Відмінності між версіями «Черепанов Павло Сидорович»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(Створена сторінка: {{пишу}} {{Однофамільці|Черепанов}} {{Особа}} '''Павло Сидорович Черепанов''' ({{нар}} 1773 — {{пом}} після 1817)<ref name="ARCH">Россійскій архив, Том 7. — Студия Тритэ, 1996. — С. 65</ref> — дійсний статський радник, київський цивільний губернатор 1814—1816 років, по...)
 
(Не показані 43 проміжні версії цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
{{пишу}}
{{Однофамільці|Черепанов}}
{{Однофамільці|Черепанов}}
{{Особа}}
{{Особа}}
'''Павло Сидорович Черепанов''' ({{нар}} 1773&nbsp;— {{пом}} після 1817)<ref name="ARCH">Россійскій архив, Том 7.&nbsp;— Студия Тритэ, 1996.&nbsp;— С.&nbsp;65</ref>&nbsp;— [[дійсний статський радник]], київський цивільний губернатор 1814—1816 років, полковник Кавалергардського полку, генерал-вагенмейстер Головної армії.
'''Павло́ Си́дорович Черепа́нов''' ({{нар}} 1773&nbsp;— {{пом}} ?)<ref name="ARCH">Россійскій архив, Том 7.&nbsp;— Студия Тритэ, 1996.&nbsp;— С.&nbsp;65</ref>&nbsp;— [[дійсний статський радник]], [[полковник]] Кавалергардського полку, [[генерал-вагенмейстер]] Головної армії, [[Список київських губернаторів|київський цивільний губернатор]] 1814—1816 років.


== Загальні відомості ==
== Загальні відомості ==
Народився 1773 року. На військовій службі&nbsp;— від 1794 року.<ref name="ARCH" />
Народився 1773 року.

З потомствених дворян Московської губернії. На військовій службі&nbsp;— від 1794 року.<ref name="ARCH" />


1807 року йому присвоєно звання полковника.<ref name="ARCH" />
1807 року йому присвоєно звання полковника.<ref name="ARCH" />


