Зубицький Станіслав Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 10:12, 24 березня 2022, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зубицький Станіслав Володимирович
Основна інформація
Дата народження 5 серпня 1978(1978-08-05) (44 роки)
Місце народження Київ, Українська РСР, СРСР
Професії музикант
Зубицький Станіслав Володимирович. Виступ у Полтаві. 2015 р.

Зуби́цький Станісла́в Володи́мирович — український музикант-флейтист.

З біографії[ред. | ред. код]

Народився у Києві в сім'ї відомих музикантів, де і здобув початкову музичну освіту. Батько — відомий український баяніст, композитор, диригент Володимир Зубицький. Мати Наталя Зубицька — піаністка, молодший брат Володимир — віолончеліст.

Станіслав Зубицький закінчив з відзнакою консерваторію «Дж. Россіні» м. Пезаро (Італія).

Навчався в Єльському Університеті (США), Консерваторії «Ф. Венецце» у м. Ровіго, Академії у Сієні («Кіджана»), Флоренції, Імолі та Анконі (Італія), а також на численних майстер-класах з видатними світовими виконавцями (П. Галуа, Я. Балінт, Р. Вілсон, Б. Гроссі, М. Мараско, Д. Руджері, П. Л. Граф, Р. Леоне, Р. Тревізані, Тр. Вай, Дж. Нова, Б. Кавалло, Р. Гійо, Р. Фаббрічіані, Н. Маццанті та ін.). Співпрацював як перша флейта з різними оркестрами (м. Ля Спеція, Сассарі, Камеріно, Пезаро, Віченца та ін.).

Виступав з майже двома десятками різних оркестрів (симфонічними та камерними) й, окрім того, у складі багатьох камерних ансамблів у концертних залах і на фестивалях таких країн, як Італія, Україна, Росія, Польща, Німеччина, Португалія.

Член журі низки музичних конкурсів («Акорди Хортиці», «Подільський Водограй», «Класичний Меридіан» тощо).

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Лауреат понад десятка перших премій на різних музичних конкурсах в Італії: «Емануелє Кракамп», «Северіно Гадзелоні», «Чітта ді Ортона», «Менікальі», «Гаргано», «Паоло Баррассо», «Кореллі», «Джовані пер і Джовані ді Равенна», «Монтескудо», «Етруське Узбережжя».

Джерела[ред. | ред. код]