Горбаренко Петро Спиридонович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
(Додано до категорій)
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Розширене редагування з мобільного
(Не показані 67 проміжних версій 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{othernames|Горбаренко}}

{{Журналіст
{{Журналіст
|жінка =
|жінка =
Рядок 17: Рядок 19:
| Alma mater = [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київський державний університет ім. Тараса Шевченка]]
| Alma mater = [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київський державний університет ім. Тараса Шевченка]]
| Мова творів =
| Мова творів =
| Рід діяльності = [[журналіст]], [[публіцист]], [[краєзнавець]]
| Рід діяльності = [[журналіст]], [[публіцист]], [[літератор]], [[краєзнавець]]
| Роки активності =
| Роки активності =
| Напрямок =
| Напрямок =
Рядок 29: Рядок 31:
}}
}}


'''Горбаре́нко Петро́ Спиридо́нович''' ({{Дата народження|1|5|1935}}, с.&nbsp;[[Кам'янече]], [[Новоархангельський район|Новоархангельського району]], [[Кіровоградська область|Кіровоградської області]]&nbsp;— {{Дата смерті|4|11|1987}}, м.&nbsp;[[Вінниця]])&nbsp;— український [[журналіст]], [[краєзнавець]], [[публіцист]].<br>[[Заслужений журналіст України]] ([[1987]]&nbsp;р.).<br>Член [[Національна спілка журналістів України|Спілки журналістів України]] з 1969 року.<br>Делегат V з'їзду Спілки журналістів України (1982 рік).<br>Журналістський [[псевдонім]]&nbsp;— '''Петро Герасименко'''.
'''Горбаре́нко Петро́ Спиридо́нович''' ({{Дата народження|1|5|1935}}, с.&nbsp;[[Кам'янече]], [[Новоархангельський район|Новоархангельського району]], [[Кіровоградська область|Кіровоградської області]]&nbsp;— {{Дата смерті|4|11|1987}}, м.&nbsp;[[Вінниця]])&nbsp;— український [[журналіст]], [[публіцист]], [[літератор]], [[краєзнавець]].

Член [[Національна спілка журналістів України|Спілки журналістів України]] з [[1961]] року.<br>Делегат V з'їзду [[Національна спілка журналістів України|Спілки журналістів України]] ([[1982]]).<br>[[Заслужений журналіст України|Заслужений журналіст Української РСР]] ([[1987]]).

Журналістський [[псевдонім]]&nbsp;— Петро́ Герасиме́нко.


== Життєпис ==
== Життєпис ==

Закінчив з відзнакою [[Інститут_філології_Київського_національного_університету_імені_Тараса_Шевченка|факультет філології]] [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського університету ім. Т. Г. Шевченка]] (1968). <br>Трудову діяльність розпочав у 1954 році як кріпильник, прохідник [[Очисні_виробки|очисного вибою]] у вугільній шахті на [[Донбас|Донбасі]], а журналістську&nbsp;— наприкінці 1955 року як літпрацівник у газеті «Ленінське слово» (смт. [[Обертин]] [[Івано-Франківська область|Станіславської області]]). Згодом обіймав посади відповідального секретаря, завідувача відділу, заступника редактора, редактора низки газет у [[Кіровоградська область|Кіровоградській]] та [[Вінницька область|Вінницькій областях]]. <br>Понад тридцять років ім’я його з’являлось на сторінках районних ([[Бершадь]], [[Липовець]], [[:ru:Михайлов_(город|Михайлов]], [[Новоархангельськ]], [[Обертин]], [[Тиврів]], [[Тростянець_(смт)|Тростянець]], [[Тульчин]]), обласних ([[Вінниця]], [[Кропивницький|Кіровоград]], [[Рязань]], [[Івано-Франківськ|Станіслав]]), республіканських ([[Київ]]) та всесоюзних ([[Москва]]) видань. <br>Майже два десятиліття віддав він роботі у [[Вінниччина (газета)|«Вінницькій правді»]]:<br>
Трудове життя розпочав [[1954]] року як прохідник [[Очисні_виробки|очисного вибою]] у вугільній шахті на [[Донбас|Донбасі]], паралельно навчаючись у [[Криворізький_національний_університет|Криворізькому гірничорудному інституті]].
* 1969&nbsp;— 1974&nbsp;— власний кореспондент,

