Відмінності між версіями «Новгородська область»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
(Не показані 43 проміжні версії цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Суб'єкт РФ|
{{Суб'єкт РФ
UkNm=Новгородська область|
|UkNm=Новгородська область<!--<br><small>''Новгородщина''</small>-->
RuNm=Новгородская область|
|RuNm=Новгородская область
FSFlag=[[Файл:Flag of Novgorod Oblast.svg|140px]]|
|FSFlag=[[Файл:Flag of Novgorod Oblast.svg|150px|Прапор Новгородської області]]
FSCoA=[[Файл:Coat of arms of Novgorod Oblast.svg|125px|Герб Новгородської області]]|
|FSCoA=[[Файл:Coat of arms of Novgorod Oblast.svg|100px|Герб Новгородської області]]
|FlagLnk=Прапор Новгородської області
FlagLnk=|
CoALnk=Герб Новгородської області|
|CoALnk=Герб Новгородської області
FSMapName=Novgorod Oblast|
|FSMapName=Novgorod Oblast
FSCtrWhat=Адміністративний центр|
|FSCtrWhat=Адміністративний центр
FSCtrNm=[[Великий Новгород]]|
|FSCtrNm=[[Великий Новгород]]
AreaRnk=51-а|
|AreaRnk=51-а
TotArea=54 501|
|TotArea=54 501
WaterPrcnt=1,5|
|WaterPrcnt=1,5
PopRnk=69-а|
|PopRnk=69-а
|PopQty=592 415 <ref name="R6"/>
PopQty=632823 (01.01.2011) <ref>[http://www.gks.ru/bgd/free/b04_03/Isswww.exe/Stg/d01/65oz-shisl28.htm Росстат - оцінка чисельності населення станом на 01.01.2011]</ref>|
PopCtDate=2011|
|PopCtDate=2021
PopDens=11,6 осіб|
|PopDens=11,6 осіб
FedDistrNm=[[Північно-Західний федеральний округ|Північно-Західний]]|
|FedDistrNm=[[Північно-Західний федеральний округ|Північно-Західний]]
EcRegNm=[[Північно-Західний економічний район|Північно-Західний]]|
|EcRegNm=[[Північно-Західний економічний район|Північно-Західний]]
CadNo=53|
|CadNo=53
MSKS=0|
|MSKS=0
}}
}}

'''Новгоро́дська о́бласть''' ({{lang-ru|Новгоро́дская о́бласть}})&nbsp;— суб'єкт [[Росія|Російської Федерації]], розташований на північному заході європейської частини країни.
'''Новгоро́дська о́бласть''' ({{lang-ru|Новгоро́дская о́бласть}})&nbsp;— суб'єкт [[Росія|Російської Федерації]], розташований на північному заході європейської частини країни<ref name="R7"/>. Відноситься до [[Північно-Західний федеральний округ|Північно-Західного федерального округу]]. Адміністративний центр&nbsp;— [[Великий Новгород]] (225 тис. мешканців). Площа&nbsp;— 54 501 км², шоста за розмірами область Північно-Західного федерального округу. Межує із [[Псковська область|Псковською]], [[Тверська область|Тверською]], [[Вологодська область|Вологодською]] та [[Ленінградська область|Ленінградською областями]] Росії{{Перехід|#Природа}}. Населення &nbsp;— 592 415 осіб, станом на [[2021]] рік<ref name="R6"/>{{Перехід|#Населення}}. Утворена [[5 липня]] [[1944]] року указом [[Президія Верховної Ради СРСР|Президії Верховної ради СРСР]]. У [[Російська імперія|Російській імперії]] територію області займала [[Новгородська губернія]], утворена [[1727]] року{{Перехід|#Історія}}. Важливий транспортний коридор між двома найбільшими містами Росії, [[Санкт-Петербург]]ом й [[Москва|Московою]], що лежать на північний захід і південний схід від області, відповідно{{Перехід|#Транспорт}}.
* Площа&nbsp;— 54 501 км²

* Населення&nbsp;— 657 600 осіб ([[2007]])
== Природа ==
* Адміністративний центр&nbsp;— [[Великий Новгород]]
{{main|Географія Новгородської області}}
* Входить до складу [[Північно-Західний федеральний округ|Північно-Західного федерального округу]]

=== Географічне положення ===
Область розташована на північному-заході Європейської частини Росії, [[Східноєвропейська рівнина|Східноєвропейській рівнині]]. Площа&nbsp;— 54 501 км². Це шоста за розмірами область Північно-Західного федерального округу. Територія області простягається з півночі на південь на 278&nbsp;км, із заходу на схід&nbsp;— 385 км<ref name="R8"/>. Область на півночі межує з [[Ленінградська область|Ленінградською]], на заході&nbsp;— [[Псковська область|Псковською]], на північному сході&nbsp;— [[Вологодська область|Вологодською]] та на півдні&nbsp;— [[Тверська область|Тверською областю]] Росії.

{{Розташування|NW=←|N={{RU-LEN}}|NE={{RUS-VLG}}|W={{RU-PSK}}|E=↑|SW=↓|S=←|SE={{RU-TVE}}}}

=== Геологія ===
Корисні копалини: родовища [[торф]]у (641 ділянка), [[Буре вугілля|бурого вугілля]], [[Вогнетривкі глини|вогнетривкої]] й будівельної [[глини]], [[Пісок|піску]] (включно з [[Кварцовий пісок|кварцовими]]), [[Боксити|бокситів]] та ін. Область багата на [[Мінеральні води|мінеральні]] й [[радонові води|радонові джерела]], [[лікувальні грязі]] (широко відомий з [[XIX століття]] курорт «[[Стара Русса]]»), [[Сапропель|сапропелі]]. За ступенем освоєння питних [[Підземні води|підземних мінеральних вод]], область є лідером у Північно-Західному регіоні.

З 2000-х років активно йде процес виявлення нових родовищ, планується геологічне вивчення ділянок надр з метою розвідки на [[Нафта|нафту]], [[алмаз]]и та [[марганцеві руди]].

Станом на 1 січня 2019 року в області розвідано і поставлено на державний баланс 196 родовищ твердих корисних копалин. З яких розробляються поклади будівельного піску й валунно-гравійно-піщана сировина (166 [[кар'єр]]ів), вогнетривкі глини (3), цегляної і керамічної глини (3), скляної сировини (2), будівельного каміння (4), вапняку, включно з облицювальним (3), торфу (9), сапропелю (3), лікувальних грязей (1). Промислові родовища горючих сланців, бокситів, бурого вугілля, вогнетривких глин та [[Мінеральні барвники|мінеральних барвників]] не експлуатуються з економічних причин<ref name="R13"/>.

=== Рельєф ===
Більша частина території&nbsp;— [[рівнина]], місцями заболочена. На заході сильно заболочена [[Приільменська низовина]], на сході&nbsp;— північні відроги горбисто-моренної [[Валдайська височина|Валдайської височині]] (висота до 296 м), на північному сході&nbsp;— [[Тихвинська горбисто-моренна гряда]]<ref name="R9"/><ref name="R10"/>. Максимальна висота над рівнем моря&nbsp;— 296&nbsp;м; мінімальна висота&nbsp;— 18&nbsp;м; середні висоти від 50 до 200&nbsp;м. У центрі Приільменської низовини лежить улоговина озера [[Ільмень]]&nbsp;— найбільшої водойми області. На сході низовина підвищується і замикається [[Валдайський уступ|Валдайським уступом]] (Ільменським глінтом), за яким розташована однойменна височина<ref name="R11"/>.

<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Map of Novgorod oblast.png|border|Карта Новгородської області {{ref-ru}}
Valdai National Park asv2018-08 img14 Lake Sitno.jpg|border|Рельєф Валдайської височини, Оковський ліс і озеро Сітно
Ilmen_glint_2.JPG|border|Ільменський глінт
Lake Ostrovenskoe.JPG|border|Ландшафти східної частини області
Myakovo.jpg|border|Ландшафти західної частини області
</gallery></small>

=== Клімат ===
Новгородська область лежить в області [[Помірний континентальний клімат|помірного континентального клімату]] з чутливим [[Західний масоперенос|циклональним впливом]] [[Атлантичний океан|Атлантики]] (100—400&nbsp;км від узбережжя [[Балтійське море|Балтійського моря]]), тобто йому властиві риси як [[Морський клімат|морського]], так і [[Континентальний клімат|континентального клімату]]. Кліматичні умови характеризуються помірною кількістю тепла, надлишком вологи, [[Пора року|сезонними]] ритмами: прохолодною затяжною весною, не спекотним коротким літом, тривалою теплою осінню, м'якою зимою з регулярними [[відлига]]ми. Головна риса місцевої погоди&nbsp;— мінливість, що визначається характером [[Атмосферна циркуляція|циркуляції]] [[Повітряна маса|повітряних мас]], вологих морських, що вільно надходять із західними вітрами, і сухих полярних, що їх так само вільно приносять арктичні [[антициклон]]и з півночі. Чергування циклонів і антициклонів, морських і континентальних повітряних мас постійно створює нестійку погоду, часту зміну похолодань і потеплінь, сухої погоди і рясних затяжних опадів.

Середня річна [[температура повітря]] змінюється з південного заходу на північний схід від 4,5 до 2,5&nbsp;°C. Середня температура найхолоднішого місяця (січня) -8..-10,5&nbsp;°C, найтеплішого місяця (липня) +16..+18&nbsp;°C. Річна амплітуда&nbsp;— 25..27&nbsp;°C. Річна сума [[Атмосферні опади|атмосферних опадів]]&nbsp;— 600—800&nbsp;мм. [[Сніговий покрив]] лежить 120—150 днів, його потужність наростає з південного заходу на північний схід від 25 до 50&nbsp;см.

=== Внутрішні води ===
Майже вся територія Новгородської області лежить у межах Ільмень-Волховського басейну, невелика північно-східна частина відноситься до басейну [[Молога (річка)|Мологи]], притоки [[Волга|Волги]], західна&nbsp;— верхів'я річки [[Луга (річка)|Луги]]<ref name="R9"/>. Загалом територією області протікає більше 1000 великих і малих [[Річка|річок]]. Найбільші річки: [[Волхов]], [[Мста]], [[Ловать]], [[Шелонь]], [[Полість]].

<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Ilmen Lake.JPG|border|Озеро Ільмень
VolkhovRiver.jpg|border|Волхов поблизу Великого Новгорода
Tupichenka.JPG|border|Річка Тупіченка
Msta_River_Rapids.jpg|border|Пороги на Мсті
Lovat'.JPG|border|Ловать поблизу Холма
LakePeretno01.JPG|border|Озеро Перетно
</gallery></small>

На території області більше 800 великих і маленьких [[озеро|озер]]. Великі озера: [[Ільмень]], [[Валдайське озеро|Валдайське]], [[Вел'є озеро|Вел'є]], [[Селігер]] та інші. До найбільшого озера області, озеро Ільмень впадає 52 річки (Мста, Шелонь, Ловать, Полість), а витікає одна&nbsp;— Волхов.

=== Ґрунти й рослинність ===
Область розташована в лісовій зоні (південна [[тайга]] і [[мішані ліси]]) і має [[Підзолисті ґрунти|підзолисті]] та [[болотисті ґрунти]] (на північному заході)<ref name="R12"/>.

<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Rdeysky Nature Reserve.jpg|border|Верхове болото Рдейського заповідника
Valdai National Park asv2018-08 img05 Roschino.jpg|border|Мішані ліси Валдайської височини
Valdai National Park asv2018-08 img01 Roschino.jpg|border|Екотропа у Валдайському нацпарку
|border|
</gallery></small>

=== Тваринний світ ===
<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
|border|
|border|
|border|
</gallery></small>

=== Стихійні лиха та екологічні проблеми ===
Серед стихійних лих, що можуть загрожувати населенню області, варто відзначити сезонні [[Повінь|повіні]], пізні весняні [[приморозки]], [[шторм]]и, випадіння граду, проходження [[смерч]]ів і [[Лісова пожежа|лісові пожежі]], особливо на торф'яних болотах, що можуть спричиняти сильне задимлення і утворення [[смог]]у.

