Відмінності між версіями «Янченко Василь Іванович»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
м (доповнення)
м (виправлення включення вилученого файлу: Файл:Av pov 1.jpg (by DelinkerBot))
Рядок 14: Рядок 14:
 
| приналежність = [[Армія УНР]]
 
| приналежність = [[Армія УНР]]
 
| країна = {{UNR}}
 
| країна = {{UNR}}
| рід військ = [[Повітряний флот УНР]] [[Файл:Av pov 1.jpg|border|50пкс|]]
+
| рід військ = [[Повітряний флот УНР]]
 
| роки служби =
 
| роки служби =
 
| звання = {{Ранг|країна=РІА|звання=Поручик}} (1916)<br/><br/>{{Ранг|країна=УНР|звання=Поручник}}
 
| звання = {{Ранг|країна=РІА|звання=Поручик}} (1916)<br/><br/>{{Ранг|країна=УНР|звання=Поручник}}

Версія за 22:01, 2 грудня 2019

Василь Іванович Янченко
Vasyl Yanchenko.jpg
Народження 1 січня 1894(1894-01-01)
Уссурійськ
Смерть невідомо
Маямі-Дейд, Флорида, США
Громадянство Flag of the Ukrainian State.svg УНР
Приналежність Армія УНР
Рід військ Повітряний флот УНР
Освіта Saint Petersburg Polytechnic Institute[d]
Звання Imperial Russian Army Por 1917 h.png Поручик (1916)

08 УНР 30-03-1920 Пoручник.svg Поручник
Війни / битви Перша світова війна
Українсько-радянська війна
Нагороди
Георгіївський хрест 1 ступеня
Георгіївський хрест 2 ступеня
Георгіївський хрест 3 ступеня
Георгіївський хрест 4 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святої Анни 4 ступеня
Орден Святого Георгія
Орден Зірки Румунії кавалерійського ступеня

Василь Іванович Янченко (1 січня 1894 — 1952/1959) — військовий льотчик Повітряного флоту УНР. Командир 1-го Українського винищувального авіаційного загону УНР. Також воював у лавах російської армії, білогвардійців.

Життєпис

Народився 1 січня 1894 року в місті Нікольськ (нині Уссурійськ) Уссурійського краю. Деяких його родичів розстріляли як «японських шпигунів» у 1930-х роках.

Учасник Першої світової війни. У листопаді 1916 року, у складі групи російських льотчиків, був посланий на стажування до Франції, де проходив підготовку в школах вищого пілотажу і повітряної стрілянини в містах По і Каза, а бойову практику — на Західному фронті. Збив особисто 16 літаків супротивника. Літав, зокрема, на "Моран"і. 7 липня 1917 року зумів посадити пошкоджений літак після бою з німецькими летунами в околицях Тернополя під час відступу російських військ (його товариш Юрій Гільшер загинув).

Фірмовим прийомом Янченка була лобова атака.

З 1918 командир 6-го винищувального авіаційного загону Повітряного флоту УНР, за наказом командувача авіації загін було перейменовано на 1-й Український винищувальний авіаційний. Пізніше воював на стороні білих.

Емігрував до США, де, ймовірно, працював у вихідця з Києва, авіаконструктора Ігоря Сікорського.

Нагороджений орденами: Святого Георгія 4-й Ступені, Георгіївські хрести 1, 2, 3 та 4-й Ступені — повний бант, Святого Володимира 4-го ступеня з мечами і бантом, Святої Анни 4-й Ступені, Лицарський хрест ордена Зірки (румунська).

Джерела

Посилання