Відмінності між версіями «Яманідзе Шота Давидович»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м (геть расейскій язьік з української Вікіпедії! за допомогою AWB)
Рядок 1: Рядок 1:
 
{{Футболіст
 
{{Футболіст
| имя = Шота Яманідзе
+
| ім'я = Шота Яманідзе
| полное имя = Шота Давидович Яманідзе
+
| повне-ім'я = Шота Давидович Яманідзе
| прозвище =
+
| прізвисько =
| изображение =
+
| зображення =
| дата рождения = 15.3.1937
+
| дата-народження = 15.3.1937
| место рождения = [[Тбілісі]], [[СССР]]
+
| місце-народження = [[Тбілісі]], [[СССР]]
| гражданство =
+
| громадянство =
| дата смерти = 15.10.1971
+
| дата-смерті = 15.10.1971
| место смерти = [[Тбілісі]], [[СССР]]
+
| місце смерті = [[Тбілісі]], [[СССР]]
| рост = 177 см
+
| зріст = 177 см
| вес = 75 кг
+
| вага = 75 кг
| позиция = [[Півзахисник (футбол)|півзахисник]], [[Нападник (футбол)|нападник]]
+
| позиція = [[Півзахисник (футбол)|півзахисник]], [[Нападник (футбол)|нападник]]
  +
| юнацькі-клуби =
| молодёжные клубы =
 
  +
| клубний гравець =
| клубы =
 
{{Футбольна кар'єра|1954—1967|{{Флаг СССР||20px}} [[Динамо (футбольний клуб, Тбілісі)|«Динамо» (Тбілісі)]]|300 (65)}}
+
{{Футбольна кар'єра|1954—1967|{{URS-||20px}} [[Динамо (футбольний клуб, Тбілісі)|«Динамо» (Тбілісі)]]|300 (65)}}
  +
| гравець збірної =
| национальная сборная =
 
{{Футбольна кар'єра|1959|{{Флаг СССР||20px}} [[Олімпійська збірна СРСР з футболу|СССР (ол.)]]|1 (0)}}
+
{{Футбольна кар'єра|1959|{{URS-||20px}} [[Олімпійська збірна СРСР з футболу|СССР (ол.)]]|1 (0)}}
 
| нагороди = {{Медаль «За трудову доблесть»|1968}} {{Заслужений майстер спорту СРСР}}
 
| нагороди = {{Медаль «За трудову доблесть»|1968}} {{Заслужений майстер спорту СРСР}}
 
}}
 
}}
Рядок 24: Рядок 24:
   
 
== Біографія ==
 
== Біографія ==
Шота Яманідзе народився і виріс в [[Тбілісі]], в невеликому дворі по вулиці Варціхській (Чугуретський район) він робив перші кроки у футболі. Серед однолітків він помітно виділявся своїм технічним арсеналом, виробленим щоденною грою з сусідськими хлопчаками. Футбол з дитинства притягував його і він вирішив вступити до спеціалізовану 35-ту футбольну школу. Батьки були не в захваті від вибору сина, але його завзятість зрештою взяла верх і він вступив в 35-ту школу. У старших класах Шота вже грав в першій команді 35-ї школи.
+
Шота Яманідзе народився і виріс в [[Тбілісі]], в невеликому дворі по вулиці Варціхській (Чугуретський район) він робив перші кроки у футболі. Серед однолітків він помітно виділявся своїм технічним арсеналом, виробленим щоденною грою із сусідськими хлопчаками. Футбол з дитинства притягував його і він вирішив вступити до спеціалізовану 35-ту футбольну школу. Батьки були не в захваті від вибору сина, але його завзятість зрештою взяла верх і він вступив в 35-ту школу. У старших класах Шота вже грав в першій команді 35-ї школи.
   
 
У 1953 році його помітив ветеран тбіліського «Динамо» [[Кікнадзе Арчіл Самуїлович|Арчіл Кікнадзе]] і запросив до юнацької збірної Грузії. Шота вручили капітанську пов'язку і в тому році капітан збірної Грузії разом з командою завоював перше місце серед юнацьких збірних команд СРСР. На нього відразу ж звернули увагу фахівці футболу.
 
У 1953 році його помітив ветеран тбіліського «Динамо» [[Кікнадзе Арчіл Самуїлович|Арчіл Кікнадзе]] і запросив до юнацької збірної Грузії. Шота вручили капітанську пов'язку і в тому році капітан збірної Грузії разом з командою завоював перше місце серед юнацьких збірних команд СРСР. На нього відразу ж звернули увагу фахівці футболу.
Рядок 34: Рядок 34:
 
У 1959 році тбіліське «Динамо» повернулося до когорти найсильніших. Повернувся в команду видатний грузинський тренер [[Жорданія Андрій Дмитрович|Андро Жорданія]]. Перейшов в «Динамо» з московського «Локомотива» [[Калоєв Заур Григорович|Заур Калоєв]]. Жорданія зробив ряд перестановок в команді. Шота Яманідзе блискуче виконував роль лівого півзахисника. Того року тбіліське «Динамо» перемогло на виїзді таких незручних суперників, як донецький «Шахтар», московські команди ЦСКА, «Динамо», «Спартак», в Куйбишеві — «Крила Рад». Тбіліське «Динамо» в п'ятий раз стало бронзовим призером СРСР. Для Шота Яманідзе це була перша бронзова медаль.
 
