Антецедент: відмінності між версіями
| [очікує на перевірку] | [очікує на перевірку] |
м (Покращено граматику) Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
Немає опису редагування |
||
| (Не показано 37 проміжних версій цього користувача) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Антецедент''' ({{lang-la|antecedens}}, «той, що передує») — це активна частина [[Логічна імплікація|логічної імплікації]]. Перша частина імплікації є умовою (основою, антецедентом), а друга — наслідком (консеквентом).<ref>[[Національна академія внутрішніх справ]]. Кафедра філософії права та юридичної логіки. [https://arm.naiau.kiev.ua/books/logika/info/slovnik.html Мультимедійний підручник. "Логіка"]. arm.naiau.kiev.ua</ref> Антецедент (попередній член) — попередня одиниця висловлювання ([[Слово|слово]], словопоєднання, [[Речення|речення]]), з якою співвіднесено — замінюючи її, вказуючи на неї і т.п. — інша, наступна.<ref name="ахманова">Ахманова, О.С. Словарь лингвистических терминов. — Изд-во: М.: Советская Энциклопедия, 1966 </ref> Антецедент також відомий своїми принципами щодо можливої чи гіпотетичної проблеми. Антецендент — це перша половина гіпотетичної пропозиції, коли в реченню «якщо» передує «тоді»; це перший член умовного (імплікативного) [[Судження|судження]], якому передує слово «якщо» (або «тоді»).<ref>Гасяк О. С. Формальна логіка. Розв'язкові процедури, алгоритми, словник базових термінів і понять: навч. посібник / О.С.Гасяк. — Вид. 2-ге, переробл. та доповн. — Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2014. — 544с.</ref> У зв'язаних умовних реченнях антецедент, тобто речення, яке починається з «якщо», завжди потребує продовжувача та продовжувача антецендента. Антецедент відомий як передумова, є першою половиною гіпотетичної пропозиції. Антет ({{lang-fr|аn tete}}: на чолі) — заставка.<ref>[[Літературознавча енциклопедія]]: У двох томах. Т. 1 / Авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — К: ВЦ «Академія», 2007. — 608 с. (Енциклопедія ерудита). ISBN 978-966-580-232-7 ISBN 978-966-580-233-4 (T.l) (стор.: 72)</ref> Антецендентний (анцендентна пропозиція) — перша (по порядку) пропозиція у складі складного, що є антецендентом до союзного слова.<ref name="ахманова"/> Хоча антецедент визначається як перша частина умовного речення, це не означає, що антецедент обов'язково стоїть на початку речення. Наприклад, у реченні «Той, хто був мудрим, умів», хоча на початку стоїть «умів», але відповідно до змісту речення знання є передумовою здібностей і вважаються антецендентом. Тобто, інколи антецедент має розширювальне значення на позначення основи, причини, умови тощо; означає попередній чи наступний контекст (слова) для [[Анафора|анафори]].<ref name="Загнітко">Загнітко Анатолій. Словник сучасної лінгвістики: поняття і терміни. — Донецьк: [[Донецький національний університет імені Василя Стуса|ДонНУ]], 2012. — 402 c. ISBN 978-966-639-554-5</ref> Антецедент іноді також називають «випереджувальним», а наступне — «постпозицією». Це частина, у якій виражається умова. Перша частина, яка встановлює умову. |
|||
| ⚫ | |||
Безатенцедентна пропозиція — "його вже не чекали, коли він приїхав". |
|||
:● У імплікації «'''А''' веде до '''Б'''», '''А''' є антецедентом, а '''В''' — [[Консеквент|консеквентом]]. У реченні «Коли йде сніг, земля біліє» антецедентом є «іде сніг». |
|||
Антецедентом називають загалом події, що передували, оскільки вони допомагають пояснити теперішнє. В цьому сенсі кажуть, наприклад, про антецедент якоїсь особи, маючи на увазі, що попередній образ її дій дає підстави очікувати від неї того чи іншого. |
|||
| ⚫ | :● Якщо '''P''', то '''Q'''. Це стандартна логічна формула для гіпотетичної пропозиції. У цьому випадку антецедентом є '''P'''. В умовному реченні "Якщо А, то Б" вираз "А" є антецедент; вираз "Б" називають [[консеквент]]ом ({{lang-la|соnsequens}}, наслідок, висновок). Наприклад, в умовному реченні "Якщо зараз ніч, то зараз темно": антецедент — "зараз ніч", а консеквент — "зараз темно". Цей приклад вказує на два висловлення, з яких за допомогою логічної операції імплікації («якщо..., то...») утворюється складне імплікативне висловлення.<br> |
||
:● У фразі «Якщо A є B, то C є D», «A є B» називається антецедентом цього умовного твердження. |
|||
:● Якщо людина ходила по Місяцю, то я король Франції. Передумовою є те, що '''люди вже ходили на Місяць'''. (Антецендент відносний) Якщо до 2016 року на Місяці будуть люди, то я король Франції. Тут попередником є «до 2016 року на Місяці будуть люди». |
|||
:● У складному висловленні «Якщо у вас є десять тисяч доларів, ви можете подорожувати до Європи», «Якщо у вас є десять тисяч доларів» є антецедентом. |
|||
