Відмінності між версіями «Пропаганда в Білорусі»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м
(Не показано 60 проміжних версій цього користувача)
Рядок 3: Рядок 3:


== Ситуація зі ЗМІ в Білорусі, мети державної пропаганди ==
== Ситуація зі ЗМІ в Білорусі, мети державної пропаганди ==
Всупереч встановленню [[Свобода слова|свободи слова]] в статті 33 [[Конституція Республіки Білорусь|Конституції Білорусі]] [[1996]] року, [[режим Лукашенка]] обмежує це іншими законами та [[Репресії|репресіями]]. Уряд підтримує державні ЗМІ, такі як «[[Білорусь 1]]», які вже давно використовуються для [[Пропаганда|пропаганди]]<ref>{{cite web|first=Shaun|last=Walker|title=Belarus media strike: 'if we can't do honest journalism, we won't work'|publisher=[[The Guardian]]|date=2020-08-17|ISSN=0261-3077|url=https://www.theguardian.com/world/2020/aug/17/belarus-media-strike-if-we-cant-do-honest-journalism-we-wont-work|accessdate=2020-09-23|language=en|dead-url=no|archieveurl=|archievedate=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210114055219/https://www.theguardian.com/world/2020/aug/17/belarus-media-strike-if-we-cant-do-honest-journalism-we-wont-work|archivedate=2021-01-14}}</ref>, і, завдяки їх широкій присутності в інформаційному просторі, здійснює прямий контроль над медіапейзажем та розповсюдженням інформації відповідно. Це робить людей у ​​[[Білорусь|Білорусі]] вразливими до державної пропаганди, оскільки вони мають невеликий доступ до альтернативних та незалежних ЗМІ. Основна мета пропаганди&nbsp;— збереження влади, поширення [[Ідеологія|ідеології]] та популяризації [[Лукашенко Олександр Григорович|Олександра Лукашенка]].{{sfn|Democracy Assistance from the Third Wave: Polish Engagement in Belarus and Ukraine|2014|loc=|quote=|p=|pp=5f|s=|S=|с=|g=|name=}}{{sfn|Ideology of Belarusian State. Propaganda Mechanisms|2007|loc=|quote=|p=|pp=41|s=|S=|с=|g=|name=}} Зокрема, пропаганда намагається створити відчуття, що держава, уряд і Лукашенко&nbsp;— це одне ціле.{{sfn|Democracy Assistance from the Third Wave: Polish Engagement in Belarus and Ukraine|2014|loc=|quote=|p=|pp=5f|s=|S=|с=|g=|name=}}{{sfn|Ideology of Belarusian State. Propaganda Mechanisms|2007|loc=|quote=|p=|pp=41|s=|S=|с=|g=|name=}} Основна увага до Лукашенко сильніша, ніж до глав держав [[СРСР]].{{sfn|Ideology of Belarusian State. Propaganda Mechanisms|2007|loc=|quote=|p=|pp=41|s=|S=|с=|g=|name=}}
Всупереч встановленню [[Свобода слова|свободи слова]] в статті 33 [[Конституція Республіки Білорусь|Конституції Білорусі]] [[1996]] року, [[режим Лукашенка]] обмежує це іншими законами та [[Репресії|репресіями]].{{sfn|Pospieszna|2014|с=5}} Уряд підтримує державні ЗМІ, такі як «[[Білорусь 1]]», які вже давно використовуються для [[Пропаганда|пропаганди]]<ref>{{cite web|first=Shaun|last=Walker|title=Belarus media strike: 'if we can't do honest journalism, we won't work'|publisher=[[The Guardian]]|date=2020-08-17|ISSN=0261-3077|url=https://www.theguardian.com/world/2020/aug/17/belarus-media-strike-if-we-cant-do-honest-journalism-we-wont-work|accessdate=2020-09-23|language=en|dead-url=no|archieveurl=|archievedate=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210114055219/https://www.theguardian.com/world/2020/aug/17/belarus-media-strike-if-we-cant-do-honest-journalism-we-wont-work|archivedate=2021-01-14}}</ref>, і, завдяки їх широкій присутності в інформаційному просторі, здійснює прямий контроль над медіапейзажем та розповсюдженням інформації відповідно.<ref name="UW" /> Це робить людей у ​​[[Білорусь|Білорусі]] вразливими до державної пропаганди, оскільки вони мають невеликий доступ до альтернативних та незалежних ЗМІ.{{sfn|Usau|2007|с=44}}<ref name="UW">{{Стаття|ім'я=Rainer|language=de|type=Dissertation|archiv-datum=2019-03-16|archiv-url=https://web.archive.org/web/20190316232936/https://core.ac.uk/download/pdf/11591683.pdf|archiverdate=2019-03-16|archiveurl=https://web.archive.org/web/20190316232936/https://core.ac.uk/download/pdf/11591683.pdf|тип=Dissertation|accessdate=2021-10-02|прізвище=Ulrich|мова=de|сторінки=167–170|рік=2010|видавництво=[[Віденський університет|Universität Wien]]|title=Die Politik der EU gegenüber Belarus|url=https://core.ac.uk/download/pdf/11591683.pdf|формат=Dissertation}}</ref> Основна мета пропаганди&nbsp;— збереження влади, поширення [[Ідеологія|ідеології]] та популяризація [[Лукашенко Олександр Григорович|Олександра Лукашенка]].{{sfn|Pospieszna|2014|с=5}}{{sfn|Usau|2007|loc=|quote=|p=|pp=41|s=|S=|с=|g=|name=}} Зокрема, пропаганда намагається створити відчуття, що держава, уряд і Лукашенко&nbsp;— це одне ціле.{{sfn|Pospieszna|2014|с=5}}{{sfn|Usau|2007|loc=|quote=|p=|pp=41|s=|S=|с=|g=|name=}} Основна увага до Лукашенко сильніша, ніж до глав держав [[СРСР]].{{sfn|Usau|2007|loc=|quote=|p=|pp=41|s=|S=|с=|g=|name=}}