У 1959 році тбіліське «Динамо» повернулося до когорти найсильніших. Повернувся в команду видатний грузинський тренер [[Жорданія Андрій Дмитрович|Андро Жорданія]]. Перейшов в «Динамо» з московського «Локомотива» [[Калоєв Заур Григорович|Заур Калоєв]]. Жорданія зробив ряд перестановок в команді. Шота Яманідзе блискуче виконував роль лівого півзахисника. Того року тбіліське «Динамо» перемогло на виїзді таких незручних суперників, як донецький «Шахтар», московські команди ЦСКА, «Динамо», «Спартак», в Куйбишеві — «Крила Рад». Тбіліське «Динамо» в п'ятий раз стало бронзовим призером СРСР. Для Шота Яманідзе це була перша бронзова медаль.
   
[[31 жовтня]] [[1960]] року Шота зіграв у [[Фінал кубка СРСР з футболу 1960|фіналі Кубка СРСР]] проти московського «Торпедо». За 20 секунд до кінця овертайму за рахунку 3:3 [[Іванов Валентин Козьмич|Валентину Іванову]] вдалося забити четвертий гол і «Торпедо» завоювало Кубок. При цьому Шота Яманідзе грав усі 120 хвилин з новокаїновою блокадою, але, тим не менш, він провів його на високому рівні. Шота не вдалося потримати Кубок в своїх руках, але через чотири роки, «Динамо» (Тбілісі) взяло реванш у московського «Торпедо» в [[Ташкент]]і і завоювало звання чемпіонів СРСР. Але до цього, у 1962 році тбіліське «Динамо» повторило успіх 1959 року і стало бронзовим призером. Шота Яманідзе отримав другу бронзову медаль. Через рік Шота одружився на тбіліській дівчині Тоджині Монцелідзе. У них народилося двоє дітей — старша Ірина і молодший Дато.
+
[[31 жовтня]] [[1960]] року Шота зіграв у [[Фінал кубка СРСР з футболу 1960|фіналі Кубка СРСР]] проти московського «Торпедо». За 20 секунд до кінця овертайму за рахунку 3:3 [[Іванов Валентин Козьмич|Валентину Іванову]] вдалося забити четвертий гол і «Торпедо» завоювало Кубок. При цьому Шота Яманідзе грав усі 120 хвилин з новокаїновою блокадою, але, тим не менш, він провів його на високому рівні. Шота не вдалося потримати Кубок у своїх руках, але через чотири роки, «Динамо» (Тбілісі) взяло реванш у московського «Торпедо» в [[Ташкент]]і і завоювало звання чемпіонів СРСР. Але до цього, у 1962 році тбіліське «Динамо» повторило успіх 1959 року і стало бронзовим призером. Шота Яманідзе отримав другу бронзову медаль. Через рік Шота одружився на тбіліській дівчині Тоджині Монцелідзе. У них народилося двоє дітей — старша Ірина і молодший Дато.
   
 
1964 року [[Чемпіонат СРСР з футболу 1964 (клас «А», перша група)|доля чемпіона СРСР]] вирішувалася на нейтральному полі ташкентського стадіону «Пахтакор» у зустрічі тбіліського «Динамо» і московського «Торпедо». Динамівці перемогли з рахунком 4:1 і вперше стали чемпіонами СРСР. У цьому матчі удостоїлась похвали була пара хавбеків — капітан команди Шота Яманідзе і [[Січінава Георгій Володимирович|Георгій Січінава]].
 
1964 року [[Чемпіонат СРСР з футболу 1964 (клас «А», перша група)|доля чемпіона СРСР]] вирішувалася на нейтральному полі ташкентського стадіону «Пахтакор» у зустрічі тбіліського «Динамо» і московського «Торпедо». Динамівці перемогли з рахунком 4:1 і вперше стали чемпіонами СРСР. У цьому матчі удостоїлась похвали була пара хавбеків — капітан команди Шота Яманідзе і [[Січінава Георгій Володимирович|Георгій Січінава]].

Версія за 08:16, 25 серпня 2017

Ф
Шота Яманідзе
Особові дані
Повне ім'я Шота Давидович Яманідзе
Народження 15 березня 1937(1937-03-15)
  Тбілісі, СССР
Смерть 15 жовтня 1971(1971-10-15) (34 роки)
  Тбілісі, СРСР
Зріст 177 см
Вага 75 кг
Громадянство Flag of the Soviet Union (dark version).svg СРСР
Позиція півзахисник, нападник
Професіональні клуби*
1954—1967 СРСР «Динамо» (Тбілісі) 300 (65)
Національна збірна
1959 СРСР СССР (ол.) 1 (0)
Звання, нагороди
Нагороди
Медаль «За трудову доблесть»
Заслужений майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Шота Давидович Яманідзе (15 березня 1937, Тбілісі, СРСР — 15 жовтня 1971, там же) — радянський футболіст, нападник. Заслужений майстер спорту СРСР (1969).

