Відмінності між версіями «Антарктичний інститут Аргентини»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
(Створена сторінка: {{Тимчасова стаття | Антарктичний інститут Аргентини}} {{Картка організації |назва = Анта...)
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Розширене редагування з мобільного
 
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Розширене редагування з мобільного
(Не показані 60 проміжних версій 2 користувачів)
Рядок 14: Рядок 14:
|статус =
|статус =
|мета =
|мета =
|штаб-квартира = 25 de Mayo 1143, [[Сан-Мартін (Буенос-Айрес)|Сан-Мартін]], [[Буенос-Айрес (провінція)|провінція Буенос-Айрес]], кампус [[Національний університет Сан-Мартіна|Національного університету Сан-Мартіна]]
|штаб-квартира =
|розташування = {{ARG}}
|розташування = {{ARG}}
|координати =
|координати =
Рядок 32: Рядок 32:
|лідер_ім'я4 =
|лідер_ім'я4 =
|ключові_особи =
|ключові_особи =
|центральний_орган =
|центральний_орган = Національна дирекція Антарктики (''Dirección Nacional del Antártico'')
|материнські = Міністерство закордонних справ, міжнародної торгівлі та віросповідання Аргентини
|материнські = Міністерство закордонних справ, міжнародної торгівлі та віросповідання Аргентини
|дочірні =
|дочірні =
Рядок 40: Рядок 40:
|ЄДРПОУ =
|ЄДРПОУ =
|колишні назви =
|колишні назви =
|сайт =
|сайт = www.dna.gob.ar
|примітки =
|примітки =
}}
}}
'''Антарктичний інститут''' ({{lang-es|Instituto Antartico Argentino}}, ''IAA'')&nbsp;— науково-дослідна установа Аргентини, що відповідає за планування, координацію та контроль діяльності у секторі відомому як [[Аргентинська Антарктида]], на який країна претендує як частину своєї національної території.<ref>{{cite web|title=Dirección Nacional del Antártico / Instituto Antártico Argentino|url=https://cancilleria.gob.ar/es/iniciativas/dna/|url-status=live|archive-url=https://web.archive.org/web/20110303004340/http://www.dna.gov.ar/INGLES/INDEX.HTM |archive-date=2011-03-03|access-date=26 September 2020|website=Ministerio de Relaciones Exteriores, Comercio Internacional y Culto|language=Spanish}}</ref> <ref>{{cite book| last = Beck| first = Peter J. | title = The international politics of Antarctica | publisher = Routledge| year = 1986 | page = 119 | url = https://books.google.com/books?id=-4g9AAAAIAAJ&q=Argentina+Antarctica&pg=PP15 | isbn =0709932391}}</ref>

Інститут знаходиться під патронатом Національної дирекції Антарктики (''Dirección Nacional del Antártico''), яка у свою чергу залежить від Міністерства закордонних справ, міжнародної торгівлі та віросповідання Аргентини, у сфері консультування цього міністерства з наукових питань Антарктики, та здійснення представництва перед [[Науковий комітет з антарктичних досліджень|Науковим комітетом з антарктичних досліджень]].

== Історія ==
[[Файл:Antártida Argentina.png|right|thumb|270px|Сектор на який претендує Аргентина]]
[[Файл:Sobral and Nordenskjöld.jpeg|thumb|right|Хосе Собрал з Отто Норденшельдом. (1903 р.)]]

=== До створення інституту ===
Історія присутності Аргентини у Антарктиці починається з експедиції Хосе Собрала (''José María Sobral''), якого вважають батьком аргентинської Антарктиди і національним героєм, в кінці 1901 року.

У 1903 році корвет [[Військово-морські сили Аргентини|ВМС Аргентини]] «Уругвай» (''ARA Uruguay''), під командуванням Хуліана Ірісара (''Julián Irízar'') успішно врятував шведську експедицію [[Отто Норденшельд]]а. У 1904 році постійна присутність Аргентини в Антарктиді розпочалася з відкриття бази [[Оркадас (антарктична станція)|Оркадас]] на острові Лорі. Аргентина була єдиною державою, яка мала антарктичну базу протягом 40 років, допоки британці не побудували базу на тих же островах.

1 квітня 1940 року було здійснено перший радіозв'язок між базою Оркадас (позивний LSX) та Буенос-Айресом (LU 7 ET).

7 лютого 1942 року літак-амфібія [[Boeing Stearman E75|Stearman]], який вирушив до вантажного судна «''ARA 1 de Mayo''», здійснив перший політ над Антарктидою.

13 грудня 1947 року літак морської авіації Douglas DC-4, керований ''Gregorio Portillo'', пролетів над [[Південне полярне коло|полярним колом]] за 15 годин 30 хвилин польоту.

