Японо-чорногорські відносини

Японо-черногорские отношения
; Чорногорія	; Японія

Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 26 червня 2020, заснована на цій версії.

Японо-чорногорські відносини — двосторонні дипломатичні відносини між Японією та Чорногорією. Встановлені офіційно 24 липня 2006 року, після визнання Японією незалежності Чорногорії 16 червня того ж року^[1]. Офіційне представництво Міністерства закордонних справ Чорногорії, що відповідає за розвиток відносин із Японією, знаходиться в Японії, а інтереси Японії в Чорногорії представляються посольством Японії в Сербії (Белград)^[2].

Історія[ред. | ред. код]

У 1904 році, коли почалася російсько-японська війна, Чорногорія виступила на боці Росії й офіційно оголосила війну Японії, хоча в Росії не були переправлені значні сили чорногорців, за винятком рідкісних добровольців. Із чорногорців-учасників тієї війни виділяються Олександр Саїчич, Анто Гвозденович і Філіп Пламенац, учасники боїв у Маньчжурії^[3]. У 1905 році був підписаний мир, однак через помилки Чорногорія не опинилася в числі країн, зазначених у мирному договорі, що уклали мир, тому формально Японія залишилася в стані війни з Чорногорією протягом 100 наступних років.

Японія не визнавала маріонеткове пронімецьке Королівство Чорногорія, яке існувало в 1941—1944 роках, тому не могла укласти формально з чорногорцями мир. До 1991 року існували дипломатичні відносини між Японією і СФРЮ. Лише у 2006 році після визнання незалежності Чорногорії Японія підписала мирний договір^[4] і поклала край війні, яка формально тривала 101 рік через дрібну дипломатичну помилку. У наші дні основним пріоритетом зовнішньої політики Японії на Балканах є досягнення миру й взаєморозуміння з країнами Західних Балкан^[5].

У списку торговельних партнерів Японії в Європі Чорногорія займає 12-те місце (лідирує Європейський союз)^[6]. У 2009 році обсяг торгівлі між країнами склав 165 млн йєн (обсяг експорту Японії склав 163 млн, обсяг експорту Чорногорії — 2 млн йєн). Із 2001 року в Которі діє філія компанії Daido Metal Company Ltd.. Обсяг інвестицій Японії становить 506 млн євро, а коштів, що виділяються на технічну співпрацю — 599 млн євро.

Скандали[ред. | ред. код]

За даними перепису населення 2009 року, в Чорногорії проживало 11 етнічних японців^[1]. У 2016 році в Чорногорії вибухнув скандал після того, як з країни були депортовані 58 іноземців, пов'язаних із діяльністю псевдорелігійної організації Аум Сінрікьо, причетної до заринової атаки в Токіо в 1995 році. Поліція Чорногорії заявила, що про підозрілу діяльність іноземців із релігійного угруповання їм повідомили спецслужби Японії^[7].

Примітки[ред. | ред. код]

↑ ^а ^б Japanese Ministry of Foreign Affairs (MOFA), Japan-Montenegro Relations; retrieved 2011-05-11
↑ Ministry of Foreign Affairs and European Integration of Montenegro. Diplomatic Missions to Montenegro. Архів оригіналу за 2011-10-06.
↑ Montenegrina, digitalna biblioteka crnogorske kulture (Montegreina, digital library of Montenegrin culture), Istorija: Đuro Batrićević, citing Batrićević, Đuro. (1996). Crnogorci u rusko-japanskom ratu (Montegegrans in the Russo-Japanese War); retrieved 2011-05-12; compare Dr Anto Gvozdenović: general u tri vojske. Crnogorci u rusko-japanskom ratu (Dr. Anto Gvozdenovic: General in Three Armies; Montegegrans in the Russo-Japanese War)
↑ "Montenegro, Japan to declare truce, " United Press International (US). 16 June 2006; "Montenegro, Japan End 100 Years' War, " History News Network (US). citing World Peace Herald, 16 June 2006; retrieved 2011-05-11
↑ MOFA, "Recognition of Montenegro and Visit to Montenegro by Prof. Akiko Yamanaka, Vice-Minister for Foreign Affairs, " 16 June 2006; retrieved 2011-05-11(англ.)
↑ Архивированная копия. Архів оригіналу за 2017-12-01. Процитовано 2017-11-30.
↑ Montenegro expels 58 foreigners linked to the Japanese doomsday cult behind deadly nerve gas assault(англ.)

Література[ред. | ред. код]

Batrićević, Đuro. (1996). Crnogorci u rusko-japanskom ratu. Cetinje: Obod. OCLC 040389738
Batrićević, Đuro. (1994). Dr Anto Gvozdenović: general u tri vojske. Crnogorci u rusko-japanskom ratu. Cetinje: Obod. ISBN 9788630501692; OCLC 164797877

Посилання[ред. | ред. код]

Japan-Montenegro Relations, сайт Міністерства закордонних справ Японії(англ.)
Tighter bonds with the Japanese(англ.)

[mofa-1] а ^б Japanese Ministry of Foreign Affairs (MOFA), Japan-Montenegro Relations; retrieved 2011-05-11

[2] Ministry of Foreign Affairs and European Integration of Montenegro. Diplomatic Missions to Montenegro. Архів оригіналу за 2011-10-06.

[3] Montenegrina, digitalna biblioteka crnogorske kulture (Montegreina, digital library of Montenegrin culture), Istorija: Đuro Batrićević, citing Batrićević, Đuro. (1996). Crnogorci u rusko-japanskom ratu (Montegegrans in the Russo-Japanese War); retrieved 2011-05-12; compare Dr Anto Gvozdenović: general u tri vojske. Crnogorci u rusko-japanskom ratu (Dr. Anto Gvozdenovic: General in Three Armies; Montegegrans in the Russo-Japanese War)

[4] "Montenegro, Japan to declare truce, " United Press International (US). 16 June 2006; "Montenegro, Japan End 100 Years' War, " History News Network (US). citing World Peace Herald, 16 June 2006; retrieved 2011-05-11

[5] MOFA, "Recognition of Montenegro and Visit to Montenegro by Prof. Akiko Yamanaka, Vice-Minister for Foreign Affairs, " 16 June 2006; retrieved 2011-05-11(англ.)

[6] Архивированная копия. Архів оригіналу за 2017-12-01. Процитовано 2017-11-30.

[7] Montenegro expels 58 foreigners linked to the Japanese doomsday cult behind deadly nerve gas assault(англ.)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]