Колесникова Марія Олександрівна: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Немає опису редагування
мНемає опису редагування
(Не показані 43 проміжні версії цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
{{персона}}
{{персона}}
{{Однофамільці|Колесников{{!}}Колесникова}}
{{Однофамільці|Колесников{{!}}Колесникова}}
'''Марія Олександрівна Колесникова'''<ref>{{cite web|date=2020-08-08|url=https://www.svaboda.org/a/30773336.html|title=У Менску затрымалі і хутка адпусьцілі Марыю Калесьнікаву|publisher=[[Радіо Свобода]]|accessdate=2020-09-08|lang=be}}</ref><ref>{{cite web|date=2020-08-08|url=https://news.tut.by/society/699700.html|title=«Мария всегда повторяла: что бы ни случилось, я буду в Беларуси». Отец Колесниковой прокомментировал слова Лукашенко|accessdate=2020-09-08|lang=ru|author=Адар'я Гуштын|publisher=[[TUT.BY]]}}</ref> ({{lang-be|Марыя Аляксандраўна Калеснікава}}, {{н|ж}} 24 квітня 1982, [[Мінськ]])&nbsp;— [[білорусь]]ка політична діячка і [[флейта|флейтистка]], координаторка штабу [[Бабарико Віктор Дмитрович|Віктора Бабарика]], [[Політичний в'язень|політична ув'язнена]] і [[в'язень сумління]]. Соратниця [[президентські вибори в Білорусі 2020|кандидатки в президенти Білорусі]] [[Тихановська Світлана Георгіївна|Світлани Тихановської]], член [[Координаційна рада (Білорусь)|Координаційної ради білоруської опозиції]]. Одна з найвідоміших учасниць [[Протести в Білорусі 2020|протестів у Білорусі 2020 року]].

'''Марія Олександрівна Колесникова'''<ref>{{cite web|date=2020-08-08|url=https://www.svaboda.org/a/30773336.html|title=У Менску затрымалі і хутка адпусьцілі Марыю Калесьнікаву|publisher=[[Радіо Свобода]]|accessdate=2020-09-08|lang=be}}</ref><ref>{{cite web|date=2020-08-08|url=https://news.tut.by/society/699700.html|title=«Мария всегда повторяла: что бы ни случилось, я буду в Беларуси». Отец Колесниковой прокомментировал слова Лукашенко|accessdate=2020-09-08|lang=ru|author=Адар'я Гуштын|publisher=[[TUT.BY]]}}</ref> ({{lang-be|Марыя Аляксандраўна Калеснікава}}, {{н|ж}} 24 квітня 1982, [[Мінськ]])&nbsp;— [[білорусь]]ка політична діячка і [[флейта|флейтистка]], координаторка штабу [[Бабарико Віктор Дмитрович|Віктора Бабарика]]. Соратниця [[президентські вибори в Білорусі 2020|кандидатки в президенти Білорусі]] [[Тихановська Світлана Георгіївна|Світлани Тихановської]], член [[Координаційна рада (Білорусь)|Координаційної ради білоруської опозиції]]. Одна з найвідоміших учасниць [[Протести в Білорусі 2020|протестів у Білорусі 2020 року]].


== Життєпис ==
== Життєпис ==
Закінчила Білоруську академію музики за фахом флейтист і диригент.
Закінчила [[Білоруська державна академія музики|Білоруську академію музики]] за фахом флейтист і диригент.