=== Охорона природи ===
Станом на 2019 рік на території області налічувалось 129 природних територій під особливою охороною загальною площею 397 тис. гектарів (7,3&nbsp;% від загальної площі області). Серед об'єктів природно-заповідного фонду 3 федерального значення&nbsp;— державний природний [[заповідник]] «[[Рдейський заповідник|Рдейський]]», [[національний парк]] «[[Валдайьский національний парк|Валдайський]]» і [[пам'ятка природи]] «[[Гай академіка Н. І. Железнова]]»; 125 об'єктів регіонального значення, серед яких 13 державних природних заповідників (3 біологічних, 10 комплексних) і 112 пам'яток природи; 1 пам'ятка природи місцевого значення<ref name="R12"/>.


== Історія ==
== Історія ==
{{main|Історія Новгородської області}}
Споконвічним населенням новгородської землі були фіно-угорські племена, що залишили пам'ять про себе в назвах численних річок та озер. В VI столітті в новгородську землю прийшли племена слов'ян-кривичів, а в VIII столітті в процесі слов'янського заселення [[Східно-Європейська рівнина|Східно-Європейської рівнини]] сюди прийшло плем'я словен.
Споконвічним населенням новгородської землі були фіно-угорські племена, що залишили пам'ять про себе в назвах численних річок та озер. В VI столітті в новгородську землю прийшли племена слов'ян-кривичів, а в VIII столітті в процесі слов'янського заселення [[Східно-Європейська рівнина|Східно-Європейської рівнини]] сюди прийшло плем'я словен.
* C VIII—[[IX століття]] (з [[862]] року)&nbsp;— [[Новгородська республіка|Земля Новгородська]], (об’єднано з [[Москва|Москвою]] в [[1478]] році)
* C VIII—[[IX століття]] (з [[862]] року)&nbsp;— [[Новгородська республіка|Земля Новгородська]], (об'єднано з [[Москва|Москвою]] в [[1478]] році)
* З [[1708]] року в складі [[Інгерманландська губернія|Інгерманландської губернії]]
* З [[1708]] року в складі [[Інгерманландська губернія|Інгерманландської губернії]]
* З [[1727]] року&nbsp;— [[Новгородська губернія]]
* З [[1727]] року&nbsp;— [[Новгородська губернія]]
Рядок 36: Рядок 103:
* З 5 липня [[1944]] року&nbsp;— самостійний суб'єкт за назвою ''Новгородська область''
* З 5 липня [[1944]] року&nbsp;— самостійний суб'єкт за назвою ''Новгородська область''


<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
== Територіальний поділ ==
Jewellery Novgorod Slovenes GIM.jpg|border|Прикраси ільменських словен, XI-XII століття
В області 2-х рівнева територіальна структура муніципальних одиниць у складі:
Birch bark document 210.jpg|border|Новгородські берестяні грамоти
* 1 міського округу й 21 муніципального району
Novgorod torg.JPG|border|''«Новгородське торжище»,'' [[Аполінарій Васнєцов]], 1908 рік
* 21 міського поселення й 178 сільських поселень
Gusli Гусли.jpg|border|Гуслі - традиційний середньовічний музичний інструмент новгородців
Usobica.JPG|border|Битва новгородців із суздальцями, 1170 рік
Fragments Mihaylovskaya icon (Novgorod).png|border|Новгородський кремль на Михайлівській іконі XVII століття
|border|
</gallery></small>
Утворена [[5 липня]] [[1944]] року указом [[Президія Верховної Ради СРСР|Президії Верховної ради СРСР]]. У Російській імперії територію області займала [[Новгородська губернія]], утворена [[1727]] року.


== Адміністративно-територіальний поділ ==
Усього в Новгородській області встановлені межі 221 муніципальної одиниці.
Адміністративно-територіальний устрій Новгородської області затверджено в Статуті області та Законом ''«Про адміністративно-територіальний устрій Новгородської області»''<ref name=R35"/><ref name=R36"/>. У складі Новгородської області:
* 3 [[Місто обласного значення Росії|міста обласного значення]] ([[Боровичі]], [[Великий Новгород]], [[Стара Русса]])
* 21 район, з яких:
** 7 [[Місто районного значення Росії|міст районного значення]] ([[Валдай]], [[Мала Вишера]], [[Окуловка]], [[Пестово]], [[Сольці]], [[Холм (Новгородська область)|Холм]], [[Чудово]]),
** 112 поселень,
** інші сільські населені пункти.


Згідно державного устрою [[Адміністративний устрій Росії|суб'єкта федерації]], в межах адміністративно-територіальних одиниць Новгородської області було затверджено 142 муніципальні утворення, з яких на кінець 2020 року існувало 120<ref name=R37"/><ref name=R41"/>. У березні 2020 року на муніципальні округи були перетворені Волотовський<ref name=R38"/>, Маревський<ref name=R39"/>, Солецький<ref name=R40"/> і Хвойнінський муніципальні райони<ref name=R41"/>.
Адміністративно-територіальні утворення 1 рівня наведені в таблиці:

{| border="1" cellpadding="2" cellspacing="0"
* 1 [[Міський округ (Росія)|міський округ]] (Великий Новгород);
|- bgcolor=#99FFCC
* 4 [[Муніципальний округ (Росія)|муніципальні округи]] і 17 [[Муніципальний район Росії|муніципальних районів]], що включають
| '''Назва району'''
** 17 [[Міське поселення Росії|міських поселень]] ([[Місто|міста]] і [[Селище міського типу|селища міського типу]]),
| '''Населення ([[2007]])'''
** 81 [[Сільське поселення Росії|сільське поселення]].
| '''Районний центр'''

| '''Населення райцентру ([[2007]])'''
{{Автонумерація
|-
| Стовпців = 8
|[[Великий Новгород|міський округ Великий Новгород]]
| Назва = Адміністративно-територіальний поділ Новгородської області
|216 699
| Оформлення = standard sortable collapsible collapsed
|м. [[Великий Новгород]]
| Заголовок2 = Прапор
|&nbsp;
| Заголовок3 = Герб
|-
| Заголовок4 = Назва
|[[Батецький район|Батецький муніципальний район]]
| Заголовок5 = Площа (км²)
|6 601
| Заголовок6 = Населення<br>(осіб на 2020 рік)<ref name="demorus2020"/>
|с. [[Батецьке]]
| Заголовок7 = {{comment|Адмінцентр|Адміністративний центр}}
|2 275 ([[2002]])
| Заголовок8 = {{comment|Населення|Населення адміністративного центру}}<ref name="perepis2010municip"/><ref name="demorus2021"/>
|-
| Сортування5 = число
|[[Боровицький район|Боровицький муніципальний район]]
| Вирівнювання2 = center
|73 958
| Вирівнювання3 = center
|м. [[Боровичі]]
| Вирівнювання4 = left
|56 673
| Вирівнювання5 = right
|-
| Вирівнювання6 = right
| [[Валдайський район|Валдайський муніципальний район]]
| Вирівнювання8 = right
|27 355
|!%| || Райони <small>(муніципальні райони)</small> ||||
|м. [[Валдай]]
|| [[File:Flag of Batetsky rayon (Novgorod oblast).png|75px]] | [[File:Coat of Arms of Batetsky district (2010).png|37px]] | [[Батецький район]] | 1591,79 | 5018{{зменшення}} | селище [[Батецький]] | 2258{{зменшення}}
|17 477
|| [[File:Flag of Borovichsky rayon (Novgorod oblast).png|75px]] | [[File:Borovichi COA (Novgorod Governorate) (1772).png|37px]] | [[Боровицький район]] | 3137,90 | 62 502{{зменшення}} | місто [[Боровичі]] | 48 858{{зменшення}}
|| [[File:Flag of Valdaysky rayon (Novgorod oblast).png|75px]] | [[File:Coat of Arms of Valdaysky rayon (Novgorod oblast).png|37px]] | [[Валдайський район]] | 2701,63 | 22 854{{зменшення}} | місто [[Валдай]] | 13 800{{зменшення}}
|| [[File:Flag of Demyansky rayon (Novgorod oblast).png|75px]] | [[File:Coat of Arms of Demyanskiy rayon (Novgorod oblast).png|37px]] | [[Дем'янський район]] | 3198,94 | 9964{{зменшення}} | смт [[Дем'янськ]] | 4148{{зменшення}}
|| [[File:Flag of Krestetsky rayon (Novgorod oblast).png|75px]] | [[File:Coat of Arms of Krestetsky rayon (Novgorod oblast).gif|37px]] | [[Крестецький район]] | 2790,63 | 11 180{{зменшення}} | смт [[Крестці]] | 7249{{зменшення}}
|| [[File:Flag of Lyubytinsky rayon (Novgorod oblast).png|75px]] | [[File:Lyubytinskiy rayon COA (2017).jpg|37px]] | [[Любитинський район]] | 4486,24 | 8288{{зменшення}} | смт [[Любитино]] | 2312{{зменшення}}
|| [[File:Flag of Malovishersky rayon.svg|75px]] | [[File:Coats of arms of Malovishersky District.png|37px]] | [[Маловишерський район]] | 3280,98 | 14 172{{зменшення}} | місто [[Мала Вишера]] | 10 161{{зменшення}}
|| [[File:Flag of Moshensky rayon (Novgorod oblast).svg|75px]] | [[File:NovMosensk gerb.gif|37px]] | [[Мошенський район]] | 2568,28 | 5970{{зменшення}} | село [[Мошенське]] | 2065{{зменшення}}
|| [[File:Flag of Novgorodsky rayon (Novgorod oblast).png|75px]] | [[File:NovNovRgerb.gif|37px]] | [[Новгородський район]] | 4596,36 | 63 225{{збільшення}} | місто [[Великий Новгород]] | 225 019{{збільшення}}
|| | [[File:Okulov.png|37px]] | [[Окуловський район]] |2520,81 | 20 225{{зменшення}} | місто [[Окуловка]] | 9510{{зменшення}}
|| | [[File:Coat of Arms of Parfinsky rayon (Novgorod oblast).png|37px]] | [[Парфинський район]] | 1591,12 | 12 220{{зменшення}} | смт [[Парфино]] | 6258{{зменшення}}
|| | [[File:Coat of arms of Pestovo.svg|37px]] | [[Пестовський район]] | 2110,44 | 19 865{{зменшення}} | місто [[Пестово]] | 14 842{{зменшення}}
|| [[File:Flag of Poddorsky rayon (Novgorod oblast).png|75px]] | [[File:Coat of Arms of Poddorsky rayon (Novgorod oblast).png|37px]] | [[Поддорський район]] | 2954,02 | 3695{{зменшення}} | село [[Поддор'є]] | 1860{{зменшення}}
|| [[File:Flag of Staraya Russa.svg|75px]] | | [[Старорусський район]] | 3111,36 | 41 493{{зменшення}} | місто [[Стара Русса]] | 27 377{{зменшення}}
|| | [[File:Coat of Arms of Kholmskiy rayon (Novgorod oblast).png|37px]] | [[Холмський район]] | 2178,69 | 5039{{зменшення}} | місто [[Холм (Новгородська область|Холм]] | 3344{{зменшення}}
|| [[File:Flag of Chudovsky district.png|75px]] | [[File:Coat of Arms of Chudovsky district.png|37px]] | [[Чудовський район]] | 2331,80 | 19 566{{зменшення}} | місто [[Чудово]] | 13 764{{зменшення}}
|| | [[File:NovShimskiyRgerb.gif|37px]] | [[Шимський район]] | 1836,76 | 10 965{{зменшення}} | смт [[Шимськ]] | 3484{{зменшення}}
|!%| || Райони <small>(муніципальні округи)</small> ||||
|| [[File:Flag of Volotovsky rayon (Novgorod oblast).png|75px]] | [[File:Volot.png|37px]] | [[Волотовський район]] | 995,10 | 4512{{зменшення}} | селище [[Волот]] | 2236{{зменшення}}
|| | [[File:Coat of Arms of Marevsky rayon (Novgorod oblast).png|37px]] | [[Маревський район]] | 1818,70 | 3902{{зменшення}} | село [[Марево (Новгородська область)|Марево]] | 2297{{зменшення}}
|| [[File:Flag of Soletsky rayon.png|75px]] | [[File:Coat of Arms of Soletsky rayon (Novgorod oblast).png|37px]] | [[Солецький район]] | 1422,91 | 13 183{{зменшення}} | місто [[Сольці]] | 8336{{зменшення}}
|| [[File:Flag of Khvoyninsky rayon (Novgorod oblast).png|75px]] | [[File:Coat of Arms of Khvoyninsky district (2012).png|37px]] | [[Хвойнінський район]] | 3186,06 | 13 734{{зменшення}} | смт [[Хвойна (Росія)|Хвойна]] | 5559{{зменшення}}
|!%| || Місто обласного значення <small>(муніципальне місто)</small>{{efn|З трьох міст обласного значення (Боровичі, Великий Новгород, Стара Русса) тільки одне має статус міського округу (Великий Новгород), інші два (Боровичі та Стара Русса) мають статус міських поселень у складі однойменних муніципальних районів.}} ||||
|| [[File:Flag of Veliky Novgorod.svg|75px]] | [[File:Coat of Arms of Veliky Novgorod.svg|37px]] | [[Великий Новгород]] | 90,08 | 225 019{{збільшення}} | місто [[Великий Новгород]] | 225 019{{збільшення}}
}}

