Тирновська конституція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 06:18, 19 липня 2018, створена Basio (обговорення | внесок) (вилучена Категорія:Конституційне право; додана Категорія:Конституції за країною за допомогою HotCat)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Обкладинка Тирновської конституції

Ти́рновська конститу́ція (болг. Търновска конституция) — перша конституція Болгарії, ухвалена на установчому засіданні Народних зборів Болгарії 6 квітня 1879 року у місті Велико-Тирново у північній Болгарії. Відіграла величезну роль у становленні нової незалежної болгарської держави.

Тирновська конституція мала буржуазно-ліберальний характер та визначила функції та повноваження центральних органів влади згідно з принципом розподілу влад на законодавчу, виконавчу та судову. Також конституція проголосила підзвітність міністерств, депутатську недоторканність, недоторканність приватної власності та містила положення, що формально проголошували Болгарську православну церкву офіційною церквою країни.

З поправками 1893 та 1911 років, що посилювали владу монарха, Тирновська конституція діяла до 4 грудня 1947 року. Згодом замість неї було проголошено Конституцію Народної Республіки Болгарія.

Джерела інформації[ред. | ред. код]