У Білорусі впродовж восьми років викладала гру на флейті в гімназіях, грала в оперному театрі, Національному академічному концертному оркестрі та Президентському оркестрі Білорусі.<ref>{{cite web|url=https://nv.ua/ukr/world/countries/mariya-kolesnikova-kogo-vikrali-v-minsku-foto-biografiya-novini-bilorus-50110590.html|назва=Музикантка в опозиції. Що відомо про Марію Колесникову, яку викрали в Мінську|прізвище1=Семенова|ім'я1=Інна|дата=7 вересня 2020|видавець=[[НВ]]|url-архіву=https://archive.is/ga4JJ|дата-архіву=7 вересня 2020|мертвий-url=no|дата-доступу=7 вересня 2020}}</ref> З 2007 року навчалася у Вищій школі музики [[Штутгарт|Штутґарта]] на факультетах старовинної та сучасної музики. Працювала в [[Німеччина|Німеччині]], брала участь у концертах, організовувала міжнародні культурні проєкти в Німеччині, наприклад, творче об'єднання «Artemp».<ref>[https://news.tut.by/society/693402.html Музыкант и серфингист. Кто такая Мария Колесникова&nbsp;— представитель штаба Виктора Бабарико]&nbsp;— tut.by</ref>
У Білорусі впродовж восьми років викладала гру на флейті в гімназіях, грала в оперному театрі, Національному академічному концертному оркестрі та Президентському оркестрі Білорусі.<ref>{{cite web|url=https://nv.ua/ukr/world/countries/mariya-kolesnikova-kogo-vikrali-v-minsku-foto-biografiya-novini-bilorus-50110590.html|назва=Музикантка в опозиції. Що відомо про Марію Колесникову, яку викрали в Мінську|прізвище1=Семенова|ім'я1=Інна|дата=7 вересня 2020|видавець=[[НВ]]|url-архіву=https://archive.is/ga4JJ|дата-архіву=7 вересня 2020|мертвий-url=no|дата-доступу=7 вересня 2020}}</ref> З 2007 року навчалася у Вищій школі музики [[Штутгарт|Штутґарта]] на факультетах старовинної та сучасної музики. Працювала в [[Німеччина|Німеччині]], брала участь у концертах, організовувала міжнародні культурні проєкти в Німеччині, наприклад, творче об'єднання «Artemp».<ref>[https://news.tut.by/society/693402.html Музыкант и серфингист. Кто такая Мария Колесникова&nbsp;— представитель штаба Виктора Бабарико]&nbsp;— tut.by</ref>
Рядок 15: Рядок 14:
'''7 вересня 2020''' року о 10:05 невідомі викрали Колесникову в центрі Мінська.<ref>{{cite web|url=https://news.tut.by/economics/699502.html|назва=Марию Колесникову в центре Минска задержали и увезли неизвестные|прізвище1=Толкачёва|ім'я1=Елена|дата=7 вересня 2020|видавець=[[TUT.BY]]|url-архіву=https://archive.is/s9Zc8|дата-архіву=7 вересня 2020|мертвий-url=no|дата-доступу=7 вересня 2020}}{{ref-ru}}</ref><ref>{{cite web|url=https://nv.ua/ukr/world/countries/mariya-kolesnikova-vikradena-shcho-vidomo-ostanni-novini-50110564.html|назва=Міліція заперечує затримання. Що відомо про викрадення Марії Колесникової - останні новини|прізвище1=Жаровський|ім'я1=Євген|дата=7 вересня 2020|видавець=[[НВ]]|url-архіву=https://archive.is/syw4q|дата-архіву=7 вересня 2020|мертвий-url=no|дата-доступу=7 вересня 2020}}</ref><ref>{{Cite web|title=У Мінську викрали соратницю Тіхановської|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/minske-pohitili-soratnitsu-tihanovskoy-1599467166.html|website=РБК-Украина|accessdate=2020-09-07|language=ru}}</ref>. Уранці '''8 серпня''' прикордонний комітет Білорусі заявив, що Колесникова виїхала з країни, перетнувши кордон з Україною на пункті пропуску «Олександрівка» о 4 ранку. Згодом ЗМІ, а пізніше ще й адвокат Колесникової повідомили, що Марію намагалися насильно депортувати в Україну, вона порвала свій паспорт, після чого її заарештували і перевезли в СІЗО. Її підозрювали у справі щодо можливого захоплення влади<ref>{{Cite web|title=Колесникову підозрюють у захопленні влади в Білорусі|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/kolesnikovu-podozrevayut-zahvate-vlasti-belarusi-1599655116.html|website=РБК-Украина|accessdate=2020-09-09|language=ru}}</ref>.
'''7 вересня 2020''' року о 10:05 невідомі викрали Колесникову в центрі Мінська.<ref>{{cite web|url=https://news.tut.by/economics/699502.html|назва=Марию Колесникову в центре Минска задержали и увезли неизвестные|прізвище1=Толкачёва|ім'я1=Елена|дата=7 вересня 2020|видавець=[[TUT.BY]]|url-архіву=https://archive.is/s9Zc8|дата-архіву=7 вересня 2020|мертвий-url=no|дата-доступу=7 вересня 2020}}{{ref-ru}}</ref><ref>{{cite web|url=https://nv.ua/ukr/world/countries/mariya-kolesnikova-vikradena-shcho-vidomo-ostanni-novini-50110564.html|назва=Міліція заперечує затримання. Що відомо про викрадення Марії Колесникової - останні новини|прізвище1=Жаровський|ім'я1=Євген|дата=7 вересня 2020|видавець=[[НВ]]|url-архіву=https://archive.is/syw4q|дата-архіву=7 вересня 2020|мертвий-url=no|дата-доступу=7 вересня 2020}}</ref><ref>{{Cite web|title=У Мінську викрали соратницю Тіхановської|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/minske-pohitili-soratnitsu-tihanovskoy-1599467166.html|website=РБК-Украина|accessdate=2020-09-07|language=ru}}</ref>. Уранці '''8 серпня''' прикордонний комітет Білорусі заявив, що Колесникова виїхала з країни, перетнувши кордон з Україною на пункті пропуску «Олександрівка» о 4 ранку. Згодом ЗМІ, а пізніше ще й адвокат Колесникової повідомили, що Марію намагалися насильно депортувати в Україну, вона порвала свій паспорт, після чого її заарештували і перевезли в СІЗО. Її підозрювали у справі щодо можливого захоплення влади<ref>{{Cite web|title=Колесникову підозрюють у захопленні влади в Білорусі|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/kolesnikovu-podozrevayut-zahvate-vlasti-belarusi-1599655116.html|website=РБК-Украина|accessdate=2020-09-09|language=ru}}</ref>.