== Політика ==

=== Керівники області ===
Від часу утворення Новгородської області за 47 років на посаді першого секретаря обласного комітету [[Комуністична партія Радянського Союзу|КПРС]] побувало 9 осіб<ref name="A19"/><ref name="A20"/>:
* 1944—1948&nbsp;— [[Бумагін Григорій Харитонович]] (1904—1980), до того голова комісії з управління північно-східними районами [[Ленінградська область|Ленінградської області]].
* 1948—1951&nbsp;— [[Тупіцин Михайло Миколайович]] (1906—1993), до того другий секретар обласного комітету.
* 1951—1954&nbsp;— [[Федоров Олександр Григорович]] (1909—1986), до того начальник Управління перевірки радянських органів [[Рада міністрів РРФСР|Ради міністрів РРФСР]].
* 1954—1956&nbsp;— [[Штиков Терентій Хомич]] (1907—1964), до того радянський посол і керівник цивільної адміністрації у [[КНДР]].
* 1956—1958&nbsp;— [[Соколов Тихон Іванович]] (1913—1992), до того голова виконкому [[Смоленська область|Смоленської обласної ради]].
* 1958—1961&nbsp;— [[Прокоф'єв Василь Андрійович]] (1906—1996), до того перший секретар [[Мурманська область|Мурманського обласного комітету]].
* 1961—1972&nbsp;— [[Базовський Володимир Миколайович]] (1917—1993), уродженець [[Новозибків|Новозибкова]] ([[Чернігівська губернія]]), до того працював у аппараті [[ЦК КПРС]].
* 1972—1986&nbsp;— [[Антонов Микола Панасович]] (1921—1996), до того голова обласного виконкому.
* 1986—1991&nbsp;— [[Нікулін Іван Іванович]] (1936-).

За часів незалежної Росії першим [[губернатор]]ом Новгородської області 24 жовтня [[1991]] року було призначено уродженця [[Коломийський район (1940—2020)|Коломийського району]] [[Прусак Михайло Михайлович|Михайла Прусака]] (1960-). 3 серпня [[2007]] року він направив повноважному представнику президента Росії в Північно-Західному федеральному окрузі прохання про відставку. Президент підписав указ про дострокове припинення повноважень губернатора на його прохання й призначив тимчасово виконуючим обов'язки губернатора [[Мітін Сергій Герасимович|Сергія Мітіна]], а 7 серпня [[2007]] року його кандидатура одноголосно була схвалена депутатами обласної думи і він склав присягу. 13 лютого [[2017]] року виконувачем обов'язків губернатора було призначено [[Нікітін Андрій Сергійович|Андрія Нікітіна]] (1979-), 14 жовтня того ж року обрано на цю посаду в результаті губернаторських виборів, проведених 10 вересня. За явки 28,35&nbsp;% виборців було оголошено про перемогу Андрія Нікітіна з 67,99&nbsp;% голосів виборців. Друге місце з 16,17&nbsp;% голосів зайняв кандидат від комуністів&nbsp;— Єфімова Ольга Анатоліївна<ref name="R71"/>.

<small><gallery caption="Керівники області" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Piter_20201106_124722.jpg|border|Меморіальна дошка Григорію Бумагіну в Санкт-Петербурзі
<!--Fedorov_Aleksandr_Grigorievich_1956.jpg|border|Олександр Федоров-->
Shtykov.jpg|border|Терентій Штиков
000 Antonov NA.JPG|border|Меморіальна дошка Миколі Антонову в Новгороді
Михаил Прусак в 2006 году (cropped).jpg|border|Михайло Прусак
Sergey_Mitin,_2017.jpg|border|Сергій Мітін
Andrey_Nikitin_(24-03-2021)_(cropped).jpg|border|Андрій Нікітін
</gallery></small>

=== Представництво у Федеральних зборах ===
2 листопада [[2001]] року [[Бурбуліс Геннадій Едуардович|Геннадія Бурбуліса]] було призначено членом Ради Федерації&nbsp;— представником від Новгородської області у верхній палаті Федеральних зборів Росії.

У [[Рада Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації|Ради Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації]] Новгородську область представляють два сенатори: уродженець [[Нижньогородська область|Нижньогородської області]] [[Мітін Сергій Герасимович]] (1951-) і уродженець [[Донецька область|Донеччини]] [[Фабричний Сергій Юрійович]] (1962-)<ref name="R87"/><ref name="R88"/>.

=== Обласна дума ===
[[Файл:2016 Russia Novgorod oblast Duma.svg|міні|праворуч|Склад обласної думи VI скликання, після виборів 2016 року]]
[[Новгородська обласна дума]] складається з 32 депутатів<ref name="R73"/>, які обираються за змішаною виборчою системою на термін 5 років. 16 депутатів обираються по єдиному виборчому округу, 16 в одномандатних виборчих округах. Останні вибори депутатів до обласної думи відбулися [[18 вересня]] [[2016]] року<ref name="R74"/>. В обласній думі VI скликання за результатами виборів та після міжпартійних переходів створено 4 політичні фракції: [[Єдина Росія|єдиноросів]]&nbsp;— 17 місць (голова фракції&nbsp;— Галахов Михайло Борисович), [[Комуністична партія Російської Федерації|комуністів]]&nbsp;— 4 місця (Гайдим Валерій Федорович), [[Ліберально-демократична партія Росії|ліберал-демократів]]&nbsp;— 3 місця (Чурсінов Олексій Борисович) і «[[Справедлива Росія|есерів]]»&nbsp;— 5 місць (Кашицин Олександр Павлович). Головою Новгородської обласної думи обрано [[Писарєва Олена Володимирівна|Писарєву Олену Володимирівну]] (1967-), представницю партії «Єдина Росія»<ref name="R78"/>.

{| class="wikitable sortable collapsible collapsed" style="text-align: right";
|+Результати виборів до Новгородської обласної думи IV—VI скликань<ref>{{cite web|url=http://www.novgorod.izbirkom.ru/arkhiv-vyborov-i-referendumov/regionalnye-vybory/itogi-golosovaniya.php|title=Итоги голосования|author=|website=|date=|publisher=www.novgorod.izbirkom.ru|accessdate=2019-01-22}}</ref>
! rowspan="2" colspan="2" | Політична партія
! colspan="2" | 2006 рік
! colspan="2" | 2011 рік
! colspan="2" | 2016 рік
|-
|-
! Віддано голосів, %
| [[Волотовський район|Волотовський муніципальний район]]
! Отримано місць
|5 819
! Віддано голосів, %
|с. [[Волот]]
! Отримано місць
|2 329 ([[2002]])
! Віддано голосів, %
! Отримано місць
|-
|-
| style="background: blue"| || align=left | [[Єдина Росія]] || 43,75 || 16 || || || 38,92 || 18
| [[Дем'янський район|Дем'янський муніципальний район]]
|14 536
|смт. [[Дем'янськ]]
|5 474
|-
|-
| style="background: red"| || align=left | [[Комуністична партія Російської Федерації|КПРФ]] || 14,68 || 3 || || || 19,53 || 3
| [[Крестецький район|Крестецький муніципальний район]]
|15 239
|смт. [[Крестці]]
|9 544
|-
|-
| style="background: lightblue"| || align=left | [[Ліберально-демократична партія Росії|ЛДПР]] || 7,03 || 1 || || || 17,29 || 3
| [[Любитінський район|Любитінський муніципальний район]]
|10 981
|смт. [[Любитіно]]
|3 101
|-
|-
| style="background: orange"| || align=left | [[Справедлива Росія]] || || 1 || || || 16,11 || 5
| [[Маловішерський район|Маловішерський муніципальний район]]
|19 700
|м. [[Мала Вішера]]
|13 104
|-
|-
| style="background: purple"| || align=left | [[Вільна Росія]] || 11,03 || 2 || || || — || —
|[[Марьовський район|Марьовський муніципальний район]]
|5 123
|с. [[Марьово]]
|2 631 ([[2002]])
|-
|-
| style="background: maroon"| || align=left | [[Патріоти Росії]] || — || 1 || || || — || —
|[[Мошенський район|Мошенський муніципальний район]]
|8 086
|с. [[Мошенське]]
|2 760 ([[2002]])
|-
|-
| style="background: gray"| || align=left | [[Незалежний політик|незалежні]] || || || || || 8,15 || 2
|[[Новгородський район|Новгородський муніципальний район]]
|56 368
|м. [[Великий Новгород]]
|&nbsp;
|-
|-
! || Явка виборців || || || || || 39,63 ||
|[[Окуловський район|Окуловський муніципальний район]]
|28 172
|м. [[Окуловка]]
|13 056
|-
|[[Парфінський район|Парфінський муніципальний район]]
|15 715
|смт. [[Парфіно]]
|8 132
|-
|[[Пестовський район|Пестовський муніципальний район]]
|22 640
|м. [[Пестово]]
|15 725
|-
|[[Поддорський район|Поддорський муніципальний район]]
|4 972
|с. [[Поддор'є]]
|1 957 ([[2002]])
|-
|[[Солецький район|Солецький муніципальний район]]
|17 196
|м. [[Сольці]]
|10 744
|-
|[[Староруський район|Староруський муніципальний район]]
|49 081
|м. [[Стара Русса]]
|33 694
|-
|[[Хвойнінський район|Хвойнінський муніципальний район]]
|15 820
|смт. [[Хвойна (Хвойнінський район)|Хвойна]]
|6 351
|-
|[[Холмський район|Холмський муніципальний район]]
|6 947
|м. [[Холм (Новгородська область)|Холм]]
|4 002
|-
|[[Чудовський район|Чудовський муніципальний район]]
|24 624
|м. [[Чудово]]
|16 614
|-
|[[Шимський район|Шимський муніципальний район]]
|11 963
|смт. [[Шимськ]]
|3 581
|-
|<small>дані по чисельності населення</small>
|<small>[[1 січня]] [[2007]]</small>
|&nbsp;
|<small>[[1 січня]] [[2007]]</small>
|}
|}


<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Міста обласного значення&nbsp;— [[Боровичі]], [[Великий Новгород]], [[Стара Русса]].
Novgorod - Oblast Duma and Administration.jpg|border|Будівля уряду Новгородської області

Sergey_Fabrichny.jpg|border|Сенатор Сергій Фабричний
== Політика ==
Sergey_Mitin,_2017.jpg|border|Сенатор Сергій Мітін
Перший [[губернатор]] Новгородської області&nbsp;— Михайло Михайлович Прусак. 3 серпня [[2007]] року він направив повноважному представнику президента [[Росія|РФ]] у Північно-Західному федеральному окрузі прохання про відставку. [[Президент]] Росії підписав указ про дострокове припинення повноважень [[губернатор]]а Новгородської області Михайла Прусака на його прохання й призначив тимчасово виконуючим обов'язки губернатора Мітіна Сергія Герасимовича, а 7 серпня [[2007]] року його кандидатура одноголосно була схвалена депутатами Обласної Думи, і він приніс присягу [[губернатор]]а.
</gallery></small>

8 жовтня [[2006]] року відбулися вибори в Новгородську обласну Думу четвертого скликання.