Характер пропагандистської системи сягає радянських часів. Лукашенко представлений як неодмінний батько нації та гарант стабільності. [[Спорт у Білорусі|Спорт]] відіграє важливу роль у висвітленні подій як джерело патріотизму.{{sfn|Democracy Assistance from the Third Wave: Polish Engagement in Belarus and Ukraine|2014|loc=|quote=|p=|pp=5f|s=|S=|с=|g=|name=}}
Характер пропагандистської системи сягає радянських часів. Лукашенко представлений як неодмінний батько нації та гарант стабільності. [[Спорт у Білорусі|Спорт]] відіграє важливу роль у висвітленні подій як джерело патріотизму.{{sfn|Pospieszna|2014|с=5}}


У школах, коледжах та університетах продовжується значна [[індоктринація]]: студенти отримують однобічні повідомлення про історію та сучасну політичну ситуацію. Через побоювання Лукашенко, що професори поширюють крамольні ідеї про [[Політичний плюралізм|плюралізм]], [[Демократія|демократію]] і [[лібералізм]], в 2003 році у [[Заклад вищої освіти|ЗВО]] було введено проросійський і прорадянський обов'язковий курс «Основи ідеології білоруської держави».<ref name=":2">{{Cite web|date=2020-10-02|first=David|last=Matthews|archiveurl=https://web.archive.org/web/20201005033902/https://www.timeshighereducation.com/news/students-protest-belarusian-universities-aid-regime-crackdown|archivedate=2020-10-05|dead-url=no|url-access=registration|title=As students protest, Belarusian universities aid regime crackdown|url=https://www.timeshighereducation.com/news/students-protest-belarusian-universities-aid-regime-crackdown|accessdate=2020-12-17|publisher=[[Times Higher Education]]|language=en|quote=Universities also help prop up the regime by teaching a mandatory course called “The Fundamentals of Belarusian State Ideology”, introduced in 2003 because of Mr Lukashenko’s fears that professors were spreading seditious ideas about pluralism, democracy and liberalism. This course tends to lean in a pro-Russian direction, cultivating positive memories of the Soviet period, said Mr Milta.}}</ref> У пропаганді, зокрема, західні держави та їх асоціації, такі як [[США]], [[НАТО]], а також [[Польща]] та весь [[Європейський Союз]], розглядаються як ворожі.{{sfn|Democracy Assistance from the Third Wave: Polish Engagement in Belarus and Ukraine|2014|loc=|quote=|p=|pp=5f|s=|S=|с=|g=|name=}} Щоб мати можливість працювати в державному апараті, потрібно пройти ідеологічні випробування.{{sfn|Democracy Assistance from the Third Wave: Polish Engagement in Belarus and Ukraine|2014|loc=|quote=|p=|pp=6f|s=|S=|с=|g=|name=}}
У школах, коледжах та університетах продовжується значна [[індоктринація]]: студенти отримують однобічні повідомлення про історію та сучасну політичну ситуацію.{{sfn|Pospieszna|2014|с=5, 6, 94, 117, 118}}{{sfn|Usau|2007|loc=|quote=|p=|pp=43–44|s=|S=|с=|g=|name=}} Через побоювання Лукашенко, що професори поширюють крамольні ідеї про [[Політичний плюралізм|плюралізм]], [[Демократія|демократію]] і [[лібералізм]], в 2003 році у [[Заклад вищої освіти|ЗВО]] було введено проросійський і прорадянський обов'язковий курс «Основи ідеології білоруської держави».<ref name=":2">{{Cite web|date=2020-10-02|first=David|last=Matthews|archiveurl=https://web.archive.org/web/20201005033902/https://www.timeshighereducation.com/news/students-protest-belarusian-universities-aid-regime-crackdown|archivedate=2020-10-05|dead-url=no|url-access=registration|title=As students protest, Belarusian universities aid regime crackdown|url=https://www.timeshighereducation.com/news/students-protest-belarusian-universities-aid-regime-crackdown|accessdate=2020-12-17|publisher=[[Times Higher Education]]|language=en|quote=Universities also help prop up the regime by teaching a mandatory course called “The Fundamentals of Belarusian State Ideology”, introduced in 2003 because of Mr Lukashenko’s fears that professors were spreading seditious ideas about pluralism, democracy and liberalism. This course tends to lean in a pro-Russian direction, cultivating positive memories of the Soviet period, said Mr Milta.