Цефалізація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 14:55, 16 грудня 2018, створена God of Evolution (обговорення | внесок) (вилучено Категорія:Еволюційна біологія за допомогою HotCat)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Цефалізація (від грец. kephale — голова) — філогенетичний процес відокремлення голови у білатерально-симетричних тварин та включення її до складу органів, розташованих у предків в інших частинах тіла.

Цефалізація обумовлена тим, що передня частина тіла, на якому розташовані ротовий отвір та органи захоплення їжі (щелепи, язик тощо), першими вступають у контакт з новими об'єктами середовища. Тому у ньому концентруються органи чуття, а також передні відділи центральної нервової системи, що регулюють функціонування цих органів та складають головний мозок. Для захисту згаданих органів та головного мозку у хребетних тварин розвинувся череп, функції якого у безхребетних виконують тверді зовнішні покриви.

Іноді під цефалізацією також розуміють збільшення маси головного мозку по відношенню до маси тіла тварини. Ступінь цефалізації (відносна маса мозку) серед хребетних найбільша у птахів, серед ссавців − у китоподібних та приматів, особливо у людини.

Посилання[ред. | ред. код]

  • Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров. — М. : Сов. энциклопедия, 1986. — 831 с.