Квасецький Андрій Теофілович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
ВізуальнийВікірозмітка
(Не показано 37 проміжних версій цього користувача)
Рядок 2: Рядок 2:
{{без виносок}}
{{без виносок}}
{{особа}}
{{особа}}
'''Квасецький Андрій Теофілович''' ({{нар}} [[11 грудня]] [[1959]], [[Жуличі]]) — український [[журналіст]], редактор, книговидавець, [[перекладач]], [[краєзнавець]]. Псевдоніми: Андрій Діброва, Андрій Прибузький, Ф. С. Андрієць, Петро Перейма та ін.
'''Квасецький Андрій Теофілович''' ({{нар}} [[11 грудня]] [[1959]], [[Жуличі]]) — український [[журналіст]], [[редактор (професія)|редактор]], [[видавнича справа|книговидавець]], [[перекладач]], [[краєзнавець]]. Псевдоніми: Андрій Діброва, Андрій Прибузький, Ф. С. Андрієць, Петро Перейма та ін.


== Біографія ==
== Біографія ==


Народився у селі [[Жуличі]] [[Золочівський район|Золочівського району]] [[Львівська область|Львівської області]]. Навчався у Жулицькій восьмирічній школі, середній школі № 2 м. [[Золочів]]. У 1982 р. закінчив факультет журналістики [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського державного університету імені Івана Франка]]. У 1982—1988 рр. працював кореспондентом, старшим кореспондентом відділу комсомольського життя, завідувачем відділу пропаганди і культури Чернівецької обласної газети «Молодий буковинець». У 1984 р. був прийнятий до [[Спілка журналістів СРСР|Спілки журналістів СРСР]].
Народився у селі [[Жуличі]] [[Золочівський район|Золочівського району]] [[Львівська область|Львівської області]]. Навчався у Жулицькій восьмирічній школі, середній школі №&nbsp;2&nbsp;м. [[Золочів]]. У 1982&nbsp;р. закінчив факультет журналістики [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського державного університету імені Івана Франка]]. У 1982—1988&nbsp;рр. працював кореспондентом, старшим кореспондентом відділу комсомольського життя, завідувачем відділу пропаганди і культури Чернівецької обласної газети «[[Молодий буковинець]]». У 1984&nbsp;р. був прийнятий до [[Спілка журналістів СРСР|Спілки журналістів СРСР]]<ref>Золочівщина. Постаті (біографічний довідник) / упор. Ю. Юречко.&nbsp;— Львів: «Святогорець», 2019.&nbsp;— С.117.</ref>.


Впродовж 1991—1994 років&nbsp;— відповідальний секретар, заступник редактора, редактор газети профспілок [[Чернівецька область|Чернівецької області]] «Практика».<ref>
Впродовж 1991—1994 років&nbsp;— відповідальний секретар, заступник редактора, редактор газети профспілок [[Чернівецька область|Чернівецької області]] «Практика»<ref>
''Квасецький А.&nbsp;Т.'' Давні згадки про Жуличі і сусідні поселення над річками Буг і Белзець: Історичний нарис.&nbsp;— Чернівці: Зелена Буковина, 2016.&nbsp;— С. 83.</ref>
''Квасецький А.&nbsp;Т.'' Давні згадки про Жуличі і сусідні поселення над річками Буг і Белзець: Історичний нарис.&nbsp;— Чернівці: Зелена Буковина, 2016.&nbsp;— С. 83.</ref>.
<ref>Золочівщина. Постаті (біографічний довідник) / упор. Ю. Юречко.&nbsp;— Львів: «Святогорець», 2019.&nbsp;— С.117.</ref>


У 1994—2017&nbsp;рр.&nbsp;— засновник, головний редактор еколого-краєзнавчого наукового і науково-популярного журналу «Зелена Буковина» та однойменного видавництва, що діяло у складі редакції. <ref>''Коржик В.&nbsp;П.''&nbsp;[http://esu.com.ua/search_articles.php?id=16779 Зелена Буковина (журнал)] // [[Енциклопедія сучасної України]]</ref>
У 1994—2017&nbsp;рр.&nbsp;— засновник, головний редактор еколого-краєзнавчого наукового і науково-популярного журналу «Зелена Буковина» та однойменного видавництва, що діяло у складі редакції<ref>''Коржик В.&nbsp;П.''&nbsp;[http://esu.com.ua/search_articles.php?id=16779 Зелена Буковина (журнал)] // [[Енциклопедія сучасної України]]</ref>.


