Ставицька Леся Олексіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 21:30, 3 вересня 2018, створена 212.90.63.85 (обговорення)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Леся Олексіївна Ставицька
Народилася 24 листопада 1962(1962-11-24)
Київ
Померла 7 серпня 2010(2010-08-07) (47 років)
Київ
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Діяльність мовознавиця
Відомий завдяки літературознавство, лексикологія
Alma mater Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова
Науковий ступінь доктор філологічних наук
Заклад Інститут української мови НАН України
Звання професор

Ле́ся Олексі́ївна Стави́цька (* 24 листопада 1962, Київ — † 7 серпня[1][2] 2010, Київ) — докторка філологічних наук (1996), професорка, укладачка словника нецензурної лексики та її відповідників «Українська мова без табу». Дослідниця у царині стилістики, теорії та історії української художньої мови, жаргонології, ґендерної лінгвістики, колоквіалістики, психолінгвістики.

Довгий час була завідувачкою відділу соціолінгвістики Інституту української мови НАН України (з часу його створення 1999 року й аж до своєї смерті 2010 року).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 24 листопада 1962 року в Києві.

Після закінчення середньої школи вступила до Київського педагогічного інституту імені О. Горького, який закінчила у 1983 році.

Наукова кар'єра[ред. | ред. код]

У 1987 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Семантика лексичних і синтаксичних одиниць у поезії М. П. Бажана», в 1996-му — докторську дисертацію на тему «Естетика слова в українській художній літературі 20 — 30-х рр. ХХ ст. (системно-функціональний аспект)»[3].

У 2003 — 2009 рр. підготувала сім кандидатів філологічних наук, працювала за сумісництвом на професорській посаді на кафедрах української лінгвістики (Переяслав-Хмельницький педагогічний університет імені Григорія Сковороди, 2001 — 2005 рр; Кам'янець-Подільський державний університет, 2005 — 2006 рр.).

Протягом 2003 — 2007 років була керівницею міського семінару з ґендерної лінгвістики, який діяв на базі відділу соціолінгвістики (в Інституті української мови НАН України).

Брала участь у зарубіжних стипендіальних програмах:

  • Kasa im. Józefa Mianowskiego, Варшава, Польща, 2008 р.;
  • The Eugene and Daymel Shklar fellowship in Ukrainian studies, Гарвардський науковий інститут, США, Кембридж, 2006 р.

Удостоєна стипендії Президента України 1997 — 1999 рр.

Праці[ред. | ред. код]

Авторка понад 100 наукових статей, двох монографій: «Естетика слова в українській поезії 10 — 30-х рр. ХХ ст.» та «Арґо, жарґон, сленґ: Соціяльна диференціяція української мови»). «Жанри і стилі в історії української літературної мови» (1989, у співавторстві).

Словники:

За результатами читацько-експертного опитування, праці Ставицької «Короткий словник жаргонної лексики української мови» та «Арґо, жарґон, сленґ: Соціяльна диференціяція української мови» названі серед книжок незалежного 15-річчя як такі, що вплинули на український світ. При цьому, хоча словникові праці Ставицької мали відгомін у суспільстві, медіях, вони залишились повз уваги наукових кіл, як вказує авторка, через контраверсивність тематики обсценності.

Дослідження обсценної лексики[ред. | ред. код]

Про завдання лінгвіста:

«

Я вважаю, що лінгвіст має вивчати мову не такою, якою вона начебто мусить бути, а такою, якою та є насправді[4].

»

Про реакцію на видання:

«

— Як реагували Ваші колеги на укладені словники? Чи не закидали не академічність і недоцільність роботи?
– В кулуарах лають. Але за українською звичкою мені особисто ніколи нічого не кажуть. Я кажу: напишіть рецензію, публічно виступіть, я вступлю у діалог. Зеник Терлак, доцент Львівського університету, виступив зі схвальною рецензією в “Сучасності” №1 за цей рік. Але негативних не було. Позаочі лають. Але мені цікаві негативні рецензії.
— Як реагували сучасні українські письменники, зокрема ті, праці яких Ви використали у словнику?
— Реагували дуже позитивно. Для мене важлива думка Оксани Забужко. Вона перша зауважила, що словник не викликав реакції в наукових колах, а тільки в мас-медіа.[4]

»

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]