}}</ref> У пропаганді, зокрема, західні держави та їх асоціації, такі як [[США]], [[НАТО]], а також [[Польща]] та весь [[Європейський Союз]], розглядаються як ворожі.{{sfn|Pospieszna|2014|с=5}} Щоб мати можливість працювати в державному апараті, потрібно пройти ідеологічні випробування.{{sfn|Pospieszna|2014|с=6–7}}


== Приклади пропаганди та цілеспрямованого спотворення інформації ==
== Приклади пропаганди та цілеспрямованого спотворення інформації ==
Рядок 51: Рядок 51:


== Література ==
== Література ==
* {{Cite book|url=https://www.ntnu.edu/documents/1295900401/1296025685/Nr+21_B5.pdf/7d635b89-8094-4224-2b7f-f3775cdf293b?t=1604414383746|title=The Lukashenka Phenomenon: Elections, Propaganda, and the Foundations of Political Authority in Belarus|authorlink=|author={{нп3|Девід Роджер Марплз|David R. Marples|be|Дэвід Роджэр Марплз}}|publisher=Trondheim Studies on East European Cultures and Societies|others={{нп3|Сабрина Рамет|Sabrina P. Ramet|ru|Рамет, Сабрина}}|year=2007|isbn=978-82-995792-1-6|editor-last=Péteri|editor-first=György|publication-place=Trondheim|page=120|language=en|issn=1501-6684|access-date=2021-10-05|archiveurl=https://web.archive.org/web/20211005124206/https://www.ntnu.edu/documents/1295900401/1296025685/Nr+21_B5.pdf/7d635b89-8094-4224-2b7f-f3775cdf293b?t=1604414383746|archivedate=2021-10-05|dead-url=no}}
* Usau, Pavał (2007): Ideology of Belarusian State. Propaganda Mechanisms. In: Pejda, Marta: Hopes, Illusions, Perspectives. Belarusian Society. East European Democratic Centre / [[Університет Вісконсину у Медісоні|University of Wisconsin–Madison]].&nbsp;— Madison.&nbsp;— P. 40–45.
* {{книга
|автор = Pavał Usau
|частина = “Ideology of Belarusian State” Propaganda Mechanisms
|посилання частина =
|заголовок = Belarusian Society '2007: Hopes, Illusions, Perspectives
|оригінал =
|посилання = https://pdf.kamunikat.org/download.php?item=1967-10.pdf
|відповідальний = Marta Pejda
|видання =
|місце = Madison
|видавництво = [[Університет Вісконсину у Медісоні|University of Wisconsin–Madison]]
|рік = 2007
|том =
|сторінки = 40–45
|сторінок = 101
|мова=en
|серія =
|тираж =
| isbn = 9788391665855
|doi =
|bibcode =
|pmid =
|archiveurl = https://web.archive.org/web/20211005202429/https://pdf.kamunikat.org/download.php?item=1967-10.pdf
|archivedate = 2021-10-05
|ref = Usau
}}
* [[Ендрю Вілсон|Wilson, Andrew]] (2021): Belarus. The last European Dictatorship (new edition). New Haven, London: [[Yale University Press]] – 384 с. — ISBN 978-0-300-25921-6
* [[Ендрю Вілсон|Wilson, Andrew]] (2021): Belarus. The last European Dictatorship (new edition). New Haven, London: [[Yale University Press]] – 384 с. — ISBN 978-0-300-25921-6
* Paulina Pospieszna (2014): Democracy Assistance from the Third Wave: Polish Engagement in Belarus and Ukraine. Pittsburgh: {{нп3|University of Pittsburgh Press|University of Pittsburgh Press|en|University of Pittsburgh Press}}
* {{книга| заголовок =Democracy Assistance from the Third Wave: Polish Engagement in Belarus and Ukraine| автор =Paulina Pospieszna| видавництво ={{нп3|University of Pittsburgh Press|University of Pittsburgh Press|en|University of Pittsburgh Press}}| рік =2014| серія =Pitt Series in Russian and East European Studies| місце=Pittsburgh| allpages =368|pages=|мова=en|doi=10.2307/j.ctt7zw8d3|isbn=978-0-8229-6271-7|ref=Pospieszna}}


