Відмінності між версіями «Ян Кароль Зубжицький-Сас»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(надлишкова вікіфікація, стиль, правопис, оформлення)
Рядок 24: Рядок 24:
   
 
== Біографія і діяльність ==
 
== Біографія і діяльність ==
[[File:Сас-Зубжицький.jpg|thumb|Надгробок Яна Саса-Зубжицького]]
+
[[Файл:Сас-Зубжицький.jpg|thumb|Надгробок Яна Саса-Зубжицького]]
Народився [[1860]] року в містечку [[Товсте (смт)|Товстому]] на Тернопіллі в родині Марцелія Зубжицького.<ref>''Czyż A., Gutowski B.'' Cmentarze Podola&nbsp;— źródło do badań nad sztuką i historią // Stan badań nad wielokulturowym dziedzictwem dawnej Rzeczypospolitej / red. W. Walczak i K. Łopatecki.&nbsp;— T. I.&nbsp;— Białystok, 2010.&nbsp;— S. 186.</ref> У Станиславові (нині [[Івано-Франківськ]]) закінчив реальну школу і [[Станиславівська державна гімназія|цісарсько-королівську гімназію]]. Протягом [[1878]]—[[1884]] років навчався на будівельному факультеті [[Національний університет «Львівська політехніка»|Львіської політехніки]]<ref>Księga pamiątkowa Towarzystwa «Bratniej Pomocy» Słuchaczów Politechniki we Lwowie.&nbsp;— Lwów, nakładem Towarzystwa «Bratniej Pomocy» Słuchaczów Politechniki, 1897.&nbsp;— S. 284.</ref> (за іншими даними&nbsp;— почав навчання [[1875]] року<ref>{{книга |автор = Смірнов&nbsp;Ю. |частина = Зубжицький Сас Ян Кароль|заголовок = [[Енциклопедія Львова]]|оригінал = |посилання = |відповідальний = За редакцією А.&nbsp;Козицького та І.&nbsp;Підкови|видання = |місце = Львів|видавництво = [[Літопис (видавництво)|Літопис]]|рік = 2007|том = 2|сторінки = 493|сторінок = |серія = |isbn = 978-966-7007-69-0|тираж =}}</ref>). Був членом [[Політехнічне товариство у Львові|Політехнічного товариства у Львові]] у [[1884]]—[[1887]], [[1894]]—[[1898]] роках<ref>Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877–1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E.&nbsp;Grzębskiego.&nbsp;— Lwów, 1902.&nbsp;— S. 97.</ref>, а також від [[1913]] року.<ref>Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza.&nbsp;— Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927.&nbsp;— S. 96.</ref> [[1885]] року отримав диплом інженера будівництва. До [[1886]] року працював у Львівській політехніці. Того ж року виїхав до [[Краків|Кракова]].
+
Ян Кароль Зубжицький-Сас народився [[1860]] року в містечку [[Товсте (смт)|Товстому]] на Тернопіллі в родині Марцелія Зубжицького.<ref>''Czyż A., Gutowski B.'' Cmentarze Podola&nbsp;— źródło do badań nad sztuką i historią // Stan badań nad wielokulturowym dziedzictwem dawnej Rzeczypospolitej / red. W. Walczak i K. Łopatecki.&nbsp;— T. I.&nbsp;— Białystok, 2010.&nbsp;— S. 186.</ref> У Станиславові (нині [[Івано-Франківськ]]) закінчив реальну школу і [[Станиславівська державна гімназія|цісарсько-королівську гімназію]]. Протягом 1878—1884 років навчався на будівельному факультеті [[Національний університет «Львівська політехніка»|Львіської політехніки]]<ref>Księga pamiątkowa Towarzystwa «Bratniej Pomocy» Słuchaczów Politechniki we Lwowie.&nbsp;— Lwów, nakładem Towarzystwa «Bratniej Pomocy» Słuchaczów Politechniki, 1897.&nbsp;— S. 284.</ref> (за іншими даними&nbsp;— почав навчання 1875 року<ref>{{книга |автор = Смірнов&nbsp;Ю. |частина = Зубжицький Сас Ян Кароль|заголовок = [[Енциклопедія Львова]]|оригінал = |посилання = |відповідальний = За редакцією А.&nbsp;Козицького та І.&nbsp;Підкови|видання = |місце = Львів|видавництво = [[Літопис (видавництво)|Літопис]]|рік = 2007|том = 2|сторінки = 493|сторінок = |серія = |isbn = 978-966-7007-69-0|тираж =}}</ref>). Був членом [[Політехнічне товариство у Львові|Політехнічного товариства у Львові]] у 1884—1887, 1894—1898 роках<ref>Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E.&nbsp;Grzębskiego.&nbsp;— Lwów, 1902.&nbsp;— S. 97.</ref>, а також від 1913 року.<ref>Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza.&nbsp;— Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927.&nbsp;— S. 96.</ref> 1885 року отримав диплом інженера будівництва. До 1886 року працював у Львівській політехніці. Того ж року виїхав до [[Краків|Кракова]].
   