== Творчість ==
== Творчість ==


Різнопланові журналістські матеріали в газетах «Молодий буковинець», «Практика» і в журналі «Зелена Буковина», а також публікації в часописах «Буковина», «Zorile Bucovinei», [[Молодь України (газета)|«Молодь України»]], [[Вісті з України|«Вісті з України»]]. Проявив себе як перекладач і книговидавець, дослідник історії та краєзнавства [[Буковина|Буковини]] та [[Галичина|Галичини]].<ref>''Джуран В.'' У пошуках Грааля, або Кілька слів про автора, співавторів і дійових осіб книжкових видань, присвячених орбітальній станції життя Андрія Квасецького // [[Буковинське віче (газета)|Буковинське віче]], №&nbsp;47, 15 грудня, 2016.</ref> <ref>''[[Чеховський Ігор Григорович|Чеховський І.]]'' Тіні забутих предків повернуто із забуття.&nbsp;— Час 2000, №&nbsp;46, 10 листопада, 2000.</ref>
Різнопланові журналістські матеріали в газетах «[[Молодий буковинець]]», «Практика» і в журналі «Зелена Буковина», а також публікації в часописах «Буковина», «Zorile Bucovinei», [[Молодь України (газета)|«Молодь України»]], [[Вісті з України|«Вісті з України»]]. Проявив себе як перекладач і книговидавець, дослідник історії та краєзнавства [[Буковина|Буковини]] та [[Галичина|Галичини]]<ref>''Джуран В.'' У пошуках Грааля, або Кілька слів про автора, співавторів і дійових осіб книжкових видань, присвячених орбітальній станції життя Андрія Квасецького // [[Буковинське віче (газета)|Буковинське віче]], №&nbsp;47, 15 грудня, 2016.</ref>

У краєзнавчих працях, присвячених [[Золочівський район (Львівська область, 1940—2020)|Золочівщині]], дослідив найдавніші письмові згади про низку населених пунктів над річками [[Західний Буг]] і [[Золочівка (річка)|Золочівка]] (Белзець) і запропонував оригінальні версії походження їх назви.

Завдяки власним і організованим перекладам з німецької мови повернув до активної культурної спадщини серію ґрунтовних краєзнавчих праць про [[Буковина|Буковину]], написаних на рубежі XІX-XX ст.<ref>''[[Чеховський Ігор Григорович|Чеховський І.]]'' Тіні забутих предків повернуто із забуття.&nbsp;— Час 2000, №&nbsp;46, 10 листопада, 2000.</ref>.

Популяризував творчість видатного поета-молодомузівця, лицаря національної ідеї [[Василь Миколайович Пачовський|Василя Пачовського]], опублікувавши нарис про його життя і творчість у збірнику «Жуличі. Василь Пачовський», а також окремі статті в альманасі «Шашкевичів край», газеті «Народне слово» (м. [[Золочів]]) та в інших виданнях.


=== Книжкові видання ===
=== Книжкові видання ===
Рядок 28: Рядок 33:
* Давні згадки про Жуличі і сусідні поселення над річками Буг і Белзець: Історичний нарис&nbsp;— Чернівці: Зелена Буковина, 2016.&nbsp;— 84 с.
* Давні згадки про Жуличі і сусідні поселення над річками Буг і Белзець: Історичний нарис&nbsp;— Чернівці: Зелена Буковина, 2016.&nbsp;— 84 с.


* Ілюстрована хроніка битви під Бродами (13–23 липня 1944&nbsp;р.). Складена на основі розсекречених журналів бойових дій, донесень і звітів штабів червоноармійських військових частин та з'єднань 1-го Українського фронту. Містить 150 ілюстрацій.&nbsp;— Чернівці: Зелена Буковина, 2020.&nbsp;— 648 с.<ref>''Петрів В.'' Світло і тіні битви під Бродами // Народне слово (м. [[Золочів]]), №&nbsp;29-32, липень-серпень, 2020.</ref>
* Ілюстрована хроніка битви під Бродами (13–23 липня 1944&nbsp;р.). Складена на основі розсекречених журналів бойових дій, донесень і звітів штабів червоноармійських військових частин та з'єднань 1-го Українського фронту. Містить 150 ілюстрацій.&nbsp;— Чернівці: Зелена Буковина, 2020.&nbsp;— 648 с.<ref>''Петрів В.'' Світло і тіні битви під Бродами // Народне слово (м. [[Золочів]]), №&nbsp;29-32, липень-серпень, 2020.</ref>.


