Відмінності між версіями «Ґурма»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
(Калька з російської. Особи, а не чоловіки, бо можуть бути і жінки)
Рядок 4: Рядок 4:
|race =
|race =
|image=
|image=
|poptime= близько 1 млн чол.
|poptime= близько 1 млн ос.
|popplace= {{Прапорець|Буркіна-Фасо}}&nbsp;— 707 тис. Чол <br/>
|popplace= {{Прапорець|Буркіна-Фасо}}&nbsp;— 707 тис. ос.<br/>
{{Прапорець|Нігер}}&nbsp;— 36 тис. чол <br/>
{{Прапорець|Нігер}}&nbsp;— 36 тис. ос.<br/>
{{Прапорець|Нігерія}}&nbsp;— 32 тис. чол <br/>
{{Прапорець|Нігерія}}&nbsp;— 32 тис. ос.<br/>
{{Прапорець|Бенін}}&nbsp;— 42 тис. чол <br/>
{{Прапорець|Бенін}}&nbsp;— 42 тис. ос.<br/>
{{Прапорець|Того}}&nbsp;— 206 тис. чол <br/>
{{Прапорець|Того}}&nbsp;— 206 тис. ос.<br/>
{{Прапорець|Гана}}&nbsp;— 11 тис. чол <br/>
{{Прапорець|Гана}}&nbsp;— 11 тис. ос.<br/>
|langs=мови ґур
|langs=мови ґур
|rels=традиційні культи, <br/>[[Християнство]],<br/>[[іслам|мусульмани]]-[[суніти]]
|rels=традиційні культи, <br/>[[Християнство]],<br/>[[іслам|мусульмани]]-[[суніти]]
Рядок 16: Рядок 16:
}}
}}


'''Ґурма''' (''ґурманче''&nbsp;— [[хауса (мова)|хаусанське]] позначення всіх народів, що живуть на правому березі [[Нігер (річка)|Нігера]]; самоназв. ''bimba'' , ''binumba'', ''bigulimancheba'')&nbsp;— народ [[народи ґур|групи ґур]] в [[Західна Африка|Західній Африці]]. Живуть в основному на сході [[Буркіна-Фасо]] (707 тис. чол.&nbsp;— Провінції Ньянья, Яга, Комонджарі, Ґурма, Тапоа, Компієнга), а також південному заході [[Нігер]]а (36 тис. чол. на південному заході провінції [[Тіллабері]]), в [[Нігерія|Нігерії]] (32 тис. чол.), на півночі [[Бенін]]а (42 тис. чол. в деп. Атакор і Аліборі), північному сході [[Того]] (206 тис. чол. на північному сході області Саван), півночі [[Гана|Гани]] (11 тис. чол.). Загальна чисельність понад 1&nbsp;млн осіб.
'''Ґурма''' (''ґурманче''&nbsp;— [[хауса (мова)|хаусанське]] позначення всіх народів, що живуть на правому березі [[Нігер (річка)|Нігера]]; самоназв. ''bimba'' , ''binumba'', ''bigulimancheba'')&nbsp;— народ [[народи ґур|групи ґур]] в [[Західна Африка|Західній Африці]]. Живуть в основному на сході [[Буркіна-Фасо]] (707 тис. ос.&nbsp;— Провінції Ньянья, Яга, Комонджарі, Ґурма, Тапоа, Компієнга), а також південному заході [[Нігер]]а (36 тис. ос. на південному заході провінції [[Тіллабері]]), в [[Нігерія|Нігерії]] (32 тис. ос.), на півночі [[Бенін]]а (42 тис. ос. в деп. Атакор і Аліборі), північному сході [[Того]] (206 тис. ос. на північному сході області Саван), півночі [[Гана|Гани]] (11 тис. ос.). Загальна чисельність понад 1&nbsp;млн осіб.


Разом з власне гурма в підгрупу гурма об'єднуються наступні споріднені народи, що живуть на північному сході Гани, півночі Того і північному заході Беніну:
Разом з власне гурма в підгрупу гурма об'єднуються наступні споріднені народи, що живуть на північному сході Гани, півночі Того і північному заході Беніну:
* [[Моба]] (415 тис. Чол.),
* [[Моба]] (415 тис. ос.),
* [[Конкомба]] (бікпампам, 571 тис. Чол.),
* [[Конкомба]] (бікпампам, 571 тис. ос.),
* [[Бассарі]] (чамба, каселі, 240 тис. Чол.),
* [[Бассарі]] (чамба, каселі, 240 тис. ос.),
* [[Гангам]] (ньян-ньян, 68 тис. Чол.),
* [[Гангам]] (ньян-ньян, 68 тис. ос.),
* [[Натені]] (натемба, 47 тис. Чол.)
* [[Натені]] (натемба, 47 тис. ос.)
* [[Соруба]] (бійобе, 11 тис. Чол.)
* [[Соруба]] (бійобе, 11 тис. ос.)