* 1974&nbsp;— і до самої смерті&nbsp;— завідуючий відділом.
У журналістиці дебютував наприкінці [[1955]] як літпрацівник шахтарської багатотиражки. Після переїзду в [[1956]] році у Західну Україну очолив відділ сільського господарства районної газети «Ленінське слово» (смт. [[Обертин]] [[Івано-Франківська область|Станіславської області]]). Згодом обіймав посади відповідального секретаря, завідувача відділу, заступника редактора, редактора низки газет у [[Кіровоградська область|Кіровоградській]] та [[Вінницька область|Вінницькій областях]].

[[1964]] року поступив на гуманітарне відділення (спеціальність: українська мова і література) загальнонаукового факультету [[Вінницький_державний_педагогічний_університет_імені_Михайла_Коцюбинського|Вінницького державного педагогічного інституту імені М.Островського]].<br>У [[1966]] році перевівся на заочне відділення [[Інститут_філології_Київського_національного_університету_імені_Тараса_Шевченка|філологічного факультету]] (відділ української мови та літератури) [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка]], який закінчив з відзнакою у [[1970]] році. Петру Горбаренку як кращому студентові курсу було запропоновано поступити до аспірантури. Його науковим керівником став учений зі світовим ім'ям, академік АН ВШ України [[Кононенко_Петро_Петрович|Кононенко П.П.]], за чийого сприяння Петро Горбаренко ще в студентські роки підготував і опублікував дві монографічні праці з краєзнавчої тематики. Однак через сімейні обставини змушений був відмовитися від такої заманливої перспективи й повернутися на [[Вінницька_область|Вінниччину]] до буденної газетярської роботи.

Понад тридцять років ім’я його з’являлось на сторінках районних ([[Бершадь]], [[Липовець]], [[:ru:Михайлов_(город)|Михайлов]], [[Новоархангельськ]], [[Обертин]], [[Тиврів]], [[Тростянець_(смт)|Тростянець]], [[Тульчин]]), обласних ([[Вінниця]], [[Кропивницький|Кіровоград]], [[Рязань]], [[Івано-Франківськ|Станіслав]]), республіканських ([[Київ]]) та всесоюзних ([[Москва]]) видань.

Майже два десятиліття віддав він роботі у [[Вінниччина (газета)|«Вінницькій правді»]]:
* [[1968]]&nbsp;— [[1974]]&nbsp;— власний кореспондент,
* [[1974]]&nbsp;— і до самої смерті ([[1987]])&nbsp;— завідувач відділів: партійного життя, промисловості, сільського господарства.

Похований на Алеї Слави [[Кладовище Підлісне|Центрального міського кладовища Вінниці]].


== Літературна і журналістська діяльність ==
== Літературна і журналістська діяльність ==

Петро Горбаренко&nbsp;— автор монографій «Топоніміка села Кам'янечого» (1966) і «Молоді прозаїки Вінниччини» (1969) та понад десятка статей у періодиці з питань краєзнавства. <br>Автор однієї художньо-документальної («О.Х. Новаківський», 1971) та двох художньо-публицістичних книг («Хліборобській ініціативі&nbsp;— партійну підтримку», 1984; «Причетність», 1985), а також численних журнальних («[[Україна_(журнал)|Україна]]», «[[Ранок_(журнал)|Ранок]]», «Хлібороб України», «Советская потребительская кооперация») і газетних ([[Правда (газета)|«Правда»]],«[[Демократична_Україна_(газета)|Радянська Україна]]», «[[Сільські вісті]]», «Прикарпатська правда», «Комсомольське плем'я»), репортажів, статей і нарисів.
Петро Горбаренко&nbsp;— автор двох [[монографія|монографій]] та багатьох публікацій у періодиці з краєзнавчої тематики. <br>Автор історичної повісті, збірок поезій і оповідань, однієї художньо-документальної та двох художньо-публицістичних книг, а також численних журнальних («[[Ранок_(журнал)|Ранок]]», «[[Україна_(журнал)|Україна]]», «Хлібороб України», «Советская потребительская кооперация») і газетних ([[Правда (газета)|«Правда»]],«[[Демократична_Україна_(газета)|Радянська Україна]]», «[[Сільські вісті]]», [[Вінниччина (газета)|«Вінницька правда»]], «Прикарпатська правда», «Комсомольське плем'я» та ін.) репортажів, статей і нарисів.

