Відмінності між версіями «Жаданівський Михайло Петрович»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(Створена сторінка: {{пишу}} {{Однофамільці|Жаданівський}} {{особа}} '''Михайло Петрович Жаданівський''' ({{нар}} {{ДН|9|11|1896}}, Іванківці Лубенського району Полтавської області — {{пом}} {{ДС|||1938}}, Харків) — український театральний...)
Мітка: Посилання на сторінки неоднозначності
 
(Не показані 65 проміжних версій 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{пишу}}
{{Однофамільці|Жаданівський}}
{{Однофамільці|Жаданівський}}
{{особа}}
{{особа
|зображення=M.P. Zhadanivskyi.png
'''Михайло Петрович Жаданівський''' ({{нар}} {{ДН|9|11|1896}}, [[Іванківці]] [[Лубенський район|Лубенського району]] [[Полтавська область|Полтавської області]]&nbsp;— {{пом}} {{ДС|||1938}}, [[Харків]])&nbsp;— український театральний актор, відомий за виступами в [[Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка|Харківському українському драматичному театрі імені Тараса Шевченка]], жертва репресій 1930-х років.<ref>[http://archives.kh.gov.ua/?page_id=11429 Репресовані митці]archives.kh.gov.ua</ref>
|розмір=175px
||місце народження =[[Іванівка (Лубенський район)|Іванівка]] [[Лубенський район|Лубенського району]] [[Полтавська область|Полтавської області]]
}}
'''Миха́йло Петро́вич Жадані́вський''' ({{нар}} {{ДН|9|11|1896}}, [[Іванівка (Лубенський район)|Іванівка]] [[Лубенський район|Лубенського району]] [[Полтавська область|Полтавської області]]&nbsp;— {{пом}} {{ДС|1|6|1938}}, [[Харків]])&nbsp;— український театральний актор, відомий за виступами в [[Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка|Харківському українському драматичному театрі імені Тараса Шевченка]], жертва репресій 1930-х років.<ref>[http://archives.kh.gov.ua/?page_id=11429 Репресовані митці] archives.kh.gov.ua</ref>


== Життєпис ==
== Життєпис ==
Народився {{ДН|9|11|1896}} в селі [[Іванівка (Лубенський район)|Іванівка]] [[Лубенський район|Лубенського району]] [[Полтавська область|Полтавської області]] в родині Жаданівського Петра Львовича<ref name="FAM">[https://pravoslavnoe-duhovenstvo.ru/person/10838/ Жадановский Петр Львович, священник]&nbsp;pravoslavnoe-duhovenstvo.ru/person</ref>, вчителя, який згодом став священником.

До 1916 року навчався в [[Одеська духовна семінарія|Одеській духовній семінарії]].

1916—1917 (лютий)&nbsp;— служба вільнонайманим у [[Російська імператорська армія|Російській імператорській армії]].

Лютий-липень 1917&nbsp;— навчання в школі [[прапорщик]]ів. До 20.09.1917 служив у резервних полках прапорщиком.

До квітня 1918 року був на [[Балканський театр воєнних дій Першої світової війни|Болгарському фронті]] в чині прапорщика. Після демобілізації навчався в інституті (мав незакінчену сільськогосподарську освіту).

У січні 1919 року поїхав до батьків у м. [[Голта]] (нині у складі міста [[Первомайськ (Миколаївська область)|Первомайська Миколаївської області]]), де у березні 1919 року був мобілізований до [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]], в якій прослужив до серпня 1919 року у званні [[Хорунжий|хорунжого]].

У серпні 1919 поступив в Одеську театральну студію імені Марка Кропивницького, яка 1921 року стала [[Одеський український театральний інститут імені Марка Кропивницького|українським театральним інститутом імені Марка Кропивницького]].<ref>[[Музичко Олександр Євгенович|Олександр Музичко]]. Одеська українська театральна студія та інститут імені М.Кропивницького (1919—1924 роки) // Українознавчий альманах.&nbsp;— 2011.&nbsp;— Додаток&nbsp;— стаття професора [[Лазурський Володимир Федорович|В. Лазурського]] «Перша українська театральна студія в Одесі».&nbsp;— С.&nbsp;172. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukralm_2011_5_57</ref>

