Яшин Олександр Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Яшин Олександр Якович
Народження 14 (27) березня 1913(1913-03-27)
  Блудново, тепер Нікольського району Вологодської області
Смерть 11 липня 1968(1968-07-11) (55 років)
  Москва
  • злоякісна пухлина
  • Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія, СРСР СРСР
    Alma mater Літературний інститут імені Горького
    Мова творів російська
    Рід діяльності поет, прозаїк
    Роки активності: з 1928
    Жанр вірш, поема, повість
    Член Спілка письменників СРСР
    Член політичної партії Комуністична партія Радянського Союзу
    Нагороди та премії
    Сталінська премія (1950)

    Олександр Якович Яшин (справжнє прізвище — Попов; рос. Александр Яковлевия Яшин; нар. 14 (27) березня 1913(19130327) — пом. 11 липня 1968) — російський радянський поет, прозаїк. Лауреат Сталінської премії.

    Біографія[ред. | ред. код]

    Народився 14 березня (27 за новим стилем) 1913 року у селі Блудново (тепер Нікольського району Вологодської області) в селянській родині. 1931 року закінчив педагогічний технікум у місті Нікольське, вчителював у селі. Почав друкуватися 1928 року. Перша збірка віршів «Пісні Півночі» побачила світ 1934 року в Архангельську.

    З 1935 року жив у Москві. 1941 року закінчив Літературний інститут імені Горького. Того ж року став членом ВКП(б).

    У роки німецько-радянської війни добровольцем пішов на фронт. Як військовий кореспондент і політпрацівник брав участь в обороні Ленінграда і Сталінграда, у визволенні Криму. У цей час видано його збірки віршів «На Балтиці було» (1942) і «Місто гніву» (1943). Яшин був демобілізований за станом здоров'я 1944 року.

    У післявоєнні роки багато їздив по Радянському Союзу: на Північ, Алтай, будівництво гідроелектростанцій, цілину. Після війни серед виданих збірок: "Свіжий хліб" (1957), "Совість" (1961), "День творіння" (1968).

    Помер 11 червня 1968 року в Москві від раку. Поховано в рідному селі.

    Посмертно видано вибрані твори в двох томах (Москва, 1972).

    Екранізації[ред. | ред. код]

    Нагороди[ред. | ред. код]

    Увічнення пам'яті[ред. | ред. код]

    Іменем Яшина названо вулицю у Вологді, школу-інтернат у Нікольську, поетові поставлено пам'ятники та відкрито музеї в Нікольську і Блуднові.

    Література[ред. | ред. код]

    • Буран В. Я. Яшин Олександр Якович // Українська радянська енциклопедія : [в 12-ти т.] / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — Т. 12 : Фітогормони — Ь. — К. : Голов. ред. УРЕ, 1985. — С. 532.
    • Солоухин В. Слово об Александре Яшине, в книге « День поэзии», 1973 (рос.)
    • Краткая литературная энциклопедия, т. 8. — М., изд-во «Советская энциклопедия», 1975, с. 1134

    Посилання[ред. | ред. код]