=== Політичні партії ===
Чотири партії по єдиному виборчому округу подолали семивідсотковий бар'єр:
Станом на 14 квітня 2019 року на території Новгородської області зареєстровано 35 регіональних відділень [[Політична партія|політичних партій]]<ref name="R79"/>. Як і всюдно по Росії, панівною політичною силою в області є регіональне відділення провласної партії «[[Єдина Росія]]». Місцеві осередки партії створені у всіх муніципальних районах і міських округах області<ref name="R81"/>. Секретарем її Новгородського регіонального відділення є член Ради Федерації&nbsp;— [[Фабричний Сергій Юрійович]] (1962-)<ref name="R80"/>.
* Новгородське регіональне відділення партії «[[Єдина Росія]]»&nbsp;— 43,75&nbsp;%
* Новгородське обласне відділення [[КПРФ]]&nbsp;— 14,68&nbsp;%
* Новгородське регіональне відділення партії «[[Вільна Росія]]»&nbsp;— 11,03&nbsp;%
* Новгородське регіональне відділення [[ЛДПР]]&nbsp;— 7,03&nbsp;%


Головною опозиційною політичної силою в регіоні виступає [[Комуністична партія Російської Федерації]] (КПРФ). Місцеві осередки партії створені у всіх муніципальних районах і міських округах області<ref name="R83"/>. Першим секретарем регіонального відділення є депутат Новгородської обласної думи&nbsp;— Гайдим Валерій Федорович (1948-)<ref name="R82"/>.
* По єдиному виборчому округу до складу обласної Думи ввійшли представники регіональних партійних об'єднань: від Єдиної Росії&nbsp;— 7 депутатів; від [[КПРФ]]&nbsp;— 3 депутата; від Вільної Росії&nbsp;— 2 депутата; від [[ЛДПР]]&nbsp;— 1 депутат.


Місцеві осередки партії «[[Справедлива Росія]]» створені у всіх муніципальних районах і міських округах області<ref name="R85"/>. Головою Ради регіонального відділення партії є заступник Голови міської думи Великого Новгорода&nbsp;— Афанасьєв Олексій Володимирович (1963-)<ref name="R84"/>.
* По одномандатних виборчих округах до складу обласної Думи ввійшли від партії «[[Єдина Росія]]»&nbsp;— 9 депутатів; від партії «Родина»&nbsp;— 1 депутат, і 1 депутат&nbsp;— від партії «[[Патріоти Росії]]».


Місцеві осередки партії [[Ліберально-демократична партія Росії|Ліберально-демократичної партії Росії]] (ЛДПР) створені у всіх муніципальних районах і міських округах області<ref name="R85"/>. Роботу регіонального відділення координує заступник Голови Новгородської обласної думи&nbsp;— Чурсинов Олексій Борисович (1976-)<ref name="R86"/>.
* 11 березня [[2007]] року відбулися повторні вибори депутата Новгородської обласної Думи четвертого скликання по одномандатному виборчому округу (№&nbsp;6)


{{see also|Політичні партії Росії}}
Голова Новгородської обласної Думи&nbsp;— Бойцев Анатолій Олександрович
* 2 листопада [[2001]] року [[Бурбуліс Геннадій Едуардович|Бурбуліс Г. Е.]] призначений членом Ради Федерації&nbsp;— представником адміністрації Новгородської області в Раді Федерації Федеральних Зборів Росії.


== Демографія ==
== Населення ==
{{main|Населення Новгородської області}}
'''Населення'''&nbsp;— 657,6 тис. осіб (на 1 січня [[2007]] року, 293,0 тис. чоловіків і 364,6 тис. жінок)
'''Населення'''&nbsp;— 657,6 тис. осіб (на 1 січня [[2007]] року, 293,0 тис. чоловіків і 364,6 тис. жінок)
* 3-є місце в Північно-Західному економічному районі й 69-е по Росії.
* 3-є місце в Північно-Західному економічному районі й 69-е по Росії.
Рядок 203: Рядок 273:


Питома вага міського населення&nbsp;— 70,2&nbsp;% (39 у Росії).
Питома вага міського населення&nbsp;— 70,2&nbsp;% (39 у Росії).


=== Населені пункти ===
'''Національний склад'''
{{Найбільші міста Новгородської області}}

<!--<div align="center">
За даними Всеросійського перепису [[2002]] року населення області представлене більш 100 національностями. Найчисленніша група включає 9 національностей.

<div align="center">
{| class="standard"
! style="background:#99FFCC;"|Національність || style="background:#99FFCC;"|%
|-
|[[Росіяни]]|| 93,9&nbsp;%
|-
|[[Українці]]|| 1,5&nbsp;%
|-
|[[Білоруси]]|| 0,8&nbsp;%
|-
|[[Цигани]]|| 0,5&nbsp;%
|-
|[[Татари]]|| 0,3&nbsp;%
|-
|[[Вірмени]]|| 0,3&nbsp;%
|-
|[[Азербайджанці]]|| 0,2&nbsp;%
|-
|[[Чеченці]]|| 0,2&nbsp;%
|-
|[[Німці]]|| 0,1&nbsp;%
|-
|Інші|| 2,2&nbsp;%
|-
|}
</div>

== Населені пункти ==
<div align="center">
{| align="center" class="toccolours" style="margin: 0 2em 0 2em" width="400"
{| align="center" class="toccolours" style="margin: 0 2em 0 2em" width="400"
|+
|+
Рядок 284: Рядок 325:
|+
|+
|}
|}
</div>
</div>-->


=== Етнічний склад ===
== Природні умови ==
{{Bar box
Область розташована на північному-заході Європейської частини Росії. Більша частина території&nbsp;— рівнинна, місцями заболочена [[Приільменська низовина]]. На південно-сході&nbsp;— горбкувато-морена [[Валдайська височина]] (висота до 299 м), на північний сході&nbsp;— [[Тихвинська горбкувато-моренна гряда]]. У Новгородській області є великі річки: [[Волхов]], [[Мста]], [[Ловать]], [[Шелонь]], [[Полість]]; і озера: [[Ільмень]], [[Валдайське озеро|Валдайське]], [[Вел'є озеро|Вел'є]], [[Селігер]] і інші. Область розташована в лісовій зоні (південна тайга й змішані ліси) і має підзолисті та болотисті (на північно-заході) ґрунти.
|title=Етнічний склад Новгородської області (2010 рік)<ref name="perepis2010"/>
|float=right
|bars=
{{Bar percent|[[росіяни]]|red|95.0}}
{{Bar percent|[[Українці в Росії|українці]]|blue|1.2}}
{{Bar percent|[[цигани]]|gold|0.6}}
{{Bar percent|[[білоруси]]|grey|0.6}}
{{Bar percent|[[вірмени]]|orange|0.1}}
{{Bar percent|[[татари]]|green|0.1}}
}}
За даними Всеросійських переписів [[Всеросійський перепис населення (2002)|2002]] і [[Всеросійський перепис населення (2010)|2010]] років населення області представлене більш 100 національностями<ref name="perepis2002"/><ref name="perepis2010"/>. Згідно перепису 2002 року населення області окрім росіян (95&nbsp;%) було представлено такими національними громадами, як [[українці]] (найчисельніше національне меншинство&nbsp;— 1,5&nbsp;%), [[білоруси]] (0,8&nbsp;%), [[цигани]] (0,5&nbsp;%), [[татари]] (0,3&nbsp;%), [[вірмени]] (0,3&nbsp;%), [[азербайджанці]] (0,2&nbsp;%), [[чеченці]] (0,2&nbsp;%), [[німці]] (0,1&nbsp;%) та інші<ref name="perepis2002"/>.

{| class="wikitable sortable collapsible collapsed" style="text-align: right;
! Національність || 2002 рік<ref name="perepis2002"/> || частка (%) || <small>частка від<br/>осіб з відомою<br/>національністю (%)</small> || 2010 рік<ref name="perepis2010"/> || частка (%) || <small>частка від<br/>осіб з відомою<br/>національністю (%)</small>
|-
| align="left"| [[Росіяни]] || 652 165 || 93,92&nbsp; || 94,68&nbsp; || 560 280 || 88,36&nbsp; || 95,06 
|-
| align="left"| [[Українці]] || 10 449 || 1,50  || 1,52  || 7025 || 1,11  || 1,19 
|-
| align="left"| [[Цигани]] || 3388 || 0,49  || 0,49  || 3598 || 0,57  || 0,61 
|-
| align="left"| [[Білоруси]] || 5294 || 0,76  || 0,77  || 3438 || 0,54  || 0,58
|-
| align="left"| інші || 17 484 || 2,52  || 2,54  || 15 054 || 2,37  || 2,55 
|-
| align="left"| вказали національність || 688 780 || 99,20  || 100,00  || 589 395 || 92,95  || 100,00 
|-
| align="left"| відомості відсутні || 5575 || 0,80  || 0,81  || 44716 || 7,05  || 7,59 
|-class=dark
| align="left"| Загалом || 694 355 || 100,00  || || 634 111 || 100,00  ||
|-
|}

=== Релігійний склад ===
{{Bar box
|title=Частка прихожан різних конфесій (2012 рік)<ref name="2012ArenaAtlas"/><ref name="2012Arena-religion-maps"/>
|float=right
|bars=
{{Bar percent|[[Російська православна церква|православні]]|DarkOrchid|46.8}}
{{Bar percent|[[Внерелігійна духовність|віряни, але не прихожани]]|DarkSlateGray|33.6}}
{{Bar percent|інші [[Християнство в Росії|християни]]|DeepSkyBlue|5.2}}
{{Bar percent|[[Іслам в Росії|мусульмани]]|Green|0.8}}
{{Bar percent|[[атеїзм|атеїсти]] та [[Нерелігійність|нерелігійні]]|Black|9.8}}
{{Bar percent|інші|Gray|3.8}}
}}

Згідно результатів опитування, проведеного 2012 року, приблизно 47&nbsp;% населення області відносить себе до прихожан [[Російська православна церква|Російської православної церкви]] (РПЦ), а 34&nbsp;% до віруючих [[Православ'я|православних]], але таких, що не дотримуються всіх встановлених канонів і обрядовості; 5&nbsp;% до [[Християни|християн]] інших конфесій (переважно нових протестантських церков); 10&nbsp;% заявили про свою [[нерелігійність]]; менше 1&nbsp;% є [[Іслам|мусульманами]]<ref name="2012ArenaAtlas"/>.

<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Annunciation Ustyuzhskoe.jpg|border|''«[[Устюжське благовіщення]]»,'' православна ікона XII століття
Saint Sophia Cathedral in Novgorod (cropped).jpg|border|[[Цибулина (архітектура)|Цибулисті бані]] на соборі Святої Софії, одні з найдавніших у православному світі
Novgorod_-_View_on_Yuriev_Monastery_from_Volkhov_02.jpg|border|Свято-Юр'євський монастир
Hytynsky_monastery.JPG|border|Варлаамо-Хутинський монастир
Vyazhishchi_Monastery.jpg|border|Ніколо-Вяжищський монастир
Иверский Монастырь с воздуха.jpg|border|Валдайський Іверський монастир
Воскресенский собор в Старой Руссе.jpg|border|Воскресенський собор в Старій Руссі
</gallery></small>

=== Освіта ===

==== Дошкільна ====

==== Середня і професійна ====

==== Вища ====

=== Охорона здоров'я ===

=== Відомі уродженці ===
На території області народились:
* [[Базаров Олексій Федорович]] (1945—2012)&nbsp;— радянский і російський військовий діяч, [[генерал-майор]] авіації.
* [[Єгоров Олександр Олександрович (генерал-майор)|Єгоров Олександр Олександрович]] ([[Стара Русса]], 1903—1988)&nbsp;— радянський військовий діяч, генерал-майор.
* [[Іванов Олександр Гаврилович]] (с. [[Давидово (Боровицький район)|Давидово]], 1898—1984)&nbsp;— радянський [[кінорежисер]], [[народний артист СРСР]].
* [[Кашніков Костянтин Васильович]] (с. [[Коровино (Новгородська область)|Коровино]], 1903—1959)&nbsp;— радянський розвідник, генерал-майор [[Головне розвідувальне управління Генерального Штабу Російської Федерації|ГРУ]].
* [[Миклухо-Маклай Микола Миколайович]] (с. [[Язиково-Рождєственське]], 1846—1888)&nbsp;— російський [[Антропологія|антрополог]]-[[Етнографія|етнограф]] і мандрівник українського походження.
* [[Наумова Мар'яна Олександрівна]] (Стара Русса, 1999-)&nbsp;— російська спортсменка, чемпіон світу з [[пауерліфтинг]]у, «культурний посол» кремлівської пропаганди.
* [[Павлов Яків Федотович]] (с. [[Крестовая]], 1917—1981)&nbsp;— герой [[Сталінградська битва|Сталінградської битви]], [[Герой Радянського Союзу]].
* [[Рахманінов Сергій Васильович]] (садиба Семеново, 1873—1943)&nbsp;— російський [[композитор]], [[піаніст]], [[диригент]].