1812—1813&nbsp;— полковник Кавалергардського полку, генерал-вагенмейстер Головної армії,<ref>[https://books.google.com.ua/books?id=CgfODAAAQBAJ&pg=PA791&dq=%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2+%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BB+%D0%A1%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwjGz8aFyODxAhXCgf0HHf2bD4oQ6AF6BAgHEAI#v=onepage&q=%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%20%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BB%20%D0%A1%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&f=false М.&nbsp;И.&nbsp;Кутузов: Сборник документов и материалов.&nbsp;— С.&nbsp;791]</ref><ref>[https://books.google.com.ua/books?id=cQAaAAAAIAAJ&q=%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2+%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BB+%D0%A1%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&dq=%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2+%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BB+%D0%A1%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwjGz8aFyODxAhXCgf0HHf2bD4oQ6AF6BAgFEAI М.&nbsp;И.&nbsp;Кутузов: документы, Том 5.&nbsp;— Центральный государственный военно-исторический архив СССР.&nbsp;— М.: Воен. изд-во, 1956.&nbsp;— С.&nbsp;670]</ref> 1-ї Західної армії.<ref name="W1812" />
1812—1813&nbsp;— полковник Кавалергардського полку, генерал-вагенмейстер, член Головного штабу 1-ї Західної армії,<ref name="W1812" /> з вересня 1812&nbsp;— [[Російська імператорська армія|Головної армії]].<ref>[https://books.google.com.ua/books?id=CgfODAAAQBAJ&pg=PA791&dq=%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2+%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BB+%D0%A1%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwjGz8aFyODxAhXCgf0HHf2bD4oQ6AF6BAgHEAI#v=onepage&q=%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%20%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BB%20%D0%A1%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&f=false М.&nbsp;И.&nbsp;Кутузов: Сборник документов и материалов.&nbsp;— С.&nbsp;791]</ref><ref>[https://books.google.com.ua/books?id=cQAaAAAAIAAJ&q=%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2+%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BB+%D0%A1%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&dq=%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2+%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BB+%D0%A1%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwjGz8aFyODxAhXCgf0HHf2bD4oQ6AF6BAgFEAI М.&nbsp;И.&nbsp;Кутузов: документы, Том 5.&nbsp;— Центральный государственный военно-исторический архив СССР.&nbsp;— М.: Воен. изд-во, 1956.&nbsp;— С.&nbsp;670]</ref> Учасник [[Французько-російська війна (1812)|французько-російської війни 1812 року]].<ref>[http://www.1812db.simvolika.org/1812db_test.php?action=card&table=Subject&query=Keywords%20LIKE%20%27%:%EF%F0%E5%E4%EF%E8%F1%E0%ED%E8%E5:%%27&id=13931&type=5&cursor=61&step=100&sort=ORDER%20BY%20fName%20ASC&title=%C2%F1%E5%20%EA%E0%F0%F2%EE%F7%EA%E8%20%F1%20%EC%E5%F2%EA%EE%E9%20%AB%EF%F0%E5%E4%EF%E8%F1%E0%ED%E8%E5%BB Предписание М.&nbsp;И.&nbsp;Кутузова генерал-вагенмейстеру полковнику П.&nbsp;С.&nbsp;Черепанову о распределении прибывших из Тамбовской губернии лошадей. 19.11.1812]</ref> Після [[Бородінська битва|Бородінської битви]] отримав нагороду «За спасение нескольких тысяч раненых в сражении 26 августа и после оного».<ref>[http://www.museum.ru/museum/1812/Library/Borodino_conf/2014/article02.pdf Д.&nbsp;Г.&nbsp;Целорунго. Организация спасения русских воинов, раненных в Бородинском сражении&nbsp;— С.&nbsp;31]</ref>


Від 1813 року&nbsp;— [[дійсний статський радник]].<ref name="W1812">[https://books.google.com.ua/books?id=Lf0LAQAAMAAJ&q=%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2+%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BB+%D0%A1%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&dq=%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2+%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BB+%D0%A1%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwjGz8aFyODxAhXCgf0HHf2bD4oQ6AF6BAgDEAI Эпоха 1812 года: исследования, источники, историография: сборник материалов, Том 5.&nbsp;— Гос. исторический музей, 2006. С.&nbsp;236]</ref>
Від 1813 року&nbsp;— [[дійсний статський радник]].<ref name="W1812">[https://books.google.com.ua/books?id=Lf0LAQAAMAAJ&q=%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2+%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BB+%D0%A1%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&dq=%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2+%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BB+%D0%A1%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwjGz8aFyODxAhXCgf0HHf2bD4oQ6AF6BAgDEAI Эпоха 1812 года: исследования, источники, историография: сборник материалов, Том 5.&nbsp;— Гос. исторический музей, 2006. С.&nbsp;236]</ref>


1814—1817<ref>[https://books.google.com.ua/books?hl=uk&id=AdeNAAAAMAAJ&dq=%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2+%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BB+%D0%A1%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&focus=searchwithinvolume&q=%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2 Губернаторы и генерал-губернаторы Российской империи: XVIII-начало XX века / Л.&nbsp;М.&nbsp;Лысенко.&nbsp;— Прометей, 2001.&nbsp;— С.&nbsp;295]</ref> років (за іншими даними&nbsp;— 1813—1817<ref name="ARCH" />)&nbsp;— київський цивільний губернатор.
1814—1816 (за іншими даними&nbsp;— 1814—1817<ref>[https://books.google.com.ua/books?hl=uk&id=AdeNAAAAMAAJ&dq=%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2+%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BB+%D0%A1%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&focus=searchwithinvolume&q=%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2 Губернаторы и генерал-губернаторы Российской империи: XVIII-начало XX века / Л.&nbsp;М.&nbsp;Лысенко.&nbsp;— Прометей, 2001.&nbsp;— С.&nbsp;295]</ref> років або 1813—1817<ref name="ARCH" />)&nbsp;— київський цивільний губернатор.

