Відмінності між версіями «Ян Снядецький»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м (→‎Науковий внесок: replaced: паром → пором за допомогою AWB)
(уточнення)
 
(Не показані 10 проміжних версій 2 користувачів)
Рядок 15: Рядок 15:
 
| заклад = [[Яґеллонський університет]], [[Віленський університет]]
 
| заклад = [[Яґеллонський університет]], [[Віленський університет]]
 
| Alma Mater = [[Яґеллонський університет]]
 
| Alma Mater = [[Яґеллонський університет]]
| Посада = ректор [[Віленський університет|Віленського університету]]
+
| Посада = [[ректор]] [[Віленський університет|Віленського університету]]
 
| відомий завдяки =
 
| відомий завдяки =
| звання = [[професор]]
+
| вчене звання = [[професор]]
 
| ступінь =
 
| ступінь =
 
| керівник =
 
| керівник =
Рядок 30: Рядок 30:
 
| особиста_сторінка =
 
| особиста_сторінка =
 
}}
 
}}
'''Ян Снядецький''' ({{lang-pl|Jan Chrzciciel Władysław Śniadecki}}; {{ДН|29|8|1756}} — {{ДС|21|11|1830}}) — польський вчений-енциклопедист, астроном, математик, філософ, педагог. Брат [[Анджей Снядецький|Анджея Снядецького]].
+
'''Ян Снядецький''' ({{lang-pl|Jan Chrzciciel Władysław Śniadecki}}; {{ДН|29|8|1756}} — {{ДС|21|11|1830}}) — польський вчений-енциклопедист, астроном, математик, філософ, педагог. Брат [[Анджей Снядецький|Анджея Снядецького]].
   
  +
У 1812 році був членом [[Тимчасовий уряд Великого князівства Литовського|Тимчасового Уряду]] [[Велике князівство Литовське (1812)|Великого князівства Литовського]].
== Життєпис ==
 
   
 
== Життєпис ==
 
Син Єнджея (Анджея), міського пивовара та [[бурмістр]]а містечка [[Жнін]], і його дружини Францішки з дому Ґіщинської. Мав молодшого брата [[Анджей Снядецький|Єнджея]]. Родина була міщанська, але шляхетського походження і належала до гербу [[Леліва (герб)|Леліва]].
 
Син Єнджея (Анджея), міського пивовара та [[бурмістр]]а містечка [[Жнін]], і його дружини Францішки з дому Ґіщинської. Мав молодшого брата [[Анджей Снядецький|Єнджея]]. Родина була міщанська, але шляхетського походження і належала до гербу [[Леліва (герб)|Леліва]].
   
Рядок 40: Рядок 41:
 
Вчителем Єнджея був майбутній перший директор [[Вища Волинська гімназія|Волинської гімназії]] в Крем'янці [[Юзеф Чех]].<ref>Aleksander Birkenmajer. Czech Józef (1762—1810) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Kraków, 1937.&nbsp;— t. IV/1, zeszyt 16.&nbsp;— 480 s.&nbsp;— S. 305. {{ref-pl}}</ref>
 
Вчителем Єнджея був майбутній перший директор [[Вища Волинська гімназія|Волинської гімназії]] в Крем'янці [[Юзеф Чех]].<ref>Aleksander Birkenmajer. Czech Józef (1762—1810) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Kraków, 1937.&nbsp;— t. IV/1, zeszyt 16.&nbsp;— 480 s.&nbsp;— S. 305. {{ref-pl}}</ref>
   