== Примітки ==
== Примітки ==
{{примітки|2}}
{{reflist}}


== Посилання ==
== Посилання ==

Версія за 00:12, 6 жовтня 2021

Пропаганда в Білорусі

Пропаганда в Білорусі — один із засобів репресивного здійснення влади режимом Лукашенка. Зокрема, державні ЗМІ, такі як «Білорусь 1», що належить Національної державної телерадіокомпанії Республіки Білорусь (Белтелерадіокомпанії), але також навчальні заклади використовуються для пропаганди.

Ситуація зі ЗМІ в Білорусі, мети державної пропаганди

Всупереч встановленню свободи слова в статті 33 Конституції Білорусі 1996 року, режим Лукашенка обмежує це іншими законами та репресіями.[1] Уряд підтримує державні ЗМІ, такі як «Білорусь 1», які вже давно використовуються для пропаганди[2], і, завдяки їх широкій присутності в інформаційному просторі, здійснює прямий контроль над медіапейзажем та розповсюдженням інформації відповідно.[3] Це робить людей у ​​Білорусі вразливими до державної пропаганди, оскільки вони мають невеликий доступ до альтернативних та незалежних ЗМІ.[4][3] Основна мета пропаганди — збереження влади, поширення ідеології та популяризація Олександра Лукашенка.[1][5] Зокрема, пропаганда намагається створити відчуття, що держава, уряд і Лукашенко — це одне ціле.[1][5] Основна увага до Лукашенко сильніша, ніж до глав держав СРСР.[5]

Характер пропагандистської системи сягає радянських часів. Лукашенко представлений як неодмінний батько нації та гарант стабільності. Спорт відіграє важливу роль у висвітленні подій як джерело патріотизму.[1]

У школах, коледжах та університетах продовжується значна індоктринація: студенти отримують однобічні повідомлення про історію та сучасну політичну ситуацію.[6][7] Через побоювання Лукашенко, що професори поширюють крамольні ідеї про плюралізм, демократію і лібералізм, в 2003 році у ЗВО було введено проросійський і прорадянський обов'язковий курс «Основи ідеології білоруської держави».[8] У пропаганді, зокрема, західні держави та їх асоціації, такі як США, НАТО, а також Польща та весь Європейський Союз, розглядаються як ворожі.[1] Щоб мати можливість працювати в державному апараті, потрібно пройти ідеологічні випробування.[9]

Приклади пропаганди та цілеспрямованого спотворення інформації

Під час пандемії COVID-19 у Білорусі Лукашенко принизив небезпеку ситуації[10], а повідомляти про епідемію спочатку не дозволялося.[11]

Державні ЗМІ на тлі протестів з 2020 року не тільки в авторських передачах, але вже і в новинах стали активно вдаватися до містифікацій, використовувати стилістично марковані слова і навішувати ярлики – результат інтоксикації їх співробітників власної пропагандою, на думку журналіста Павлюка Биковського[be-x-old].[12] East StratCom Task Force зазначила як приклад передачі Григорія Азаренка на каналі «СТВ», в яких дезінформація супроводжується мовою ворожнечі.[13]