Від 1816 року знаходився під слідством за зловживання на посаді київського губернатора. Оскільки він не погодився з рішенням I-го департаменту Київського головного суду, його справа в жовтні 1816 року була передана [[Сенат Російської імперії|Правлячому Сенату]] (вищому органу суду й нагляду).<ref>[https://books.google.com.ua/books?id=Y4BgAAAAcAAJ&pg=PA185&dq=%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0+%D0%B3%D1%83%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwiM5LuT3ODxAhV2gP0HHRVOBFQ4ChDoAXoECAkQAg#v=onepage&q=%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%B3%D1%83%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0&f=false Систематический свод существующих Законов: Общее дополнение к первой части.&nbsp;— Санкт-Петербург, 1818.&nbsp;— С.&nbsp;185]</ref>

За іншими даними, під слідством знаходився 1817—1820 років.<ref>[https://books.google.com.ua/books?id=_jkqAQAAMAAJ&q=%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2+%D0%B3%D1%83%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80&dq=%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2+%D0%B3%D1%83%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwiH_-CM0ODxAhWZhv0HHa9dDGsQ6AF6BAgFEAI Історичний журнал.&nbsp;— Державне спеціалізоване вид-во «Вища школа», 2009.&nbsp;— С.&nbsp;90]</ref>

== Цікаві факти ==
* Його садиба у Києві розташовувалась в місцевості, яку від 1815 року називають [[Черепанова гора|Черепановою горою]]. На цій горі знаходиться легендарний стадіон&nbsp;— [[Національний спортивний комплекс «Олімпійський»|НСК «Олімпійський»]].

* Коли у червні 1815 року вітер зруйнував маківки двох бань [[Андріївська церква|Андріївської церкви]], за зверненням київського митрополита як губернатор розпорядився, щоб міський архітектор [[Меленський Андрій Іванович|Андрій Меленський]] склав проект ремонту церкви й кошторис, що і було зорблено 1816 року.<ref>Андріївська церква / М.&nbsp;Г.&nbsp;Дегтярьов, В.&nbsp;І.&nbsp;Корнєєва.&nbsp;— К.: ТЕхніка, 1999.&nbsp;— С.&nbsp;49-50</ref>

* 1815 року ним був підписаний план розвитку [[Черкаси|Черкас]] під назвою «Геометрический специальный план Киевской губернии города Черкасс к назначению по предписанию его Превосходительства господина действительного статского советника Киевского гражданского губернатора и кавалера Павла Сидоровича Черепанова двухвёрстного для винного откупа дистанциею 1815 года июня месяца».<ref>[https://archive.odessa.gov.ua/files/derjarhiv/PUBLIC/books/2016_ais-2/2016_ais-2_0140-0144.pdf Тетяна Клименко. До історії міста Черкаси за документальними матеріалами державного архіву Черкаської області // До 95-річчя Державного архіву Одеської області&nbsp;— Архів. Історія. Сучасність&nbsp;— Випуск ІІ.&nbsp;— С.&nbsp;140]</ref>

== Родина ==
Дружина за першим шлюбом&nbsp;— Дніпрова Марія Семенівна (7.5.1782&nbsp;— 10.2.1814), похована в Санкт-Петербурзі.<ref>[https://books.google.com.ua/books?id=WX5hAAAAMAAJ&q=%22%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%22+%22%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%BC%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%22&dq=%22%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%22+%22%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%BC%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%22&hl=en&sa=X&ved=2ahUKEwicvJ_Ni-PxAhVLhv0HHYVbD20Q6AEwBnoECAQQAg Карлик Фаворита / Иван Андреевич Якубовский.&nbsp;— W. Fink, 1968.&nbsp;— С.&nbsp;272]</ref>