Брав участь у діяльності [[Едукаційна комісія|Едукаційної комісії]]. З [[1781]] року [[професор]] [[математика|математики]] і [[астрономія|астрономії]] в Кракові. Лекції читав не [[латина|латиною]], а [[польська мова|польською мовою]], що було новинкою. Пропагував вчення [[Миколай Коперник|Миколая Коперника]], праця якого «De revolutionibus …» з індексу заборонених книг ({{lang-la|Index librorum prohibitorum}}) був виключений в [[1758]] році, але представлявся сумнівним.
+
Брав участь у діяльності [[Едукаційна комісія|Едукаційної комісії]]. З [[1781]] року [[професор]] [[математика|математики]] і [[астрономія|астрономії]] в Кракові. Лекції читав не [[латина|латиною]], а [[польська мова|польською мовою]], що було новинкою. Пропагував вчення [[Миколай Коперник|Миколая Коперника]], праця якого «De revolutionibus …» з індексу заборонених книг ({{lang-la|Index librorum prohibitorum}}) була виключена в [[1758]] році, але представлялася сумнівним.
   
У 1782 році виступив з ідеєю спорудження в Кракові астрономічної обсерваторії. Через брак коштів ідея була реалізована через десять років (1792). З 1792 по 1803 року був директором Краківської обсерваторії. У 1787 відвідав [[Англія|Англію]], де ознайомився з роботами [[Гринвіцька обсерваторія|обсерваторій в Гринвічі]] і [[Оксфордська обсерваторія|Оксфорді]]. Спільно з [[Вільям Гершель|Вільямом Гершелем]] в його обсерваторії в Слау проводив спостереження [[подвійна зоря|подвійних зірок]], [[Уран (планета)|Урана]], [[супутники Сатурна|супутників Сатурна]].
+
У 1782 році виступив з ідеєю спорудження в Кракові астрономічної обсерваторії. Через брак коштів ідея була реалізована через десять років (1792). З 1792 по 1803 рік був директором Краківської обсерваторії. У 1787 році відвідав [[Англія|Англію]], де ознайомився з роботами [[Гринвіцька обсерваторія|обсерваторій у Гринвічі]] і [[Оксфордська обсерваторія|Оксфорді]]. Спільно з [[Вільям Гершель|Вільямом Гершелем]] в його обсерваторії в Слау проводив спостереження [[подвійна зоря|подвійних зірок]], [[Уран (планета)|Урана]], [[супутники Сатурна|супутників Сатурна]].
   
У 1784 році разом з колегами проводив вдалі експерименти з [[повітряна куля|повітряною кулею]], яка піднімалася на 4700&nbsp;м і утримувався в повітрі близько півгодини.
+
У 1784 році разом з колегами проводив вдалі експерименти з [[повітряна куля|повітряною кулею]], яка піднімалася на 4700&nbsp;м і утримувалася в повітрі близько півгодини.
   
Брав участь у національно-визвольному русі під керівництвом [[Тадеуш Костюшко|Костюшка]]. У 1803—1805 жив у [[Франція|Франції]], [[Італія|Італії]]. У 1805 повернувся до Кракова.
+
Брав участь у національно-визвольному русі під керівництвом [[Тадеуш Костюшко|Тадеуша Костюшка]]. У 1803—1805 роках жив у [[Франція|Франції]], [[Італія|Італії]]. У 1805 році повернувся до Кракова.
   
У 1806—1825 роках професор [[Віленський університет|Віленського університету]], [[ректор]] (1807—1815); директор астрономічної обсерваторії. [[Член-кореспондент]] [[Петербурзька Академія наук|Петербурзької Академії наук]] (1811).
+
У 1806—1825 роках&nbsp;— професор [[Віленський університет|Віленського університету]], [[ректор]] (1807—1815); директор астрономічної обсерваторії. [[Член-кореспондент]] [[Петербурзька Академія наук|Петербурзької Академії наук]] (1811).
   