=== Антарктичний інститут ===
[[Файл:AFH000462.jpg|thumb|250px|Ернан Пуято (''Hernán Pujato''). Перший директор Антарктичного інституту]]
[[Файл:Argentine Antarctica bases map.jpg|thumb|270px|Аргентинські антарктичні станції (постійні позначені червоним, сезонні — білим)]]

Інститут було створено 17 квітня 1951 року, указом президента [[Хуан Домінго Перон|Хуана Домінго Перона]]. В указі наголошувалось про необхідність існування спеціалізованого відомства, що здійснюватиме координацію науково-технічного характеру, пов’язану з діяльністю Аргентинської Антарктики, під патронатом Національної дирекції Антарктики. Таким чином, народився перший у світі Антарктичний інститут, який став установою, що поєднала усі науково-технічні дисципліни в одній галузі, посилюючи свій міждисциплінарний характер. Ініціатором заснування та першим директором Антарктичного інституту був генерал Ернан Пуято (''Hernán Pujato'').

26 січня 1956 року було затверджено регламент Антарктичного інституту, завдяки якому було встановлено науково-технічний характер цієї установи, під егідою
Морського міністерства (''Ministerio de Marina'', 1898-1958) . Новим директором IAA був призначений контр-адмірал ''Rodolfo N. M. Panzarini'', який займав цю посаду у 1956-57 та 1958-68 роках.

Інститут брав участь у [[Міжнародний геофізичний рік|Міжнародному геофізичному році]] (1957-1958) та у Міжнародному році спокійного Сонця (1964-1965). Між 1958 і 1963 роками він керував антарктичною дослідницькою станцією «Елсворт» (''Estación Científica Ellsworth''), у [[Море Ведделла|морі Ведделла]], після передачі її Аргентині Сполученими Штатами. 29 листопада 1964 року ВМС Аргентини передали інституту об'єкти, які вони мали у затоці [[Райська гавань (Антарктида)|Райська гавань]], де 17 лютого 1965 року було відкрито [[Браун (антарктична станція)|станцію Браун]].

З 1970 по 2003 рік інститут був підпорядкований Національній дирекції Антарктики при Міністерстві оборони, виконуючи адміністративні та матеріально-технічні функції.

У 2003 році Національна дирекція Антарктики та Антарктичний інститут були підпорядковані відділу зовнішньої політики Секретаріату закордонних відносин Міністерства закордонних справ.<ref>{{cite web |url=http://www.dna.gov.ar/INSTINF/INDEX.HTM |title=Nuestra Institución |website=Dirección Nacional del Antártico / Instituto Antártico Argentino |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150328063829/http://www.dna.gov.ar/INSTINF/INDEX.HTM |archivedate=28 березня 2015 }}</ref> А у 2004 році Дирекція та інститут перейшли безпосередньо у пряме підпорядкування міністерства.<ref>{{cite web |url=http://infoleg.mecon.gov.ar/infolegInternet/anexos/100000-104999/100093/norma.htm |title=Decisión Administrativa 509/2004 |website=infoleg.mecon.gov.ar |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160304131639/http://infoleg.mecon.gov.ar/infolegInternet/anexos/100000-104999/100093/norma.htm |archivedate=4 березня 2016 }}</ref>

У березні 2015 року у кампусі [[Національний університет Сан-Мартіна|Національного університету Сан-Мартіна]] було відкрито новий офіс площею 1900 м². Нова будівля включає дев'ять науково-дослідних лабораторій, які призначені виключно для використання інститутом.

== Сфера діяльності ==

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Аргентина-доробити}}
{{Антарктика-доробити}}
{{Sci-org-stub}}
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Аргентина]]
[[Категорія:Дослідження Антарктики]]

Версія за 06:48, 16 квітня 2021

Антарктичний інститут Аргентини
Instituto Antartico Argentino
DAN-IAA logo.png
Абревіатура IAA
Тип державна установа
Засновано 17.04.1951
Країна Flag of Argentina.svg Аргентина
Штаб-квартира 25 de Mayo 1143, Сан-Мартін, провінція Буенос-Айрес, кампус Національного університету Сан-Мартіна
Розташування Аргентина Аргентина
Центральний орган Національна дирекція Антарктики (Dirección Nacional del Antártico)
Керівник Walter Mac Cormack
Материнська
організація
Міністерство закордонних справ, міжнародної торгівлі та віросповідання Аргентини
Вебсайт dna.gob.ar

Антарктичний інститут (ісп. Instituto Antartico Argentino, IAA) — науково-дослідна установа Аргентини, що відповідає за планування, координацію та контроль діяльності у секторі відомому як Аргентинська Антарктида, на який країна претендує як частину своєї національної території.[1] [2]

Інститут знаходиться під патронатом Національної дирекції Антарктики (Dirección Nacional del Antártico), яка у свою чергу залежить від Міністерства закордонних справ, міжнародної торгівлі та віросповідання Аргентини, у сфері консультування цього міністерства з наукових питань Антарктики, та здійснення представництва перед Науковим комітетом з антарктичних досліджень.

