в похід проти османів. Однак гетьман не квапився з'єднуватися з коронним військом, очевидно, хотів дочекатися інформації від запорозьких послів про результати свого посольства. Разом з тим після поразки гетьмана Жолкевського під Цецорою він один насмілився здійснити похід в Молдову і прогнати на короткий час султанського ставленика Стефана ІХ Томшу. Козаки зруйнували місто Сороки і перемогли сілістрійського пашу, який загинув у бою.

Коли Сагайдачний вернувся з Варшави до козацького війська під Хотин, серед запорожців взяли гору ворожі до Якова Бородавки настрої. Як військовий провідник він був звинувачений у певних воєнних прорахунках і позбавлений гетьманської булави на користь Сагайдачного.

Багато історичних пісень повідомляють, що Бородавка гетьманував ще перед цим — після гетьмана Кішки і до 1606.

Джерела[ред. | ред. код]

Попередник
?
Herb Viyska Zaporozkoho.svg Гетьман України
1619-1623 з перервами
Herb Viyska Zaporozkoho.svg Наступник
?