У травні 1810 року виявив витрату [[Чацький Тадеуш|Тадеушем Чацьким]] 12 тис. рублів на своє дітище&nbsp;— [[Вища Волинська гімназія|Вищу волинську гімназію]] в місті [[Крем'янець]]&nbsp;— замість шкіл Житомира, Вінниці, Кам'янця на Поділлі.<ref>''П. Даниляк''. Тадеуш Чацький та його роль у розвитку освіти на Правобережній Україні / [[Український історичний журнал]].— К., №&nbsp;2 (485) за березень-квітень 2009.— С. 59. ISSN 0130-5247</ref>
+
У травні 1810 року виявив витрату [[Чацький Тадеуш|Тадеушем Чацьким]] 12 тис. рублів на своє дітище&nbsp;— [[Вища Волинська гімназія|Вищу волинську гімназію]] в місті [[Крем'янець]]&nbsp;— замість шкіл Житомира, Вінниці, Кам'янця на Поділлі.<ref>''П. Даниляк''. Тадеуш Чацький та його роль у розвитку освіти на Правобережній Україні / [[Український історичний журнал]].&nbsp;— К., №&nbsp;2 (485) за березень-квітень 2009.&nbsp;— С. 59. ISSN 0130-5247</ref>
   
Під час наполеонівського походу 1812 входив до складу контрольованої французами Тимчасової урядової комісії. Вона виконувала функції вищого органу цивільної адміністрації у [[Віленська|Віленській]], [[Гродненська|Гродненській]], [[Мінська|Мінській]] губерніях (департаментах) і [[Білостоцька область|Білостоцькій області]].
+
Під час наполеонівського походу 1812 року на Москву входив до складу [[Тимчасовий уряд Великого князівства Литовського|Тимчасової урядової комісії]] [[Велике князівство Литовське (1812)|Великого князівства Литовського]]&nbsp;— вищого органу цивільної адміністрації у [[Віленська|Віленській]], [[Гродненська|Гродненській]], [[Мінська|Мінській]] губерніях (департаментах) і [[Білостоцька область|Білостоцькій області]].
   
 
З зародженням [[романтизм]]у в [[польська література|польській літературі]] виступив на захист [[класицизм]]у, на користь орієнтації на твори класичної давньогрецької і давньоримської літератури. Це сприяло самовизначенню нової течії на чолі з [[Адам Міцкевич|Адамом Міцкевичем]].
 
З зародженням [[романтизм]]у в [[польська література|польській літературі]] виступив на захист [[класицизм]]у, на користь орієнтації на твори класичної давньогрецької і давньоримської літератури. Це сприяло самовизначенню нової течії на чолі з [[Адам Міцкевич|Адамом Міцкевичем]].
Рядок 59: Рядок 60:
   
 
== Науковий внесок ==
 
== Науковий внесок ==
Вважається видатним польським вченим епохи [[Просвітництво|Просвітництва]], найбільшим польським астрономом межі XVIII–XIX століть. Наукові роботи відносяться до [[математика|математики]], [[астрономія|астрономії]], [[філософія|філософії]], [[література|літератури]], [[мовознавство|мовознавства]]. Великою заслугою Снядецького була його невтомна працю з організації науки в Польщі
+
Вважається видатним польським вченим епохи [[Просвітництво|Просвітництва]], найбільшим польським астрономом межі XVIII—XIX століть. Наукові роботи відносяться до [[математика|математики]], [[астрономія|астрономії]], [[філософія|філософії]], [[література|літератури]], [[мовознавство|мовознавства]]. Великою заслугою Снядецького була його невтомна працю з організації науки в Польщі.
   
 
Досліджував питання основ математики, її філософії та історії. Заклав основи польської [[математична термінологія|математичної термінології]]. Пропонував ввести у вжиток одноманітну систему вимірювання фізичних величин на зразок системи СІ.
 