| ⚫ | Мовою старих філософів, особливо в логіків [[Кант]]івської школи, в їх ученні про судження, висновки і докази антецедент частково означає логічний підмет в його стосунку до присудка, частково — причину в стосунку до наслідка.<ref name="Загнітко"/> Антецедентом називають загалом події, що передували, оскільки вони допомагають пояснити теперішнє. В цьому сенсі кажуть, наприклад, про антецедент якоїсь особи, маючи на увазі, що попередній образ її дій дає підстави очікувати від неї того чи іншого. |
||
| ⚫ | |||
== |
== Примітки == |
||
{{reflist}} |
|||
* Антецедент // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. |
|||
* Антецедент и Консеквент // Философская энциклопедия |
|||
[[Категорія:Логіка]] |
[[Категорія:Логіка]] |
||
Версія за 14:42, 11 вересня 2022
Антецедент (лат. antecedens, «той, що передує») — це активна частина логічної імплікації. Перша частина імплікації є умовою (основою, антецедентом), а друга — наслідком (консеквентом).[1] Антецедент (попередній член) — попередня одиниця висловлювання (слово, словопоєднання, речення), з якою співвіднесено — замінюючи її, вказуючи на неї і т.п. — інша, наступна.[2] Антецедент також відомий своїми принципами щодо можливої чи гіпотетичної проблеми. Антецендент — це перша половина гіпотетичної пропозиції, коли в реченню «якщо» передує «тоді»; це перший член умовного (імплікативного) судження, якому передує слово «якщо» (або «тоді»).[3] У зв'язаних умовних реченнях антецедент, тобто речення, яке починається з «якщо», завжди потребує продовжувача та продовжувача антецендента. Антецедент відомий як передумова, є першою половиною гіпотетичної пропозиції. Антет (фр. аn tete: на чолі) — заставка.[4] Антецендентний (анцендентна пропозиція) — перша (по порядку) пропозиція у складі складного, що є антецендентом до союзного слова.[2] Хоча антецедент визначається як перша частина умовного речення, це не означає, що антецедент обов'язково стоїть на початку речення. Наприклад, у реченні «Той, хто був мудрим, умів», хоча на початку стоїть «умів», але відповідно до змісту речення знання є передумовою здібностей і вважаються антецендентом. Тобто, інколи антецедент має розширювальне значення на позначення основи, причини, умови тощо; означає попередній чи наступний контекст (слова) для анафори.[5] Антецедент іноді також називають «випереджувальним», а наступне — «постпозицією». Це частина, у якій виражається умова. Перша частина, яка встановлює умову. Безатенцедентна пропозиція — "його вже не чекали, коли він приїхав".
- ● У імплікації «А веде до Б», А є антецедентом, а В — консеквентом. У реченні «Коли йде сніг, земля біліє» антецедентом є «іде сніг».
- ● Якщо P, то Q. Це стандартна логічна формула для гіпотетичної пропозиції. У цьому випадку антецедентом є P. В умовному реченні "Якщо А, то Б" вираз "А" є антецедент; вираз "Б" називають консеквентом (лат. соnsequens, наслідок, висновок). Наприклад, в умовному реченні "Якщо зараз ніч, то зараз темно": антецедент — "зараз ніч", а консеквент — "зараз темно". Цей приклад вказує на два висловлення, з яких за допомогою логічної операції імплікації («якщо..., то...») утворюється складне імплікативне висловлення.
- ● У фразі «Якщо A є B, то C є D», «A є B» називається антецедентом цього умовного твердження.
- ● Якщо людина ходила по Місяцю, то я король Франції. Передумовою є те, що люди вже ходили на Місяць. (Антецендент відносний) Якщо до 2016 року на Місяці будуть люди, то я король Франції. Тут попередником є «до 2016 року на Місяці будуть люди».
- ● У складному висловленні «Якщо у вас є десять тисяч доларів, ви можете подорожувати до Європи», «Якщо у вас є десять тисяч доларів» є антецедентом.
Мовою старих філософів, особливо в логіків Кантівської школи, в їх ученні про судження, висновки і докази антецедент частково означає логічний підмет в його стосунку до присудка, частково — причину в стосунку до наслідка.[5] Антецедентом називають загалом події, що передували, оскільки вони допомагають пояснити теперішнє. В цьому сенсі кажуть, наприклад, про антецедент якоїсь особи, маючи на увазі, що попередній образ її дій дає підстави очікувати від неї того чи іншого.
Примітки
- ↑ Національна академія внутрішніх справ. Кафедра філософії права та юридичної логіки. Мультимедійний підручник. "Логіка". arm.naiau.kiev.ua
- ↑ а б Ахманова, О.С. Словарь лингвистических терминов. — Изд-во: М.: Советская Энциклопедия, 1966
- ↑ Гасяк О. С. Формальна логіка. Розв'язкові процедури, алгоритми, словник базових термінів і понять: навч. посібник / О.С.Гасяк. — Вид. 2-ге, переробл. та доповн. — Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2014. — 544с.
- ↑ Літературознавча енциклопедія: У двох томах. Т. 1 / Авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — К: ВЦ «Академія», 2007. — 608 с. (Енциклопедія ерудита). ISBN 978-966-580-232-7 ISBN 978-966-580-233-4 (T.l) (стор.: 72)
- ↑ а б Загнітко Анатолій. Словник сучасної лінгвістики: поняття і терміни. — Донецьк: ДонНУ, 2012. — 402 c. ISBN 978-966-639-554-5