Литвинець Енгеліса Микитівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 06:11, 13 грудня 2020, створена Kamelot (обговорення | внесок) (→‎Творчість)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Литвинець Енгеліса Микитівна
Литвинець Енгеліса Микитівна.jpg
Народився 24 березня 1927(1927-03-24)
Бердичів
Помер 15 лютого 2003(2003-02-15) (75 років)
Громадянство Україна Україна
Діяльність мистецтвознавець, майстриня художньої вишивки та бісероплетіння
Alma mater Київський гідромеліоративний інститут
Нагороди Срібна медаль ВДНГ

Енгеліса Микитівна Литвине́ць (нар. 24 березня 1927, Бердичів — пом. 15 лютого 2003, Київ) — український мистецтвознавець, майстриня художньої вишивки та бісероплетіння.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 24 березня 1927 року в місті Бердичеві (тепер Житомирська область, Україна). 1950 року закінчила Київський гідромеліоративний інститут. Після закінчення навчання працювала і Києві молодшим науковим співробітником у Облуправлінні сільського господарства та інстититуті «Укрсільелектропроект»; з 1957 року — інженером Головводгоспу при Раді Міністрів УРСР та Головводбуду. У 19641982 роках — старший науковий співробітник Науково-дослідного інституту будівельного виробництва, Науково-дослідного інституту автоматизованих систем у будівництві, інституту «Укргіпроводгоспу». Потім на творчій роботі.

Померла в Києві 15 лютого 2003 року.

Творчість[ред. | ред. код]

Бісероплетіння і художня вишивка були захопленням майстрині. Вона створювала вишивки хрестиком, набируванням, занизуванням і мережкою, нанизувала з бісеру ґердани («Моя Україна», «Лілея», «Веселка»), гарнітури («Ки­ївська Русь», «Прикарпаття», «Київщина»; усі виготовлені у 1970-тих роках), комірці, крученики, ланцюжки, сережки, силянки за мотивами Поділля, Галичини, Буковини, Гуцульщини, Київщини.

Авторка понад десяти навчальних посібників із бісероплетіння та вишивки. Серед них:

  • «Учи­тесь рукоделию» (1980; Київ);
  • «Шийте-вишивайте» (1983; Київ);
  • «Нанизування» (1984; Київ);
  • «Изго­товление украшений из бисера и стекляруса» (1984; Москва) (рос.);
  • «Чарівні візерунки» (1985; Київ);
  • «Бу­синка за бусинкой» (1987; Москва) (рос.);
  • «І дивний бачиться узор» (1988; Київ);
  • «Голки, нитки, намистинки» (1989; Київ);
  • «Дитячі руки не знають скуки» (1990; Київ);
  • «Низание и ручное вышивание» (1991; Мінськ) (рос.);
  • «Комірці на будь-який смак» (1995; Київ).

Також авторка:

  • комплекту листівок «Прикраси з бісеру» (1988; Київ);
  • альбому «Укра­їнське народне мистецтво. Ручне вишивання і нанизування» (2004; Київ);
  • низки статей в Енциклопедії сучасної України.

Брала участь у всеукраїнських, всесоюзних, закордонних мистецьких виставках з 1965 року. Персональні відбулися у 1970-х роках у Ленінграді, Києві, Ка­м'янці-Подільському, Каневі, Вінниці, Полтаві, Луцьку, Переяславі-Хмельницькому, Яготині. Нагороджена срібними медалями Виставки досягнень народного господарства СРСР.

Література[ред. | ред. код]