=== Перекладні видання ===
=== Перекладні видання ===
* Bevölkerung der Bukowina = Населення Буковини.&nbsp;— Чернівці: Зелена Буковина, 2000.&nbsp;— 160 c.&nbsp;— (Текст нім. (репринт) і укр. мовами).<ref>
* Bevölkerung der Bukowina = Населення Буковини.&nbsp;— Чернівці: Зелена Буковина, 2000.&nbsp;— 160 c.&nbsp;— (Текст нім. (репринт) і укр. мовами)<ref>
''[[Буркут Ігор Григорович|Буркут І.]]'' Чернівці відроджують давню славу міста з європейськими традиціями книгодрукування // Зелена Буковина, №&nbsp;1-2.&nbsp;— 2000.&nbsp;— С. 205—206.</ref>
''[[Буркут Ігор Григорович|Буркут І.]]'' Чернівці відроджують давню славу міста з європейськими традиціями книгодрукування // Зелена Буковина, №&nbsp;1-2.&nbsp;— 2000.&nbsp;— С. 205—206.</ref>.
* Raimund Friedr. Kaindl. Unser Heimatland Bukowina = Раймунд Фрідр. Кайдль. Наш рідний край Буковина // Зелена Буковина, №&nbsp;1-2, 2002.&nbsp;— 72 с.
* Raimund Friedr. Kaindl. Unser Heimatland Bukowina = Раймунд Фрідр. Кайдль. Наш рідний край Буковина // Зелена Буковина, №&nbsp;1-2, 2002.&nbsp;— 72 с.
* Die Bukowina. Eine allgemeine Heimatrunde = Буковина. Загальне краєзнавство&nbsp;— Чернівці: Зелена Буковина, 2004 (друге видання - 2008).&nbsp;— 488 с.&nbsp;— (Текст нім. та укр. мовами).
* Die Bukowina. Eine allgemeine Heimatrunde = Буковина. Загальне краєзнавство&nbsp;— Чернівці: Зелена Буковина, 2004 (друге видання - 2008).&nbsp;— 488 с.&nbsp;— (Текст нім. та укр. мовами).
Рядок 40: Рядок 45:
Диплом [[Чернівецька обласна державна адміністрація|Чернівецької обласної державної адміністрації]] за перемогу в обласному конкурсі «Краща книга 2004 року» в номінації «історико-краєзнавча література»&nbsp;— за книгу «Буковина. Загальне краєзнавство»; почесні грамоти [[Державний комітет телебачення і радіомовлення України|Державного комітету телебачення і радіомовлення України]] за професійні здобутки, дипломи за активну участь у виставці-ярмарку «Книжковий сад - 2004» (м. Київ) і за представлення продукції видавництва на Національному стенді України на [[Франкфуртський книжковий ярмарок|Франкфуртській міжнародній книжковій виставці]] у Німеччині (2007).
Диплом [[Чернівецька обласна державна адміністрація|Чернівецької обласної державної адміністрації]] за перемогу в обласному конкурсі «Краща книга 2004 року» в номінації «історико-краєзнавча література»&nbsp;— за книгу «Буковина. Загальне краєзнавство»; почесні грамоти [[Державний комітет телебачення і радіомовлення України|Державного комітету телебачення і радіомовлення України]] за професійні здобутки, дипломи за активну участь у виставці-ярмарку «Книжковий сад - 2004» (м. Київ) і за представлення продукції видавництва на Національному стенді України на [[Франкфуртський книжковий ярмарок|Франкфуртській міжнародній книжковій виставці]] у Німеччині (2007).


Дипломами [[Чернівецька обласна державна адміністрація|Чернівецької обласної державної адміністрації]] за кращу книгу року відзначена низка видань «Зеленої Буковини», зокрема «Історія Чернівців» [[Раймунд Фрідріх Кайндль|Р.&nbsp;Ф.&nbsp;Кайндля]], «Русини на Буковині» [[Раймунд Фрідріх Кайндль|Раймунда Фрідріха Кайндля]] і [[Манастирський Олександр Дмитрович|Олександра Манастирського]], колективна монографія «Чернівці. Історія і сучасність», «Національна книга пам’яті жертв голодоморів 1932-1933, 1946-1947 років в Україні. Чернівецька область».<ref>{{книга|автор = |частина = |посилання частина=|заголовок =Жуличі. Василь Пачовський: збірник історико-краєзнавчих праць і літературно-художніх творів|оригінал = |посилання = |відповідальний = автор передмови та прим. А.&nbsp;Т.&nbsp;Квасецький, автор післямови, голов.&nbsp;ред.&nbsp;В.&nbsp;Джуран|видання = |місце = Чернівці|видавництво= Зелена Буковина|рік = 2013|}}.&nbsp;— C. 387.</ref>
Дипломами [[Чернівецька обласна державна адміністрація|Чернівецької обласної державної адміністрації]] за кращу книгу року відзначена низка видань «Зеленої Буковини», зокрема «Історія Чернівців» [[Раймунд Фрідріх Кайндль|Р.&nbsp;Ф.&nbsp;Кайндля]], «Русини на Буковині» [[Раймунд Фрідріх Кайндль|Раймунда Фрідріха Кайндля]] і [[Манастирський Олександр Дмитрович|Олександра Манастирського]], колективна монографія «Чернівці. Історія і сучасність», «Національна книга пам’яті жертв голодоморів 1932-1933, 1946-1947 років в Україні. Чернівецька область»<ref>{{книга|автор = |частина = |посилання частина=|заголовок =Жуличі. Василь Пачовський: збірник історико-краєзнавчих праць і літературно-художніх творів|оригінал = |посилання = |відповідальний = автор передмови та прим. А.&nbsp;Т.&nbsp;Квасецький, автор післямови, голов.&nbsp;ред.&nbsp;В.&nbsp;Джуран|видання = |місце = Чернівці|видавництво= Зелена Буковина|рік = 2013|}}.&nbsp;— C. 387.</ref>.

== Журналістські і видавничі проекти ==
=== Альманах «Краянин» ===
На сторінках газети «[[Молодий буковинець]]» започаткував альманах «Краянин», який в період горбачовської «перебудови» сприяв широкому висвітленню краєзнавчої тематики і питань національно-культурного відродження<ref>Жуличі. Василь Пачовський…&nbsp;— C. 386.</ref>.

