Транспортні потоки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 12:21, 3 травня 2017, створена Uawikibot1 (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Транспортний потік — це впорядкований транспортною мережею рух транспортних засобів. Переміщення пасажирів називається пасажиропотоком, переміщення вантажів — вантажопотоком, рух пішоходів — пішохідним потоком. Режимом руху транспортних потоків, у тому числі і на перетинах міських магістралей в різних рівнях можна вважати набір параметрів, до якого можна віднести напрямок руху, інтенсивність, швидкість, щільність, а також специфічні особливості й характеристики потоків транспорту, їх взаємний вплив і перерозподіл у часі й просторі.[1]

Характеристика транспортних потоків[ред. | ред. код]

Для характеристики транспортних потоків використовуються наступні основні показники:

  • інтенсивність руху,
  • часовий інтервал,
  • щільність руху,
  • швидкість.

Транспорт ділиться на три категорії: транспорт загального користування, транспорт не загального користування і особистий або індивідуальний транспорт. Склад транспортного потоку характеризується співвідношенням у ньому транспортних засобів різного типу. Оцінка складу транспортного потоку здійснюється, в основному, за відсотковим складом або частці транспортних засобів різних типів. Цей показник має значний вплив на всі параметри дорожнього руху. Разом з тим склад транспортного потоку в значній мірі відображає загальний склад парку автомобілів в даному регіоні. Склад транспортного потоку впливає на завантаження доріг, що пояснюється, насамперед, істотною різницею в габаритних розмірах автомобілів. Якщо довжина вітчизняних легкових автомобілів 4-5 м, вантажних 6-8, то довжина автобусів досягає 11, а автопоїздів 24 м. Зчленований автобус має довжину 16,5 м.

Інтенсивність руху[ред. | ред. код]

Інтенсивність руху — це кількість транспортних засобів, які проходять через січення дороги х–х протягом заданого проміжку часу. Розрізняють питому інтенсивність руху і наведену.[2]

  • Питома інтенсивність руху — це рівень інтенсивності по одній смузі дороги.
  • Наведена інтенсивність руху — це сукупність інтенсивностей руху транспортних засобів різного типу з урахуванням відповідних наведених коефіцієнтів для цих типів. Так як в змішаному потоці автомобілів транспортні засоби різного типу займають різну площу дороги і мають різні динамічні характеристики, то для порівнянності оцінок, кількість транспортних засобів певного типу призводять до легкового автомобілю за допомогою коефіцієнтів приведення.

Характеристика параметрів[ред. | ред. код]

Під організацією дорожнього руху розуміють комплекс наукових, інженерних і організаційних заходів, які забезпечують необхідний рівень ефективності та безпеки транспортного і пішохідного руху. Дорожній рух характеризується такими параметрами: — інтенсивність; — щільність; — швидкість; — склад; — затримки; — розподіл транспортного потоку по напрямках.

Різке зростання автомобілізації привело до зміни закономірності коливань інтенсивності. Коливання інтенсивності руху протягом року характеризуються коефіцієнтом річної нерівномірності.

Примітки[ред. | ред. код]