Відмінності між версіями «Ґрунтознавство»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
[перевірена версія][очікує на перевірку]
м (декатегоризація)
(Література: Додано вміст)
(Мітки: Редагування з мобільного пристрою, Редагування через мобільну версію)
 
(Не показано 4 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
 
{{Otheruses|Ґрунтознавство (значення)}}
 
{{Otheruses|Ґрунтознавство (значення)}}
   
'''Ґрунтозна́вство''' ({{lang-en|soil science}}; {{lang-de|Bodenkunde , Bodenforschung, Grundkunde}}; {{lang-ru|почвоведение}})  наука про [[ґрунт]], його склад, властивості, походження, розвиток, географічне поширення, раціональне використання. Належить до [[Природничі науки|природничих наук]]. Вивчає ґрунт як природне тіло, засіб виробництва і предмет праці.
+
'''Ґрунтозна́вство''' ({{lang-en|soil science}}; {{lang-de|Bodenkunde , Bodenforschung, Grundkunde}}; {{lang-ru|почвоведение}})  наука про [[ґрунт]], його склад, властивості, походження, розвиток, географічне поширення, раціональне використання. Належить до [[Природничі науки|природничих наук]]. Вивчає ґрунт як природне тіло, засіб виробництва і предмет праці.
   
 
Ґрунтознавство займається вивченням [[генезис]]у, [[еволюція ґрунтів|еволюції]], [[біопродуктивність ґрунтів|біопродуктивності]], [[класифікація ґрунтів|класифікації]], [[географія ґрунтів|географії]] та [[екології ґрунтів]]; особливостями властивостей ґрунтів у різних гео- та [[екосистема]]х, розробляє теорію [[ґрунтоутворення]] та формування [[Родючість ґрунту|ґрунтової родючості]].
 
Ґрунтознавство займається вивченням [[генезис]]у, [[еволюція ґрунтів|еволюції]], [[біопродуктивність ґрунтів|біопродуктивності]], [[класифікація ґрунтів|класифікації]], [[географія ґрунтів|географії]] та [[екології ґрунтів]]; особливостями властивостей ґрунтів у різних гео- та [[екосистема]]х, розробляє теорію [[ґрунтоутворення]] та формування [[Родючість ґрунту|ґрунтової родючості]].
Рядок 71: Рядок 71:
 
* [http://geoknigi.com/book_view.php?id=689 Назаренко І. І., Польчина С. М. Нікорич В. А. Ґрунтознавство. Методологія і методи дослідження ґрунту]
 
* [http://geoknigi.com/book_view.php?id=689 Назаренко І. І., Польчина С. М. Нікорич В. А. Ґрунтознавство. Методологія і методи дослідження ґрунту]
 
* Позняк С. П. Ґрунтознавство і географія ґрунтів: підручник. У двох частинах. — Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2010. — 270 і 286 с.
 
* Позняк С. П. Ґрунтознавство і географія ґрунтів: підручник. У двох частинах. — Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2010. — 270 і 286 с.
  +
* Генезис, географія і екологія грунтів / ред.: С. П. Позняк. - Л., 1998. - 403 с. - (Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр.; Вип. 23). - укp. - рус.
  +
* Грунтознавство і географія грунтів : Тексти лекцій. Ч. 1 / П. В. Климович; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2000 . - 178 c. - Бібліогр.: 9 назв.
  +
* Грунтознавство та механіка грунтів : навч. посіб. для студентів ВНЗ / І. Ю. Думич, Н. І. Топилко ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т "Львів. політехніка". – Львів : Вид-во Львів. політехніки, 2014. – 192 с. : іл. – Бібліогр.: с. 181 (15 назв). – ISBN 978-617-607-637-7
 
* [[ВАК України]]. Паспорт спеціальності.
 
* [[ВАК України]]. Паспорт спеціальності.
   

Поточна версія на 17:07, 19 лютого 2017

Ґрунтозна́вство (англ. soil science; нім. Bodenkunde , Bodenforschung, Grundkunde; рос. почвоведение)  наука про ґрунт, його склад, властивості, походження, розвиток, географічне поширення, раціональне використання. Належить до природничих наук. Вивчає ґрунт як природне тіло, засіб виробництва і предмет праці.