=== «Монолог перед обличчям сина» ===
⚫
Готував до друку першу публікацію повісті [[Івасюк Михайло Григорович|Михайла Івасюка]] «Монолог перед обличчям сина», що друкувалася з продовженням 1987 року на сторінках газети «[[Молодий буковинець]]» і була проілюстрована світлинами з сімейного альбому сім'ї Івасюків. Публікація сприяла поверненню імені видатного композитора [[Івасюк Володимир Михайлович|Володимира Івасюка]] після майже десятиріччя замовчування<ref>Жуличі. Василь Пачовський…&nbsp;— C. 386.</ref>.

Видавничим продовженням «Монологу перед обличчям сина» стала низка видань «Зеленої Буковини» про сім’ю Івасюків&nbsp;— поезії [[Івасюк Михайло Григорович|Михайла Івасюка]] «Елегії для сина» (2003, видання друге), збірка нарисів Парасковії Нечаєвої «Безсмертна тінь великих душ» (2004), путівник «Чернівецький обласний меморіальний музей Володимира Івасюка» (2004), бібліографічний покажчик Лесі Щербанюк, укладений до 55-річчя від дня народження [[Івасюк Володимир Михайлович|Володимира Івасюка]], «Пісня буде поміж нас» (2004)<ref>Сторінки пам’яті [[Івасюк Володимир Михайлович|Володимира Івасюка]] [http://www.ivasyuk.org.ua/books.php?lang=uk] </ref>.

=== «Збірник законодавчих і нормативних актів України про охорону навколишнього природного середовища» ===
⚫
Головний редактор природохоронного «Збірника законодавчих і нормативних актів України...», що видавався протягом 1995-2005 років видавництвом «Зелена Буковина» у співпраці з [[Міністерство екології та природних ресурсів України|Міністерством екології та природних ресурсів України]], Чернівецьким державним управлінням юстиції та Чернівецьким державним управлінням охорони навколишнього природного середовища. Вперше в Україні було систематизовано основні природоохоронні законодавчі і нормативні акти, у т. числі ратифіковані міжнародні конвенції. Побачило світ 11 томів, які стали основою сучасних електронних баз даних<ref>''Коржик В.&nbsp;П.'' [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=16780 Зелена Буковина (видавництво)] // [[Енциклопедія сучасної України]]</ref>.

=== Ювілейні видання про Чернівці ===
У період підготовки до відзначення 600-річчя першої писемної згадки про [[Чернівці]] (2008) видавництво «Зелена Буковина» з власної ініціативи здійснило науковий переклад з німецької мови і організувало видання у двомовному німецько-українському форматі книги [[Раймунд Фрідріх Кайндль|Раймунда Фрідріха Кайндля]] «Історія Чернівців», що була написана на замовлення Чернівецького магістрату і надрукована у 1908 році з нагоди 500-річчя першої писемної згадки про місто. Реалізація цього проекту переросла у підготовку нового ювілейного видання про столицю буковинського краю&nbsp;— колективної монографії «Чернівці. Історія і сучасність», до написання якої були залучені провідні науковці Чернівецької області: [[Ботушанський Василь Мефодійович|В. Ботушанський]], [[Добржанський Олександр Володимирович|О. Добржанський]], [[Кушніренко Андрій Миколайович|А. Кушніренко]], О. Масан та ін. Книга побачила світ у 2009 році і може розглядатися як велика та цінна наукова праця, і як захоплююча повість про непересічну історію древнього українського міста над [[Прут|Прутом]]<ref>Чернівці. Історія і сучасність (Ювілейне видання до 600-річчя першої писемної згадки про місто). [Кол. монографія] В.М. Ботушанський, С.В. Біленкова, О.В.Добржанський та ін. За заг. ред. В.М. Ботушанського.&nbsp;— Чернівці : Зелена Буковина, 2009.&nbsp;— С. 5.</ref>.

=== «Історична бібліотека «Зеленої Буковини» ===
⚫
Ініціатор видання, співавтор і головний редактор книжкової серії «Історична бібліотека «Зеленої Буковини», в рамках якої протягом 2003 – 2010 років видано близько 20 історико-краєзнавчих праць, у тому числі твори [[Степан Смаль-Стоцький|Степана Смаль-Стоцького]] («Буковинська Русь»), [[Раймунд Фрідріх Кайндль|Раймунда Фрідріха Кайндля]] і [[Манастирський Олександр Дмитрович|Олександра Манастирського]] («Русини на Буковині»), Григорія Піддубного («Буковина»), [[Тимощук Борис Онисимович|Бориса Тимощука]] «Найкраща моя знахідка»), Миколи Гуйванюка («Січовий рух у Галичині й Буковині») та інші<ref>''Коржик В.&nbsp;П.'' [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=16780 Зелена Буковина (видавництво)] // [[Енциклопедія сучасної України]]</ref>.