Досліджував питання основ математики, її філософії та історії. Заклав основи польської [[математична термінологія|математичної термінології]]. Пропонував ввести у вжиток одноманітну систему вимірювання фізичних величин на зразок системи СІ.
Рядок 65: Рядок 66:
 
Заслугою Снядецького стала його пропаганда вчення Миколая Коперника. Ще до зняття заборони на виклад вчення опублікував книгу про Коперника (1802), яка сприяла поширенню [[геліоцентрична система|геліоцентричної теорії]] будови світу. Систематично вів спостереження [[мала планета|малих планет]], [[сонячне затемнення|сонячних]] і [[місячне затемнення|місячних затемнень]]; проводив розрахунки положень [[Сонце|Сонця]], [[Місяць (супутник)|Місяця]] і [[планета|планет]]. У [[1802]] році незалежно від [[Генріх Ольберс|Генріха Ольберса]] відкрив [[астероїд Паллада]]. Снядецький проявив себе як старанний спостерігач. Визначав положення нововідкритих малих планет [[Церера (карликова планета)|Церери]], [[2 Паллада|Паллади]] і [[4 Веста|Вести]], [[C/1811 F1|комети 1811]], поспостерігав 4 сонячних та 2 місячних затемнення, спостерігав затемнення [[супутники Юпітера|супутників Юпітера]] і покриття зірок Місяцем. Придбав нові інструменти для Віленської обсерваторії.
 
Заслугою Снядецького стала його пропаганда вчення Миколая Коперника. Ще до зняття заборони на виклад вчення опублікував книгу про Коперника (1802), яка сприяла поширенню [[геліоцентрична система|геліоцентричної теорії]] будови світу. Систематично вів спостереження [[мала планета|малих планет]], [[сонячне затемнення|сонячних]] і [[місячне затемнення|місячних затемнень]]; проводив розрахунки положень [[Сонце|Сонця]], [[Місяць (супутник)|Місяця]] і [[планета|планет]]. У [[1802]] році незалежно від [[Генріх Ольберс|Генріха Ольберса]] відкрив [[астероїд Паллада]]. Снядецький проявив себе як старанний спостерігач. Визначав положення нововідкритих малих планет [[Церера (карликова планета)|Церери]], [[2 Паллада|Паллади]] і [[4 Веста|Вести]], [[C/1811 F1|комети 1811]], поспостерігав 4 сонячних та 2 місячних затемнення, спостерігав затемнення [[супутники Юпітера|супутників Юпітера]] і покриття зірок Місяцем. Придбав нові інструменти для Віленської обсерваторії.
   
У 1804 опублікував підручник «Географія, або математичний і фізичний опис Землі», в 1817 і 1820 вийшли в світ два видання його «сферичної тригонометрії», що довгий час вважалася найкращим підручником з цього предмету.
+
У 1804 році опублікував підручник «Географія, або математичний і фізичний опис Землі», в 1817 і 1820 роках вийшли в світ два видання його «сферичної тригонометрії», що довгий час вважалася найкращим підручником з цього предмету.
   
 
Виступав проти [[агностицизм]]у [[Іммануїл Кант|Іммануїла Канта]].
 
Виступав проти [[агностицизм]]у [[Іммануїл Кант|Іммануїла Канта]].
   
Його ім'ям названо кратер на зворотному боці Місяця і [[1262 Снядецкія|планетоїд (Sniadeckia)]], а також школи, вулиці і пором.
+
Його ім'ям названо кратер на зворотному боці [[Місяць (супутник)|Місяця]] і [[1262 Снядецкія|планетоїд (Sniadeckia)]], а також школи, вулиці й пором.
   
 
=== Праці ===
 
=== Праці ===
   
 
Писав праці з математики, філософії, літературно-критичні статті, в тому числі:
 
Писав праці з математики, філософії, літературно-критичні статті, в тому числі:
* Rachunku algebraicznego teoria przystosowana do geometrii linii krzywych («Теория алгебраического счёта…», 1783)
+
* Rachunku algebraicznego teoria przystosowana do geometrii linii krzywych («Теорія алгебраїчного рахунку…», 1783)
* O Koperniku («О Копернике», 1802)
+
* O Koperniku («Про Коперніка», 1802)
* Geografia, czyli opisanie matematyczne i fizyczne ziemi («География, или математическое и физическое описание земли», 1804)
+
* Geografia, czyli opisanie matematyczne i fizyczne ziemi («Географія, або математичний і фізичний опис землі», 1804)
* O rachunku losów («О случайных величинах», 1817)
+
* O rachunku losów («Про випадкові величини», 1817)
* Trygonometria kulista analitycznie wyłożona (1817; учебник был переведен на [[немецкий язык]] и считался лучшим европейским учебником в этой области)
+
* Trygonometria kulista analitycznie wyłożona (1817; підручник перекладено німецькою, вважався кращім європейським підручником у цій галузі)
 
