Януш Янушович Заславський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Януш Янушович Заславський
Псевдо Януш Заславський
Народився 1560(1560)
Заслав
Помер 1629(1629)
Підданство Річ Посполита Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow (Alex K).svg
Національність русин
Діяльність магнат, політик, вояк
Відомий завдяки меценат у Заславі
Титул князь
Посада Підляські воєводи[d] і Волинські воєводи
Конфесія православний, кальвініст, католик
Рід Заславські
Родичі Ян Остроруг (зять)
У шлюбі з Олександра Санґушківна, Маріанна з Лещинських
Діти Олександр Янушович Заславський
Герб

Януш Янушович Заславський гербу Баклай (пол. Janusz Zasławski, 1560 — 4 серпня 1629) — князь, військовий, державний, політичний діяч Речі Посполитої, меценат у Заславі. Представник роду князів Заславських з Острога.

Життєпис[ред. | ред. код]

Старший син князя Івана (Януша) Заславського та його дружини Маріанни Петрівни Чапличівної-Шпановської (чи невідомого походження, можливо, Кердеївної[1]).

Відомий рицарською звитягою. Переможець над повстанням Северина Наливайка. Бився з кримськими татарами під Збаражем, з турками під Цецорою в 1595 р., воював у Мунтенії[2].

Хрещений як православний, згодом навернувся до кальвінізму, з 1603 року перейшов на католицизм. Фундував «перетлумачення» польською мовою особистим секретарем Станіславом Замбковичем і видання у 1614 році трактату про відьом «Malleus Maleficarum».

Посади: підляський воєвода (15911604 р.), житомирський староста (15981609 р.), волинський воєвода (1604-1629 р.), переяславський староста (1620—1629).

Спершу був похований у фундованому ним монастирі оо. Бернардинів у Заславі[3]. У 1630-х поховання перенесено до іншого фундованого ним храму — фари Івана Хрестителя[4].

Родинні зв'язки[ред. | ред. код]

Януш Янушович Заславський був пошлюблений з княгинею Олександрою Романівною Санґушківною (1577 p.), вдруге з Маріанною Лещинською — вдовою ковельського старости Анджея Фірлея[5] (1611 р.). Мав у першому шлюбі п'ятеро дітей: Константина, Єжи (Юрія), Ельжбету — дружину Яна Щасного Гербурта,[6] Софію — другу дружину Яна Остроруга,[7] Олександра.

?
 
 
 
?
 
Анастасія Юріївна Гольшанська-Дубровицька
 
 
 
Кузьма Іванович Заславський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Маріанна Петрівна Чапличівна-Шпановська
 
 
 
 
 
 
 
Януш Кузьмич Заславський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Януш Янушович Заславський
 
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Książęta Zasławscy (01) (пол.)
  2. Eustachy Heleniusz (Eustachy Antoni) Iwanowski. Wspomnienia polskich czasów dawnych i późniejszych przez Eu……go Heleniusza. — Lwów, 1894. — t. 1. — S. 103. (пол.)
  3. Barącz S. Pamiętnik zakonu WW. OO. Bernardynów w Polscze. — Lwów, 1874. — S. 384. (пол.)
  4. Александрович В. Інвентарі замків у Старому й Новому Заславі з XVII століття. Процитовано 07.09.2011
  5. Leszczynscy (01) (пол.)
  6. Cynarski S. Herburt Jan Szczęsny h. własnego (1567—1616) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960—1961. — T. IX/3. — Zeszyt 42. — S. 444. (пол.)
  7. Dworzaczek W. Ostroróg Jan herbu Nałęcz (1565—1622) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — T. XXIV/3, zeszyt 102. — S. 511. (пол.)

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]


Попередник
Олександр Острозький
1597 Bielski Volyn Voivodship.svg Воєвода Волинський
1604-1629
1597 Bielski Volyn Voivodship.svg Наступник
Адам Олександр Санґушко