=== Творчий доробок ===

* «[[Лірика]]»&nbsp;— збірка поезій,([[1969]]),
* «[[Новаківський Олекса Харлампійович|О.Х. Новаківський]]»&nbsp;— художньо-документальна книга, ([[1971]]),
* «Оповідання діда Спиридона» ([[1973]]),
* «[[Нестерварка]]»&nbsp;— історична повість, ([[1975]]),
* «Хліборобській ініціативі&nbsp;— партійну підтримку»,&nbsp;— художньо-публицістична книга, ([[1984]]),
* «Причетність»,&nbsp;— художньо-публицістична книга, ([[1985]]),
* «Ветеран»,&nbsp;— поема, ([[1987]]).


== Нагороди, відзнаки ==
== Нагороди, відзнаки ==

* [[медаль «Ветеран праці»]] (1985)
* [[медаль «Ветеран праці»]] ([[1985]])
* Почесне звання «[[Заслужений журналіст України]]» (1987)
* Почесне звання «[[Заслужений журналіст України]]» ([[1987]])
* низка нагород, дипломів, почесних грамот, подяк тощо (близько 30).
* низка нагород, дипломів, почесних грамот, подяк тощо (близько 30).


== Посилання ==
== Посилання ==

* [http://nsju.org Сайт Національної спілки журналістів України]
* [http://nsju.org Сайт Національної спілки журналістів України]
* [[Вінниччина (газета)|«Вінницька правда»]]
* [[Вінниччина (газета)|«Вінницька правда»]]
*[[:Категорія:Заслужені журналісти України|Заслужені журналісти України]]
*[[:Категорія:Заслужені журналісти України|Заслужені журналісти України]]
* [http://starina.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=61:biogorbarenko&catid=7:biography&Itemid=24 Горбаренко Петро Спиридонович]
* село [[Кам'янече]]
* село [[Кам'янече]]


Рядок 54: Рядок 85:
<ref>{{Cite web|title=Маяк, видавництво|url=http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/REF0010019|website=irbis-nbuv.gov.ua|accessdate=2020-02-19}}</ref><ref>{{Cite web|title=Головнасторінка|url=https://library.vn.ua/|website=Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К.А. Тімірязєва|accessdate=2020-02-19|language=uk-UA|last=|first=|date=|publisher=}}</ref><ref>{{Cite web|title=З історії газети «Вінницька правда»|url=https://leksika.com.ua/19080124/ure/vinnitska_pravda|website=leksika.com.ua|accessdate=2020-02-10|last=|first=|date=|publisher=|language=}}</ref><ref>{{Cite web|title=Вінниччина, стр. 3|url=http://ito.vspu.net/enk/2013_2014/ENMK_kom_verstka/zmist/zmist_verstka/stud_rob_/2014/Victoria%20Vihtuk/Sait%20Verstka/Zmist/2/main.htm|website=ito.vspu.net|accessdate=2020-02-10|last=|first=|date=|publisher=|language=}}</ref><ref>{{Cite web|title=Газета обласної ради "Вінниччина". Про нас|url=https://web.archive.org/web/20110501215454/http://www.vinnichina.inf.ua/main/about.htm|website=web.archive.org|date=2011-05-01|accessdate=2020-02-10}}</ref>
<ref>{{Cite web|title=Маяк, видавництво|url=http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/REF0010019|website=irbis-nbuv.gov.ua|accessdate=2020-02-19}}</ref><ref>{{Cite web|title=Головнасторінка|url=https://library.vn.ua/|website=Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К.А. Тімірязєва|accessdate=2020-02-19|language=uk-UA|last=|first=|date=|publisher=}}</ref><ref>{{Cite web|title=З історії газети «Вінницька правда»|url=https://leksika.com.ua/19080124/ure/vinnitska_pravda|website=leksika.com.ua|accessdate=2020-02-10|last=|first=|date=|publisher=|language=}}</ref><ref>{{Cite web|title=Вінниччина, стр. 3|url=http://ito.vspu.net/enk/2013_2014/ENMK_kom_verstka/zmist/zmist_verstka/stud_rob_/2014/Victoria%20Vihtuk/Sait%20Verstka/Zmist/2/main.htm|website=ito.vspu.net|accessdate=2020-02-10|last=|first=|date=|publisher=|language=}}</ref><ref>{{Cite web|title=Газета обласної ради "Вінниччина". Про нас|url=https://web.archive.org/web/20110501215454/http://www.vinnichina.inf.ua/main/about.htm|website=web.archive.org|date=2011-05-01|accessdate=2020-02-10}}</ref>