<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
== Ресурси ==
Ernst Haeckel and von Miclucho-Maclay 1866.jpg|border|[[Ернест Геккель]] і Микола Миклуха-Маклай
Корисні копалини: родовища [[торф]]у, бурого вугілля, вогнетривкої й будівельної глини, бокситів і ін. Область багата мінеральними й радоновими джерелами, лікувальними грязями (широко відомий з [[XIX століття]] курорт "Стара Русс"а). За ступенем освоєння питних підземних мінеральних вод, Новгородська область є лідером у Північно-Західному регіоні. В останні роки активно йде процес виявлення нових родовищ. Планується геологічне вивчення ділянок надр з метою розвідки нафти, [[алмази|алмазів]] та [[Манган (елемент)|марганцю]].
Rachmaninoff 1900.jpg|border|Сергій Рахманінов
The_remains_of_Pavlov's_House.jpg|border|Меморіальна композиція на [[Будинок Павлова|Будинку Павлова]] у Волгограді
Могила_народного_артиста_СССР_Александра_Иванова.JPG|border|Могила Олександра Іванова на Серафимівському кладовищі в Москві
Наумова Марьяна, награждение на турнире Арнольд Классик (cropped).jpg|border|Мар'яна Наумова
</gallery></small>


== Економіка ==
== Економіка ==
{{main|Економіка Новгородської області}}
'''Інвестиційний потенціал'''&nbsp;— 63 місце в [[Росія|Російській Федерації]], в тому числі:
'''Інвестиційний потенціал'''&nbsp;— 63 місце в [[Росія|Російській Федерації]], в тому числі:
* природно-ресурсний потенціал&nbsp;— 77 місце
* природно-ресурсний потенціал&nbsp;— 77 місце
Рядок 317: Рядок 442:
90&nbsp;% сільськогосподарських підприємств області мають молочний напрямок. Основним виробником свинини є ТОВ «Новгородський бекон» (90&nbsp;% загального виробництва свинини в області).
90&nbsp;% сільськогосподарських підприємств області мають молочний напрямок. Основним виробником свинини є ТОВ «Новгородський бекон» (90&nbsp;% загального виробництва свинини в області).


== Транспорт ==
=== Транспорт ===
<small><gallery caption="Транспортна інфраструктура Новгородської області" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Malaya Vishera station.JPG|border|[[Мала Вішера (станція)|Мала Вішера]]&nbsp;— одна з найстаріших залізничних станцій Росії
Railway station Malaya Vishera. 10.jpg|border|Мала Вішера, 1860 рік
M10 in Novgorod region.jpg|border|Головна автомагістраль області&nbsp;— федеральна траса [[Автомагістраль М10 (Росія)|М10 «Росія»]]
Kotovitsy bridge.jpg|border|Автомобільний міст через Волхов на трасі М10
М11 указатель.jpg|border|Швидкісна автомагістраль [[Автомагістраль М11 (Росія)|М11 «Нева»]]
|border|
</gallery></small>


=== Залізниці ===
==== Автомобільний ====
Магістральна федеральна автомобільна дорога [[М10]] ([[Автошлях E105|E105]]): [[Москва]]&nbsp;— [[Санкт-Петербург]] ''(«Росія»)'', [[Санкт-Петербург]]&nbsp;— [[Виборг]] ''(«Скандинавія»)''.
'''Залізничні колії Октябрської залізниці:'''

==== Залізничний ====
;Залізничні колії Октябрської залізниці:
* [[Санкт-Петербург]]&nbsp;— [[Чудово]]&nbsp;— [[Окуловка]]&nbsp;— [[Угловка]]&nbsp;— [[Бологе]]&nbsp;— [[Твер]]&nbsp;— [[Москва]]
* [[Санкт-Петербург]]&nbsp;— [[Чудово]]&nbsp;— [[Окуловка]]&nbsp;— [[Угловка]]&nbsp;— [[Бологе]]&nbsp;— [[Твер]]&nbsp;— [[Москва]]
* [[Санкт-Петербург]]&nbsp;— [[Дно]]&nbsp;— ([[Київ]], [[Мінськ]], [[Псков]], [[Кишинів]])
* [[Санкт-Петербург]]&nbsp;— [[Дно]]&nbsp;— ([[Київ]], [[Мінськ]], [[Псков]], [[Кишинів]])
Рядок 333: Рядок 469:
* [[Кабожа]]&nbsp;— [[Подборов'є]]
* [[Кабожа]]&nbsp;— [[Подборов'є]]


;Вузькоколійні залізниці:
=== Автомобільні шляхи ===
* [[Тесівська вузькоколійна залізниця]] транспортного управління&nbsp;— збудована 1939 року, ширина колії [[750 мм|750&nbsp;мм]], довжина 16&nbsp;км.<!--Draisine PD-1 TUZhD.jpg-->
Магістральна федеральна автомобільна дорога [[М10]] ([[Автошлях E105|E105]]): [[Москва]]&nbsp;— [[Санкт-Петербург]] ''(«Росія»)'', [[Санкт-Петербург]]&nbsp;— [[Виборг]] ''(«Скандинавія»)''.
* [[Кушаверська вузькоколійна залізниця]] торфового підприємства&nbsp;— збудована 1967 року, ширина колії 750&nbsp;мм, довжина 16&nbsp;км.
* [[Боровицька вузькоколійна залізниця]] комбінату будівельних матеріалів&nbsp;— збудована 1954 року, ширина колії 750&nbsp;мм, довжина 2&nbsp;км.<!--Bksm railway K-10 with freight train.jpg-->

==== Водний ====
[[Судноплавство]] здійснюється по річках [[Волхов]], [[Мста]] й озерам [[Ільмень]], [[Валдайське озеро|Валдайське]] та ін.


==== Повітряний ====
=== Повітряні перевезення ===
В області авіаперевезення майже повністю припинилися, хоча у Великому Новгороді існує авіапідприємство. У [[2006]] році відновлені роботи з будівництва [[аеропорт]]у в мікрорайоні Великого Новгорода [[Кречевиці]], закінчення заплановане на [[2009]] рік (на час святкування 1150-річчя Великого Новгорода).
В області авіаперевезення майже повністю припинилися, хоча у Великому Новгороді існує авіапідприємство. У [[2006]] році відновлені роботи з будівництва [[аеропорт]]у в мікрорайоні Великого Новгорода [[Кречевиці]], закінчення заплановане на [[2009]] рік (на час святкування 1150-річчя Великого Новгорода).


== Культура ==
=== Водний транспорт ===

[[Судноплавство]] по річках [[Волхов]], [[Мста]] й озерам [[Ільмень]], [[Валдайське озеро|Валдайське]] та ін.
=== Пам'ятки ===
У Новгородській області перебуває на обліку 5,2 тис. об'єктів [[культурна спадщина|культурної спадщини]] Росії, з яких 2165 об'єктів федерального значення. Серед 5 тис. пам'яток значна частина (1924)&nbsp;— це пам'ятки археології [[Високе середньовіччя|високого]] та [[Пізнє середньовіччя|пізнього середньовіччя]], [[Ранньомодерна доба|ранньомодерної]] та [[Нова історія|модерної доби]].

37 пам'яток історії та архітектури, що припадають на ансамблі міської забудови обласного центру&nbsp;— Великого Новгорода і його околиць [[1992]] року рішенням XVI сесії Генеральної асамблеї [[ЮНЕСКО]] було включено до списку [[Всесвітня спадщина|Всесвітньої спадщини]]. Серед яких найдавніший збережений православний храм Росії&nbsp;— [[Софійський собор (Новгород)|Софійський собор]]. Домінантою Торгової сторони Великого Новгорода є ансамбль [[Ярославове дворище|Ярославового дворища]] та стародавнього Торгу XII—XVII століть. Являє собою архітектурний комплекс, до складу якого входять 15 унікальних пам'яток архітектури.

Одним із символів Великого Новгорода є унікальний пам'ятник «[[Тисячоліття Росії (пам'ятник)|Тисячоліття Росії]]», розташований в центрі [[Новгородський кремль|Новгородського кремля]] (дитинця) і зведений до пам'ятної події 1862 року. Композиційно пам'ятник поділений на три яруси із 129 фігурами історичних постатей, із самостійним смисловим навантаження і композицією. Серед яких [[хрещення Русі]], вигнання татар, заснування Російської імперії тощо.

<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Новгородский Кремль (Детинец).jpg|border|Новгородський кремль
Saint Sophia Cathedral in Novgorod.jpg|border|Собор Святої Софії
Sofiyskaya Zvonnica 01.jpg|border|Софійська дзвінниця
Yaroslavovo Dvorische 01.jpg|border|Ярославове дворище і Торг
Памятник_тысячелетию_России_2013_02.JPG|border|Пам'ятник «Тисячоліття Росії»
ЦЕРКОВЬ СПАСА ПРЕОБРАЖЕНИЯ НА ИЛЬИНЕ УЛИЦЕ - Iglesia de la Transfiguración..jpg|border|Середньовічна церква Спасу Преображення
Часовня из деревни Кашира Маловишерского района.jpg|border|Дерев'яна капличка у Вітославлицях
</gallery></small>

На лівобережжі [[Волхов (річка)|Волхова]] розташований об'єкт культурної спадщини федерального значення ансамбль [[Антонієв монастир (Новгород)|Антонієвого монастиря]] і [[Новгородська духовна семінарія|Новгородської духовної семінарії]] XII—XX століть. До складу ансамблю входять 15 пам'яток архітектури.

На околиці Великого Новгорода розташовані комплекс [[Юр'єв монастир|Юр'єва монастиря]], ансамбль [[Перинський скит|Перинського скиту]] і музей дерев'яного зодчества під відкритим небом&nbsp;— «[[Вітославлиці]]», в якому зібрані різні типи аутентичних дерев'яних церков.

За 7&nbsp;км від Великого Новгорода розташований унікальний архітектурний комплекс [[XVI століття]]&nbsp;— [[Хутинський Варлаамовський монастир]]. Своїм кахельним оздобленням славиться ансамбль [[Вяжищський монастир|Вяжищського монастира]] [[XVII століття]], що розташований за 15&nbsp;км від обласного центру. [[Валдайський Іверський монастир|Іверський монастир]], головна православна пам'ятка Валдаю, зведений в середині XVII століття за подобою чоловічих [[афон]]ських монастирів на Сельвіцькому острові [[Валдайське озеро|Валдайського озера]].

=== Наука ===

=== ЗМІ ===
У регіоні веде мовлення 4 [[Телерадіокомпанія|телерадіокомпанії]]:
* [[Новгородське обласне телебачення]]&nbsp;— регіональна телерадіокомпанія з 100&nbsp;% власним мовленням на територію області.
* [[Славия (телерадіокомпанія)|Славия]]&nbsp;— регіональна філія федерального телеканалу [[ВГТРК]].
* [[Мста (телерадіокомпанія)|МСТА]]&nbsp;— місцева телерадіокомпанія Боровицького району і міста Боровичи.
* [[53 Регион (телерадіокомпанія)|53 Регион]]&nbsp;— місцева телерадіокомпанія Чудовського району і міста Чудово.

У радіоефірі обласного центру з частковим покриттям території області мовлення ведуть здебільшого регіональні філії загальноросійських мережевих [[Радіостанція|радіостанцій]], хоч присутній і місцевий мовник: «[[Радио-53]]» (проєкт Новгородського обласного телебачення), «[[Русское радио|Русское Радио&nbsp;— Великий Новгород]]», «[[Авторадіо|Авторадио&nbsp;— Великий Новгород]]», «[[Европа Plus|Европа плюс&nbsp;— Великий Новгород]]», «[[Ретро FM|Ретро FM&nbsp;— Новгород FM]]», «[[Маяк (радіостанція)|Маяк]]», «[[Дорожное радио|Дорожное радио&nbsp;— Новгородская область]]» тощо.

Популярні обласні щотижневі [[Газета|газети]] регіону: ''«Комсомольская правда в Новгороде», «Новгородские ведомости», «Волховъ»'' тощо. Серед місцевих районних газет значним накладом друкуються ''«Уверские зори»'' (Мошенський район), ''«Новая Жизнь»'' (Хвойнинський район), ''«Красная искра»'' (Боровицький район), ''«Старая Русса»'' (Старорусський район), ''«Заря»'' (Поддорський район), ''«Малая Вишера»'' (Маловишерський район), ''«Родина»'' (Чудовський район), ''«Любытинские вести»'' (Любитинський район). [[Новгородська і Старорусська єпархія|Новгородська єпархія]] РПЦ видає православний [[журнал]] ''«[[София (журнал)|София]]»''.

