Оцифровування

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 15:07, 5 червня 2021, створена Salween (обговорення | внесок) (правопис)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Оцифровування старих слайдів вдома за допомогою фотографування їхніх проєкцій, використовуючи діапроєктор, штатив, і цифрову камеру

Оцифро́вування, оцифрува́ння, диджитиза́ція (англ. digitization — /ˌdɪdʒɪtaɪˈzeɪʃən/) — переведення інформації в цифрову форму. Більш технологічне визначення: цифрова трансмісія даних, закодованих у дискретні сигнальні імпульси.[1][2] Результатом є подання об'єкта, зображення, звуку, документа або сигналу (як правило, це аналоговий сигнал) шляхом генерації ряду чисел, що описують дискретний набір точок. Результат називається цифровим представленням або, точніше, цифровим зображенням для об'єкта та цифровою формою для сигналу. У сучасній практиці оцифровані дані мають форму двійкових чисел, що полегшує комп'ютерну обробку та інші операції. У загальному вигляді оцифровка означає перетворення аналогового вихідного матеріалу у числовий формат. Попри те, що аналогові дані, як правило, більш надійні, цифрові дані можуть легше обмінюватися та отримувати до них доступ, й теоретично можуть розповсюджуватися безкінечно, без втрати якості, за умови їх переходу у нові, стабільні формати. Саме тому оцифрування — поширений спосіб збереження інформації багатьох організацій по всьому світу.

Види оцифровування[ред. | ред. код]

Види оцифровування:

  • оцифровування науково-інженерної інформації (графіки, карти та інше.) Для цього існує ряд програмних застосунків, таких як Plot digitizer та Engauge Digitizer', що належать до Open Source.
  • оцифровування звуку. Принципи викладено в статті цифровий звук.
  • оцифровування відео.
  • бібліотечне оцифровування — переведення паперових видань в електронний вигляд. Для прикладу можна ознайомитись з програмою reCAPTCHA
  • інше.

Диджитайзер[ред. | ред. код]

Диджитайзер — пристрій для оцифровування, тобто перетворення (конвертування) відеосигналу, з аналогової в цифрову форму. Використовують для:

  • введення графічної інформації в ЕОМ;
  • перетворення даних із застарілих носіїв (магнітні касети, VHS-касети тощо) у цифровий формат;
  • сканування та оцифрування з високою точністю (роздільною здатністю) великих нецифрових 2Д-об'єктів (топографічних та інших мап тощо). Точність розпізнавання дрібних елементів карт, може сягати тисячних міліметра.

Українська диджиталізація[ред. | ред. код]

Слово «Діджиталізація» широко увійшло до української мови — цей неологізм (через літеру «і») зустрічався в офіційних пресс-матеріалах та виступах різних можновладців. Словник сучасної української мови та сленгу «Мислово» називає його словом 2019 року. Наведене значення — «зміни в усіх сферах суспільного життя, пов'язанні з використанням цифрових технологій»[3]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

    • Flew, Terry. 2008. New Media An Introduction. South Melbourne. 3rd Edition. South Melbourne: Oxford University Press.
  1. Definition of digitization at WhatIs.com
  2. "Digitization/digitisation" in Collins English Dictionary
  3. Володимир СКРИПІН (27 грудня 2019). «Діджиталізація» — слово 2019 року в Україні за версією онлайн-словника «Мислово» (ua). «ITC». Процитовано 2020-9-01.