Чашолисток

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 22:31, 18 березня 2021, створена Mykola7 (обговорення | внесок) (Відкинуто редагування 94.178.202.75 (обговорення) до зробленого Bulakhovskyi)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Будова квітки
Чотиричленна квітка Ludwigia octovalvis, показані пелюстки та чашолистки:
sepal — чашолисток;
petal — пелюстка

Чашолистки — окрема частина чашечки квітки. Чашечка є зовнішньою частиною оцвітини, складається з безплідних внутрішніх та зовнішніх листочків оцвітини, які зазвичай поділяються на пелюстки та чашолистки. У «звичайній» квітці чашолистки зелені і розташовані під більшими пелюстками. Коли квітка в бутоні, чашолистки стулені і захищають ніжнішу внутрішню частину квітки.

Кількість чашолистків у квітки визначає класифікацію рослини: у дводольних їх зазвичай чотири або п'ять, у однодольних і палеодікотів — три або число, кратне трьом.

Існує певне розмаїття форм чашолистків серед покритонасінних. Зазвичай чашолистки невеликого розміру, у вигляді лусочок, зубчиків або гребінців. У деяких квіток чашолистки з'єднуються біля основи, утворюючи кільце чашечки. Це кільце також може включати пелюстки і місце кріплення тичинок.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Перфільєва Л.П. Ботаніка. Навчальний посібник рекомендований МОН України. — К. : ЦУЛ, 2008. — 208 с. — ISBN 978-966-364-724-1.