Відмінності між версіями «Ятвягія»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
[перевірена версія][очікує на перевірку]
м (вилучена Категорія:Історія Литви; додана Категорія:Краї Литви за допомогою HotCat)
 
(Не показано 3 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 2: Рядок 2:
 
[[Файл:Prussian clans 13th century.png|міні|праворуч|200пкс|Судовія станом на XIII століття]]
 
[[Файл:Prussian clans 13th century.png|міні|праворуч|200пкс|Судовія станом на XIII століття]]
   
'''Ятвягія'''<ref name="Попов"/>, '''Ятвігія''', Єтвязь, '''Судовія'''<ref name="Попов">[http://samlib.ru/p/popow_b_i/ktomy1glava8.shtml Попов Борис Иванович: Глава 8 ГЕДИМИНОВИЧИ И ЯТВЯГИ] {{ref-ru}}</ref>, Дайнова ({{lang-pl|Jaćwież}}, {{lang-lt|Jotva}}, {{lang-la|Jetvingum}}, {{lang-be|Етвязь}})&nbsp;— історична область, що входила до складу Київської Русі, [[Королівство Русі|Королівства Русі]], [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]] та ін.. Землі яких мешкало [[балти|балтійське]] [[плем'я]], відоме як [[ятвяги]] (порусы, пруссы). Знаходиться в районі Судовії й Даінави; північний захід від ріки Німан, між Маріямполе, Меркін ([[Литва]]) та Слонім, [[Білосток]] і Елк ([[Польща]]).
+
'''Ятвягія'''<ref name="Попов"/>, '''Ятвігія''', Єтвязь, '''Судовія'''<ref name="Попов">[http://samlib.ru/p/popow_b_i/ktomy1glava8.shtml Попов Борис Иванович: Глава 8 ГЕДИМИНОВИЧИ И ЯТВЯГИ] {{ref-ru}}</ref>, Дайнова ({{lang-pl|Jaćwież}}, {{lang-lt|Jotva}}, {{lang-la|Jetvingum}}, {{lang-be|Етвязь}})&nbsp;— історична область, що входила до складу Київської Русі, [[Королівство Русі|Королівства Русі]], [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]] та ін.. Землі на яких мешкало [[балти|балтійське]] [[плем'я]], відоме як [[ятвяги]] (поруси, прусси). Знаходиться в районі Судовії й Даінави; північний захід від ріки Німан, між Маріямполе, Меркін ([[Литва]]) та Слонім, [[Білосток]] і Елк ([[Польща]]).
   
Сьогодні землі входять до Підляського воєводства Польщі, частини Литва і частини Гродненської і Брестської області Білорусі.
+
Сьогодні землі входять до Підляського воєводства Польщі, частини Литви і частини Гродненської і Брестської областей Білорусі.
   
 
[[Полабські слов'яни]] Полаб'я та Помор'я племінного союзу ''лютичів'' є засновниками [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]], після міграції з королем прусів Міндовгом на землі [[Ятвяги|ятвягів]] (згідно тверджень [[Ян Длугош|Яна Длугоша]] в «Великій Хроніці Польській»<ref>[http://www.nv-online.info/by/283/printed/45994/%D0%92%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BC-%D0%94%D0%95%D0%A0%D0%A3%D0%96%D0%98%D0%9D%D0%A1%D0%9A%D0%98%D0%99-%D0%A2%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D1%8B-%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D1%80%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9-%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B8.htm?tpl=127 Вадим ДЕРУЖИНСКИЙ: «Тайны беларуской истории», 2012 г. (№&nbsp;79—81 «Народная Воля»)] {{ref-ru}}</ref>): [[венеди]]-[[Велетень|велети]]-[[Лютичі|вільці]]-[[литвини]] ({{lang-de|Welten-Wilzen-Litwen}})<ref>[http://www.rodstvo.ru/forum/index.php?showtopic=1834&st=460 Розселення лютичів] {{ref-ru}}</ref><ref>[http://books.google.ru/books?pg=PA68&dq=Lutizes&ei=pZp_UryOEaGv4AT6moGgBg&id=dgY7AAAAcAAJ&hl=ru#v=onepage&q&f=false Pierre-Claude-François Daunou, «Exposé des travaux de la Classe d'histoire et de littérature ancienne», Paris, 1815] {{ref-fr}}</ref> (див. «[[укри]]»).
 