=== Іміджеві багатомовні видання ===
⚫
З метою утвердження позитивного іміджу [[Україна|України]] загалом, а [[Чернівецька область|Чернівецької області]] ([[Буковина|Буковини]]) зокрема, видавництво «Зелена Ьуковина» активно розвивало практику багатомовних видань, розрахованих на іноземних гостей та туристів. Цей цикл представляють «Національний природний парк «Вижницький» (2002) і «Підземна Буковина» (2004) Віталія Коржика, «Буковина. Заповідний край» (2004) Володимира Сівака і Володимира Солодкого, «Туристичний бізнес-довідник Глибоцького району» (2006), «Пам’ятники Чернівців» (2009) Сергія Осачука, Володимира Заполовського і Наталії Шевченко, альбом «Чернівецький театр. Мрія з оксамиту та золота» та ін. У 2009 році вперше побачив світ у формі видання українською, німецькою, англійською і румунською мовами один з кращих творів [[Кобилянська Ольга Юліанівна|Ольги Кобилянської]] - новела «Природа»<ref>Книга Буковини: Анотований каталог видань 2009 року. Випуск 2: (З фондів Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М. Івасюка).&nbsp;- Чернівці, 2011.&nbsp;- 193 с.&nbsp;[http://www.library.cv.ua/wp-content/uploads/2013/11/knbuk_09_A4.pdf]</ref>.


=== Від «Зеленої Буковини» паризької&nbsp;— до «Зеленої Буковини» чернівецької ===
== Цікаві факти ==
Чернівецьке видавництво «Зелена Буковина» вважало себе спадкоємцем паризького видавництва «Зелена Буковина», створеного 1956 року українськими емігрантами з [[Буковина|Буковини]] з метою видання однієї книги – колективної монографії «Буковина. Її минуле і сучасне» за редакцією [[Квітковський Денис Васильович|Д. Квітковського]], [[Бриндзан Теофіл Олександрович|Т. Бриндзана]], [[Жуковський Аркадій Іларіонович|А. Жуковського]]<ref>Буковина. Її минуле і сучасне / під ред.: [[Квітковський Денис Васильович|Д. Квітковського]], [[Бриндзан Теофіл Олександрович|Т. Бриндзана]], [[Жуковський Аркадій Іларіонович|А. Жуковського]].&nbsp;— [[Париж]] ; [[Філадельфія]] ; [[Детройт]] : Зелена Буковина, 1956.&nbsp;— 962 с.</ref>. Протягом 1994—2017 років у чернівецькому видавництві «Зелена Буковина» побачило світ більш як 700 найменувань книжкової продукції переважно історико-краєзнавчої та екологічної тематики<ref>Жуличі. Василь Пачовський…&nbsp;— C. 387.</ref>.
⚫
* Готував до друку першу публікацію повісті [[Івасюк Михайло Григорович|Михайла Івасюка]] «Монолог перед обличчям сина», що друкувалася з продовженням 1987 року на сторінках газети «Молодий буковинець» і була проілюстрована світлинами з сімейного альбому сім'ї Івасюків.<ref>Жуличі. Василь Пачовський…&nbsp;— C. 386.</ref>
⚫
* Головний редактор «Збірника законодавчих і нормативних актів України про охорону навколишнього природного середовища», що видавався протягом 1995-2005 років видавництвом «Зелена Буковина» у співпраці з Міністерством екології та природних ресурсів України, Чернівецьким державним управлінням юстиції та Чернівецьким державним управлінням охорони навколишнього природного середовища. Побачило світ 11 томів, які стали основою сучасних електронних баз даних.
⚫
* Ініціатор видання, співавтор і головний редактор книжкової серії «Історична бібліотека «Зеленої Буковини», в рамках якої протягом 2003 – 2010 років видано близько 20 історико-краєзнавчих праць, у тому числі твори [[Степан Смаль-Стоцький|Степана Смаль-Стоцького]] («Буковинська Русь»), [[Раймунд Фрідріх Кайндль|Раймунда Фрідріха Кайндля]] («Історія Чернівців», «Русини на Буковині»), [[Манастирський Олександр Дмитрович|Олександра Манастирського]] («Русини на Буковині»), Григорія Піддубного («Буковина»), [[Тимощук Борис Онисимович|Бориса Тимощука]] «Найкраща моя знахідка») та інші.<ref>
''Коржик В.&nbsp;П.'' [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=16780 Зелена Буковина (видавництво)] // [[Енциклопедія сучасної України]]</ref>
⚫
* З метою утвердження позитивного іміджу [[Україна|України]] загалом, а [[Чернівецька область|Чернівецької області]] ([[Буковина|Буковини]]) зокрема, видавництво «Зелена Ьуковина» активно розвивало практику багатомовних видань, розрахованих на іноземних гостей та туристів. Цей цикл представляють «Національний природний парк «Вижницький» (2002) і «Підземна Буковина» (2004) Віталія Коржика, «Туристичний бізнес-довідник Глибоцького району» (2006), «Пам’ятники Чернівців» (2009) Сергія Осачука, Володимира Заполовського і Наталії Шевченко, альбом «Чернівецький театр. Мрія з оксамиту та золота» та ін. У 2009 році вперше побачив світ у формі видання українською, німецькою, англійською і румунською мовами один з кращих творів [[Кобилянська Ольга Юліанівна|Ольги Кобилянської]] - новела «Природа».<ref>
Книга Буковини: Анотований каталог видань 2009 року. Випуск 2: (З фондів Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М. Івасюка).&nbsp;- Чернівці, 2011.&nbsp;- 193 с.&nbsp;[http://www.library.cv.ua/wp-content/uploads/2013/11/knbuk_09_A4.pdf]</ref>
* Протягом 1994 – 2017 років у видавництві «Зелена Буковина» побачило світ більш як 700 найменувань книжкової продукції переважно історико-краєзнавчої та екологічної тематики, а також літературно-художніх творів.<ref>Жуличі. Василь Пачовський…&nbsp;— C. 387.</ref>