Історія

Сектор на який претендує Аргентина
Хосе Собрал з Отто Норденшельдом. (1903 р.)

До створення інституту

Історія присутності Аргентини у Антарктиці починається з експедиції Хосе Собрала (José María Sobral), якого вважають батьком аргентинської Антарктиди і національним героєм, в кінці 1901 року.

У 1903 році корвет ВМС Аргентини «Уругвай» (ARA Uruguay), під командуванням Хуліана Ірісара (Julián Irízar) успішно врятував шведську експедицію Отто Норденшельда. У 1904 році постійна присутність Аргентини в Антарктиді розпочалася з відкриття бази Оркадас на острові Лорі. Аргентина була єдиною державою, яка мала антарктичну базу протягом 40 років, допоки британці не побудували базу на тих же островах.

1 квітня 1940 року було здійснено перший радіозв'язок між базою Оркадас (позивний LSX) та Буенос-Айресом (LU 7 ET).

7 лютого 1942 року літак-амфібія Stearman, який вирушив до вантажного судна «ARA 1 de Mayo», здійснив перший політ над Антарктидою.

13 грудня 1947 року літак морської авіації Douglas DC-4, керований Gregorio Portillo, пролетів над полярним колом за 15 годин 30 хвилин польоту.

Антарктичний інститут

Ернан Пуято (Hernán Pujato). Перший директор Антарктичного інституту
Аргентинські антарктичні станції (постійні позначені червоним, сезонні — білим)

Інститут було створено 17 квітня 1951 року, указом президента Хуана Домінго Перона. В указі наголошувалось про необхідність існування спеціалізованого відомства, що здійснюватиме координацію науково-технічного характеру, пов’язану з діяльністю Аргентинської Антарктики, під патронатом Національної дирекції Антарктики. Таким чином, народився перший у світі Антарктичний інститут, який став установою, що поєднала усі науково-технічні дисципліни в одній галузі, посилюючи свій міждисциплінарний характер. Ініціатором заснування та першим директором Антарктичного інституту був генерал Ернан Пуято (Hernán Pujato).

26 січня 1956 року було затверджено регламент Антарктичного інституту, завдяки якому було встановлено науково-технічний характер цієї установи, під егідою Морського міністерства (Ministerio de Marina, 1898-1958) . Новим директором IAA був призначений контр-адмірал Rodolfo N. M. Panzarini, який займав цю посаду у 1956-57 та 1958-68 роках.

Інститут брав участь у Міжнародному геофізичному році (1957-1958) та у Міжнародному році спокійного Сонця (1964-1965). Між 1958 і 1963 роками він керував антарктичною дослідницькою станцією «Елсворт» (Estación Científica Ellsworth), у морі Ведделла, після передачі її Аргентині Сполученими Штатами. 29 листопада 1964 року ВМС Аргентини передали інституту об'єкти, які вони мали у затоці Райська гавань, де 17 лютого 1965 року було відкрито станцію Браун.

З 1970 по 2003 рік інститут був підпорядкований Національній дирекції Антарктики при Міністерстві оборони, виконуючи адміністративні та матеріально-технічні функції.

У 2003 році Національна дирекція Антарктики та Антарктичний інститут були підпорядковані відділу зовнішньої політики Секретаріату закордонних відносин Міністерства закордонних справ.[3] А у 2004 році Дирекція та інститут перейшли безпосередньо у пряме підпорядкування міністерства.[4]

У березні 2015 року у кампусі Національного університету Сан-Мартіна було відкрито новий офіс площею 1900 м². Нова будівля включає дев'ять науково-дослідних лабораторій, які призначені виключно для використання інститутом.

Сфера діяльності

Примітки

  1. Dirección Nacional del Antártico / Instituto Antártico Argentino. Ministerio de Relaciones Exteriores, Comercio Internacional y Culto (Spanish). Архів оригіналу за 2011-03-03. Процитовано 26 September 2020. 
  2. Beck, Peter J. (1986). The international politics of Antarctica. Routledge. с. 119. ISBN 0709932391. 
  3. Nuestra Institución. Dirección Nacional del Antártico / Instituto Antártico Argentino. Архів оригіналу за 28 березня 2015. 
  4. Decisión Administrativa 509/2004. infoleg.mecon.gov.ar. Архів оригіналу за 4 березня 2016.