Від [[1900]] року член редакції краківського журналу «[[Architekt]]», у [[1905]][[1907]] роках головний редактор. З [[1905]] до [[1912]]&nbsp;р. працював інспектором міського будівництва в Кракові. Отримавши у [[1912]] році посаду надзвичайного професора і керівника кафедри архітектури і естетики, переїхав до Львова на постійне проживання. У [[1919]]—[[1929]] роках викладав історію архітектури. Вийшовши на пенсію [[1929]] року. [[27 листопада]] того ж року за педагогічну, наукову та мистецьку діяльність був відзначений Командорським хрестом [[Орден Відродження Польщі|Ордену Відродження Польщі]].<ref>Część urzędowa // [[Gazeta Lwowska]].&nbsp;— 8 grudnia 1929.&nbsp;— №&nbsp;283.&nbsp;— S. 4; Dekoracja Orderem Odrodzenia Polski // Gazeta Lwowska.&nbsp;— 11 marca 1930.&nbsp;— №&nbsp;58.&nbsp;— S. 5; [[Monitor Polski]].&nbsp;— 3 grudnia 1929.&nbsp;— №&nbsp;278.&nbsp;— S. 1.</ref> Продовжував працювати в галузі теорії архітектури, займався проектуванням нових споруд. Помер у [[1935]] році у Львові. Похований на [[Личаківський цвинтар|Личаківському цвинтарі]] {{fact|(поле № 20).}} У Львові в [[1938]]—[[1944]] роках іменем Зубжицького називалась вулиця, що нині має назву Зо́ряна (бічна [[Вулиця Любінська (Львів)|вулиці Любінської]]).<ref>{{книга |автор = Мельник&nbsp;Б.&nbsp;В.|частина = |заголовок = Довідник перейменувань вулиць і площ Львова|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = Світ|рік = 2001|том = |сторінки = 25|сторінок = |серія = |isbn = 966-603-115-9|тираж =}}</ref> Потомки Зубжицького проживають у Львові.<ref name="CL_2005_44">Kronika // Cracovia Leopolis.&nbsp;— 2005.&nbsp;— №&nbsp;44.&nbsp;— S. 62.&nbsp;— {{ISSN|1243-8600}}.</ref>
+
Від 1900 року член редакції краківського журналу «[[Architekt]]», у 1905—1907&nbsp;— головний редактор. З 1905 до 1912&nbsp;р. працював інспектором міського будівництва в Кракові. Отримавши у 1912 році посаду надзвичайного професора і керівника кафедри архітектури і естетики, переїхав до Львова на постійне проживання. У 1919—1929 роках викладав історію архітектури. Вийшовши на пенсію 1929 року. 27 листопада того ж року за педагогічну, наукову та мистецьку діяльність був відзначений Командорським хрестом [[Орден Відродження Польщі|Ордену Відродження Польщі]].<ref>Część urzędowa // [[Gazeta Lwowska]].&nbsp;— 8 grudnia 1929.&nbsp;— №&nbsp;283.&nbsp;— S. 4; Dekoracja Orderem Odrodzenia Polski // Gazeta Lwowska.&nbsp;— 11 marca 1930.&nbsp;— №&nbsp;58.&nbsp;— S. 5; [[Monitor Polski]].&nbsp;— 3 grudnia 1929.&nbsp;— №&nbsp;278.&nbsp;— S. 1.</ref> Продовжував працювати в галузі теорії архітектури, займався проектуванням нових споруд.
   