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 57: Рядок 77:
{{Бібліоінформація}}
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Українські журналісти]]
[[Категорія:Українські журналісти]]
[[Категорія:Українські видавці]]
[[Категорія:Українські редактори]]
[[Категорія:Українські краєзнавці]]
[[Категорія:Краєзнавці Буковини]]
[[Категорія:Журналісти Чернівців]]
[[Категорія:Журналісти «Молодого буковинця»]]
[[Категорія:Випускники факультету журналістики Львівського університету]]
[[Категорія:Випускники факультету журналістики Львівського університету]]

Версія за 14:26, 27 січня 2021

Mail-mark-junk red.svg
Ця стаття є кандидатом на вилучення.
Щоб ознайомитися з обговоренням на тему, відвідайте сторінку: Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/15 грудня 2020.
Див. також: критерії вилучення статей.

Для номінаторів: повідомте авторів статті про номінацію таким текстом: {{subst:папв|Квасецький Андрій Теофілович|15 грудня 2020}} ~~~~

Адміністраторам: вилучити · залишити · редагувати
Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті.
Квасецький Андрій Теофілович
Народився 11 грудня 1959(1959-12-11) (63 роки)
Жуличі, Золочівський район, Львівська область, Українська РСР, СРСР
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність журналіст, редактор, видавець, перекладач, краєзнавець
Alma mater Факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка

Квасецький Андрій Теофілович (нар. 11 грудня 1959, Жуличі) — український журналіст, редактор, книговидавець, перекладач, краєзнавець. Псевдоніми: Андрій Діброва, Андрій Прибузький, Ф. С. Андрієць, Петро Перейма та ін.

Біографія

Народився у селі Жуличі Золочівського району Львівської області. Навчався у Жулицькій восьмирічній школі, середній школі № 2 м. Золочів. У 1982 р. закінчив факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка. У 1982—1988 рр. працював кореспондентом, старшим кореспондентом відділу комсомольського життя, завідувачем відділу пропаганди і культури Чернівецької обласної газети «Молодий буковинець». У 1984 р. був прийнятий до Спілки журналістів СРСР[1].

Впродовж 1991—1994 років — відповідальний секретар, заступник редактора, редактор газети профспілок Чернівецької області «Практика»[2].

У 1994—2017 рр. — засновник, головний редактор еколого-краєзнавчого наукового і науково-популярного журналу «Зелена Буковина» та однойменного видавництва, що діяло у складі редакції[3].

Творчість

Різнопланові журналістські матеріали в газетах «Молодий буковинець», «Практика» і в журналі «Зелена Буковина», а також публікації в часописах «Буковина», «Zorile Bucovinei», «Молодь України», «Вісті з України». Проявив себе як перекладач і книговидавець, дослідник історії та краєзнавства Буковини та Галичини[4]

У краєзнавчих працях, присвячених Золочівщині, дослідив найдавніші письмові згади про низку населених пунктів над річками Західний Буг і Золочівка (Белзець) і запропонував оригінальні версії походження їх назви.

Завдяки власним і організованим перекладам з німецької мови повернув до активної культурної спадщини серію ґрунтовних краєзнавчих праць про Буковину, написаних на рубежі XІX-XX ст.[5].

Популяризував творчість видатного поета-молодомузівця, лицаря національної ідеї Василя Пачовського, опублікувавши нарис про його життя і творчість у збірнику «Жуличі. Василь Пачовський», а також окремі статті в альманасі «Шашкевичів край», газеті «Народне слово» (м. Золочів) та в інших виданнях.

Книжкові видання

  • Чернівецький театр. Мрія з оксамиту та золота: Альбом / А. Квасецький, Т. Сулятицький, П. Швець (фото). — Чернівці, Зелена Буковина, 2010. — (Текст укр., нім. та англ. мовами).
  • Страж-гора, або Сторожиха: Образки з історії Жулич // Жуличі. Василь Пачовський: Збірник історико-краєзнавчих і літературно-художніх творів. Упоряд., автор передмови та прим. А. Т. Квасецький. — Чернівці: Зелена Буковина, 2013. — С. 59 — 236.
  • Розсипані перли і розгублені звізди Василя Пачовського: Нарис // Жуличі. Василь Пачовський: Збірник історико-краєзнавчих і літературно-художніх творів. Упоряд., автор передмови та прим. А. Т. Квасецький. — Чернівці: Зелена Буковина, 2013. — С. 237—316.
  • Давні згадки про Жуличі і сусідні поселення над річками Буг і Белзець: Історичний нарис — Чернівці: Зелена Буковина, 2016. — 84 с.
  • Ілюстрована хроніка битви під Бродами (13–23 липня 1944 р.). Складена на основі розсекречених журналів бойових дій, донесень і звітів штабів червоноармійських військових частин та з'єднань 1-го Українського фронту. Містить 150 ілюстрацій. — Чернівці: Зелена Буковина, 2020. — 648 с.[6].