Ґрунтознавство займається вивченням генезису, еволюції, біопродуктивності, класифікації, географії та екології ґрунтів; особливостями властивостей ґрунтів у різних гео- та екосистемах, розробляє теорію ґрунтоутворення та формування ґрунтової родючості.

Ґрунтознавство почало розвиватися в XVIII ст. і сформувалося як наука в ХІХ ст.

Розділи[ред.ред. код]

Напрямки досліджень[ред.ред. код]

Основні напрямки досліджень:

Провідним науково-методичним центром України, який очолює і координує науково-дослідні роботи з проблем ґрунтознавства, агрохімії та охорони ґрунтів, є Національний науковий центр ННЦ “Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н.Соколовського”. Ведення державного моніторингу ґрунтів забезпечує Державний науково-технологічний центр охорони родючості ґрунтів "Центрдержродючість".

Історія[ред.ред. код]

  • Наукове вивчення ґрунтів почалося в кінці 18 ст. На рубежі 18 і 19 століть у Німеччині з'явилася гумусова теорія живлення рослин, запропонована А. Теером[de] , яка посприяла дослідженням перегною. У 40-х рр. 19 ст її змінила теорія мінерального живлення рослин Ю. Лібіха, що сприяла розширенню хімічних досліджень ґрунту і виникненню агрогеологічного напряму в ґрунтознавстві. Цей напрям (представлений німецькими вченими Ф. Фаллу[de], Ф. Ріхтгофен[de] і іншими в кінці 19 ст.) розглядав ґрунт лише як геологічне утворення, продукт вивітрювання, незважаючи на біологічні процеси в ньому. Тому ця теорія не могла дати правильного уявлення про ґрунт, хоча в розробці окремих питань ґрунтознавства (вивчення мінералогічного, хімічного та гранулометричного складу) були досягнуті певні успіхи.
  • Генетичне ґрунтознавство було створене в Росії в 2-ій половині 19 ст. Датою виникнення його вважається 1883 — рік публікації В. В. Докучаєвим монографії «Руський чорнозем», в якій сформульовано основне положення його теорії: ґрунт — самостійне природне мінерально-органічне тіло, що утворилося з поверхневих шарів гірської породи (від якої воно якісно відрізняється) в результаті дії на них живих організмів (в тому числі мікроорганізмів) у певних кліматичних умовах. Невід'ємна властивість ґрунту — родючість. Докучаєв висунув і обґрунтував уявлення про чинники ґрунтотворення — материнську гірську породу, клімат, рослинність, рельєф, вік країни (згодом до них була приєднана господарська діяльність людини та ін.) і показав необхідність вивчення ґрунту з точки зору його походження, у тісному зв'язку з навколишніми умовами — географічний напрям у ґрунтознавстві. Однак біля витоків вчення про ґрунти, які передували В. В. Докучаєву, стояли професори харківського університету Н. Д. Борисяк та І. Ф. Леваковський. У праці «Про чорнозем», яка була опублікована 1851 року, Н. Д. Борисяк вперше подає науково обґрунтовану профільно-морфологічну, мінералогічну, хімічну, географічну і агрономічну характеристику чорноземів. Роботи Н. Д. Борисяка і І. Ф. Леваковського слугували фундаментом для досліджень чорнозему В. В. Докучаєвим.
  • П. А. Костичев — сучасник В. Докучаєва — розвивав агрономічний напрям у ґрунтознавстві(досліджував питання взаємовідношення ґрунту і рослинності та ґрунтову родючість), який надалі продовжив Р. Вільямс.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  • (англ.) Harmonized World Soil Database / FAO, IIASA, ISRIC, ISSCAS, JRC — растрова база даних роздільною здатністю 30 кутових секунд (≈1 км на екваторі), яка узагальнює дані по більш ніж 16 тис. індивідуальних одиниць ґрунтового картографування.
  • (англ.) ISRIC-WISE — Global data set of derived soil properties v. 3.0 — геоінформаційна база даних, до якої увійшла інформація по характеристиках ґрунтового покриву важливих для агроекологічного районування, оцінювання земель, моделювання розвитку сільськогосподарських культур, аналізу глобальних змін довкілля.


Ґрунтовий профіль Це незавершена стаття з ґрунтознавства.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.