'''10 вересня''' спільною заявою дванадцяти організацій, серед яких [[Правозахисний центр «Вясна»]], [[Білоруська асоціація журналістів]], [[Білоруський Гельсінський комітет]], [[Білоруський ПЕН-центр]], була визнана [[Політичний в'язень|політичною ув'язненою]]<ref>{{Cite web|date=2021-09-10|title=Патрабуем неадкладнага вызвалення Марыі Калеснікавай, Максіма Знака і Іллі Салея|url=http://spring96.org/be/news/99456|url-status=live|archive-url=https://web.archive.org/web/20211010081827/https://spring96.org/be/news/99456|archive-date=2021-10-10|access-date=2021-10-10|website=|publisher=[[Правозахисний центр «Вясна»]]|language=be}}</ref><ref>{{Cite web|last=|first=|date=2020-09-10|title=Калеснікава, Знак і Салей прызнаныя палітвязнямі|url=https://www.racyja.com/palityka/kalesnikava-znak-i-salej-pryznanyya-pa/|url-status=live|archive-url=https://web.archive.org/web/20211010082023/https://www.racyja.com/palityka/kalesnikava-znak-i-salej-pryznanyya-pa/|archive-date=2021-10-10|access-date=2021-10-10|website=|publisher=[[Радіо «Рація»]]|language=be}}</ref>. '''9 вересня''' року шефство над політичною ув'язненою взяла {{нп3|Клаудія Рот|Клаудія Рот|pl|Claudia Roth}}, віцепрезидент [[Бундестаг|Бундестагу]]<ref>{{Cite web|date=2020-09-09|title=Claudia Roth, Vice President of the German Bundestag, takes over the prisoner’s godparenthood for Maria Kolesnikova|url=https://www.lphr.org/bundestags-vizepraesidentin-claudia-roth-uebernimmt-die-gefangenen-patenschaften-fuer-maria-kolesnikowa/|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20211010082839/https://www.lphr.org/en/bundestags-vizepraesidentin-claudia-roth-uebernimmt-die-gefangenen-patenschaften-fuer-maria-kolesnikowa/|archivedate=2021-10-10|accessdate=2021-10-10|website=|publisher=Libereco – Partnership for Human Rights|language=en}}</ref><ref name="сигнал" />. 11 вересня «[[Amnesty International]]» визнала Колесникову [[в'язень сумління|ув'язненою сумління]]<ref>{{Cite web|language=ru|url=https://eurasia.amnesty.org/2020/09/11/kak-v-belarusi-arestovali-ili-vyslali-vseh-chlenov-oppoziczionnogo-koordinaczionnogo-soveta-za-isklyucheniem-odnogo-zayavlenie-amnesty-international/|title=Заявление. Беларусь: «Похищают лучших из нас». Произвольные аресты и принудительные высылки из страны ведущих оппозиционеров|date=2021-09-11|publisher=[[Amnesty International]]|accessdate=2020-09-20|archiveurl=https://web.archive.org/web/20201125143113/https://eurasia.amnesty.org/2020/09/11/kak-v-belarusi-arestovali-ili-vyslali-vseh-chlenov-oppoziczionnogo-koordinaczionnogo-soveta-za-isklyucheniem-odnogo-zayavlenie-amnesty-international/|archivedate=2020-11-25}}</ref>.
'''16 вересня''' Колесниковій офіційно пред'явили звинувачення у закликах до заподіяння шкоди нацбезпеці Білорусі з використанням ЗМІ та інтернету<ref>{{Cite web|title=У Білорусі офіційно пред'явили звинувачення Колесніковій|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/belarusi-ofitsialno-predyavili-obvinenie-1600265699.html|website=РБК-Украина|accessdate=2020-09-16|language=ru}}</ref>. '''1 вересня''' Марії було продовжено термін утримання під вартою щонайменше до 8 листопада<ref>{{Cite web|title=Суд продовжив арешт Колесниковій|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/sud-prodlil-arest-kolesnikovoy-1600427923.html|website=РБК-Украина|accessdate=2020-09-18|language=ru}}</ref>.