  +
Ян Кароль Зубжицький-Сас помер 1935 року у Львові. Похований на [[Личаківський цвинтар|Личаківському цвинтарі]] {{fact|(поле № 20).}}
Залишив чималу творчу спадщину, зокрема: «Філософія архітектури, її теорія і естетика» ([[1894]]), «Жовква&nbsp;— опис пам'яток» ([[1901]]), «Оборонний костел у Бібрці біля Львова» ([[1905]]), «Коротка історія мистецтва» ([[1914]]—[[1916]]), «Пам'ятки міста Львова» ([[1928]]), «Місто Ярослав та його пам'ятники». Видав окремою книгою дисертацію «Розвиток готики в Польщі з конструктивного і естетичного погляду» ([[1895]]). Ілюстрував праці власними рисунками, яких виконав кілька тисяч. Експонував рисунки зразків дерев'яної архітектури на виставці в палаці Чапських у Кракові (13 квітня — 15 травня 1905 року).<ref>Drobne wiadomości // [[Architekt]].&nbsp;— 1905.&nbsp;— № 4.&nbsp;— S. 63.</ref>
 
  +
  +
== Доробок ==
  +
Залишив чималу творчу спадщину, зокрема:
  +
* «Філософія архітектури, її теорія і естетика» (1894),
  +
* «Жовква&nbsp;— опис пам'яток» (1901),
  +
* «Оборонний костел у Бібрці біля Львова» (1905),
  +
* «Коротка історія мистецтва» (1914—1916),
  +
* «Пам'ятки міста Львова» (1928),
  +
* «Місто Ярослав та його пам'ятники».
  +
 
Видав окремою книгою дисертацію «Розвиток готики в Польщі з конструктивного і естетичного погляду» (1895). Ілюстрував праці власними рисунками, яких виконав кілька тисяч. Експонував рисунки зразків дерев'яної архітектури на виставці в палаці Чапських у Кракові (13 квітня&nbsp;— 15 травня 1905 року).<ref>Drobne wiadomości // [[Architekt]].&nbsp;— 1905.&nbsp;— №&nbsp;4.&nbsp;— S. 63.</ref>
   
 
Член Наукового товариства у Львові, Товариства опіки над пам'ятками мистецтва, член-кореспондент «Грона консерваторів Східної Галичини». Відзначений нагородами [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]] і [[Друга Річ Посполита|Польщі]].
 
Член Наукового товариства у Львові, Товариства опіки над пам'ятками мистецтва, член-кореспондент «Грона консерваторів Східної Галичини». Відзначений нагородами [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]] і [[Друга Річ Посполита|Польщі]].
   
== Будівлі ==
+
=== Будівлі ===
 
[[Файл:Church of the Holiest Saviour (J. Zubrzycki, plan 1).png|міні|150пкс|План костелу Христа Спасителя у Варшаві (1901)]]
 