* [[Вінниччина (газета)|газета «Вінницька правда»]]: №253 (17677) від 04.11.1987, стор. 4; №254 (17678) від 05.11.1987, стор. 4.
* Горбаренко П.С. «[[Топоніміка]] [[Кам'янече|села Кам'янечого]]», [[монографія]], [[Вінниця]]: [[Вінницький_державний_педагогічний_університет_імені_Михайла_Коцюбинського|ВДПІ]], [[1966]]
* «[[Топоніміка]] [[Кам'янече|села Кам'янечого]]»: [[монографія]] / П.С. Горбаренко.&nbsp;— [[Вінниця]]: [[Вінницький_державний_педагогічний_університет_імені_Михайла_Коцюбинського|ВДПІ]], [[1966]]
* Горбаренко П.С. «Молоді прозаїки Вінниччини», [[монографія]], [[Київ]]: [[КДУ]], [[1969]]
* «Молоді прозаїки Вінниччини»: [[монографія]] / П.С. Горбаренко.&nbsp;— [[Київ]]: [[КДУ]], [[1969]]
* [[Вінниччина (газета)|газета «Вінницька правда»]] №253 (17677) від 04.11.1987 року, с.4, №254 (17678) від 05.11.1987 року, с.4
* '''«О.Х. Новаківський»''': [[брошура]], присвячена 100-річчю з дня народження художника [[Новаківський Олекса Харлампійович|Олекси Новаківського]]. — Вінниця: [https://library.vn.ua/ Обласна державна наукова бібліотека ім. К.А.Тімірязева], 1971 35 стор.
* «О.Х. Новаківський»: [[брошура]], присвячена 100-річчю з дня народження художника [[Новаківський Олекса Харлампійович|Олекси Новаківського]] / П.С. Горбаренко.&nbsp;— Вінниця: [https://library.vn.ua/ Обласна державна наукова бібліотека ім. К.А.Тімірязева], [[1971]]&nbsp;45 с.
* '''«Хліборобській ініціативі - партійну підтримку»'''. — Одеса: [[Маяк (видавництво)|«Маяк»]], 1984 89 стор.
* «Хліборобській ініціативі&nbsp;— партійну підтримку» / П.С. Горбаренко.&nbsp;— Одеса: [[Маяк (видавництво)|«Маяк»]], [[1984]]&nbsp;119 с.
* '''«Причетність»'''. — Одеса: [[Маяк (видавництво)|«Маяк»]], 1985 103 стор.
* «Причетність» / П.С. Горбаренко.&nbsp;— Одеса: [[Маяк (видавництво)|«Маяк»]], [[1985]]&nbsp;123 с.


<references />
<references />
Рядок 72: Рядок 103:
[[Категорія:Поховані_у_Вінниці]]
[[Категорія:Поховані_у_Вінниці]]
[[Категорія:Персоналії:Вінниця]]
[[Категорія:Персоналії:Вінниця]]
[[Категорія:Публіцисти]]
[[Категорія:Краєзнавці]]
[[Категорія:Уродженці Кам'янечого]]
[[Категорія:Уродженці Кіровоградської області]]
[[Категорія:Уродженці Новоархангельського району]]
[[Категорія:Українські письменники]]

Версія за 09:03, 27 лютого 2020

Горбаренко Петро Спиридонович
Hor Petro.jpg
Петро Горбаренко (1974 рік)
Народився 1 травня 1935(1935-05-01)
Кам'янече, Новоархангельського району, Кіровоградської області
Помер 4 листопада 1987(1987-11-04) (52 роки)
Вінниця
Поховання Центральний цвинтар (Алея Слави)
Громадянство СРСР СРСР
Національність українець
Діяльність журналіст, публіцист, літератор, краєзнавець
Alma mater Київський державний університет ім. Тараса Шевченка
Нагороди
Заслужений журналіст України
Медаль «Ветеран праці»

Горбаре́нко Петро́ Спиридо́нович (1 травня 1935(19350501), с. Кам'янече, Новоархангельського району, Кіровоградської області — 4 листопада 1987, м. Вінниця) — український журналіст, публіцист, літератор, краєзнавець.