'''16 вересня''' Колесниковій офіційно пред'явили звинувачення у закликах до заподіяння шкоди нацбезпеці Білорусі з використанням ЗМІ та інтернету<ref>{{Cite web|title=У Білорусі офіційно пред'явили звинувачення Колесніковій|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/belarusi-ofitsialno-predyavili-obvinenie-1600265699.html|website=РБК-Украина|accessdate=2020-09-16|language=ru}}</ref>. '''18 вересня''' Марії було продовжено термін утримання під вартою щонайменше до 8 листопада<ref>{{Cite web|title=Суд продовжив арешт Колесниковій|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/sud-prodlil-arest-kolesnikovoy-1600427923.html|website=РБК-Украина|accessdate=2020-09-18|language=ru}}</ref>.


'''25 вересня''' адвокатку Колеснікової Людмилу Казак відпустили з мінського СІЗО після суду за її справою. Суддя Олександр Руденко присудив їй штраф у розмірі 675 білоруських рублів<ref>{{Cite web|title=Адвокатку Колеснікової випустили з мінського СІЗО|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/advokata-kolesnikovoy-vypustili-minskogo-1601055968.html|website=РБК-Украина|accessdate=2020-09-26|language=ru}}</ref>.
'''25 вересня''' адвокатку Колеснікової Людмилу Казак відпустили з мінського СІЗО після суду за її справою. Суддя Олександр Руденко присудив їй штраф у розмірі 675 білоруських рублів<ref>{{Cite web|title=Адвокатку Колеснікової випустили з мінського СІЗО|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/advokata-kolesnikovoy-vypustili-minskogo-1601055968.html|website=РБК-Украина|accessdate=2020-09-26|language=ru}}</ref>.


'''6 вересня 2021 року''' Мінський обласний суд засудив Марію Колесникову та [[Знак Максим Олександрович|Максима Знака]] до 11 та 10 років ув'язнення відповідно, визнавши винними за трьома статтями Кримінального Кодексу РБ: ч. 3 ст. 361 (заклики до дій проти національної безпеки), ч. 1 ст. 357 (змова з метою захоплення державної влади неконституційним шляхом), ч. 1 ст. 361-1 (створення екстремістського формування і керівництво ним)<ref>{{Cite web|date=6 вересня 2021|title=У Мінську опозиціонерів Колеснікову і Знака засудили до 11 і 10 років колонії|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-world/3310686-u-minsku-opozicionerku-mariu-kolesnikovu-zasudili-do-11-rokiv-turmi.html|access-date=6 вересня 2021|website=[[Укрінформ]] |language=українською}}</ref>. Колесникову мало бути направлено для відбуття покарання до колонії загального режиму, а Знака&nbsp;— посиленого<ref>{{Cite web|title=Білоруських опозиціонерів Колеснікову і Знака засудили до 11 і 10 років в'язниці|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/belorusskih-oppozitsionerov-kolesnikovu-znaka-1630920060.html|website=РБК-Украина|accessdate=2021-09-07|language=ru}}</ref>.
'''6 вересня 2021 року''' Мінський обласний суд засудив Колесникову та [[Знак Максим Олександрович|Максима Знака]] до 11 та 10 років ув'язнення відповідно, визнавши винними за трьома статтями Кримінального Кодексу РБ: ч. 3 ст. 361 (заклики до дій проти національної безпеки), ч. 1 ст. 357 (змова з метою захоплення державної влади неконституційним шляхом), ч. 1 ст. 361-1 (створення екстремістського формування і керівництво ним)<ref>{{Cite web|date=6 вересня 2021|title=У Мінську опозиціонерів Колеснікову і Знака засудили до 11 і 10 років колонії|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-world/3310686-u-minsku-opozicionerku-mariu-kolesnikovu-zasudili-do-11-rokiv-turmi.html|access-date=6 вересня 2021|website=[[Укрінформ]] |language=українською}}</ref>. Колесникову мало бути направлено для відбуття покарання до колонії загального режиму, а Знака&nbsp;— посиленого<ref>{{Cite web|title=Білоруських опозиціонерів Колеснікову і Знака засудили до 11 і 10 років в'язниці|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/belorusskih-oppozitsionerov-kolesnikovu-znaka-1630920060.html|website=РБК-Украина|accessdate=2021-09-07|language=ru}}</ref>.