Згідно з білоруською пропагандою, масові акції протесту в 2020 році — це дії, контрольовані Заходом. Сам Лукашенко заявив у серпні 2020 року, що Захід мав на меті анексувати Гродненську область. За його словами, у регіоні вже вивішувались польські прапори.[14]

Пропаганда в Білорусі фальсифікує насильство міліції щодо демонстрантів[15] і, серед іншого, намагається послабити протестний рух шляхом дезінформування; крім того, цілеспрямовано використовуються інші методи, такі як арешти членів опозиції, таких як члени Координаційної ради.

Незабаром після затримання 15 вересня 2020 року Степана Латипова[be-x-old] по «Білорусь 1» показали сюжет, в якому з посиланням на МВС стверджувалося, що житель «Площі Змін» збирався застосувати отруту проти силовиків, але в кінцевому повідомленні Слідчого комітету[be-x-old] про завершення розслідування ця версія була відсутня.[16]

В кінці вересня 2020 року в ефірі «Білорусь 1» були показані свідчення від групи людей, яким нібито заплатили координатори за участь в протестах.[17] За свідченнями одного з потерпілих, 29 вересня 2020 року в РВВС Першотравневого району Мінська[be-x-old] Микола Карпенків[ru] знімав відеоролики, згодом і показані по «Білорусь 1», особисто і командував групою силовиків, яка вибивала неправдиві свідчення від групи людей, схоплених ГУБОЗіК, яких побоями і погрозами змушували сказати на камеру, що їм заплатили координатори.[17]

3 червня 2021 року на «ОНТ» вийшла передача за участю Романа Протасевича та директора телеканалу Марата Маркова[be-x-old], позначена як інтерв'ю Протасевича.[18] Передача викликала масову критику і була розцінена багатьма як елемент тортур політичного ув'язненого.[19][20][21][22]

Підтримка пропаганді з боку Російської Федерації

Під час мирних масових акцій протесту проти передбачуваних фальсифікованих президентських виборів у 2020 році білоруських журналістів державних ЗМІ, які відмовились підтримати офіційні повідомлення про перемогу Лукашенка та операції проти демонстрантів, замінили російські співробітники, зокрема з «RT».[23][24][13] Державні ЗМІ повідомляють, що опозиція погрожувала, що скоро шкільні уроки будуть проводитись лише білоруською мовою, хоча білоруси, оскільки більшість з них двомовні, не бачили загрози, заявила Ксенія Луцкіна, колишня кореспондентка Белтелерадіокомпанії. За словами німецької журналістки Керстін Гольм[de], маніпуляції, що демонструються в ЗМІ, проводяться від руки російських експертів. Державний мовник «Білорусь 1» показав кадри виступу лідера опозиції Марії Колеснікової у супроводі хору голосів, що кричали російською: «Уходи!» (укр. Геть!). Однак ці заклики протестного руху були спрямовані проти Лукашенка. «Білорусь 1» також повідомляла про сім'ю, яка перебувала в машині під час акцій протесту проти Лукашенко в Гродно та зазнала нападу ОМОНу, під час якої дитина отримала серйозні травми. Однак у звіті говориться, що з родиною сталася аварія.

Білоруську державну пропаганду підтримав російський пропагандистський канал «RT». «RT» показав відеозвернення співробітника ОМОНу, в якому стверджується, що молодий чоловік, який був побитий ОМОНом до несвідомого стану, був нетверезим та в стані наркотичного сп'яніння; цьому заперечив незалежний портал «TUT.BY», який опублікував висновок лікаря з протилежною інформацією.

Лукашенко подякував «RT» за допомогу у висвітленні акцій протесту після президентських виборів.[25]

Після першої хвилі протестів у 2020 році білоруські державні телеканали за допомогою експертів в сфері ЗМІ з Росії не тільки узгодили свої дезинформаційні наративи з прокремлівськими ЗМІ, а й взяли ту ж тактику, наприклад, переслідуючи іноземних дипломатів.[13]

Наслідки

Починаючи з 2006 року керівники та провідні пропагандисти державних ЗМІ (Белтелерадіокомпанія, Загальнонаціональне телебачення («ОНТ»), «СТВ», «Радянська Білорусь», БелТА) неодноразово вносилися в «Чорний список ЄС[en]»[26][27][28], cписок спеціально позначених громадян і заблокованих осіб[de] США[27], санкційні списки інших країн Великої Британії[29], Швейцарії[30][31].