Перекладні видання

  • Bevölkerung der Bukowina = Населення Буковини. — Чернівці: Зелена Буковина, 2000. — 160 c. — (Текст нім. (репринт) і укр. мовами)[7].
  • Raimund Friedr. Kaindl. Unser Heimatland Bukowina = Раймунд Фрідр. Кайдль. Наш рідний край Буковина // Зелена Буковина, № 1-2, 2002. — 72 с.
  • Die Bukowina. Eine allgemeine Heimatrunde = Буковина. Загальне краєзнавство — Чернівці: Зелена Буковина, 2004 (друге видання - 2008). — 488 с. — (Текст нім. та укр. мовами).

Відзнаки

Диплом Чернівецької обласної державної адміністрації за перемогу в обласному конкурсі «Краща книга 2004 року» в номінації «історико-краєзнавча література» — за книгу «Буковина. Загальне краєзнавство»; почесні грамоти Державного комітету телебачення і радіомовлення України за професійні здобутки, дипломи за активну участь у виставці-ярмарку «Книжковий сад - 2004» (м. Київ) і за представлення продукції видавництва на Національному стенді України на Франкфуртській міжнародній книжковій виставці у Німеччині (2007).

Дипломами Чернівецької обласної державної адміністрації за кращу книгу року відзначена низка видань «Зеленої Буковини», зокрема «Історія Чернівців» Р. Ф. Кайндля, «Русини на Буковині» Раймунда Фрідріха Кайндля і Олександра Манастирського, колективна монографія «Чернівці. Історія і сучасність», «Національна книга пам’яті жертв голодоморів 1932-1933, 1946-1947 років в Україні. Чернівецька область»[8].

Журналістські і видавничі проекти

Альманах «Краянин»

На сторінках газети «Молодий буковинець» започаткував альманах «Краянин», який в період горбачовської «перебудови» сприяв широкому висвітленню краєзнавчої тематики і питань національно-культурного відродження[9].

«Монолог перед обличчям сина»

Готував до друку першу публікацію повісті Михайла Івасюка «Монолог перед обличчям сина», що друкувалася з продовженням 1987 року на сторінках газети «Молодий буковинець» і була проілюстрована світлинами з сімейного альбому сім'ї Івасюків. Публікація сприяла поверненню імені видатного композитора Володимира Івасюка після майже десятиріччя замовчування[10].

Видавничим продовженням «Монологу перед обличчям сина» стала низка видань «Зеленої Буковини» про сім’ю Івасюків — поезії Михайла Івасюка «Елегії для сина» (2003, видання друге), збірка нарисів Парасковії Нечаєвої «Безсмертна тінь великих душ» (2004), путівник «Чернівецький обласний меморіальний музей Володимира Івасюка» (2004), бібліографічний покажчик Лесі Щербанюк, укладений до 55-річчя від дня народження Володимира Івасюка, «Пісня буде поміж нас» (2004)[11].

«Збірник законодавчих і нормативних актів України про охорону навколишнього природного середовища»

Головний редактор природохоронного «Збірника законодавчих і нормативних актів України...», що видавався протягом 1995-2005 років видавництвом «Зелена Буковина» у співпраці з Міністерством екології та природних ресурсів України, Чернівецьким державним управлінням юстиції та Чернівецьким державним управлінням охорони навколишнього природного середовища. Вперше в Україні було систематизовано основні природоохоронні законодавчі і нормативні акти, у т. числі ратифіковані міжнародні конвенції. Побачило світ 11 томів, які стали основою сучасних електронних баз даних[12].

Ювілейні видання про Чернівці

У період підготовки до відзначення 600-річчя першої писемної згадки про Чернівці (2008) видавництво «Зелена Буковина» з власної ініціативи здійснило науковий переклад з німецької мови і організувало видання у двомовному німецько-українському форматі книги Раймунда Фрідріха Кайндля «Історія Чернівців», що була написана на замовлення Чернівецького магістрату і надрукована у 1908 році з нагоди 500-річчя першої писемної згадки про місто. Реалізація цього проекту переросла у підготовку нового ювілейного видання про столицю буковинського краю — колективної монографії «Чернівці. Історія і сучасність», до написання якої були залучені провідні науковці Чернівецької області: В. Ботушанський, О. Добржанський, А. Кушніренко, О. Масан та ін. Книга побачила світ у 2009 році і може розглядатися як велика та цінна наукова праця, і як захоплююча повість про непересічну історію древнього українського міста над Прутом[13].