=== Спорт ===
У Новгородській області, станом на 2020 рік, налічується 1762 [[спорт]]ивні споруди, включно з 3 критими спортивними ковзанками зі штучним льодом, 3 [[стадіон]]ами, 33 [[Плавальний басейн|плавальними басейнами]], 4 легкоатлетичними манежами і [[біатлон]]ним комплексом міжрегіонального рівня.

На території регіону здійснюють діяльність 24 фізкультурно-спортивні організації, серед яких 5 [[спортивна школа|спортивних шкіл]] [[олімпійський резерв|олімпійського резерву]]. Базовими видами спорту для області визначені: гребний спорт ([[академічне веслування]]), [[Вільна боротьба|спортивна боротьба]], [[спортивна гімнастика]], [[спортивна акробатика]], [[лижні перегони]]. На території області щорічно проводиться понад 230 офіційних спортивних змагань різного рівня, від регіонального до міжнародного: міжнародні змагання зі спортивної акробатики «[[Кубок Золотова]]», першості Росії зі [[Спортивне орієнтування|спортивного орієнтування]], фінал [[Кубок Росії з фігурного катання|Кубка Росії з фігурного катання]], всеросійські змагання з веслувального спорту, спортивної гімнастики, спортивної боротьби, [[Вітрильний спорт|вітрильного спорту]].

У Новгородській області реалізується державний регіональний проєкт ''«Будь у спорті»''. За його форматом кожен місяць року присвячений одному з видів спорту або рухової активності. Проєкт включає 4 тематичні блоки з проведення одночасних масових [[Фізичні вправи|руханок]] у закладах освіти, відкритих уроків з різних видів спорту, [[День відкритих дверей|днів відкритих дверей]] у фізкультурно-спортивних організаціях та проведення масових спортивних змагань.


== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{notelist|2}}


== Джерела ==
== Джерела ==
{{reflist|2|refs=
{{Commonscat|Novgorod Oblast}}
<ref name="perepis2002">{{cite web 2 |date=2002 |url=http://www.perepis2002.ru/index.html |title=Всеросийская перепись населения 2002 года |type=вебсайт |publisher=[[Федеральна служба державної статистики (Росія)|Федеральная служба государственной статистики]] |website=gks.ru |accessdate=2 серпня 2018 року |archiveid=20210609085113 |lang=ru |showlang=1 |ref= }}</ref>

<ref name="perepis2010">{{cite web 2 |date= 2010 |url=http://www.gks.ru/free_doc/new_site/perepis2010/croc/perepis_itogi1612.htm |title=Всеросийская перепись населения 2010 года |type=вебсайт |publisher=[[Федеральна служба державної статистики (Росія)|Федеральная служба государственной статистики]] |website=gks.ru |accessdate=2 серпня 2018 року |archiveid=20180802093309 |lang=ru |showlang=1 |ref= }}</ref>

<ref name="demorus2020">[https://web.archive.org/web/20200822004543/https://rosstat.gov.ru/storage/mediabank/CcG8qBhP/mun_obr2020.rar Дані про населення муніципальних утворень Російської Федерації на 1 січня 2020 року.]</ref>

<ref name="demorus2021">[https://web.archive.org/web/20210502131349/https://rosstat.gov.ru/storage/mediabank/MZmdFJyI/chisl_%D0%9C%D0%9E_Site_01-01-2021.xlsx Дані про населення муніципальних утворень Російської Федерації на 1 січня 2021 року.]</ref>

<ref name="perepis2010municip">[http://www.webcitation.org/6N5OGNTw6 Всероссийская перепись населения 2010 года. 12. Численность населения муниципальных районов, поселений, городских и сельских населённых пунктов Новгородской области]&nbsp;— Дані про населення адміністративних одиниць Новгородської області згідно з Всеросійським переписом 2010 року.</ref>

<ref name="2012ArenaAtlas">{{cite web 2 |date=2012 |url=https://sreda.org/en/arena |title=The regions with the highest and the lowest rates |type=вебсайт |publisher=Исследовательская служба «Среда» |website=Arena: Atlas of Religions and Nationalities in Russia |accessdate=17 червня 2021 року |archiveid=20210617143816 |lang=en |showlang=1 |ref= }}</ref>

<ref name="2012Arena-religion-maps">{{Стаття |автор= |назва=География выбора духа |посилання=http://c2.kommersant.ru/ISSUES.PHOTO/OGONIOK/2012/034/ogcyhjk2.jpg |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170421154615/http://c2.kommersant.ru/ISSUES.PHOTO/OGONIOK/2012/034/ogcyhjk2.jpg |archivedate=21.4.2017 |відповідальний= |видання=[[Огонёк]] |тип=журнал |місце= {{М.}} |видавництво= |рік=2012 |місяць=август |випуск=5243 |номер=34 |сторінки= |issn= |мова=ru |ref= }}</ref>
}}

== Література ==
* {{ref-ru}} {{книга |автор= |заголовок=Агроклиматический справочник по Новгородской области |посилання= |відповідальний= |місце={{Л.}} |видавництво=[[Гидрометеоиздат]] |рік=1960 |сторінок= |серія= |тираж= |ref=Агроклиматический справочник }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор=Вязинин И. Н., Краснопевцев Е. М. |заголовок=Дорогами отцов |посилання= |відповідальний= |місце={{comment|Новгород|Великий Новгород}} |видавництво=Изд-во газеты «Новгородская правда» |рік=1966 |сторінок= |серія= |тираж= |ref=Вязинин И. Н. }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор=Гембель А. В. |заголовок=Природа Новгородской области |посилання= |відповідальний= |місце={{Л.}} |видавництво=Изд-во Ленинградского педагогического ин-тута им. Герцена |рік=1963 |сторінок= |серія= |тираж= |ref=Гембель А. В. }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор=Кушнир И. И. |заголовок= Новгород |посилання= |відповідальний= |місце={{Л.}} |видавництво=Стройиздат |рік=1967 |сторінок= |серія= |тираж= |ref=Кушнир И. И. }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор= |заголовок=Новгород. Путеводитель |посилання= |відповідальний= |місце={{Л.}} |видавництво=[[Лениздат]] |рік=1966 |сторінок= |серія= |тираж= |ref=Новгород. Путеводитель }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор= |заголовок=Новгородская область за 50 лет. Статистический справочник |посилання= |відповідальний= |місце={{comment|Новгород|Великий Новгород}} |видавництво=Изд-во газеты «Новгородская правда» |рік= |сторінок=1967 |серія= |тираж= |ref= }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор= |заголовок=Народное хозяйство Новгородской области. Статистический справочник |посилання= |відповідальний= |місце={{М.}} |видавництво=Статистика |рік= 1965 |сторінок= |серія= |тираж= |ref= }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор=Попадейкин В. И., Струков В. В. |заголовок=По Валдаю |посилання= |відповідальний= |місце={{М.}} |видавництво=Спорт |рік=1966 |сторінок= |серія= |тираж= |ref=Попадейкин В. И. }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор=Семенов А. И. |заголовок=Туристские маршруты по Новгородской области |посилання= |відповідальний= |місце={{comment|Новгород|Великий Новгород}} |видавництво=Изд-во газеты «Новгородская правда» |рік=1961 |сторінок= |серія= |тираж= |ref=Семенов А. И. }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор=Серова В. Н., Барышева А. А., [[Жекулін Володимир Сергійович|Жекулин В. С.]] |заголовок=География Новгородской области |посилання= |відповідальний= |місце={{Л.}} |видавництво=[[Лениздат]] |рік=1970 |сторінок=94 |серія= |тираж= |ref=Серова В. Н. и др. }}
* {{ref-ru}} {{Книга-ru |автор = |заглавие = Новгородская область: Атлас |ссылка = |ответственный = [[Міністерство економічного розвитку Росії|Министерство экономического развития Российской Федерации]]. [[Роскартографія|Федеральное агентство геодезии и картографии]] (Роскартография) |издание = |место = {{comment|Великий Новгород|Великий Новгород}} |издательство = Новгородское аэрогеодезическое предприятие |год = 2008 |страницы = |страниц = 144 |серия = Регионы России |isbn = |тираж = 200 }}

== Посилання ==
{{Вікіпосилання}}
* [https://web.archive.org/web/20051220085916/http://niac.natm.ru/ Адміністрація Новгородської області] {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20051220085916/http://niac.natm.ru/ Адміністрація Новгородської області] {{ref-ru}}
# [https://web.archive.org/web/20070929130643/http://www.niac.natm.ru/econom/site/Portret_regiona/Demografiy.htm Демографія] {{ref-ru}}
# [https://web.archive.org/web/20070929130643/http://www.niac.natm.ru/econom/site/Portret_regiona/Demografiy.htm Демографія] {{ref-ru}}
Рядок 357: Рядок 570:
* [https://web.archive.org/web/20091206000806/http://novgorod.forest.ru/les/oopt/spisok.htm Особливо охоронювані природні території Новгородської області] {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20091206000806/http://novgorod.forest.ru/les/oopt/spisok.htm Особливо охоронювані природні території Новгородської області] {{ref-ru}}
* [http://community.livejournal.com/voda_53_ru/profile Співтовариство в Живому Журналі «Водойми Новгородської області»] {{ref-ru}}
* [http://community.livejournal.com/voda_53_ru/profile Співтовариство в Живому Журналі «Водойми Новгородської області»] {{ref-ru}}
* [http://terrus.ru/ cgi-bin/allrussia/v3_index.pl?act=reg&id=53 Новгородська область у довіднику&nbsp;— каталозі «Уся Росія»] {{ref-ru}}
* [http://terrus.ru/cgi-bin/allrussia/v3_index.pl?act=reg&id=53 Новгородська область у довіднику&nbsp;— каталозі «Уся Росія»] {{ref-ru}}


{{Розташування2|nw={{RU-LEN}}|n={{RU-LEN}}|ne={{RUS-VLG}}|w={{RU-PSK}}|e=|sw=|s={{RU-TVE}}|se={{RU-TVE}}}}
{{Росія}}
{{Росія}}
{{Північно-Західний федеральний округ}}
{{Північно-Західний федеральний округ}}
{{Новгородська область}}
{{Новгородська область}}
{{ac}}
{{Бібліоінформація}}
{{Портали|Європа|Географія|Росія|}}

[[Категорія:1944 в СРСР]]
[[Категорія:1944 в СРСР]]
[[Категорія:Області Росії]]
[[Категорія:Області Росії]]

Версія за 09:46, 18 червня 2021

Новгородська область Picto infobox map.png
рос. Новгородская область
Novgorod - View on Yuriev Monastery from Volkhov 02.jpg
Прапор Новгородської області   Герб Новгородської області
Країна Росія Росія
Фед. округ Північно-Західний
Адмін. центр Великий Новгород
Глава Нікітін Андрій Сергійовичd
Дата утворення 5 липня 1944
Оф. вебсайт novreg.ru
Географія
Координати 58°26′ пн. ш. 32°23′ сх. д. / 58.433° пн. ш. 32.383° сх. д. / 58.433; 32.383
Площа 54 501 км² (51-а)
  • внутр. вод 1,5 %
Часовий пояс MSK (UTC+3)
Населення
Чисельність 592 415 [1] (69-а) (2021)
Густота 11,6 осіб/км²
Економіка
Економ. район Північно-Західний
Коди
ISO 3166-2 RU-NGR
ЗКАТО 49
Суб'єкта РФ 53
Телефонний (+7)89331
Карти

Новгородська область на карті суб'єктів Російської Федерації

CMNS: Новгородська область у Вікісховищі

Новгоро́дська о́бласть (рос. Новгоро́дская о́бласть) — суб'єкт Російської Федерації, розташований на північному заході європейської частини країни[2]. Відноситься до Північно-Західного федерального округу. Адміністративний центр — Великий Новгород (225 тис. мешканців). Площа — 54 501 км², шоста за розмірами область Північно-Західного федерального округу. Межує із Псковською, Тверською, Вологодською та Ленінградською областями Росії[⇨]. Населення  — 592 415 осіб, станом на 2021 рік[1][⇨]. Утворена 5 липня 1944 року указом Президії Верховної ради СРСР. У Російській імперії територію області займала Новгородська губернія, утворена 1727 року[⇨]. Важливий транспортний коридор між двома найбільшими містами Росії, Санкт-Петербургом й Московою, що лежать на північний захід і південний схід від області, відповідно[⇨].