Через державну пропаганду багато журналістів вирішили залишити роботу в державних ЗМІ Білорусі влітку та восени 2020 р.[11] Наприклад, в цей період з «ОНТ» звільнилося близько чверті співробітників: не менше 80 з 300, навіть не дивлячись на погрози керівництва телеканалу до них у вигляді порушення кримінальних справ та насильницьких зникнень[ru].[24] У серпні більша частина колективу покинула радіо «Столиця».[32][33]

Вихід продовжився і в 2021 році: у січні налічувалося понад 100 відкритих вакансій в Белтелерадіокомпанії, а за станом на червень від Белтелерадіокомпанії були розміщені вже 160 вакансій, від видавничого дому «Білорусь сьогодні» (газета «Радянська Білорусь» тощо) – 20.[34]

22 грудня 2020 року Instagram видалив аккаунт Загальнонаціонального телебачення через численні скарги користувачів на агресивну пропаганду, недостовірну інформацію та контент, які розпалює ворожнечу.[35]

10 червня 2021 року в Україні заборонили ретрансляцію «Білорусь-24», телеканалу, який розпалював національну ворожнечу та поширював дезінформацію.[36]

30 червня 2021 року Белтелерадіокомпанію виключили з Європейської мовної спілки.[37]

Див. також

Література

Примітки

  1. а б в г д Pospieszna, 2014, с. 5.
  2. Walker, Shaun (2020-08-17). Belarus media strike: 'if we can't do honest journalism, we won't work' (en). The Guardian. ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 2021-01-14. Процитовано 2020-09-23. 
  3. а б Ulrich Rainer. Die Politik der EU gegenüber Belarus (Dissertation). — Universität Wien, 2010. — S. 167–170. Процитовано 2021-10-02.
  4. Usau, 2007, с. 44.
  5. а б в Usau, 2007, с. 41.
  6. Pospieszna, 2014, с. 5, 6, 94, 117, 118.
  7. Usau, 2007, с. 43–44.
  8. Matthews, David (2020-10-02). As students protest, Belarusian universities aid regime crackdown (en). Times Higher Education. Архів оригіналу за 2020-10-05. Процитовано 2020-12-17. «Universities also help prop up the regime by teaching a mandatory course called “The Fundamentals of Belarusian State Ideology”, introduced in 2003 because of Mr Lukashenko’s fears that professors were spreading seditious ideas about pluralism, democracy and liberalism. This course tends to lean in a pro-Russian direction, cultivating positive memories of the Soviet period, said Mr Milta.» 
  9. Pospieszna, 2014, с. 6–7.
  10. Ballin, André (2020-05-01). Coronavirus bedroht nun doch Lukaschenkos Macht in Weißrussland (de). Der Standard. Архів оригіналу за 2021-03-25. Процитовано 2020-09-23. 
  11. а б Nevedomskaya, Tatyana; Ostaptschuk, Markian (2020-09-02). Propaganda in Belarus: Warum Mitarbeiter staatlicher Medien kündigen (de). Deutsche Welle. Архів оригіналу за 2021-01-22. Процитовано 2020-09-23. 
  12. Быковский, Павлюк (2021-06-13). Против потенциальных рупоров протеста власти используют тактику выжженной земли (ru). naviny.by. Архів оригіналу за 2021-06-20. Процитовано 2021-06-20. 
  13. а б в Disinformation Fuels Hate on Belarusian TV (en). East StratCom Task Force. 2021-06-28. Архів оригіналу за 2021-07-08. Процитовано 2021-07-08. 
  14. Dicke, Tim Vincent; Möllers, Tobias (2020-09-07). Belarus: Oppositionspolitikerin Kolesnikowa verschleppt (de). Frankfurter Rundschau. Архів оригіналу за 2020-10-30. Процитовано 2020-09-23. 