[[Файл:Church of the Holiest Saviour (J. Zubrzycki, plan 1).png|міні|150пкс|План костелу Христа Спасителя у Варшаві (1901)]]
За проектами Зубжицького збудовано 45 храмів, у 15 храмах здійснено перебудови. Був також автором житлових і громадських споруд.
+
За проектами Зубжицького збудовано 45 храмів, у 15 храмах здійснено перебудови. Був також автором житлових і громадських споруд.
* Костел св. Станіслава в [[Козова|Козовій]] ([[1902]], Тернопільська область)
+
* Костел св. Станіслава в [[Козова|Козові]] (1902, Тернопільська область)
* Проект перебудови костелу домініканського монастиря в Тарнобжегу на вулиці Костюшка, 2. Храм отримав при головному фасаді дві вежі (північна недобудована), надбудовано крухту, додано дві бокові нави. Роботи завершено до початку Першої світової, під час якої храм був сильно пошкоджений артобстрілом.<ref>''Komada&nbsp;D.'' Założenie kościelno-klasztorne zakonu kaznodziejskiego w Tarnobrzegu // Tarnobrzeskie Zeszyty Naukowe.&nbsp;— Czerwiec 1995.&nbsp;— № 10.&nbsp;— S. 21.</ref>
+
* Проект перебудови костелу домініканського монастиря в Тарнобжегу на вулиці Костюшка, 2. Храм отримав при головному фасаді дві вежі (північна недобудована), надбудовано крухту, додано дві бокові нави. Роботи завершено до початку Першої світової, під час якої храм був сильно пошкоджений артобстрілом.<ref>''Komada&nbsp;D.'' Założenie kościelno-klasztorne zakonu kaznodziejskiego w Tarnobrzegu // Tarnobrzeskie Zeszyty Naukowe.&nbsp;— Czerwiec 1995.&nbsp;— №&nbsp;10.&nbsp;— S. 21.</ref>
* Костел св. Йосипа поблизу [[Коломия|Коломиї]] ([[1908]]).
+
* Костел св. Йосипа поблизу [[Коломия|Коломиї]] (1908).
* [[Костел святого Станіслава (Чортків)|Костел св. Станіслава]] в [[Чортків|Чорткові]] ([[1910]]).
+
* [[Костел святого Станіслава (Чортків)|Костел св. Станіслава]] в [[Чортків|Чорткові]] (1910).
* Костел воздвиження Святого Хреста в селі [[Хмелиська]] ([[1930]], [[Тернопільська область|Тернопільська обл]].).
+
* Костел воздвиження Святого Хреста в селі [[Хмелиська]] (1930, [[Тернопільська область]]).
* [[Церква святого Йосафата (Львів)|Костел св. Франциска і монастир капуцинів]] у Львові ([[1930]]).
+
* [[Церква святого Йосафата (Львів)|Костел св. Франциска і монастир капуцинів]] у Львові (1930).
* Церква Архистратига Михаїла у Товстому ([[1912]]).
+
* Церква Архистратига Михаїла в Товстому (1912).
* Костел Святої Трійці у Товстому ([[1912]]).
+
* Костел Святої Трійці в Товстому (1912).
* Ратуші у містах [[Йорданув]], [[Неполоміце]]<ref>Architekt.&nbsp;— 1903.&nbsp;— № 11.&nbsp;— S. 111—116.</ref>.
+
* Ратуші у містах [[Йорданув]], [[Неполоміце]]<ref>Architekt.&nbsp;— 1903.&nbsp;— №&nbsp;11.&nbsp;— S. 111—116.</ref>.
 
* Власна кам'яниця на алеї Словацького, 7 у Кракові. Реставрована у [[2000-ні|2000-х]].<ref name="CL_2005_44"/>
 
* Власна кам'яниця на алеї Словацького, 7 у Кракові. Реставрована у [[2000-ні|2000-х]].<ref name="CL_2005_44"/>
   
