Еволюційна психологія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 07:56, 21 січня 2018, створена Дядько Ігор (обговорення | внесок) (Генезис)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Еволюційна психологія (англ. evolutionary psychology) — новітній напрямок сучасної психології, що активно розвивається у XXI столітті. Займається вивченням видоспецифічних психологічних особливостей людини як представника виду людина розумна.


Генезис[ред. | ред. код]

Напрям виник на стику різних галузей і областей наукового знання: антропологія, соціобіологія, етологія, психологія, генетика.

Методи[ред. | ред. код]

Методи еволюційної психології включають класичні методи психологічних досліджень, порівняльний аналіз, перш за все, поведінкових патернів між різними видами тварин і людини, а також моделювання.

Історія[ред. | ред. код]

Окремі психологічні дослідження, фрагментарного характеру, що використовують як методології еволюційний підхід, стали з'являтися ще наприкінці 70-x — початку 80-х років минулого століття і були присвячені в основному вивчення психологічних механізмів, що забезпечують універсальні психологічні «риси».

До числа таких «рис» належать: дитячі страхи гучних звуків, темряви, примар, незнайомців; характерні прояви таких емоцій як гнів, заздрість, любов, пристрасть; суперництво в шлюбній поведінці і специфічні уподобання при виборі шлюбного партнера; вірність і підтримання родових традицій, альтруїзм і любов родичів; заборона на інцест; гра; обман; вірність у шлюбі і тимчасові сексуальні зв'язки; помста за вчинене насильство; санкції проти злочинних угрупувань та їх членів; релігійні церемонії і обряди; статусні відмінності, боротьба за соціальний статус і психологічні зусилля, спрямовані на підтримку статусу і репутації; гумор; гендерні відмінності і гендерні стереотипи; сексуальна привабливість і сексуальна скромність; стандарти привабливості та краси; ревнощі; виробництво знарядь праці і знарядь убивства; створення протиборчих коаліцій; колективізм та багато іншого ...

У другій половині 80-х років XX століття стали з'являтися комплексні масштабні дослідження в області еволюційної психології і індивідуальних відмінностей. Одне з найцікавіших з них було організовано та проведено американським ученим Девідом Бассом[1]

У ході цього дослідження (дані збиралися із трьох джерел: самооцінка, оцінка партнера, оцінка незалежного експерта) було виявлено, що така базова особистісна характеристика як емоційна стабільність є вирішальною рисою, яка істотньо впливає на поведінкові прояви ревнощів. Так, жінки оцінили цю рису як «найважливішу в своєму партнерові» на 2,68 (з «3» можливих балів), чоловіки оцінили цю ж рису на 2,47 (також з «3» балів).

Крім того, було встановлено, що індивідуальні відмінності в емоційній стабільності значною мірою зумовлюють індивідуальні відмінності в стратегіях шлюбної поведінки партнерів. При чому провідна роль у формуванні відмінностей в еволюційно стабільних стратегіях шлюбної поведінки належить видоспецифічним механізмам ревнощів, які істотно розрізняються у представників обох статей. В результаті дії цих механізмів чоловіки у всьому світі відчувають ревнощі в тих випадках, коли їх партнерка займається сексом з ким-небудь ще, жінки ж ревнують тоді, коли партнер емоційно прив'язується до іншої. При чому сам факт згадки про подружню зраду завжди супроводжувався посиленням серцебиття, що вказало на наявність зв'язку психологічних механізмів ревнощів з механізмами фізіологічними.

— D.M. Buss: Strategic individual differences: The evolutionary psychology of selection, evocation, and manipulation / Twins as a tool of behavior genetics. - West Sussex, England. 1993

У кінці 90-х років минулого століття вийшов у світ перший навчальний посібник з еволюційної психології, авторами якого були Джон Тубі і Леда Космайдес[2]

В останнє десятиліття ідеї еволюційної психології одержали широке поширення не тільки в США, але і в наступнітаких країнах, як Канада[3] і Австралія. Спеціалізованим виданням, що найбільш докладно висвітлює сучасні дослідження даного напрямку є журнал «Еволюційна психологія» ISSN 1474-7049 [2]. Наразі проводиться робота над перекладом окремих статей цього журналу і складанням до них коротких анотацій російською мовою [3].

У Росії напрямок еволюційної психології на сьогоднішній день представлено окремими дослідженнями фрагментарного характеру[4].

Професійні об'єднання[ред. | ред. код]

  • Центр Еволюційної психології в Санта-Барбарі [4]
  • Професійне співтовариство дослідників Поведінки людини і еволюції суспільства [5]
  • Центр Когнітивної і еволюційної психології [6]
  • Лабораторія Еволюційної психології та індивідуальних відмінностей [7]
  • Північно-східне товариство Еволюційної психології [8]
  1. {{cite і присвячене дослідженню стратегій шлюбного поведінки і ревнощів.
  2. {{cite web | url = http://www.psych.ucsb.edu/research/cep/codirectors/codirectors.html%7Ctitle=Co-directors Center for Evolutionary які на сьогоднішній день очолюють провідний науково-дослідницький центр з еволюційної психології [1].
  3. Відомими дослідниками, що працювали в області еволюційної психології з Канади, є Марго Вілсон і Мартін Дейлі [en]
  4. Актуальні питання застосування опитувальника Д. Басса. Psyjournals.ru. 2009-10-21. Процитовано 2011-11-12. 

Джерела[ред. | ред. код]

CC-logo.svg

Ця стаття містить текст, перекладений зі статті «Эволюционная психология» російської Вікіпедії.
Перекладено з російської Вікіпедії станом на 13 жовтня 2015 року

Icono de traducción.svg