Караханіди

Карахані́ди або Ілек-хани — мусульманська тюркська династія, що очолювала в 927—1212 роки ранньофеодальну державу у Середній Азії (Східний Туркестан, Семиріччя, і Південне Притяньшання).

Караханіди вели завойовницьку політику, що призвело до падіння Саманідської держави.

На початку ХІІ століття частину держави Караханідів завоювали сельджуки, у 1330—1340-х — каракитаї; решту її території приєднав Хорезм.

Див. також

Караханідська держава

Джерело

• Караханіди // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1980. — Т. 5 : Кантата — Кулики. — 566, [2] с., [24] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с., стор. 25

Посилання

• Караханіди на сайті «runivers» [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.](рос.)