  15. Holm, Kerstin (2020-08-27). Propaganda-Bruderhilfe: Kreml schickt Journalismus-Söldner nach Belarus (de). Frankfurter Allgemeine Zeitung. ISSN 0174-4909. Архів оригіналу за 2020-09-29. Процитовано 2020-09-23. 
  16. Сцяпан Латыпаў. Новы Час (be) (22 (730)): 3. 2021-06-11. 
  17. а б Фигурант "дела 11-ти участников чата": Карпенков лично снимал "покаяльное видео" на камеру (ru). Правозахисний центр «Вясна». 2021-06-29. Архів оригіналу за 2021-06-30. Процитовано 2021-06-30. 
  18. Пратасевіч даў інтэрв’ю АНТ Наша Ніва, 3 червня 2021 г.
  19. Наста Захарэвіч. Чаму ня варта аналізаваць «прызнаньні» ПратасевічаРадіо Свобода, 3 червня 2021 р.
  20. «Прызнаньне пад руляй аўтамата». Бацька Рамана Пратасевіча і Франак Вячорка пра «інтэрвію» Рамана ПратасевічаРадіо Свобода, 4 червня 2021 р.
  21. «Интервью с пленными не бывает»Білоруський партизан, 4 червня 2021 р.
  22. Blogger Protassewitsch "lobt" Lukaschenko (de). Deutsche Welle. 2021-06-04. Процитовано 2021-06-20. 
  23. Stöber, Silvia (2020-09-06). Proteste gegen Lukaschenko — Wie geht es weiter in Belarus? (de). tagesschau.de[de]. Архів оригіналу за 2021-01-21. Процитовано 2021-03-25. 
  24. а б З АНТ звольніліся каля чвэрці усіх супрацоўнікаў. Кім іх замянілі і што там адбываецца цяпер (be). Радіо Свобода. 2020-11-20. Архів оригіналу за 2021-06-07. Процитовано 2021-06-20. 
  25. Lukaschenko dankt russischem Sender RT für Hilfe (de). t-online.de[de]. 2020-09-02. Архів оригіналу за 2020-09-28. Процитовано 2020-09-23. 
  26. Поўны спіс 208 беларускіх чыноўнікаў, якім забаронены ўезд у ЕС (be). Наша Ніва. 2011-10-11. Архів оригіналу за 2017-10-22. Процитовано 2021-05-05. 
  27. а б Мария Садовская. Суровые и спорные (ru). Белорусы и рынок[be]. Архів оригіналу за 2012-12-08. Процитовано 2009-07-28. 
  28. МГ/АА (2021-06-21). Евросоюз утвердил новый пакет санкций против представителей Беларуси. Кто в списке? (ru). Белсат. Архів оригіналу за 2021-06-27. Процитовано 2021-06-27. 
  29. CONSOLIDATED LIST OF FINANCIAL SANCTIONS TARGETS IN THE UK (en). Office of Financial Sanctions Implementation HM Treasury. 2021-06-25. 
  30. Shields, Michael (2021-07-07). У Liffey, Kevin. Swiss widen sanctions list against Belarus (en). Reuters. Архів оригіналу за 2021-07-07. Процитовано 2021-07-10. 
  31. Sanctions program: Belarus: Verordnung vom 11. Dezember 2020 über Massnahmen gegenüber Belarus (SR 946.231.116.9), Anhang 1 Origin: EU Sanctions: Art. 2 Abs. 1 (Finanzsanktionen) und Art. 3 Abs. 1 (Ein- und Durchreiseverbot) (en). Державний секретаріат з економіки[de]. 2021-07-07. Архів оригіналу за 2021-07-07. Процитовано 2021-07-10. 
  32. В знак протеста увольняется коллектив радио «Сталіца» (ru, be). TUT.BY. 2020-08-19. Архів оригіналу за 2021-01-09. Процитовано 2020-10-01. 
  33. Мартинович, Денис (2020-08-26). Директор радио «Сталіца» уволился со своим коллективом (ru). TUT.BY. Архів оригіналу за 2021-01-09. Процитовано 2020-10-01. 
  34. Салаўёў, Сяргей (2021-06-11). Трывога па ўсіх франтах. Новы Час (be) (22 (730)): 3. 
  35. Instagram удалил страницу гостелеканала ОНТ (ru). Reform.by[be]. 2020-12-22. Процитовано 2021-08-17. 
  36. В Україні заборонили державний білоруський телеканал (uk). Четверта студія. 2021-06-10. Архів оригіналу за 2021-06-11. Процитовано 2021-06-11. 
  37. Белтэлерадыёкампанію выключылі з Еўрапейскага вяшчальнага саюза (be). Європейське радіо для Білорусі. 2021-06-30. Архів оригіналу за 2021-07-01. Процитовано 2021-07-01. 

Посилання