Друга дружина&nbsp;— Черепанова (Дуніна) Євдокія (Явдоха)<ref>[https://web.archive.org/web/20160304065648/http://vodolaga.com/news/novaya-vodolaga/item/389-zabuta-istoriya-village.html Забута історія села...]&nbsp;<vodolaga.com</ref> Іванівна (1785&nbsp;— ?), пережила свого чоловіка,<ref>[http://www.kaliningrad.wie.su/WiE-en/duniny_iz_glubiny_vekov.pdf Дунины из глубины веков: сборник очерков. / В.&nbsp;А.&nbsp;Дунин.&nbsp;— Керчь: СПД Озаркив А. М., 2012&nbsp;— С.&nbsp;72]</ref> дочка генерала-аншефа Івана Петровича Дуніна-Барковського від його шлюбу з Марією Дмитрівною Норовою.

Дочка Марія Павлівна Черепанова (1817&nbsp;— 29.04.1849). Онуки Звегінцови: Іван Олександрович (1840—1913)&nbsp;— таємний радник, російський державний діяч; Володимир Олександрович (1838—1926)&nbsp;— підполковник, жив у Франції; Микола Олександрович (1848—1920)&nbsp;— таємний радник, російський державний діяч.<ref>[https://books.google.com.ua/books?id=3JeUDwAAQBAJ&pg=PT128&dq=%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%8F+%D0%BF%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0+%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwjA17z35eDxAhWohv0HHROaAmEQ6AF6BAgHEAI#v=onepage&q=%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%8F%20%D0%BF%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0&f=false Седого графа сын побочный / Э. Лимонов]</ref>


== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist|2}}


== Джерела ==
== Джерела ==
* Русский биографический словарь в 25-ти т.&nbsp;— Изд. под наблюдением председателя Императорского Русского Исторического Общества А.&nbsp;А.&nbsp;Половцева.&nbsp;— Санкт-Петербург: Тип. И.&nbsp;Н.&nbsp;Скороходова, 1896—1918.
* Русский биографический словарь в 25-ти т.&nbsp;— Изд. под наблюдением председателя Императорского Русского Исторического Общества А.&nbsp;А.&nbsp;Половцева.&nbsp;— Санкт-Петербург: Тип. И.&nbsp;Н.&nbsp;Скороходова, 1896—1918.
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Київські губернатори]]
[[Категорія:Учасники Франко-російської війни 1812]]
[[Категорія:Дійсні статські радники]]
[[Категорія:Черепанова гора]]

Версія за 18:29, 14 липня 2021

Черепанов Павло Сидорович
Народився 1773
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність військовослужбовець, губернатор
Роки активності 179418171817
Титул дійсний статський радник
Військове звання полковник і генерал-вагенмейстерd

Павло́ Си́дорович Черепа́нов (нар. 1773 — пом. ?)[1] — дійсний статський радник, полковник Кавалергардського полку, генерал-вагенмейстер Головної армії, київський цивільний губернатор 1814—1816 років.

Загальні відомості

Народився 1773 року.

З потомствених дворян Московської губернії. На військовій службі — від 1794 року.[1]

1807 року йому присвоєно звання полковника.[1]

1812—1813 — полковник Кавалергардського полку, генерал-вагенмейстер, член Головного штабу 1-ї Західної армії,[2] з вересня 1812 — Головної армії.[3][4] Учасник французько-російської війни 1812 року.[5] Після Бородінської битви отримав нагороду «За спасение нескольких тысяч раненых в сражении 26 августа и после оного».[6]

Від 1813 року — дійсний статський радник.[2]

1814—1816 (за іншими даними — 1814—1817[7] років або 1813—1817[1]) — київський цивільний губернатор.