 
;Нереалізовані
 
;Нереалізовані
Зубжицький — автор ряду нереалізованих проектів: костел у [[Сокаль|Сокалі]], будинок музичного товариства в [[Івано-Франківськ|Станиславові]] ([[1890]]), Промисловий музей ([[1897]]) та Палац мистецтв у [[Краків|Кракові]] ([[1898]]), проект нової ратуші у [[Львів|Львові]] ([[1898]]), ратуша в [[Ланьцут]]і ([[1907]]). Конкурсний проект костелу Христа Спасителя у Варшаві<ref>Architekt.&nbsp;— 1903.&nbsp;— №&nbsp;7.&nbsp;— S. 77—78.</ref> ([[1901]]) здобув лише срібну медаль, однак його вдалось реалізувати дещо пізніше у Кракові, в місцевості Подгуже.<ref>Kościół parafialny w Podgórzu // [[Czasopismo Techniczne]].&nbsp;— 1905.&nbsp;— №&nbsp;5.&nbsp;— Tabl. IX.</ref>
+
Зубжицький&nbsp;— автор ряду нереалізованих проектів: костел у [[Сокаль|Сокалі]], будинок музичного товариства в [[Івано-Франківськ|Станиславові]] (1890), Промисловий музей (1897) та Палац мистецтв у [[Краків|Кракові]] (1898), проект нової ратуші у [[Львів|Львові]] (1898), ратуша в [[Ланьцут]]і (1907). Конкурсний проект костелу Христа Спасителя у Варшаві<ref>Architekt.&nbsp;— 1903.&nbsp;— №&nbsp;7.&nbsp;— S. 77—78.</ref> ([[1901]]) здобув лише срібну медаль, однак його вдалось реалізувати дещо пізніше у Кракові, в місцевості Подгуже.<ref>Kościół parafialny w Podgórzu // [[Czasopismo Techniczne]].&nbsp;— 1905.&nbsp;— №&nbsp;5.&nbsp;— Tabl. IX.</ref>
  +
  +
== Вшанування пам'яті ==
  +
У Львові в 1938—1944 роках іменем Зубжицького називалась вулиця, що нині має назву Зо́ряна (бічна [[Вулиця Любінська (Львів)|вулиці Любінської]]).<ref>{{книга |автор = Мельник&nbsp;Б.&nbsp;В.|частина = |заголовок = Довідник перейменувань вулиць і площ Львова|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = Світ|рік = 2001|том = |сторінки = 25|сторінок = |серія = |isbn = 966-603-115-9|тираж =}}</ref> Потомки Зубжицького проживають у Львові.<ref name="CL_2005_44">Kronika // Cracovia Leopolis.&nbsp;— 2005.&nbsp;— №&nbsp;44.&nbsp;— S. 62.&nbsp;— {{ISSN|1243-8600}}.</ref>
   
 
== Галерея ==
 
== Галерея ==
 
<gallery>
 
<gallery>
Файл:Saint Josaphat Church, Lviv (1).jpg|[[Церква святого Йосафата (Львів)|Колишній костел св. Франциска]] у [[Львів|Львові]] ([[1930]])
+
Файл:Saint Josaphat Church, Lviv (1).jpg|[[Церква святого Йосафата (Львів)|Колишній костел св. Франциска]] у [[Львів|Львові]] (1930)
Файл:St Stanislav Church in Chortkiv.jpg|Костел св. Станіслава в [[Чортків|Чорткові]] ([[1910]])
+
Файл:St Stanislav Church in Chortkiv.jpg|Костел св. Станіслава в [[Чортків|Чорткові]] (1910)
Файл:Kosciol trojcy swietej jordanow2.jpg|Костел в місті [[Йорданув]] ([[1912]])
+
Файл:Kosciol trojcy swietej jordanow2.jpg|Костел у місті [[Йорданув]] (1912)
Файл:Krakow Podgorze church 20070814 1755.jpg|Костел св. Юзефа, [[Краків]] ([[1909]])
+
Файл:Krakow Podgorze church 20070814 1755.jpg|Костел св. Юзефа, [[Краків]] (1909)
Файл:Tarnów, ulica Krakowska, kostel, čelní pohled.JPG|Костел Святої Родини, [[Тарнів]] ([[1906]])
+
Файл:Tarnów, ulica Krakowska, kostel, čelní pohled.JPG|Костел Святої Родини, [[Тарнів]] (1906)
 
Файл:Trześniów latin church.jpg|Костел св. Станіслава в селі Тшесьнюв
 
Файл:Trześniów latin church.jpg|Костел св. Станіслава в селі Тшесьнюв
Файл:Szczurowa kosciol sw. Bartlomieja 23.04.09 p.jpg|Костел св. Варфоломея в селі Щурова ([[1897]])
+
Файл:Szczurowa kosciol sw. Bartlomieja 23.04.09 p.jpg|Костел св. Варфоломея в селі Щурова (1897)
Файл:Maslow kosciol 20051006.jpg|Костел в селі Маслув ([[1926]]—[[1937]])
+
Файл:Maslow kosciol 20051006.jpg|Костел в селі Маслув (1926—1937)
Файл:Lapczyca2.jpg|Костел св. Анни в селі Лапчиця ([[1933]])
+
Файл:Lapczyca2.jpg|Костел св. Анни в селі Лапчиця (1933)
Файл:Jordanów-magistrat.jpg|Ратуша у місті [[Йорданув]]
+
Файл:Jordanów-magistrat.jpg|Ратуша в місті [[Йорданув]]
 