== Реакція ==
== Реакція ==
19 листопада 2020&nbsp;р. [[Джим Гілмор]], посол США в [[Організація з безпеки і співробітництва в Європі|Організації з безпеки і співробітництва в Європі]], виступив із заявою зі закликом до негайного звільнення Колесникової як «важливого кроку до національного діалогу»<ref>{{Cite web|last=|first=|date=2020-11-19|title=On Human Rights Violations in Belarus|url=https://osce.usmission.gov/on-human-rights-violations-in-belarus/|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20201126155847/https://osce.usmission.gov/on-human-rights-violations-in-belarus/|archivedate=2020-11-26|accessdate=2020-11-26|publisher={{нп3|Посольство США в Організації з безпеки і співробітництва в Європі|Посольство США в Організації з безпеки і співробітництва в Європі|en|United States Mission to the Organization for Security and Cooperation in Europe}}|language=en}}</ref>.
19 листопада 2020&nbsp;р. [[Джим Гілмор]], посол США в [[Організація з безпеки і співробітництва в Європі|Організації з безпеки і співробітництва в Європі]], виступив із заявою зі закликом до негайного звільнення Колесникової як «важливого кроку до національного діалогу»<ref>{{Cite web|last=|first=|date=2020-11-19|title=On Human Rights Violations in Belarus|url=https://osce.usmission.gov/on-human-rights-violations-in-belarus/|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20201126155847/https://osce.usmission.gov/on-human-rights-violations-in-belarus/|archivedate=2020-11-26|accessdate=2020-11-26|publisher={{нп3|Посольство США в Організації з безпеки і співробітництва в Європі|Посольство США в Організації з безпеки і співробітництва в Європі|en|United States Mission to the Organization for Security and Cooperation in Europe}}|language=en}}</ref>.
== Нагороди ==
* [[Премія імені Сахарова]] (2020)<ref>{{cite web|url=https://www.eurointegration.com.ua/news/2020/10/22/7115612/|title=Премія Європарламенту імені Сахарова присуджена опозиції Білорусі|work=[[Європейська правда]]|date=22 жовтня 2020|accessdate=23 жовтня 2020}}</ref>
* Премія імені Мартіна Лютера «Безстрашне слово» (2020)<ref>{{Cite web|title=Сястра Калесьнікавай атрымала за Марыю ў Штутгарце нямецкую прэмію ў галіне правоў чалавека|url=https://www.svaboda.org/a/31091292.html|website=|accessdate=2021-10-11|language=be|date=2021-02-08|publisher=Радыё Свабода}}</ref>
* Премія фонду Герхарда і Ренати Баум в галузі прав людини (2021)<ref>{{Cite web|title=Belarus-Aktivistin Maria Kalesnikowa ausgezeichnet|url=https://www.swr.de/swraktuell/baden-wuerttemberg/stuttgart/menschenrechtspreis-fuer-kalesnikova-100.html|website=|accessdate=2021-10-11|language=de|first=|last=|first2=|last2=|publisher={{нп3|Südwestrundfunk|Südwestrundfunk|pl|Südwestrundfunk}}|date=2021-02-08|archiveurl=https://web.archive.org/web/20211011090253/https://www.swr.de/swraktuell/baden-wuerttemberg/stuttgart/menschenrechtspreis-fuer-kalesnikova-100.html|archivedate=2021-10-11}}</ref>
* {{нп3|Премія імені Льва Копелева|Премія імені Льва Копелева|de|Lew-Kopelew-Preis}} за мир і права людини (2021)<ref>{{cite web|url = https://belsat.eu/news/15-04-2021-tsihanouskaj-kalesnikavaj-i-tsapkala-prysudzhana-premiya-imya-lva-kapeleva-za-mir-i-pravy-chalaveka/|title = Ціханоўскай, Калеснікавай і Цапкале прысудзілі Прэмію імя Льва Копелева за мір і правы чалавека|author = |authorlink = |date = 2021-04-15|publisher = [[Белсат]]|language = be|archiveurl = |archivedate = |accessdate = 2021-04-16}}</ref>
* {{нп3|Штутгартська премія миру|Штутгартська премія миру|de|Stuttgarter Friedenspreis}} (2021)<ref>{{Lien web|langue=de|prénom=|nom=|titre=Maria Kolesnikowa: Belarussische Bürgerrechtlerin erhält Stuttgarter Friedenspreis|url=https://www.stuttgarter-zeitung.de/inhalt.maria-kolesnikowa-belarussische-buergerrechtlerin-erhaelt-stuttgarter-friedenspreis.65a595e8-814c-4583-9923-9e7feda94502.html|site=|éditeur={{нп3|Stuttgarter Zeitung|Stuttgarter Zeitung|simple|Stuttgarter Zeitung}}|date=2021-07-13|consulté le=2021-10-11| | archive-url = https://web.archive.org/web/20211011092953/https://www.stuttgarter-zeitung.de/inhalt.maria-kolesnikowa-belarussische-buergerrechtlerin-erhaelt-stuttgarter-friedenspreis.65a595e8-814c-4583-9923-9e7feda94502.html| archive-date = 2021-10-11}}</ref>
* [[Найхоробріша жінка світу]] (2021)<ref>{{Cite web|title=Отец белорусской оппозиционерки Колесниковой получил за нее награду от Госдепартамента США|url=https://gordonua.com/news/worldnews/otec-belorusskoy-oppozicionerki-kolesnikovoy-poluchil-za-nee-nagradu-ot-gosdepartamenta-ssha-1550457.html|website=|accessdate=2021-10-11|date=2021-04-26|publisher=[[Гордон (інтернет-видання)|Гордон]]|language=ru|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210427051344/https://gordonua.com/news/worldnews/otec-belorusskoy-oppozicionerki-kolesnikovoy-poluchil-za-nee-nagradu-ot-gosdepartamenta-ssha-1550457.html|archivedate=2021-04-27}}</ref>
* Премія імені {{нп3|Фрітц Цзокліч|Фрітца Цзокліча|pl|Fritz Csoklich}} (2021)<ref name="diepresse.com6009267">{{cite web|language=de|url=https://www.diepresse.com/6009267/auszeichnung-fur-frauen-trio |title=Fritz-Csoklich-Preis: Auszeichnung für Frauen-Trio |date=2021-07-16|accessdate=2021-07-17|publisher=[[Die Presse]]}}</ref>
* [[Премія Вацлава Гавела]] (2021)<ref name="сигнал">{{Cite web|last=Мороз|first=Янина|date=2021-09-27|title=Премия Совета Европы Колесниковой - награда белорусам и тревожный сигнал|url=https://www.dw.com/ru/premija-soveta-evropy-kolesnikovoj-nagrada-belorusam-i-trevozhnyj-signal/a-59329906|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210929153811/https://www.dw.com/ru/premija-soveta-evropy-kolesnikovoj-nagrada-belorusam-i-trevozhnyj-signal/a-59329906|archivedate=2021-09-29|accessdate=2021-09-29|website=|publisher=[[Deutsche Welle]]|language=ru}}</ref>


== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist|2}}
{{reflist|2}}
== Посилання ==

* [https://prisoners.spring96.org/be/person/maryja-kalesnikava Сторінка Маріі Колесникової на сайті Правозахисного центру «Вясна»]
{{Бібліоінформація}}
{{Бібліоінформація}}
{{DEFAULTSORT:Колесникова Марія Олександрівна}}
{{DEFAULTSORT:Колесникова Марія Олександрівна}}

Версія за 13:26, 11 жовтня 2021

Колесникова Марія Олександрівна
біл. Марыя Аляксандраўна Калеснікава
Maria Kalesnikava 2020-08.png
Ім'я при народженні біл. Марыя Аляксандраўна Калеснікава
Народилася 24 квітня 1982(1982-04-24)[1] (40 років)
Мінськ, Білоруська РСР, СРСР[1]
Країна Flag of Belarus.svg Білорусь
Діяльність політична діячка
Alma mater Білоруська державна академія музики[1] і Штутгартська вища школа музики і театру
Знання мов російська, білоруська, німецька і англійська
Членство Координаційна рада (Білорусь)
Партія Togetherd
Нагороди
IMDb ID 5752834

Марія Олександрівна Колесникова[2][3] (біл. Марыя Аляксандраўна Калеснікава, нар. 24 квітня 1982, Мінськ) — білоруська політична діячка і флейтистка, координаторка штабу Віктора Бабарика, політична ув'язнена і в'язень сумління. Соратниця кандидатки в президенти Білорусі Світлани Тихановської, член Координаційної ради білоруської опозиції. Одна з найвідоміших учасниць протестів у Білорусі 2020 року.

