Кам'яний гість (опера)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 20:33, 24 лютого 2017, створена Oleh Kushch (обговорення | внесок) (шаблон)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кам'яний гість
рос. Каменный гость
Stone Guest Score.jpg
Композитор Даргомижський Олександр Сергійович
Автор(и)
лібрето
Пушкін Олександр Сергійович
Мова лібрето російська
Джерело сюжету Кам'яний гість
Кількість дій 3 Дія (театр)
Перша постановка 16 лютого 1872
Інформація у Вікіданих

Кам'яний гість — опера О. Даргомижського, в 3 діях, на текст однойменної трагедії О. Пушкіна. Опера закінчена Ц. Кюї, інструментована М. Римським-Корсаковим. У цій редакції вперше виконана в Петербурзі — Маріїнський театр, 16 лютого 1872 р. п/к Е. Направника.

«Кам'яний гість» займає особливе місце в історії російської культури. Композитор поклав на музику текст трагедії Пушкіна без змін, опустивши кілька рядків і додавши дві пісні Лаури (у Пушкіна ремарка: «співає»). В опері панує речитативно-декламаційне начало. Музика відтворює мелодику й інтонаційний лад пушкінського вірша. Попри те, що композитор відмовився від застосування розвинених оперних форм, він зумів різноманітно передати щиросердечний світ героїв драми, обстановку дії, характери дійових осіб.

«Кам'яний гість» створювався в тісному спілкуванні з композиторами Могутньої купки й показувався по мірі створення на зборах кружка. Схвалення колег надихало композитора, попри тяжку хворобу, що привела до смерті композитора, ці роки найпліднішими в його житті.

Прем'єра опери у 1872 році викликала суперечилві оцінки критики. Якщо композитори Могутньої купки гаряче підтримали оперу, то Г.Ларош, а також І.Тургенєв не прийняв новаторського задуму Даргомижського. З цього приводу Ц. Кюї писав: «Мова йшла не про оперу у звичайних оперних формах, а про оперу-драму, в якій текст і музика злилися б в одне ціле…». В російській музиці тип речитативно-декламаційної опери, що опирається на принципи «Кам'яного гостя», одержав продовження в циклі опер на пушкінські тексти: «Моцарт і Сальєрі» Римського-Корсакова, «Бенкет під час чуми» Кюї і «Скупий лицар» С.Рахманінова.

Слідом за Петербургом, в 1887 р. «Кам'яний гість» був поставлений на сцені Приватного оперного у Москві. Римський-Корсаков на рубежі XIX—XX вв. здійснив нову оркестровку опери, дописав невеликий вступ. У новій редакції опера була поставлена в Москві, на сцені Большого театру 19 грудня 1906 р. п/к В. Сука. В 1915 р. опера була поставлена в Петрограді, у театрі Музичної драми п/к М. Бихтера. Найзначніша постановка «Кам'яного гостя» здійснена В. Мейерхольдом й А. Головіним п/у Н. Малько в Маріїнському театрі 27 січня 1917 р. (І. Алчевський — Дон-Жуан).

Джерело[ред. | ред. код]

  • А. Гозенпуд. Оперный словарь. — «Музыка», 1965