Після закінчення театрального інституту працював актором у Шостій одеській театральній майстерні театру «[[Березіль]]» [[Лесь Курбас|Леся Курбаса]] під керівництвом [[Бондарчук Степан Корнійович|Степана Бондарчука]] і [[Мануйлович Софія Андріанівна|Софії Мануйлович]].<ref>[http://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:S3Q0opg6y80J:irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe%3FC21COM%3D2%26I21DBN%3DUJRN%26P21DBN%3DUJRN%26IMAGE_FILE_DOWNLOAD%3D1%26Image_file_name%3DPDF/Mist_2013_9_9.pdf+&cd=5&hl=uk&ct=clnk&gl=ua Наталя Єрмакова. АРХІВ ДОЛІ. Публікація документів архіву С. Бондарчуката С. Мануйлович.&nbsp;— С.&nbsp;78]</ref> За головну роль у виставі «Джіммі Хіггінс» [[Лесь Курбас]] похвалив Михайла Жаданівського і запросив його до [[Київ|Києва]].<ref>[https://kmaecm.edu.ua/wp-content/uploads/2021/06/yermakova-n.-2012-berezilska-kultura.-isstoriya-dosvid.pdf Єрмакова Н. Березільська культура: Історія, досвід.&nbsp;— Інститут проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України.&nbsp;— К.: Фенікс, 2012.&nbsp;— С.&nbsp;246]</ref><ref>Голота В. Одеська філія «Березоля».&nbsp;— С.&nbsp;78</ref><ref>[https://books.google.com.ua/books?id=2JIyAAAAMAAJ&q=%D0%96%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9+%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D1%96%D0%BB%D1%8C&dq=%D0%96%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9+%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D1%96%D0%BB%D1%8C&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwibhams0YnzAhVKEncKHQoiAakQ6AF6BAgKEAI Театральна культура. Вип. 11.&nbsp;— К.: Мистецтво, 1985.&nbsp;— С.&nbsp;78; 80]</ref><ref name="CATL">[http://catalog.odnb.odessa.ua/ONNB_ec/Other/394992.pdf Театр «Березіль». Художній склад. Сезон 1928—1929]</ref> Згодом працював у цьому театрі у Харкові, який з часом був реорганізований в [[Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка]]. Був секретарем місцевкому працівників театру «Березіль».<ref>[https://issuu.com/smoloskyp/docs/pages_from_kurbas_peredmova Ольга Бертелсен АЖУРНА ІСТОТА: КУРБАС І СЬОГОДЕННЯ // АРХІВ РОЗСТРІЛЯНОГО ВІДРОДЖЕННЯ. Т. 2. ЛЕСЬ КУРБАС І ТЕАТР «БЕРЕЗІЛЬ»: Архівні документи (1927—1988).&nbsp;— С.&nbsp;21]</ref>

20 квітня 1938 року був заарештований і безпідставно звинувачений в тому, що він є «агентом польської розвідки».

Розстріляний 1 червня 1938 року за рішенням особливої [[Трійка НКВС|трійки]] Харківського УНКВС від 23 квітня 1938 року.

Реабілітований 11 березня 1988 року Постановою Президії Харківського обласного суду.

== Ролі ==
* 1924&nbsp;— Джіммі Хіґґінс&nbsp;— «Джіммі Хіґґінс» режисера [[Лесь Курбас|Леся Курбаса]] за романом [[Ептон Білл Сінклер|Ептона Сінклера]] (Одеса, 6-а студія театру «Березіль»)
* 1927&nbsp;— Двірник&nbsp;— «Пролог» [[Лесь Курбас|Леся Курбаса]] і [[Бондарчук Степан Корнійович|Степана Бондарчука]] (Харків, «Березіль»)<ref>Юрій Смолич. Про театр: збірник статей, рецензій, нарисів.&nbsp;— К.: Мистецтво, 1977.&nbsp;— С.&nbsp;112</ref>
* 1931&nbsp;— Сльозкін&nbsp;— «Кадри» («Світіть нам, зорі») [[Микитенко Іван Кіндратович|Івана Микитенка]] (Харків, «Березіль»)<ref>[https://books.google.com.ua/books?hl=uk&id=BTADAAAAMAAJ&dq=%D0%96%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9+%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D1%96%D0%BB%D1%8C&focus=searchwithinvolume&q=%D0%96%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Світять театральні зорі: драматургія Івана Микитенка на українськії сцені / Л.&nbsp;О.&nbsp;Охмат.&nbsp;— К.: Мистецтво, 1970.&nbsp;— С.&nbsp;112]</ref>

== Родина<ref name="FAM" /> ==
Дружина&nbsp;— Марія Федорівна Жаданівська, 1901 року народження.

Батько&nbsp;— Жаданівський Петро Львович, 1870 або 1871 року народження, учитель і священник. Мати&nbsp;— Жаданівська Євдокія.

Дід&nbsp;— Жаданівський Лев Пилипович, священник. Бабуся&nbsp;— Жаданівська (Васильєва) Єфросинія Іванівна.

Мав брата Сергія і трьох сестер: Євгенію, Ольгу та Антоніну. Антоніна Петрівна&nbsp;— випускниця Одеського єпархіального жіночого училища (1915).

