Королівський будинок на Шахені

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 10:06, 23 червня 2020, створена АтаБот (обговорення | внесок) (виправлено порожній lang-xx за допомогою AWB)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Королівський будинок на Шахені
KönigshausSchachen.jpg

47°25′10″ пн. ш. 11°06′45″ сх. д. / 47.4196972° пн. ш. 11.1125861° сх. д. / 47.4196972; 11.1125861
Статус Музей
Статус спадщини Пам'ятка архітектури Баваріїd[1]
Країна

 Німеччина

Розташування за 10 км від Гарміш-Партенкірхен, Баварія
Архітектурний стиль стиль швейцарського будиночка шале
Автор проєкту Георг Дольман
Архітектор Georg von Dollmannd
Будівництво 1869 — 1872
Власник Людвіг II
Сайт Офіційний сайт
Ідентифікатори й посилання
Королівський будинок на Шахені. Карта розташування: Німеччина
Королівський будинок на Шахені
Королівський будинок на Шахені (Німеччина)

CMNS: Королівський будинок на Шахені у Вікісховищі

Королівський будинок на Шахені (нім. Königshaus am Schachen) — невеликий гірський замок. Найменш відомий серед замків короля Людвіга II Баварського. Розташований на горі Шахен (Альпи) на висоті 1866 м, приблизно за 10 км на південь від Гарміш-Партенкірхен, Баварія, Німеччина. До нього можна дістатися за 4 години пішки від замку Ельмау або з Гарміш-Партенкірхен.

Історичний огляд[ред. | ред. код]

Замок був побудований у 18691872 роках Людвіґом II за проектом Георга Дольманна у стилі швейцарського сільського будиночка шале.[2] Іноді його називають мисливським замком, хоча Людвіґ ніколи його не використовував для цієї мети. Натомість приїздив сюди на день народження і з нагоди ювілейних дат.[3]

Королівський замок[ред. | ред. код]

Королівський будинок. Бл. 1900 рік

У дерев'яному будиночку знаходяться вітальня, кабінет, спальня, ванна кімната, турецька лазня. Урочиста зала, «Турецький кабінет», що займає весь верхній поверх, оформлена у мавританському стилі за зразком турецьких палаців.[4] Будинок, умебльований розкішними диванами, прикрашений емальованими вазами з павичевим пір'ям, декорованими люстрами, тонкими килимами, мав створити атмосферу Тисячі й однієї ночі, в якій король відчував би себе халіфом і східним правителем. Однак у порівнянні з іншими замками і палацами Людвіґа ІІ будиночок виглядає доволі скромно.

У 1900 році нижче замка розпланували сад (1 га), тепер філія Мюнхенського ботанічного саду, в якому вирощують понад тисячі альпійських рослин, зібраних з усього світу від Альп до Гімалаїв.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]