* O pismach klasycznych i romantycznych ({{langi|pl|„Dziennik Wileński“}}, 1819)
 
* O pismach klasycznych i romantycznych ({{langi|pl|„Dziennik Wileński“}}, 1819)
* Filozofia umysłu ludzkiego («Философия человеческого разума», 1821)
+
* Filozofia umysłu ludzkiego («Філософія людського розуму», 1821)
   
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
Рядок 86: Рядок 87:
   
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==
* Дарашэвиіч Э.&nbsp;К.&nbsp;Снядэцкі Ян // Мысліцелі і асветниікі Беларусі. Энцыклапедычны даведнік / гал. рэд. Б. I. Сачанка.&nbsp;— Мінск: Беларуская энцыклапедыя, 1995.&nbsp;— С. 314–316.&nbsp;— 672 с.&nbsp;— 6000 экз.&nbsp;— ISBN 985-11-0016-1 (белор.)
+
* Дарашэвиіч Э.&nbsp;К.&nbsp;Снядэцкі Ян // Мысліцелі і асветниікі Беларусі. Энцыклапедычны даведнік / гал. рэд. Б. I. Сачанка.&nbsp;— Мінск: Беларуская энцыклапедыя, 1995.&nbsp;— С. 314—316.&nbsp;— 672 с.&nbsp;— 6000 экз.&nbsp;— ISBN 985-11-0016-1 (белор.)
 
* Бабкоў І.&nbsp;М.&nbsp;Філасофія Яна Снядэцкага.&nbsp;— Мінск—Вільнюс, 2002.&nbsp;— 135 с.
 
* Бабкоў І.&nbsp;М.&nbsp;Філасофія Яна Снядэцкага.&nbsp;— Мінск—Вільнюс, 2002.&nbsp;— 135 с.
 
* {{астрономи|http://www.astronet.ru/db/msg/1219924|Снядецкий Ян}}
 
* {{астрономи|http://www.astronet.ru/db/msg/1219924|Снядецкий Ян}}
Рядок 93: Рядок 94:
 
* [http://www.kopernik.pl/index.php?id=1&kod=42 Jan Śniadecki (Kopernik.pl)]{{ref-pl}}
 
* [http://www.kopernik.pl/index.php?id=1&kod=42 Jan Śniadecki (Kopernik.pl)]{{ref-pl}}
 
* [http://www.aktv.lt/~namaig/pages/astronomai/sniadeckis.htm Jonas Sniadeckis]{{ref-lt}}
 
* [http://www.aktv.lt/~namaig/pages/astronomai/sniadeckis.htm Jonas Sniadeckis]{{ref-lt}}
  +
{{Нормативний контроль|color={{колір|Польща}}}}
 
 
{{DEFAULTSORT:Снядецький, Ян}}
 
{{DEFAULTSORT:Снядецький, Ян}}
 
[[Категорія:Польські науковці]]
 
[[Категорія:Польські науковці]]
Рядок 103: Рядок 104:
 
[[Категорія:Науковці Ягеллонського університету]]
 
[[Категорія:Науковці Ягеллонського університету]]
 
[[Категорія:Науковці Вільнюського університету]]
 
[[Категорія:Науковці Вільнюського університету]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо астероїд]]
+
[[Категорія:Науковці, на честь яких названо астероїд]]
 
[[Категорія:Люди, на честь яких названо кратер на Місяці]]
 
[[Категорія:Люди, на честь яких названо кратер на Місяці]]
 