[[Полабські слов'яни]] Полаб'я та Помор'я племінного союзу ''лютичів'' є засновниками [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]], після міграції з королем прусів Міндовгом на землі [[Ятвяги|ятвягів]] (згідно тверджень [[Ян Длугош|Яна Длугоша]] в «Великій Хроніці Польській»<ref>[http://www.nv-online.info/by/283/printed/45994/%D0%92%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BC-%D0%94%D0%95%D0%A0%D0%A3%D0%96%D0%98%D0%9D%D0%A1%D0%9A%D0%98%D0%99-%D0%A2%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D1%8B-%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D1%80%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9-%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B8.htm?tpl=127 Вадим ДЕРУЖИНСКИЙ: «Тайны беларуской истории», 2012 г. (№&nbsp;79—81 «Народная Воля»)] {{ref-ru}}</ref>): [[венеди]]-[[Велетень|велети]]-[[Лютичі|вільці]]-[[литвини]] ({{lang-de|Welten-Wilzen-Litwen}})<ref>[http://www.rodstvo.ru/forum/index.php?showtopic=1834&st=460 Розселення лютичів] {{ref-ru}}</ref><ref>[http://books.google.ru/books?pg=PA68&dq=Lutizes&ei=pZp_UryOEaGv4AT6moGgBg&id=dgY7AAAAcAAJ&hl=ru#v=onepage&q&f=false Pierre-Claude-François Daunou, «Exposé des travaux de la Classe d'histoire et de littérature ancienne», Paris, 1815] {{ref-fr}}</ref> (див. «[[укри]]»).
Рядок 47: Рядок 47:
 
[[Категорія:Адміністративно-територіальний поділ Великого князівства Литовського]]
 
[[Категорія:Адміністративно-територіальний поділ Великого князівства Литовського]]
 
[[Категорія:Історія Білорусі]]
 
[[Категорія:Історія Білорусі]]
[[Категорія:Історія Литви]]
+
[[Категорія:Краї Литви]]
  +
[[Категорія:Ятвяги]]

Поточна версія на 19:58, 6 жовтня 2017

Ятвягія на карті 1000 року
Судовія станом на XIII століття

Ятвягія[1], Ятвігія, Єтвязь, Судовія[1], Дайнова (пол. Jaćwież, лит. Jotva, лат. Jetvingum, біл. Етвязь) — історична область, що входила до складу Київської Русі, Королівства Русі, Великого князівства Литовського та ін.. Землі на яких мешкало балтійське плем'я, відоме як ятвяги (поруси, прусси). Знаходиться в районі Судовії й Даінави; північний захід від ріки Німан, між Маріямполе, Меркін (Литва) та Слонім, Білосток і Елк (Польща).

Сьогодні землі входять до Підляського воєводства Польщі, частини Литви і частини Гродненської і Брестської областей Білорусі.

Полабські слов'яни Полаб'я та Помор'я племінного союзу лютичів є засновниками Великого князівства Литовського, після міграції з королем прусів Міндовгом на землі ятвягів (згідно тверджень Яна Длугоша в «Великій Хроніці Польській»[2]): венеди-велети-вільці-литвини (нім. Welten-Wilzen-Litwen)[3][4] (див. «укри»).

Історія[ред.ред. код]

Землі Ятвігії входили до складу Київської Русі. В договорі 944 року між київським князем Ігорем і Візантійською імперією перераховано послів багатьох земель Русі, один з яких був Ятвіаг Гунарев (Jatviag Gunarev). Це є першою письмовою згадкою про ятвігів.

Південні землі Ятвігії, Судовія і Голядь, були підкорені дружинниками Володимира Великого в 983 році.

Князь ятвігів Нетимир (Netimeras) був навернений до християнства Бруно Кверфуртським в 1009 році. 1170 року Роман Мстиславич, що правив в Володимир-Волинському князівстві підкорив собі ятвягів.

З 13-го століття ятвяги стали здійснювати набіги на сусідні князівства: Мазовецьке, Люблінське та Волинське поки Конрад I Мазовецький та король Данило Галицький знову підкорили їх землі.

У 1264, герцог Кракова Болеслав V організував експедицію проти Ятвігії. 23 червня 1264 дві армії зустрілися біля Брянську. Битва при Брянську тривали два дні, армія Кракова перемогла ятвязьку армію на чолі з князем Коматом, який був убитий.

У 1280-х роках північні землі Ятвягії були частково завойовані Орденом тевтонських лицарів; деякі ятвяги перейшли до Великого князівства Литовського.

27 вересня 1442 року підписанням Мельнської мирної угоди було завершено Голубську війну. Договір остаточно розділив Ятвігію між Орденом тевтонських лицарів, Царством Польським і Великим князівством Литовським.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]