Від 1816 року знаходився під слідством за зловживання на посаді київського губернатора. Оскільки він не погодився з рішенням I-го департаменту Київського головного суду, його справа в жовтні 1816 року була передана Правлячому Сенату (вищому органу суду й нагляду).[8]

За іншими даними, під слідством знаходився 1817—1820 років.[9]

Цікаві факти

  • Коли у червні 1815 року вітер зруйнував маківки двох бань Андріївської церкви, за зверненням київського митрополита як губернатор розпорядився, щоб міський архітектор Андрій Меленський склав проект ремонту церкви й кошторис, що і було зорблено 1816 року.[10]
  • 1815 року ним був підписаний план розвитку Черкас під назвою «Геометрический специальный план Киевской губернии города Черкасс к назначению по предписанию его Превосходительства господина действительного статского советника Киевского гражданского губернатора и кавалера Павла Сидоровича Черепанова двухвёрстного для винного откупа дистанциею 1815 года июня месяца».[11]

Родина

Дружина за першим шлюбом — Дніпрова Марія Семенівна (7.5.1782 — 10.2.1814), похована в Санкт-Петербурзі.[12]

Друга дружина — Черепанова (Дуніна) Євдокія (Явдоха)[13] Іванівна (1785 — ?), пережила свого чоловіка,[14] дочка генерала-аншефа Івана Петровича Дуніна-Барковського від його шлюбу з Марією Дмитрівною Норовою.

Дочка Марія Павлівна Черепанова (1817 — 29.04.1849). Онуки Звегінцови: Іван Олександрович (1840—1913) — таємний радник, російський державний діяч; Володимир Олександрович (1838—1926) — підполковник, жив у Франції; Микола Олександрович (1848—1920) — таємний радник, російський державний діяч.[15]

Примітки

  1. а б в г Россійскій архив, Том 7. — Студия Тритэ, 1996. — С. 65
  2. а б Эпоха 1812 года: исследования, источники, историография: сборник материалов, Том 5. — Гос. исторический музей, 2006. С. 236
  3. М. И. Кутузов: Сборник документов и материалов. — С. 791
  4. М. И. Кутузов: документы, Том 5. — Центральный государственный военно-исторический архив СССР. — М.: Воен. изд-во, 1956. — С. 670
  5. Предписание М. И. Кутузова генерал-вагенмейстеру полковнику П. С. Черепанову о распределении прибывших из Тамбовской губернии лошадей. 19.11.1812
  6. Д. Г. Целорунго. Организация спасения русских воинов, раненных в Бородинском сражении — С. 31
  7. Губернаторы и генерал-губернаторы Российской империи: XVIII-начало XX века / Л. М. Лысенко. — Прометей, 2001. — С. 295
  8. Систематический свод существующих Законов: Общее дополнение к первой части. — Санкт-Петербург, 1818. — С. 185
  9. Історичний журнал. — Державне спеціалізоване вид-во «Вища школа», 2009. — С. 90
  10. Андріївська церква / М. Г. Дегтярьов, В. І. Корнєєва. — К.: ТЕхніка, 1999. — С. 49-50
  11. Тетяна Клименко. До історії міста Черкаси за документальними матеріалами державного архіву Черкаської області // До 95-річчя Державного архіву Одеської області — Архів. Історія. Сучасність — Випуск ІІ. — С. 140
  12. Карлик Фаворита / Иван Андреевич Якубовский. — W. Fink, 1968. — С. 272
  13. Забута історія села... <vodolaga.com
  14. Дунины из глубины веков: сборник очерков. / В. А. Дунин. — Керчь: СПД Озаркив А. М., 2012 — С. 72
  15. Седого графа сын побочный / Э. Лимонов

Джерела

  • Русский биографический словарь в 25-ти т. — Изд. под наблюдением председателя Императорского Русского Исторического Общества А. А. Половцева. — Санкт-Петербург: Тип. И. Н. Скороходова, 1896—1918.