</gallery>
 
</gallery>
   
Рядок 72: Рядок 86:
   
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==
* Заліщицька централізована бібліотечна система. Видатні постаті Заліщанщини. [http://archive.is/20121225081240/www.zal-library.narod.ru/zub.html Зубжицький-Сас Ян Кароль.] Переглянуто 11 січня, 2011
+
* [http://archive.is/20121225081240/www.zal-library.narod.ru/zub.html Зубжицький-Сас Ян Кароль.] Видатні постаті Заліщанщини // Заліщицька централізована бібліотечна система. <sup>Переглянуто 11 січня, 2011.</sup>
   
 
{{ВП-портали|Архітектура|Біографії}}
 
{{ВП-портали|Архітектура|Біографії}}

Версія за 06:55, 4 серпня 2017

Ян Кароль Сас Зубжицький
Sas1.jpg
Народження 25 червня 1860(1860-06-25)Товсте
Смерть 4 серпня 1935(1935-08-04) (75 років)Львів
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of Poland (1928–1980).svg Польща
Навчання Національний університет «Львівська політехніка»
Діяльність архітектор
Праця в містах Львів, Краків
Членство Польське наукове товариство у Львові[d] і Польська академія знань
Нагороди
Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест)
Ян Кароль Зубжицький-Сас у Вікісховищі?

Ян Ка́роль Зубжи́цький-Сас (25 червня 1860, Товсте — 4 серпня 1935, Львів) — галицький (польський) архітектор, історик і теоретик архітектури.

Біографія і діяльність

Надгробок Яна Саса-Зубжицького

Ян Кароль Зубжицький-Сас народився 1860 року в містечку Товстому на Тернопіллі в родині Марцелія Зубжицького.[1] У Станиславові (нині Івано-Франківськ) закінчив реальну школу і цісарсько-королівську гімназію. Протягом 1878—1884 років навчався на будівельному факультеті Львіської політехніки[2] (за іншими даними — почав навчання 1875 року[3]). Був членом Політехнічного товариства у Львові у 1884—1887, 1894—1898 роках[4], а також від 1913 року.[5] 1885 року отримав диплом інженера будівництва. До 1886 року працював у Львівській політехніці. Того ж року виїхав до Кракова.

Від 1900 року член редакції краківського журналу «Architekt», у 1905—1907 — головний редактор. З 1905 до 1912 р. працював інспектором міського будівництва в Кракові. Отримавши у 1912 році посаду надзвичайного професора і керівника кафедри архітектури і естетики, переїхав до Львова на постійне проживання. У 1919—1929 роках викладав історію архітектури. Вийшовши на пенсію 1929 року. 27 листопада того ж року за педагогічну, наукову та мистецьку діяльність був відзначений Командорським хрестом Ордену Відродження Польщі.[6] Продовжував працювати в галузі теорії архітектури, займався проектуванням нових споруд.

Ян Кароль Зубжицький-Сас помер 1935 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі (поле № 20).[джерело?]

Доробок

Залишив чималу творчу спадщину, зокрема:

  • «Філософія архітектури, її теорія і естетика» (1894),
  • «Жовква — опис пам'яток» (1901),
  • «Оборонний костел у Бібрці біля Львова» (1905),
  • «Коротка історія мистецтва» (1914—1916),
  • «Пам'ятки міста Львова» (1928),
  • «Місто Ярослав та його пам'ятники».

Видав окремою книгою дисертацію «Розвиток готики в Польщі з конструктивного і естетичного погляду» (1895). Ілюстрував праці власними рисунками, яких виконав кілька тисяч. Експонував рисунки зразків дерев'яної архітектури на виставці в палаці Чапських у Кракові (13 квітня — 15 травня 1905 року).[7]

Член Наукового товариства у Львові, Товариства опіки над пам'ятками мистецтва, член-кореспондент «Грона консерваторів Східної Галичини». Відзначений нагородами Австро-Угорщини і Польщі.