Природа

Географічне положення

Область розташована на північному-заході Європейської частини Росії, Східноєвропейській рівнині. Площа — 54 501 км². Це шоста за розмірами область Північно-Західного федерального округу. Територія області простягається з півночі на південь на 278 км, із заходу на схід — 385 км[3]. Область на півночі межує з Ленінградською, на заході — Псковською, на північному сході — Вологодською та на півдні — Тверською областю Росії.

Компасна роза Flag of Leningrad Oblast.svg Ленінградська область Flag of Vologda oblast.svg Вологодська область Компасна роза
Flag of Pskov Oblast.svg Псковська область 𝒩
𝒲    Новгородська область    
𝒮
Flag of Tver Oblast.svg Тверська область

Геологія

Корисні копалини: родовища торфу (641 ділянка), бурого вугілля, вогнетривкої й будівельної глини, піску (включно з кварцовими), бокситів та ін. Область багата на мінеральні й радонові джерела, лікувальні грязі (широко відомий з XIX століття курорт «Стара Русса»), сапропелі. За ступенем освоєння питних підземних мінеральних вод, область є лідером у Північно-Західному регіоні.

З 2000-х років активно йде процес виявлення нових родовищ, планується геологічне вивчення ділянок надр з метою розвідки на нафту, алмази та марганцеві руди.

Станом на 1 січня 2019 року в області розвідано і поставлено на державний баланс 196 родовищ твердих корисних копалин. З яких розробляються поклади будівельного піску й валунно-гравійно-піщана сировина (166 кар'єрів), вогнетривкі глини (3), цегляної і керамічної глини (3), скляної сировини (2), будівельного каміння (4), вапняку, включно з облицювальним (3), торфу (9), сапропелю (3), лікувальних грязей (1). Промислові родовища горючих сланців, бокситів, бурого вугілля, вогнетривких глин та мінеральних барвників не експлуатуються з економічних причин[4].

Рельєф

Більша частина території — рівнина, місцями заболочена. На заході сильно заболочена Приільменська низовина, на сході — північні відроги горбисто-моренної Валдайської височині (висота до 296 м), на північному сході — Тихвинська горбисто-моренна гряда[5][6]. Максимальна висота над рівнем моря — 296 м; мінімальна висота — 18 м; середні висоти від 50 до 200 м. У центрі Приільменської низовини лежить улоговина озера Ільмень — найбільшої водойми області. На сході низовина підвищується і замикається Валдайським уступом (Ільменським глінтом), за яким розташована однойменна височина[7].

Клімат

Новгородська область лежить в області помірного континентального клімату з чутливим циклональним впливом Атлантики (100—400 км від узбережжя Балтійського моря), тобто йому властиві риси як морського, так і континентального клімату. Кліматичні умови характеризуються помірною кількістю тепла, надлишком вологи, сезонними ритмами: прохолодною затяжною весною, не спекотним коротким літом, тривалою теплою осінню, м'якою зимою з регулярними відлигами. Головна риса місцевої погоди — мінливість, що визначається характером циркуляції повітряних мас, вологих морських, що вільно надходять із західними вітрами, і сухих полярних, що їх так само вільно приносять арктичні антициклони з півночі. Чергування циклонів і антициклонів, морських і континентальних повітряних мас постійно створює нестійку погоду, часту зміну похолодань і потеплінь, сухої погоди і рясних затяжних опадів.

Середня річна температура повітря змінюється з південного заходу на північний схід від 4,5 до 2,5 °C. Середня температура найхолоднішого місяця (січня) -8..-10,5 °C, найтеплішого місяця (липня) +16..+18 °C. Річна амплітуда — 25..27 °C. Річна сума атмосферних опадів — 600—800 мм. Сніговий покрив лежить 120—150 днів, його потужність наростає з південного заходу на північний схід від 25 до 50 см.

Внутрішні води

Майже вся територія Новгородської області лежить у межах Ільмень-Волховського басейну, невелика північно-східна частина відноситься до басейну Мологи, притоки Волги, західна — верхів'я річки Луги[5]. Загалом територією області протікає більше 1000 великих і малих річок. Найбільші річки: Волхов, Мста, Ловать, Шелонь, Полість.

На території області більше 800 великих і маленьких озер. Великі озера: Ільмень, Валдайське, Вел'є, Селігер та інші. До найбільшого озера області, озеро Ільмень впадає 52 річки (Мста, Шелонь, Ловать, Полість), а витікає одна — Волхов.

Ґрунти й рослинність

Область розташована в лісовій зоні (південна тайга і мішані ліси) і має підзолисті та болотисті ґрунти (на північному заході)[8].


Тваринний світ

Стихійні лиха та екологічні проблеми

Серед стихійних лих, що можуть загрожувати населенню області, варто відзначити сезонні повіні, пізні весняні приморозки, шторми, випадіння граду, проходження смерчів і лісові пожежі, особливо на торф'яних болотах, що можуть спричиняти сильне задимлення і утворення смогу.

Охорона природи

Станом на 2019 рік на території області налічувалось 129 природних територій під особливою охороною загальною площею 397 тис. гектарів (7,3 % від загальної площі області). Серед об'єктів природно-заповідного фонду 3 федерального значення — державний природний заповідник «Рдейський», національний парк «Валдайський» і пам'ятка природи «Гай академіка Н. І. Железнова»; 125 об'єктів регіонального значення, серед яких 13 державних природних заповідників (3 біологічних, 10 комплексних) і 112 пам'яток природи; 1 пам'ятка природи місцевого значення[8].

Історія

Споконвічним населенням новгородської землі були фіно-угорські племена, що залишили пам'ять про себе в назвах численних річок та озер. В VI столітті в новгородську землю прийшли племена слов'ян-кривичів, а в VIII столітті в процесі слов'янського заселення Східно-Європейської рівнини сюди прийшло плем'я словен.

Утворена 5 липня 1944 року указом Президії Верховної ради СРСР. У Російській імперії територію області займала Новгородська губернія, утворена 1727 року.

Адміністративно-територіальний поділ

Адміністративно-територіальний устрій Новгородської області затверджено в Статуті області та Законом «Про адміністративно-територіальний устрій Новгородської області»[9][10]. У складі Новгородської області:

Згідно державного устрою суб'єкта федерації, в межах адміністративно-територіальних одиниць Новгородської області було затверджено 142 муніципальні утворення, з яких на кінець 2020 року існувало 120[11][12]. У березні 2020 року на муніципальні округи були перетворені Волотовський[13], Маревський[14], Солецький[15] і Хвойнінський муніципальні райони[12].

Політика

Керівники області

Від часу утворення Новгородської області за 47 років на посаді першого секретаря обласного комітету КПРС побувало 9 осіб[19][20]:

За часів незалежної Росії першим губернатором Новгородської області 24 жовтня 1991 року було призначено уродженця Коломийського району Михайла Прусака (1960-). 3 серпня 2007 року він направив повноважному представнику президента Росії в Північно-Західному федеральному окрузі прохання про відставку. Президент підписав указ про дострокове припинення повноважень губернатора на його прохання й призначив тимчасово виконуючим обов'язки губернатора Сергія Мітіна, а 7 серпня 2007 року його кандидатура одноголосно була схвалена депутатами обласної думи і він склав присягу. 13 лютого 2017 року виконувачем обов'язків губернатора було призначено Андрія Нікітіна (1979-), 14 жовтня того ж року обрано на цю посаду в результаті губернаторських виборів, проведених 10 вересня. За явки 28,35 % виборців було оголошено про перемогу Андрія Нікітіна з 67,99 % голосів виборців. Друге місце з 16,17 % голосів зайняв кандидат від комуністів — Єфімова Ольга Анатоліївна[21].

Представництво у Федеральних зборах

2 листопада 2001 року Геннадія Бурбуліса було призначено членом Ради Федерації — представником від Новгородської області у верхній палаті Федеральних зборів Росії.

У Ради Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації Новгородську область представляють два сенатори: уродженець Нижньогородської області Мітін Сергій Герасимович (1951-) і уродженець Донеччини Фабричний Сергій Юрійович (1962-)[22][23].

Обласна дума

Склад обласної думи VI скликання, після виборів 2016 року

Новгородська обласна дума складається з 32 депутатів[24], які обираються за змішаною виборчою системою на термін 5 років. 16 депутатів обираються по єдиному виборчому округу, 16 в одномандатних виборчих округах. Останні вибори депутатів до обласної думи відбулися 18 вересня 2016 року[25]. В обласній думі VI скликання за результатами виборів та після міжпартійних переходів створено 4 політичні фракції: єдиноросів — 17 місць (голова фракції — Галахов Михайло Борисович), комуністів — 4 місця (Гайдим Валерій Федорович), ліберал-демократів — 3 місця (Чурсінов Олексій Борисович) і «есерів» — 5 місць (Кашицин Олександр Павлович). Головою Новгородської обласної думи обрано Писарєву Олену Володимирівну (1967-), представницю партії «Єдина Росія»[26].

Політичні партії

Станом на 14 квітня 2019 року на території Новгородської області зареєстровано 35 регіональних відділень політичних партій[28]. Як і всюдно по Росії, панівною політичною силою в області є регіональне відділення провласної партії «Єдина Росія». Місцеві осередки партії створені у всіх муніципальних районах і міських округах області[29]. Секретарем її Новгородського регіонального відділення є член Ради Федерації — Фабричний Сергій Юрійович (1962-)[30].

Головною опозиційною політичної силою в регіоні виступає Комуністична партія Російської Федерації (КПРФ). Місцеві осередки партії створені у всіх муніципальних районах і міських округах області[31]. Першим секретарем регіонального відділення є депутат Новгородської обласної думи — Гайдим Валерій Федорович (1948-)[32].

Місцеві осередки партії «Справедлива Росія» створені у всіх муніципальних районах і міських округах області[33]. Головою Ради регіонального відділення партії є заступник Голови міської думи Великого Новгорода — Афанасьєв Олексій Володимирович (1963-)[34].

Місцеві осередки партії Ліберально-демократичної партії Росії (ЛДПР) створені у всіх муніципальних районах і міських округах області[33]. Роботу регіонального відділення координує заступник Голови Новгородської обласної думи — Чурсинов Олексій Борисович (1976-)[35].

Населення

Населення — 657,6 тис. осіб (на 1 січня 2007 року, 293,0 тис. чоловіків і 364,6 тис. жінок)

  • 3-є місце в Північно-Західному економічному районі й 69-е по Росії.

Щільність населення — 12,2 осіб/км²

  • 55-е місце по Росії.
  • Коефіцієнт смертності — 20,2 померлих на 1 тис. осіб (на серпень 2007 року)
  • Коефіцієнт народжуваності — 10,6 народжених на 1 тис. осіб (на серпень 2007 року)
  • Міграційний приріст компенсує природне скорочення населення на 25,4 % (на серпень 2007 року)

Рівень урбанізації

Питома вага міського населення — 70,2 % (39 у Росії).


Населені пункти

Етнічний склад

Етнічний склад Новгородської області (2010 рік)[36]
росіяни
  
95.0%
українці
  
1.2%
цигани
  
0.6%
білоруси
  
0.6%
вірмени
  
0.1%
татари
  
0.1%

За даними Всеросійських переписів 2002 і 2010 років населення області представлене більш 100 національностями[37][36]. Згідно перепису 2002 року населення області окрім росіян (95 %) було представлено такими національними громадами, як українці (найчисельніше національне меншинство — 1,5 %), білоруси (0,8 %), цигани (0,5 %), татари (0,3 %), вірмени (0,3 %), азербайджанці (0,2 %), чеченці (0,2 %), німці (0,1 %) та інші[37].

Релігійний склад

Частка прихожан різних конфесій (2012 рік)[38][39]
православні
  
46.8%
віряни, але не прихожани
  
33.6%
інші християни
  
5.2%
мусульмани
  
0.8%
атеїсти та нерелігійні
  
9.8%
інші
  
3.8%

Згідно результатів опитування, проведеного 2012 року, приблизно 47 % населення області відносить себе до прихожан Російської православної церкви (РПЦ), а 34 % до віруючих православних, але таких, що не дотримуються всіх встановлених канонів і обрядовості; 5 % до християн інших конфесій (переважно нових протестантських церков); 10 % заявили про свою нерелігійність; менше 1 % є мусульманами[38].

