Ярославський Омелян Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 13:14, 20 лютого 2018, створена RarBot (обговорення | внесок) (Шаблон:Персона -> Шаблон:Особа)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ярославський Омелян Михайлович
Yaroslavskiy EM.jpg
Народився 3 березня 1878(1878-03-03)
Чита, Забайкальська область[d], Російська імперія[1]
Помер 4 грудня 1943(1943-12-04)[1] (65 років)
Москва, РРФСР, СРСР[1]
Рак шлунка
Поховання Некрополь біля Кремлівської стіни
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Російська імперія
Ім'я при народженні Миней Израилевич Губельман
Діяльність історик, журналіст, Антирелігійна пропаганда, політик
Членство Російська академія наук
Академія наук СРСР
Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу
Центральний виконавчий комітет СРСР
Посада депутат Верховної ради СРСР[d] і Член Всеросійської ради[d]
Партія Комуністична партія Радянського Союзу
Конфесія атеїзм
Нагороди
Сталінська премія Орден Леніна

Ярославський Омелян Михайлович (партійний і літературний псевдонім, насправді Губельман Міней Ізраїльович, 19 лютого (3 березня) 1878, Чита — 4 грудня 1943, Москва) — більшовик, професійний революціонер, радянський державний і компартійний діяч, пропагандист, історик, публіцист, академік АН СРСР (з 1939 року), член партії РСДРП з 1898 року.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї засланих поселенців. Отримав нижчу освіту і в 9 років поступив учнєм в палітурну майстерню, пропрацював у ній три роки. У 1892 р закінчив у Читі міське 3-класне училище. По закінченні його склав екстерном іспит за чотири класи гімназії, і більше ніде не вчився[2].

В революційному русі з 1898 року, проводив партійну роботу в Росії та Україні. В 1907—1917 роках перебував у в'язниці, на каторзі, на засланні. Під час Жовтневого перевороту — член Московського військово-революційного комітету, перший військовий комісар Кремля. У 1921 році — секретар ЦК РКП(б). У 1924—1934 роках — секретар партійної колегії ЦКК РКП(б) (з 1925 — ЦКК ВКП(б)). Був головою товариства старих більшовиків, редактором «Исторического журнала». Автор першої повної наукової біографії В. І. Леніна, праць і підручників з історії КПРС та атеїзму. На VIII і IX з'їздах партії обирався кандидатом у члени ЦК, на X, XI та XVIII — членом ЦК, на XII—XVI — членом ЦКК ВКП(б), на XVII — членом КПК при ЦК ВКП(6). Член ЦВК СРСР. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання. Нагороджений орденом Леніна та Державною премією СРСР (1943 року). Похований на Красній площі біля Кремлівської стіни.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • О религии. М., 1958.
  • Біографія В. І. Леніна. К., 1940
  • Біблія для віруючих і невіруючих. К., 1958
  • Вибрані антирелігійні статті. К., 1958
  • Як народжуються, живуть і вмирають боги і богині. К. 1977.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]