Ізоентропійний процес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 12:00, 29 вересня 2022, створена A.sav (обговорення | внесок) (clean up, replaced: оої → ої за допомогою AWB)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Частина серії статей на тему:
Термодинаміка
Isentropic.jpg
Графік ізоентропійного процесу
Шаблон ШаблониКатегорія КатегоріяRutherford atom.svg Портал

Ізоентропі́йний проце́с — зміна стану термодинамічної системи, коли не змінюється її ентропія. Умови, при яких тепловий процес буде ізоентропійним, можна отримати з рівності Клаузіуса для оборотних процесів:

,

де  — приріст (диференціал) ентропії, а  — нескінченно мала отримана кількість теплоти. Звідси випливає, що з оборотних процесів ізоентропійним є тільки зворотний адіабатичний процес.

Із нерівності Клаузіуса для незворотних процесів

,

випливає, що незворотний адіабатичний процес не може бути ізоентропійним.

Але взагалі ізоентропійними можуть бути також незворотні процеси при умові, що зміна ентропії компенсується її притоком або витоком із термодинамічної системи.

Лінію на будь термодинамічної діаграмі, що зображає ізоентропійний процес, можна називати ізоентропою. Але зазвичай її називають адіабатою, оскільки незворотний процес (у тому числі незворотний адіабатичний) не можна коректно зобразити лінією на діаграмі.

Ізоентропійні процеси важливі на практиці (наприклад, адіабатичне розмагнічування) і в теорії (наприклад, вони входять в цикл Карно).

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]