Брат&nbsp;— Жаданівський Сергій Петрович (1901, [[Онуфріївка]] [[Олександрійський повіт|Олександрійського повіту]] [[Херсонська губернія|Херсонської губернії]]&nbsp;— 3 червня 1938, [[Харків]])&nbsp;— радіоінженер. 1916 року закінчив Єлисаветградське духовне училище. Згодом працював у Харкові радіоінженером Харківського центрального телеграфу. 23 лютого 1938 року заарештований за звинуваченням в антирадянській діяльності. 24 квітня засуджений [[Трійка НКВС|трійкою НКВС]] до розстрілу. 3 червня 1938 року розстріляний у Харкові. Реабілітований 18 грудня 1956 року.


== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist|2}}

== Посилання ==
* [http://archives.kh.gov.ua/?p=11522 Відкрилась on-line виставка архівних документів «Репресовані митці» (до Дня пам'яті жертв політичних репресій в Україні)]
* [https://books.google.com.ua/books?id=sZccgNcQPCAC&pg=PA117&dq=%D0%96%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9+%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D1%96%D0%BB%D1%8C&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwjgxLyD1InzAhXroosKHSDGCVoQ6AF6BAgFEAI#v=onepage&q=%D0%96%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D1%96%D0%BB%D1%8C&f=false Ми&nbsp;— березільці. Театральні спогади-роздуми / Роман Черкашин, Юлія Фоміна.&nbsp;— С. 117]
* [http://phd.znu.edu.ua/page//PhD/disertats__ya_sakhno.pdf Сахно О. В. МІСЦЕ КІНОРЕЖИСУРИ В ПРОЦЕСАХ НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНОГО РОЗВИТКУ РАДЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ 1920–30-х рр.&nbsp;— С.&nbsp;218]
* [https://avr.org.ua/viewDoc/29198 Афіша державного драматичного театру «Березіль» з художнім складом театру за сезон 1928—1929&nbsp;р.]avr.org.ua
* [https://bessmertnybarak.ru/books/person/1987309/ Жадановський Михайло Петрович. Фонд Р-6452, опись 4, дело №&nbsp;2467, год приговора: 1938. Архивно-следственные дела граждан, репрессированных внесудебными органами г. Харьков и Харьковской области // Бессмертный барак]
* [https://base.memo.ru/person/show/3105241 Жадановский Михаил Петрович // Сводная база данных о жертвах государственного террора в СССР создана Обществом «Мемориал»]


== Література ==
{{Портал|Театр}}
* Плисак, Валентина. Слуги тьми проти служителів Мельпомени. З історії репресованих митців Харківського державного українського драматичного театру ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка: публіцистика.&nbsp;— Березіль.&nbsp;— 2015.&nbsp;— №&nbsp;3-6.&nbsp;— С. 154—159
* «Реабілітовані історією», Харківська обл., кн. 3, ч. 2, С. 49.
{{Бібліоінформація}}
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Уродженці Лубенського району]]
[[Категорія:Одеський український театральний інститут імені Марка Кропивницького]]
[[Категорія:Випускники Одеської семінарії]]
[[Категорія:Персоналії:Театр «Березіль»]]
[[Категорія:Персоналії:Одеський український театральний інститут імені Марка Кропивницького]]
[[Категорія:Персоналії:Харківський театр імені Т. Шевченка]]
[[Категорія:Персоналії:Харківський театр імені Т. Шевченка]]
[[Категорія:Учасники Першої світової війни]]
[[Категорія:Персоналії:Первомайськ (Миколаївська область)]]
[[Категорія:Офіцери Армії УНР]]
[[Категорія:Репресовані в СРСР]]
[[Категорія:Репресовані в СРСР]]
[[Категорія:Реабілітовані в СРСР]]

Версія за 16:54, 19 вересня 2021

Жаданівський Михайло Петрович
M.P. Zhadanivskyi.png
Народився 9 листопада 1896(1896-11-09)
Іванівка Лубенського району Полтавської області
Помер 1 червня 1938(1938-06-01) (41 рік)
Харків, Українська РСР, СРСР
Діяльність актор
Alma mater Одеський український театральний інститут імені Марка Кропивницького
Заклад Березіль і Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка

Миха́йло Петро́вич Жадані́вський (нар. 9 листопада 1896(18961109), Іванівка Лубенського району Полтавської області — пом. 1 червня 1938, Харків) — український театральний актор, відомий за виступами в Харківському українському драматичному театрі імені Тараса Шевченка, жертва репресій 1930-х років.[1]

Життєпис

Народився 9 листопада 1896(18961109) в селі Іванівка Лубенського району Полтавської області в родині Жаданівського Петра Львовича[2], вчителя, який згодом став священником.