[[Категорія:Ректори Вільнюського університету]]
 
[[Категорія:Ректори Вільнюського університету]]
  +
[[Категорія:Професори]]
  +
[[Категорія:Відкривачі астероїдів]]
  +
[[Категорія:Люди, на честь яких названі астрономічні об'єкти]]
  +
[[Категорія:Люди, на честь яких названі вулиці]]
  +
[[Категорія:Люди, на честь яких названі об'єкти]]
  +
[[Категорія:Члени-кореспонденти Санкт-Петербурзької академії наук]]

Поточна версія на 14:28, 18 жовтня 2018

Ян Снядецький
Jan Chrzciciel Władysław Śniadecki
Jan Śniadecki.PNG
Ян Рустем. Портрет (1823)
Народився 29 серпня 1756(1756-08-29)
Жнін
Помер 21 листопада 1830(1830-11-21) (74 роки)
Яшуни під Вільною
Поховання
Громадянство
(підданство)
Польща
Flag of Russia.svg Російська імперія
Національність поляк
Діяльність математик, астроном, фізик, філософ, професор
Відомий завдяки астроном, математик, філософ
Alma mater Яґеллонський університет
Вчене звання професор
Володіє мовами польська[1]
Заклад Яґеллонський університет, Віленський університет
Членство Варшавське товариство друзів наук[d]
Посада ректор Віленського університету
Брати, сестри  • Jędrzej Śniadecki[d]
Автограф Autograph-JanSniadecki.png

Ян Снядецький (пол. Jan Chrzciciel Władysław Śniadecki; 29 серпня 1756(17560829) — 21 листопада 1830) — польський вчений-енциклопедист, астроном, математик, філософ, педагог. Брат Анджея Снядецького.

У 1812 році був членом Тимчасового Уряду Великого князівства Литовського.

Життєпис[ред. | ред. код]

Син Єнджея (Анджея), міського пивовара та бурмістра містечка Жнін, і його дружини Францішки з дому Ґіщинської. Мав молодшого брата Єнджея. Родина була міщанська, але шляхетського походження і належала до гербу Леліва.

Початкову освіту здобув у Жнінській парафіяльній школі. Далі навчався в Ягеллонському університеті в Кракові, удосконалювався у Геттінгені, Лейдені, Утрехті. У Парижі в університеті вивчав математику під керівництвом Лапласа і Д'Аламбера. У Парижі йому пропонували зайняти місце астронома-обсерватора в Мадриді, проте він відмовився і повернувся до Польщі.

Вчителем Єнджея був майбутній перший директор Волинської гімназії в Крем'янці Юзеф Чех.[2]

Брав участь у діяльності Едукаційної комісії. З 1781 року професор математики і астрономії в Кракові. Лекції читав не латиною, а польською мовою, що було новинкою. Пропагував вчення Миколая Коперника, праця якого «De revolutionibus …» з індексу заборонених книг (лат. Index librorum prohibitorum) була виключена в 1758 році, але представлялася сумнівним.

У 1782 році виступив з ідеєю спорудження в Кракові астрономічної обсерваторії. Через брак коштів ідея була реалізована через десять років (1792). З 1792 по 1803 рік був директором Краківської обсерваторії. У 1787 році відвідав Англію, де ознайомився з роботами обсерваторій у Гринвічі і Оксфорді. Спільно з Вільямом Гершелем в його обсерваторії в Слау проводив спостереження подвійних зірок, Урана, супутників Сатурна.

У 1784 році разом з колегами проводив вдалі експерименти з повітряною кулею, яка піднімалася на 4700 м і утримувалася в повітрі близько півгодини.

Брав участь у національно-визвольному русі під керівництвом Тадеуша Костюшка. У 1803—1805 роках жив у Франції, Італії. У 1805 році повернувся до Кракова.

У 1806—1825 роках — професор Віленського університету, ректор (1807—1815); директор астрономічної обсерваторії. Член-кореспондент Петербурзької Академії наук (1811).