Чемпіон СРСР 1964. Тричі входив у списки кращих футболістів сезону. Один з лідерів тбіліського «Динамо» першої половини 1960-х років. Вирізнявся хорошим дриблінгом, технікою, організаторськими здібностями, винахідливістю у грі. Зіграв 1 матч за олімпійську збірну СРСР.

Біографія

Шота Яманідзе народився і виріс в Тбілісі, в невеликому дворі по вулиці Варціхській (Чугуретський район) він робив перші кроки у футболі. Серед однолітків він помітно виділявся своїм технічним арсеналом, виробленим щоденною грою із сусідськими хлопчаками. Футбол з дитинства притягував його і він вирішив вступити до спеціалізовану 35-ту футбольну школу. Батьки були не в захваті від вибору сина, але його завзятість зрештою взяла верх і він вступив в 35-ту школу. У старших класах Шота вже грав в першій команді 35-ї школи.

У 1953 році його помітив ветеран тбіліського «Динамо» Арчіл Кікнадзе і запросив до юнацької збірної Грузії. Шота вручили капітанську пов'язку і в тому році капітан збірної Грузії разом з командою завоював перше місце серед юнацьких збірних команд СРСР. На нього відразу ж звернули увагу фахівці футболу.

У 1954 році Борис Пайчадзе, що в той час займав пост старшого тренера тбіліського «Динамо», запропонував Шота перейти в «Динамо». В результаті цього учень десятого класу 35-ї футбольної школи став членом команди тбіліського «Динамо». Його дебют в головному футбольному клубі Грузії відбувся 14 серпня 1954 року в матчі з київським «Динамо», в якому Яманідзе виступав на місці лівого крайнього нападника. Зустріч закінчилася внічию. У 1955 році, закінчивши школу на золоту медаль, Яманідзе продовжив вчитися в ДПІ на будівельному факультеті.

Треба відзначити той фактор, що прихід в «Динамо» Яманідзе збігся з кризою в грузинському футболі. В основному він був викликаний зміною поколінь. До цього додалася і щорічна зміна старших тренерів «Динамо», за п'ять футбольних сезонів (1954—1958). В команді змінилося чотири тренера: Пайчадзе, Жорданія, Джеджелава і Соколов. З них тільки Гайозу Джеджелаі вдалося попрацювати з командою два сезони (1956—1957). За ці роки команда «Динамо» в чемпіонаті СРСР два рази займало 9-е місце, два рази 8-е, і один раз 7-е. Для команди «Динамо», яка була чотириразовим срібним і чотириразовим бронзовим призером чемпіонатів СРСР, цей п'ятирічний відрізок часу можна вважати смугою невдач.

У 1959 році тбіліське «Динамо» повернулося до когорти найсильніших. Повернувся в команду видатний грузинський тренер Андро Жорданія. Перейшов в «Динамо» з московського «Локомотива» Заур Калоєв. Жорданія зробив ряд перестановок в команді. Шота Яманідзе блискуче виконував роль лівого півзахисника. Того року тбіліське «Динамо» перемогло на виїзді таких незручних суперників, як донецький «Шахтар», московські команди ЦСКА, «Динамо», «Спартак», в Куйбишеві — «Крила Рад». Тбіліське «Динамо» в п'ятий раз стало бронзовим призером СРСР. Для Шота Яманідзе це була перша бронзова медаль.

31 жовтня 1960 року Шота зіграв у фіналі Кубка СРСР проти московського «Торпедо». За 20 секунд до кінця овертайму за рахунку 3:3 Валентину Іванову вдалося забити четвертий гол і «Торпедо» завоювало Кубок. При цьому Шота Яманідзе грав усі 120 хвилин з новокаїновою блокадою, але, тим не менш, він провів його на високому рівні. Шота не вдалося потримати Кубок у своїх руках, але через чотири роки, «Динамо» (Тбілісі) взяло реванш у московського «Торпедо» в Ташкенті і завоювало звання чемпіонів СРСР. Але до цього, у 1962 році тбіліське «Динамо» повторило успіх 1959 року і стало бронзовим призером. Шота Яманідзе отримав другу бронзову медаль. Через рік Шота одружився на тбіліській дівчині Тоджині Монцелідзе. У них народилося двоє дітей — старша Ірина і молодший Дато.

1964 року доля чемпіона СРСР вирішувалася на нейтральному полі ташкентського стадіону «Пахтакор» у зустрічі тбіліського «Динамо» і московського «Торпедо». Динамівці перемогли з рахунком 4:1 і вперше стали чемпіонами СРСР. У цьому матчі удостоїлась похвали була пара хавбеків — капітан команди Шота Яманідзе і Георгій Січінава.

1967 рік був останнім роком виступів Шота Яманідзе. Цього року тбіліське «Динамо» посіло третє місце і Шота до своєї чемпіонської медалі і двох бронзових додав третю бронзу.

Загтнув Шота Яманідзе 15 жовтня 1971 року, ставши жертвою автокатастрофи[1]. Йому було 34 роки.

Досягнення

Примітки

Посилання