Член Спілки журналістів України з 1961 року.
Делегат V з'їзду Спілки журналістів України (1982).
Заслужений журналіст Української РСР (1987).

Журналістський псевдонім — Петро́ Герасиме́нко.

Життєпис

Трудове життя розпочав 1954 року як прохідник очисного вибою у вугільній шахті на Донбасі, паралельно навчаючись у Криворізькому гірничорудному інституті.

У журналістиці дебютував наприкінці 1955 як літпрацівник шахтарської багатотиражки. Після переїзду в 1956 році у Західну Україну очолив відділ сільського господарства районної газети «Ленінське слово» (смт. Обертин Станіславської області). Згодом обіймав посади відповідального секретаря, завідувача відділу, заступника редактора, редактора низки газет у Кіровоградській та Вінницькій областях.

1964 року поступив на гуманітарне відділення (спеціальність: українська мова і література) загальнонаукового факультету Вінницького державного педагогічного інституту імені М.Островського.
У 1966 році перевівся на заочне відділення філологічного факультету (відділ української мови та літератури) Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка, який закінчив з відзнакою у 1970 році. Петру Горбаренку як кращому студентові курсу було запропоновано поступити до аспірантури. Його науковим керівником став учений зі світовим ім'ям, академік АН ВШ України Кононенко П.П., за чийого сприяння Петро Горбаренко ще в студентські роки підготував і опублікував дві монографічні праці з краєзнавчої тематики. Однак через сімейні обставини змушений був відмовитися від такої заманливої перспективи й повернутися на Вінниччину до буденної газетярської роботи.

Понад тридцять років ім’я його з’являлось на сторінках районних (Бершадь, Липовець, Михайлов, Новоархангельськ, Обертин, Тиврів, Тростянець, Тульчин), обласних (Вінниця, Кіровоград, Рязань, Станіслав), республіканських (Київ) та всесоюзних (Москва) видань.

Майже два десятиліття віддав він роботі у «Вінницькій правді»:

  • 1968 — 1974 — власний кореспондент,
  • 1974 — і до самої смерті (1987) — завідувач відділів: партійного життя, промисловості, сільського господарства.

Похований на Алеї Слави Центрального міського кладовища Вінниці.

Літературна і журналістська діяльність

Петро Горбаренко — автор двох монографій та багатьох публікацій у періодиці з краєзнавчої тематики.
Автор історичної повісті, збірок поезій і оповідань, однієї художньо-документальної та двох художньо-публицістичних книг, а також численних журнальних («Ранок», «Україна», «Хлібороб України», «Советская потребительская кооперация») і газетних («Правда»,«Радянська Україна», «Сільські вісті», «Вінницька правда», «Прикарпатська правда», «Комсомольське плем'я» та ін.) репортажів, статей і нарисів.

Творчий доробок

  • «Лірика» — збірка поезій,(1969),
  • «О.Х. Новаківський» — художньо-документальна книга, (1971),
  • «Оповідання діда Спиридона» (1973),
  • «Нестерварка» — історична повість, (1975),
  • «Хліборобській ініціативі — партійну підтримку», — художньо-публицістична книга, (1984),
  • «Причетність», — художньо-публицістична книга, (1985),
  • «Ветеран», — поема, (1987).

Нагороди, відзнаки

Посилання

Джерела та література

[1][2][3][4][5]

  1. Маяк, видавництво. irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 19 лютого 2020. 
  2. Головнасторінка. Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К.А. Тімірязєва (uk-UA). Процитовано 19 лютого 2020. 
  3. З історії газети «Вінницька правда». leksika.com.ua. Процитовано 10 лютого 2020. 
  4. Вінниччина, стр. 3. ito.vspu.net. Процитовано 10 лютого 2020. 
  5. Газета обласної ради "Вінниччина". Про нас. web.archive.org. 1 травня 2011. Процитовано 10 лютого 2020.