У травні 1810 року виявив витрату Тадеушем Чацьким 12 тис. рублів на своє дітище — Вищу волинську гімназію в місті Крем'янець — замість шкіл Житомира, Вінниці, Кам'янця на Поділлі.[3]

Під час наполеонівського походу 1812 року на Москву входив до складу Тимчасової урядової комісії Великого князівства Литовського — вищого органу цивільної адміністрації у Віленській, Гродненській, Мінській губерніях (департаментах) і Білостоцькій області.

З зародженням романтизму в польській літературі виступив на захист класицизму, на користь орієнтації на твори класичної давньогрецької і давньоримської літератури. Це сприяло самовизначенню нової течії на чолі з Адамом Міцкевичем.

Вийшовши у відставку, оселився в чотирьох милях від Вільни в Яшунах, в маєтку Міхала Балинського, зятя (Балинський був одружений на сестрі братів Снядецьких Зофії). Там же Ян Снядецький помер і похований.

Науковий внесок[ред. | ред. код]

Вважається видатним польським вченим епохи Просвітництва, найбільшим польським астрономом межі XVIII—XIX століть. Наукові роботи відносяться до математики, астрономії, філософії, літератури, мовознавства. Великою заслугою Снядецького була його невтомна працю з організації науки в Польщі.

Досліджував питання основ математики, її філософії та історії. Заклав основи польської математичної термінології. Пропонував ввести у вжиток одноманітну систему вимірювання фізичних величин на зразок системи СІ.

Заслугою Снядецького стала його пропаганда вчення Миколая Коперника. Ще до зняття заборони на виклад вчення опублікував книгу про Коперника (1802), яка сприяла поширенню геліоцентричної теорії будови світу. Систематично вів спостереження малих планет, сонячних і місячних затемнень; проводив розрахунки положень Сонця, Місяця і планет. У 1802 році незалежно від Генріха Ольберса відкрив астероїд Паллада. Снядецький проявив себе як старанний спостерігач. Визначав положення нововідкритих малих планет Церери, Паллади і Вести, комети 1811, поспостерігав 4 сонячних та 2 місячних затемнення, спостерігав затемнення супутників Юпітера і покриття зірок Місяцем. Придбав нові інструменти для Віленської обсерваторії.

У 1804 році опублікував підручник «Географія, або математичний і фізичний опис Землі», в 1817 і 1820 роках вийшли в світ два видання його «сферичної тригонометрії», що довгий час вважалася найкращим підручником з цього предмету.

Виступав проти агностицизму Іммануїла Канта.

Його ім'ям названо кратер на зворотному боці Місяця і планетоїд (Sniadeckia), а також школи, вулиці й пором.

Праці[ред. | ред. код]

Писав праці з математики, філософії, літературно-критичні статті, в тому числі:

  • Rachunku algebraicznego teoria przystosowana do geometrii linii krzywych («Теорія алгебраїчного рахунку…», 1783)
  • O Koperniku («Про Коперніка», 1802)
  • Geografia, czyli opisanie matematyczne i fizyczne ziemi («Географія, або математичний і фізичний опис землі», 1804)
  • O rachunku losów («Про випадкові величини», 1817)
  • Trygonometria kulista analitycznie wyłożona (1817; підручник перекладено німецькою, вважався кращім європейським підручником у цій галузі)
  • O pismach klasycznych i romantycznych („Dziennik Wileński“, 1819)
  • Filozofia umysłu ludzkiego («Філософія людського розуму», 1821)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Aleksander Birkenmajer. Czech Józef (1762—1810) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — t. IV/1, zeszyt 16. — 480 s. — S. 305. (пол.)
  3. П. Даниляк. Тадеуш Чацький та його роль у розвитку освіти на Правобережній Україні / Український історичний журнал. — К., № 2 (485) за березень-квітень 2009. — С. 59. ISSN 0130-5247

Посилання[ред. | ред. код]