Життєпис

Закінчила Білоруську академію музики за фахом флейтист і диригент.

У Білорусі впродовж восьми років викладала гру на флейті в гімназіях, грала в оперному театрі, Національному академічному концертному оркестрі та Президентському оркестрі Білорусі.[4] З 2007 року навчалася у Вищій школі музики Штутґарта на факультетах старовинної та сучасної музики. Працювала в Німеччині, брала участь у концертах, організовувала міжнародні культурні проєкти в Німеччині, наприклад, творче об'єднання «Artemp».[5]

Під час виборчої кампанії перед президентськими виборами в Білорусі 2020 року приєдналась до штабу опозиційного кандидата Віктора Бабарика, а після його арешту сама очолила штаб. У липні 2020 штаби трьох основних опозиційних кандитатів об'єднали свої зусилля задля підтримки кандидатури Світлани Тихановської.

Брала участь у протестах в Мінську, під час яких озвучувала вимоги протесту. Разом із Світланою Тихановською та Веронікою Цепкало нині є найпопулярнішими опозиційними політиками і умовними лідерами протесту.

7 вересня 2020 року о 10:05 невідомі викрали Колесникову в центрі Мінська.[6][7][8]. Уранці 8 серпня прикордонний комітет Білорусі заявив, що Колесникова виїхала з країни, перетнувши кордон з Україною на пункті пропуску «Олександрівка» о 4 ранку. Згодом ЗМІ, а пізніше ще й адвокат Колесникової повідомили, що Марію намагалися насильно депортувати в Україну, вона порвала свій паспорт, після чого її заарештували і перевезли в СІЗО. Її підозрювали у справі щодо можливого захоплення влади[9].

10 вересня спільною заявою дванадцяти організацій, серед яких Правозахисний центр «Вясна», Білоруська асоціація журналістів, Білоруський Гельсінський комітет, Білоруський ПЕН-центр, була визнана політичною ув'язненою[10][11]. 9 вересня року шефство над політичною ув'язненою взяла Клаудія Рот[pl], віцепрезидент Бундестагу[12][13]. 11 вересня «Amnesty International» визнала Колесникову ув'язненою сумління[14].

16 вересня Колесниковій офіційно пред'явили звинувачення у закликах до заподіяння шкоди нацбезпеці Білорусі з використанням ЗМІ та інтернету[15]. 18 вересня Марії було продовжено термін утримання під вартою щонайменше до 8 листопада[16].

25 вересня адвокатку Колеснікової Людмилу Казак відпустили з мінського СІЗО після суду за її справою. Суддя Олександр Руденко присудив їй штраф у розмірі 675 білоруських рублів[17].

6 вересня 2021 року Мінський обласний суд засудив Колесникову та Максима Знака до 11 та 10 років ув'язнення відповідно, визнавши винними за трьома статтями Кримінального Кодексу РБ: ч. 3 ст. 361 (заклики до дій проти національної безпеки), ч. 1 ст. 357 (змова з метою захоплення державної влади неконституційним шляхом), ч. 1 ст. 361-1 (створення екстремістського формування і керівництво ним)[18]. Колесникову мало бути направлено для відбуття покарання до колонії загального режиму, а Знака — посиленого[19].

Реакція

19 листопада 2020 р. Джим Гілмор, посол США в Організації з безпеки і співробітництва в Європі, виступив із заявою зі закликом до негайного звільнення Колесникової як «важливого кроку до національного діалогу»[20].