Будівлі

План костелу Христа Спасителя у Варшаві (1901)

За проектами Зубжицького збудовано 45 храмів, у 15 храмах здійснено перебудови. Був також автором житлових і громадських споруд.

  • Костел св. Станіслава в Козові (1902, Тернопільська область)
  • Проект перебудови костелу домініканського монастиря в Тарнобжегу на вулиці Костюшка, 2. Храм отримав при головному фасаді дві вежі (північна недобудована), надбудовано крухту, додано дві бокові нави. Роботи завершено до початку Першої світової, під час якої храм був сильно пошкоджений артобстрілом.[8]
  • Костел св. Йосипа поблизу Коломиї (1908).
  • Костел св. Станіслава в Чорткові (1910).
  • Костел воздвиження Святого Хреста в селі Хмелиська (1930, Тернопільська область).
  • Костел св. Франциска і монастир капуцинів у Львові (1930).
  • Церква Архистратига Михаїла в Товстому (1912).
  • Костел Святої Трійці в Товстому (1912).
  • Ратуші у містах Йорданув, Неполоміце[9].
  • Власна кам'яниця на алеї Словацького, 7 у Кракові. Реставрована у 2000-х.[10]
Нереалізовані

Зубжицький — автор ряду нереалізованих проектів: костел у Сокалі, будинок музичного товариства в Станиславові (1890), Промисловий музей (1897) та Палац мистецтв у Кракові (1898), проект нової ратуші у Львові (1898), ратуша в Ланьцуті (1907). Конкурсний проект костелу Христа Спасителя у Варшаві[11] (1901) здобув лише срібну медаль, однак його вдалось реалізувати дещо пізніше у Кракові, в місцевості Подгуже.[12]

Вшанування пам'яті

У Львові в 1938—1944 роках іменем Зубжицького називалась вулиця, що нині має назву Зо́ряна (бічна вулиці Любінської).[13] Потомки Зубжицького проживають у Львові.[10]

Галерея

Примітки

  1. Czyż A., Gutowski B. Cmentarze Podola — źródło do badań nad sztuką i historią // Stan badań nad wielokulturowym dziedzictwem dawnej Rzeczypospolitej / red. W. Walczak i K. Łopatecki. — T. I. — Białystok, 2010. — S. 186.
  2. Księga pamiątkowa Towarzystwa «Bratniej Pomocy» Słuchaczów Politechniki we Lwowie. — Lwów, nakładem Towarzystwa «Bratniej Pomocy» Słuchaczów Politechniki, 1897. — S. 284.
  3. Смірнов Ю. Зубжицький Сас Ян Кароль // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 2. — С. 493. — ISBN 978-966-7007-69-0.
  4. Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 97.
  5. Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 96.
  6. Część urzędowa // Gazeta Lwowska. — 8 grudnia 1929. — № 283. — S. 4; Dekoracja Orderem Odrodzenia Polski // Gazeta Lwowska. — 11 marca 1930. — № 58. — S. 5; Monitor Polski. — 3 grudnia 1929. — № 278. — S. 1.
  7. Drobne wiadomości // Architekt. — 1905. — № 4. — S. 63.
  8. Komada D. Założenie kościelno-klasztorne zakonu kaznodziejskiego w Tarnobrzegu // Tarnobrzeskie Zeszyty Naukowe. — Czerwiec 1995. — № 10. — S. 21.
  9. Architekt. — 1903. — № 11. — S. 111—116.
  10. а б Kronika // Cracovia Leopolis. — 2005. — № 44. — S. 62. — ISSN 1243-8600.
  11. Architekt. — 1903. — № 7. — S. 77—78.
  12. Kościół parafialny w Podgórzu // Czasopismo Techniczne. — 1905. — № 5. — Tabl. IX.
  13. Мельник Б. В. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 25. — ISBN 966-603-115-9.

Джерела

Посилання

  • Зубжицький-Сас Ян Кароль. Видатні постаті Заліщанщини // Заліщицька централізована бібліотечна система. Переглянуто 11 січня, 2011.