До 1916 року навчався в Одеській духовній семінарії.

1916—1917 (лютий) — служба вільнонайманим у Російській імператорській армії.

Лютий-липень 1917 — навчання в школі прапорщиків. До 20.09.1917 служив у резервних полках прапорщиком.

До квітня 1918 року був на Болгарському фронті в чині прапорщика. Після демобілізації навчався в інституті (мав незакінчену сільськогосподарську освіту).

У січні 1919 року поїхав до батьків у м. Голта (нині у складі міста Первомайська Миколаївської області), де у березні 1919 року був мобілізований до Армії УНР, в якій прослужив до серпня 1919 року у званні хорунжого.

У серпні 1919 поступив в Одеську театральну студію імені Марка Кропивницького, яка 1921 року стала українським театральним інститутом імені Марка Кропивницького.[3]

Після закінчення театрального інституту працював актором у Шостій одеській театральній майстерні театру «Березіль» Леся Курбаса під керівництвом Степана Бондарчука і Софії Мануйлович.[4] За головну роль у виставі «Джіммі Хіггінс» Лесь Курбас похвалив Михайла Жаданівського і запросив його до Києва.[5][6][7][8] Згодом працював у цьому театрі у Харкові, який з часом був реорганізований в Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка. Був секретарем місцевкому працівників театру «Березіль».[9]

20 квітня 1938 року був заарештований і безпідставно звинувачений в тому, що він є «агентом польської розвідки».

Розстріляний 1 червня 1938 року за рішенням особливої трійки Харківського УНКВС від 23 квітня 1938 року.

Реабілітований 11 березня 1988 року Постановою Президії Харківського обласного суду.

Ролі

Родина[2]

Дружина — Марія Федорівна Жаданівська, 1901 року народження.

Батько — Жаданівський Петро Львович, 1870 або 1871 року народження, учитель і священник. Мати — Жаданівська Євдокія.

Дід — Жаданівський Лев Пилипович, священник. Бабуся — Жаданівська (Васильєва) Єфросинія Іванівна.

Мав брата Сергія і трьох сестер: Євгенію, Ольгу та Антоніну. Антоніна Петрівна — випускниця Одеського єпархіального жіночого училища (1915).

Брат — Жаданівський Сергій Петрович (1901, Онуфріївка Олександрійського повіту Херсонської губернії — 3 червня 1938, Харків) — радіоінженер. 1916 року закінчив Єлисаветградське духовне училище. Згодом працював у Харкові радіоінженером Харківського центрального телеграфу. 23 лютого 1938 року заарештований за звинуваченням в антирадянській діяльності. 24 квітня засуджений трійкою НКВС до розстрілу. 3 червня 1938 року розстріляний у Харкові. Реабілітований 18 грудня 1956 року.

Примітки

  1. Репресовані митці archives.kh.gov.ua
  2. а б Жадановский Петр Львович, священник pravoslavnoe-duhovenstvo.ru/person
  3. Олександр Музичко. Одеська українська театральна студія та інститут імені М.Кропивницького (1919—1924 роки) // Українознавчий альманах. — 2011. — Додаток — стаття професора В. Лазурського «Перша українська театральна студія в Одесі». — С. 172. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukralm_2011_5_57
  4. Наталя Єрмакова. АРХІВ ДОЛІ. Публікація документів архіву С. Бондарчуката С. Мануйлович. — С. 78
  5. Єрмакова Н. Березільська культура: Історія, досвід. — Інститут проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України. — К.: Фенікс, 2012. — С. 246
  6. Голота В. Одеська філія «Березоля». — С. 78
  7. Театральна культура. Вип. 11. — К.: Мистецтво, 1985. — С. 78; 80
  8. Театр «Березіль». Художній склад. Сезон 1928—1929
  9. Ольга Бертелсен АЖУРНА ІСТОТА: КУРБАС І СЬОГОДЕННЯ // АРХІВ РОЗСТРІЛЯНОГО ВІДРОДЖЕННЯ. Т. 2. ЛЕСЬ КУРБАС І ТЕАТР «БЕРЕЗІЛЬ»: Архівні документи (1927—1988). — С. 21
  10. Юрій Смолич. Про театр: збірник статей, рецензій, нарисів. — К.: Мистецтво, 1977. — С. 112
  11. Світять театральні зорі: драматургія Івана Микитенка на українськії сцені / Л. О. Охмат. — К.: Мистецтво, 1970. — С. 112

Посилання

Література

  • Плисак, Валентина. Слуги тьми проти служителів Мельпомени. З історії репресованих митців Харківського державного українського драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка: публіцистика. — Березіль. — 2015. — № 3-6. — С. 154—159
  • «Реабілітовані історією», Харківська обл., кн. 3, ч. 2, С. 49.