Нагороди

Примітки

  1. а б в https://bigbookname.com/user/maria-kalesnikava-6175066
  2. У Менску затрымалі і хутка адпусьцілі Марыю Калесьнікаву (біл.). Радіо Свобода. 8 серпня 2020. Процитовано 8 вересня 2020. 
  3. Адар'я Гуштын (8 серпня 2020). «Мария всегда повторяла: что бы ни случилось, я буду в Беларуси». Отец Колесниковой прокомментировал слова Лукашенко (рос.). TUT.BY. Процитовано 8 вересня 2020. 
  4. Семенова, Інна (7 вересня 2020). Музикантка в опозиції. Що відомо про Марію Колесникову, яку викрали в Мінську. НВ. Архів оригіналу за 7 вересня 2020. Процитовано 7 вересня 2020. 
  5. Музыкант и серфингист. Кто такая Мария Колесникова — представитель штаба Виктора Бабарико — tut.by
  6. Толкачёва, Елена (7 вересня 2020). Марию Колесникову в центре Минска задержали и увезли неизвестные. TUT.BY. Архів оригіналу за 7 вересня 2020. Процитовано 7 вересня 2020. (рос.)
  7. Жаровський, Євген (7 вересня 2020). Міліція заперечує затримання. Що відомо про викрадення Марії Колесникової - останні новини. НВ. Архів оригіналу за 7 вересня 2020. Процитовано 7 вересня 2020. 
  8. У Мінську викрали соратницю Тіхановської. РБК-Украина (рос.). Процитовано 7 вересня 2020. 
  9. Колесникову підозрюють у захопленні влади в Білорусі. РБК-Украина (рос.). Процитовано 9 вересня 2020. 
  10. Патрабуем неадкладнага вызвалення Марыі Калеснікавай, Максіма Знака і Іллі Салея (біл.). Правозахисний центр «Вясна». 10 вересня 2021. Архів оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 10 жовтня 2021. 
  11. Калеснікава, Знак і Салей прызнаныя палітвязнямі (біл.). Радіо «Рація». 10 вересня 2020. Архів оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 10 жовтня 2021. 
  12. Claudia Roth, Vice President of the German Bundestag, takes over the prisoner’s godparenthood for Maria Kolesnikova (англ.). Libereco – Partnership for Human Rights. 9 вересня 2020. Архів оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 10 жовтня 2021. 
  13. а б Мороз, Янина (27 вересня 2021). Премия Совета Европы Колесниковой - награда белорусам и тревожный сигнал (рос.). Deutsche Welle. Архів оригіналу за 29 вересня 2021. Процитовано 29 вересня 2021. 
  14. Заявление. Беларусь: «Похищают лучших из нас». Произвольные аресты и принудительные высылки из страны ведущих оппозиционеров (рос.). Amnesty International. 11 вересня 2021. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 20 вересня 2020. 
  15. У Білорусі офіційно пред'явили звинувачення Колесніковій. РБК-Украина (рос.). Процитовано 16 вересня 2020. 
  16. Суд продовжив арешт Колесниковій. РБК-Украина (рос.). Процитовано 18 вересня 2020. 
  17. Адвокатку Колеснікової випустили з мінського СІЗО. РБК-Украина (рос.). Процитовано 26 вересня 2020. 
  18. У Мінську опозиціонерів Колеснікову і Знака засудили до 11 і 10 років колонії. Укрінформ (українською). 6 вересня 2021. Процитовано 6 вересня 2021. 
  19. Білоруських опозиціонерів Колеснікову і Знака засудили до 11 і 10 років в'язниці. РБК-Украина (рос.). Процитовано 7 вересня 2021. 
  20. On Human Rights Violations in Belarus (англ.). Посольство США в Організації з безпеки і співробітництва в Європі[en]. 19 листопада 2020. Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 26 листопада 2020. 
  21. Премія Європарламенту імені Сахарова присуджена опозиції Білорусі. Європейська правда. 22 жовтня 2020. Процитовано 23 жовтня 2020. 
  22. Сястра Калесьнікавай атрымала за Марыю ў Штутгарце нямецкую прэмію ў галіне правоў чалавека (біл.). Радыё Свабода. 8 лютого 2021. Процитовано 11 жовтня 2021. 
  23. Belarus-Aktivistin Maria Kalesnikowa ausgezeichnet (нім.). Südwestrundfunk[pl]. 8 лютого 2021. Архів оригіналу за 11 жовтня 2021. Процитовано 11 жовтня 2021. 
  24. Ціханоўскай, Калеснікавай і Цапкале прысудзілі Прэмію імя Льва Копелева за мір і правы чалавека (біл.). Белсат. 15 квітня 2021. Процитовано 16 квітня 2021. 
  25. Maria Kolesnikowa: Belarussische Bürgerrechtlerin erhält Stuttgarter Friedenspreis (нім.). Stuttgarter Zeitung[simple]. 13 липня 2021. Архів оригіналу за 11 жовтня 2021. Процитовано 11 жовтня 2021. 
  26. Отец белорусской оппозиционерки Колесниковой получил за нее награду от Госдепартамента США (рос.). Гордон. 26 квітня 2021. Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 11 жовтня 2021. 
  27. Fritz-Csoklich-Preis: Auszeichnung für Frauen-Trio (нім.). Die Presse. 16 липня 2021. Процитовано 17 липня 2021. 

Посилання