Їх '''мови''' відносяться до оті-вольтійської групи північної підгілки центральної гілки [[мови ґур|мов ґур]]. Писемність на ґурма на латинській основі (в Буркіна-Фасо на ній видається преса, ведуться радіопередачі і шкільне навчання, в Нігері&nbsp;— офіційна мова), в Буркіна-Фасо говорять також на [[мооре]] та французькою.
Їх '''мови''' відносяться до оті-вольтійської групи північної підгілки центральної гілки [[мови ґур|мов ґур]]. Писемність на ґурма на латинській основі (в Буркіна-Фасо на ній видається преса, ведуться радіопередачі і шкільне навчання, в Нігері&nbsp;— офіційна мова), в Буркіна-Фасо говорять також на [[мооре]] та французькою.

Версія за 11:09, 25 липня 2016

Ґурма
Кількість близько 1 млн ос.
Ареал

Буркіна-Фасо — 707 тис. ос.
Нігер — 36 тис. ос.
Нігерія — 32 тис. ос.
Бенін — 42 тис. ос.
Того — 206 тис. ос.

Гана — 11 тис. ос.
Близькі до: мосі, дагомба
Мова мови ґур
Релігія традиційні культи,
Християнство,
мусульмани-суніти

Ґурма (ґурманче — хаусанське позначення всіх народів, що живуть на правому березі Нігера; самоназв. bimba , binumba, bigulimancheba) — народ групи ґур в Західній Африці. Живуть в основному на сході Буркіна-Фасо (707 тис. ос. — Провінції Ньянья, Яга, Комонджарі, Ґурма, Тапоа, Компієнга), а також південному заході Нігера (36 тис. ос. на південному заході провінції Тіллабері), в Нігерії (32 тис. ос.), на півночі Беніна (42 тис. ос. в деп. Атакор і Аліборі), північному сході Того (206 тис. ос. на північному сході області Саван), півночі Гани (11 тис. ос.). Загальна чисельність понад 1 млн осіб.

Разом з власне гурма в підгрупу гурма об'єднуються наступні споріднені народи, що живуть на північному сході Гани, півночі Того і північному заході Беніну:

Їх мови відносяться до оті-вольтійської групи північної підгілки центральної гілки мов ґур. Писемність на ґурма на латинській основі (в Буркіна-Фасо на ній видається преса, ведуться радіопередачі і шкільне навчання, в Нігері — офіційна мова), в Буркіна-Фасо говорять також на мооре та французькою.

Історія

Ґурма відчули вплив мосі, під впливом яких в XIII в. створили раньополітичне утворення Ґурма (Фада-Ґурмае, Фада Н'Ґурма, з 1810 року — в залежності від держави мосі Уагадугу), наприкінці XIX в. завойоване Францією.

Існував розподіл на верхівку, вільних общинників і залежних (невільників і кабальників). Ґурма поділялась на 17 провінцій, очолюваних вождями (мбар), що належать до правлячої династії.

Етнографія

Традиційна культура типова для народів Суданської підобласті Західної Африки. Основні заняття — ручне землеробство (просо, сорго, фоніо), скотарство (молоко в їжу не вживають). Розвинені гончарство (серед жінок), вироблення шкіри, ткацтво, плетіння.

Поселення розкидані, до 2 тис. жит., житло — кругле глинобитне. Садиба часто обнесена глинобитним парканом і служить загоном для худоби.

Зберігаються великородинні громади, патрилінійні роди, вікові інститути, обряди чоловічих і жіночих ініціацій (зі зміною імені), полігінія, левірат, сорорат, шлюбний викуп.

Релігія

В основному зберігають традиційні вірування, до 15 % — християни, в Буркіна-Фасо близько 40 % — мусульмани-суніти.

Традиційні вірування — культи предків, верховного божества Єду та ін., значним впливом користуються жерці культу землі («хранителі землі»).

Література

  • Fortes M. The dynamics of clanship among the Tallensi. L., 1945.
  • Manokian M. Tribes of the Northern territories of the Gold Coast. L., 1951.