Освіта

Дошкільна

Середня і професійна

Вища

Охорона здоров'я

Відомі уродженці

На території області народились:

Економіка

Інвестиційний потенціал — 63 місце в Російській Федерації, в тому числі:

  • природно-ресурсний потенціал — 77 місце
  • виробничий потенціал — 52 місце
  • споживчий потенціал — 60 місце

Промисловість

Виробничо-промисловий комплекс представлено 1519 підприємствами, з них активну виробничу діяльність здійснюють 1333, у тому числі 187 великих і середніх підприємств. Промисловість області забезпечує близько 40 % валового регіонального продукту, формує 88 % усього отриманого прибутку, у ній зайнято близько 21,5 % працюючого населення, в основному зосереджена в обласному центрі — Великому Новгороді (30 % кількості підприємств і більш 50 % обсягу випуску промислової продукції) — і містах Боровичі, Стара Русса й Чудово.

Частка області в загальному обсязі промислового виробництва в Росії становить менш 1 %.

90,8 % у загальному обсязі виробництва промислової продукції області займають обробні виробництва, серед яких провідне місце займають: хімічне й металургійне виробництва, деревообробне й целюлозно-паперове виробництва, виробництво харчових продуктів, машин і устаткування, включаючи електронне, оптичне і електроустаткування.

Сільське господарство

Рентабельність сільського господарства (2005) — 10,2 %, у тому числі:

  • виробництва молока — 15 %
  • м'яса свинини — 34 %
  • м'яса птиці — 40 %
  • яєць — 31 %
  • картоплі — 8 %
  • овочів захищеного ґрунту — 19 %
  • овочів відкритого ґрунту — 23 %

90 % сільськогосподарських підприємств області мають молочний напрямок. Основним виробником свинини є ТОВ «Новгородський бекон» (90 % загального виробництва свинини в області).

Транспорт

Автомобільний

Магістральна федеральна автомобільна дорога М10 (E105): Москва — Санкт-Петербург («Росія»), Санкт-Петербург — Виборг («Скандинавія»).

Залізничний

Залізничні колії Октябрської залізниці
Вузькоколійні залізниці

Водний

Судноплавство здійснюється по річках Волхов, Мста й озерам Ільмень, Валдайське та ін.

Повітряний

В області авіаперевезення майже повністю припинилися, хоча у Великому Новгороді існує авіапідприємство. У 2006 році відновлені роботи з будівництва аеропорту в мікрорайоні Великого Новгорода Кречевиці, закінчення заплановане на 2009 рік (на час святкування 1150-річчя Великого Новгорода).

Культура

Пам'ятки

У Новгородській області перебуває на обліку 5,2 тис. об'єктів культурної спадщини Росії, з яких 2165 об'єктів федерального значення. Серед 5 тис. пам'яток значна частина (1924) — це пам'ятки археології високого та пізнього середньовіччя, ранньомодерної та модерної доби.

37 пам'яток історії та архітектури, що припадають на ансамблі міської забудови обласного центру — Великого Новгорода і його околиць 1992 року рішенням XVI сесії Генеральної асамблеї ЮНЕСКО було включено до списку Всесвітньої спадщини. Серед яких найдавніший збережений православний храм Росії — Софійський собор. Домінантою Торгової сторони Великого Новгорода є ансамбль Ярославового дворища та стародавнього Торгу XII—XVII століть. Являє собою архітектурний комплекс, до складу якого входять 15 унікальних пам'яток архітектури.

Одним із символів Великого Новгорода є унікальний пам'ятник «Тисячоліття Росії», розташований в центрі Новгородського кремля (дитинця) і зведений до пам'ятної події 1862 року. Композиційно пам'ятник поділений на три яруси із 129 фігурами історичних постатей, із самостійним смисловим навантаження і композицією. Серед яких хрещення Русі, вигнання татар, заснування Російської імперії тощо.

На лівобережжі Волхова розташований об'єкт культурної спадщини федерального значення ансамбль Антонієвого монастиря і Новгородської духовної семінарії XII—XX століть. До складу ансамблю входять 15 пам'яток архітектури.

На околиці Великого Новгорода розташовані комплекс Юр'єва монастиря, ансамбль Перинського скиту і музей дерев'яного зодчества під відкритим небом — «Вітославлиці», в якому зібрані різні типи аутентичних дерев'яних церков.

За 7 км від Великого Новгорода розташований унікальний архітектурний комплекс XVI століття — Хутинський Варлаамовський монастир. Своїм кахельним оздобленням славиться ансамбль Вяжищського монастира XVII століття, що розташований за 15 км від обласного центру. Іверський монастир, головна православна пам'ятка Валдаю, зведений в середині XVII століття за подобою чоловічих афонських монастирів на Сельвіцькому острові Валдайського озера.

Наука

ЗМІ

У регіоні веде мовлення 4 телерадіокомпанії:

  • Новгородське обласне телебачення — регіональна телерадіокомпанія з 100 % власним мовленням на територію області.
  • Славия — регіональна філія федерального телеканалу ВГТРК.
  • МСТА — місцева телерадіокомпанія Боровицького району і міста Боровичи.
  • 53 Регион — місцева телерадіокомпанія Чудовського району і міста Чудово.

У радіоефірі обласного центру з частковим покриттям території області мовлення ведуть здебільшого регіональні філії загальноросійських мережевих радіостанцій, хоч присутній і місцевий мовник: «Радио-53» (проєкт Новгородського обласного телебачення), «Русское Радио — Великий Новгород», «Авторадио — Великий Новгород», «Европа плюс — Великий Новгород», «Ретро FM — Новгород FM», «Маяк», «Дорожное радио — Новгородская область» тощо.

Популярні обласні щотижневі газети регіону: «Комсомольская правда в Новгороде», «Новгородские ведомости», «Волховъ» тощо. Серед місцевих районних газет значним накладом друкуються «Уверские зори» (Мошенський район), «Новая Жизнь» (Хвойнинський район), «Красная искра» (Боровицький район), «Старая Русса» (Старорусський район), «Заря» (Поддорський район), «Малая Вишера» (Маловишерський район), «Родина» (Чудовський район), «Любытинские вести» (Любитинський район). Новгородська єпархія РПЦ видає православний журнал «София».

Спорт

У Новгородській області, станом на 2020 рік, налічується 1762 спортивні споруди, включно з 3 критими спортивними ковзанками зі штучним льодом, 3 стадіонами, 33 плавальними басейнами, 4 легкоатлетичними манежами і біатлонним комплексом міжрегіонального рівня.

На території регіону здійснюють діяльність 24 фізкультурно-спортивні організації, серед яких 5 спортивних шкіл олімпійського резерву. Базовими видами спорту для області визначені: гребний спорт (академічне веслування), спортивна боротьба, спортивна гімнастика, спортивна акробатика, лижні перегони. На території області щорічно проводиться понад 230 офіційних спортивних змагань різного рівня, від регіонального до міжнародного: міжнародні змагання зі спортивної акробатики «Кубок Золотова», першості Росії зі спортивного орієнтування, фінал Кубка Росії з фігурного катання, всеросійські змагання з веслувального спорту, спортивної гімнастики, спортивної боротьби, вітрильного спорту.

У Новгородській області реалізується державний регіональний проєкт «Будь у спорті». За його форматом кожен місяць року присвячений одному з видів спорту або рухової активності. Проєкт включає 4 тематичні блоки з проведення одночасних масових руханок у закладах освіти, відкритих уроків з різних видів спорту, днів відкритих дверей у фізкультурно-спортивних організаціях та проведення масових спортивних змагань.

Примітки

  1. З трьох міст обласного значення (Боровичі, Великий Новгород, Стара Русса) тільки одне має статус міського округу (Великий Новгород), інші два (Боровичі та Стара Русса) мають статус міських поселень у складі однойменних муніципальних районів.

Джерела

  1. а б Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою R6 не вказано текст
  2. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою R7 не вказано текст
  3. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою R8 не вказано текст
  4. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою R13 не вказано текст
  5. а б Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою R9 не вказано текст
  6. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою R10 не вказано текст
  7. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою R11 не вказано текст
  8. а б Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою R12 не вказано текст
  9. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою R35" не вказано текст
  10. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою R36" не вказано текст
  11. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою R37" не вказано текст
  12. а б Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою R41" не вказано текст
  13. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою R38" не вказано текст
  14. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою R39" не вказано текст
  15. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою R40" не вказано текст
  16. Дані про населення муніципальних утворень Російської Федерації на 1 січня 2020 року.
  17. Всероссийская перепись населения 2010 года. 12. Численность населения муниципальных районов, поселений, городских и сельских населённых пунктов Новгородской области — Дані про населення адміністративних одиниць Новгородської області згідно з Всеросійським переписом 2010 року.
  18. Дані про населення муніципальних утворень Російської Федерації на 1 січня 2021 року.
  19. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою A19 не вказано текст
  20. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою A20 не вказано текст
  21. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою R71 не вказано текст
  22. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою R87 не вказано текст
  23. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою R88 не вказано текст
  24. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою R73 не вказано текст
  25. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою R74 не вказано текст
  26. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою R78 не вказано текст
  27. Итоги голосования. www.novgorod.izbirkom.ru. Процитовано 2019-01-22. 
  28. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою R79 не вказано текст
  29. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою R81 не вказано текст
  30. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою R80 не вказано текст
  31. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою R83 не вказано текст
  32. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою R82 не вказано текст
  33. а б Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою R85 не вказано текст
  34. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою R84 не вказано текст
  35. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою R86 не вказано текст
  36. а б в Всеросийская перепись населения 2010 года : [рос.] : [арх. 2 серпня 2018 року] // gks.ru : вебсайт. — Федеральная служба государственной статистики, 2010. — 4 декабря. — Дата звернення: 2 серпня 2018 року.
  37. а б в Всеросийская перепись населения 2002 года : [рос.] : [арх. 9 червня 2021 року] // gks.ru : вебсайт. — Федеральная служба государственной статистики, 2002. — 4 декабря. — Дата звернення: 2 серпня 2018 року.
  38. а б The regions with the highest and the lowest rates : [англ.] : [арх. 17 червня 2021 року] // Arena: Atlas of Religions and Nationalities in Russia : вебсайт. — Исследовательская служба «Среда», 2012. — 4 December. — Дата звернення: 17 червня 2021 року.
  39. География выбора духа // Огонёк : журнал. — М., 2012. — Вып. 5243. — № 34 (август). Архівовано з джерела 21 квітня 2017.

Література

  • (рос.) Агроклиматический справочник по Новгородской области. — Л. : Гидрометеоиздат, 1960.
  • (рос.) Вязинин И. Н., Краснопевцев Е. М. Дорогами отцов. — Новгород : Изд-во газеты «Новгородская правда», 1966.
  • (рос.) Гембель А. В. Природа Новгородской области. — Л. : Изд-во Ленинградского педагогического ин-тута им. Герцена, 1963.
  • (рос.) Кушнир И. И. Новгород. — Л. : Стройиздат, 1967.
  • (рос.) Новгород. Путеводитель. — Л. : Лениздат, 1966.
  • (рос.) Новгородская область за 50 лет. Статистический справочник. — Новгород : Изд-во газеты «Новгородская правда». — 1967 с.
  • (рос.) Народное хозяйство Новгородской области. Статистический справочник. — М. : Статистика, 1965.
  • (рос.) Попадейкин В. И., Струков В. В. По Валдаю. — М. : Спорт, 1966.
  • (рос.) Семенов А. И. Туристские маршруты по Новгородской области. — Новгород : Изд-во газеты «Новгородская правда», 1961.
  • (рос.) Серова В. Н., Барышева А. А., Жекулин В. С. География Новгородской области. — Л. : Лениздат, 1970. — 94 с.
  • (рос.) Новгородская область: Атлас / Министерство экономического развития Российской Федерации. Федеральное агентство геодезии и картографии (Роскартография). — Великий Новгород : Новгородское аэрогеодезическое предприятие, 2008. — 144 с. — (Регионы России). — 200 екз.

Посилання

  1. Демографія (рос.)
  2. Економіка (рос.)
  3. Адміністративно-територіальний поділ (місцеве самоврядування) (рос.)