«Історична бібліотека «Зеленої Буковини»

Ініціатор видання, співавтор і головний редактор книжкової серії «Історична бібліотека «Зеленої Буковини», в рамках якої протягом 2003 – 2010 років видано близько 20 історико-краєзнавчих праць, у тому числі твори Степана Смаль-Стоцького («Буковинська Русь»), Раймунда Фрідріха Кайндля і Олександра Манастирського («Русини на Буковині»), Григорія Піддубного («Буковина»), Бориса Тимощука «Найкраща моя знахідка»), Миколи Гуйванюка («Січовий рух у Галичині й Буковині») та інші[14].

Іміджеві багатомовні видання

З метою утвердження позитивного іміджу України загалом, а Чернівецької області (Буковини) зокрема, видавництво «Зелена Ьуковина» активно розвивало практику багатомовних видань, розрахованих на іноземних гостей та туристів. Цей цикл представляють «Національний природний парк «Вижницький» (2002) і «Підземна Буковина» (2004) Віталія Коржика, «Буковина. Заповідний край» (2004) Володимира Сівака і Володимира Солодкого, «Туристичний бізнес-довідник Глибоцького району» (2006), «Пам’ятники Чернівців» (2009) Сергія Осачука, Володимира Заполовського і Наталії Шевченко, альбом «Чернівецький театр. Мрія з оксамиту та золота» та ін. У 2009 році вперше побачив світ у формі видання українською, німецькою, англійською і румунською мовами один з кращих творів Ольги Кобилянської - новела «Природа»[15].

Від «Зеленої Буковини» паризької — до «Зеленої Буковини» чернівецької

Чернівецьке видавництво «Зелена Буковина» вважало себе спадкоємцем паризького видавництва «Зелена Буковина», створеного 1956 року українськими емігрантами з Буковини з метою видання однієї книги – колективної монографії «Буковина. Її минуле і сучасне» за редакцією Д. Квітковського, Т. Бриндзана, А. Жуковського[16]. Протягом 1994—2017 років у чернівецькому видавництві «Зелена Буковина» побачило світ більш як 700 найменувань книжкової продукції переважно історико-краєзнавчої та екологічної тематики[17].

Примітки

  1. ↑ Золочівщина. Постаті (біографічний довідник) / упор. Ю. Юречко. — Львів: «Святогорець», 2019. — С.117.
  2. ↑ Квасецький А. Т. Давні згадки про Жуличі і сусідні поселення над річками Буг і Белзець: Історичний нарис. — Чернівці: Зелена Буковина, 2016. — С. 83.
  3. ↑ Коржик В. П. Зелена Буковина (журнал) // Енциклопедія сучасної України
  4. ↑ Джуран В. У пошуках Грааля, або Кілька слів про автора, співавторів і дійових осіб книжкових видань, присвячених орбітальній станції життя Андрія Квасецького // Буковинське віче, № 47, 15 грудня, 2016.
  5. ↑ Чеховський І. Тіні забутих предків повернуто із забуття. — Час 2000, № 46, 10 листопада, 2000.
  6. ↑ Петрів В. Світло і тіні битви під Бродами // Народне слово (м. Золочів), № 29-32, липень-серпень, 2020.
  7. ↑ Буркут І. Чернівці відроджують давню славу міста з європейськими традиціями книгодрукування // Зелена Буковина, № 1-2. — 2000. — С. 205—206.
  8. ↑ Жуличі. Василь Пачовський: збірник історико-краєзнавчих праць і літературно-художніх творів / автор передмови та прим. А. Т. Квасецький, автор післямови, голов. ред. В. Джуран. — Чернівці : Зелена Буковина, 2013.. — C. 387.
  9. ↑ Жуличі. Василь Пачовський… — C. 386.
  10. ↑ Жуличі. Василь Пачовський… — C. 386.
  11. ↑ Сторінки пам’яті Володимира Івасюка [1]
  12. ↑ Коржик В. П. Зелена Буковина (видавництво) // Енциклопедія сучасної України
  13. ↑ Чернівці. Історія і сучасність (Ювілейне видання до 600-річчя першої писемної згадки про місто). [Кол. монографія] В.М. Ботушанський, С.В. Біленкова, О.В.Добржанський та ін. За заг. ред. В.М. Ботушанського. — Чернівці : Зелена Буковина, 2009. — С. 5.
  14. ↑ Коржик В. П. Зелена Буковина (видавництво) // Енциклопедія сучасної України
  15. ↑ Книга Буковини: Анотований каталог видань 2009 року. Випуск 2: (З фондів Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М. Івасюка). - Чернівці, 2011. - 193 с. [2]
  16. ↑ Буковина. Її минуле і сучасне / під ред.: Д. Квітковського, Т. Бриндзана, А. Жуковського. — Париж ; Філадельфія ; Детройт : Зелена Буковина, 1956. — 962 с.
  17. ↑ Жуличі. Василь Пачовський… — C. 387.


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Квасецький_Андрій_Теофілович&oldid=30629885