Відмінності між версіями «Волеренга (футбольний клуб)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(новий стадіон, нова місткість)
(Не показані 48 проміжних версій 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Футбольний клуб
{{Футбольний клуб
| назва клубу = «Волеренга»
| назва клубу = {{Прапорець|NOR}} «Волеренга»
| емблема = Valerenga.png
| емблема = Valerenga.png
| розмір емблеми = 155px
| розмір емблеми = 155px
Рядок 50: Рядок 50:


'''«Волере́нга»''' ({{lang-no|Vålerenga Fotball}}) — [[Норвегія|норвезький]] футбольний клуб із [[Осло]], заснований 1913 року. Виступає у [[Чемпіонат Норвегії з футболу|найвищому дивізіоні Норвегії]]. Клуб було названо іменем сусіднього до Осло містечка [[Волеренга|Волеренги]].
'''«Волере́нга»''' ({{lang-no|Vålerenga Fotball}}) — [[Норвегія|норвезький]] футбольний клуб із [[Осло]], заснований 1913 року. Виступає у [[Чемпіонат Норвегії з футболу|найвищому дивізіоні Норвегії]]. Клуб було названо іменем сусіднього до Осло містечка [[Волеренга|Волеренги]].

== Історія ==
=== Початок ===
Історія футбольного клубу «Волеренга» починається ще у 1898 році з Fotballpartiet Spark, який було засновано пастором Гансом Меллером Гасманном. Головною метою цього проєкту було дати можливість молоді реалізувати себе у спільноті. Послідовник цього клубу був заснований 29 липня 1913 року групою фабричних робітників - підлітків. Свою нинішню назву клуб отримав через рік після заснування.

Клуб був розташований на східній окраїні Осло. Політика клубу була спрямована на пропаганду футболу серед простих робітників, які на той час переважно заселяли район Волеренга.<ref name=vif2013>{{cite book |last=Olstad |first=Finn |date=2012 |title=Heia Vålerenga! |language=no |publisher=Aschehoug |isbn=978-82-03-39021-0}}</ref>

Протягом 20-их років «Волеренга» чотири рази зуміла виграти першість Осло. Коли у 1937 році була сформована національна ліга ({{lang-no|Norgesserien}}) «Волеренга» став одним із перших клубів - учасників чемпіонату країни. У 1949 році «Волеренга» фінішувала другою у національному чемпіонаті.

Але після цього в клубі почався період нестабільності.

=== 1946–1968 ===
[[Файл:LeifEriksen-NFDB.26102-604.jpg|міні|ліворуч|160пкс|Лейф Еріксен - представник повоєнної епохи «Богеми».]]

Харизматичний Гельмут Стеффенс став ключовою фігурою у формуванні культури клубу у повоєнний період. На початку 60-их років до складу «Волеренги» увійшло багато молодих місцевих футболістів. Серед яких Ейнар Бруно Ларсен, Тер'є Геллеруд і Лейф Еріксен, які стали ключовими гравцями команди і згодом група цих молодих футболістів отримала прізвисько Bohemene (Богема).

Завдяки менеджменту Гельмута Стеффенса і вдалій роботі головного тренера Антона Плодерера у 1965 році «Волоренега» вперше виграла чемпіонат Норвегії. При цьому у складі команди грали переважно місцеві вихованці.

Але епоха «Богеми» скінчилася і у 1968 році клуб знову вилетів до другого дивізіону. Нове поверненя до еліти відбулося лише у 1974 році.

=== 1977–1986 ===
У 80-ті роки в коману прийшло нове покоління гравців. За допомогою таких футболістів, як Том Якобсен та Відар Давідсен «Волеренга» у 1980 році виграла свій перший кубок країни. А пізніше протягом чотирьох років (з 1981 по 1984) клуб тричі вигравав золоті нагороди чемпіонату. 80-ті роки були найбільш стабільним в історії клубу.

Але пізніше, у 1987 році, клуб був за крок від банкрутства.

=== 1987–2003 ===
90-ті і початок [[ХХІ століття]] знову знаменувалися, як нестабільний період в історії «Волеренги». Клуб кілька разів вилітав до першого дивізіону. Але за цей час команда двічі - у 1997 і 2002 роках виграла національний кубок.

У 2000 році до команди приєднався відомий норвезький футболіст [[К'єтіль Рекдаль]], який пізніше працював тренером команди.

=== 2004–2012 ===
[[Файл:Kjetil_Rekdal_2006-06-06.jpg|міні|ліворуч|160пкс|[[К'єтіль Рекдаль]] - тренер чемпіонського сезону 2005]]

«Волеренга» дуже потужно провела 2004 рік, коли команда поступилася чемпіонським титулом «Русенброгу» тільки через меншу кількість забитих голів.

Але у наступному сезоні команду з Осло вже ніхто не зупинив. І вперше після 21-річної перерви «Волеренга» стала чемпіоном Норвегії. Тим самим перервавши 13-річну чемпіонську серію «Русенборга».

2006 рік складався вже не так вдало для чинних чемпіонів. Команда вилетіла з другого кваліфікайного раунду Ліги чемпіонів, а в національному чемпіонаті «Волеренга» міцно закріпилася в середині таблиці. Після серії невдалих ігор пішов у відставку тренер чемпіонського сезону К'єтіль Рекдаль.

У 2007 році клуб уклав угоду з молодим тренером Мартіном Андерсеном. Який вже наступного сезону зумів привести клуб до перемоги у Кубку країни. Але після цього клуб закріпив за собою звання міцного середнячка ліги без гучних перемог і у 2012 році Андерсен пішов з команди.

=== 2013– ===
До 2014 року у команди не було спонсора і «Волеренга» потерпала через фінансові труднощі.

З 2016 року головним тренером команди був Ронні Дейла. Який залишив клуб у 2019. А на початку 2020 року керівництво над командою прийняв новий тренер Даг-Ейлев Фагермо.

== Склад команди ==
Станом на 11 березня 2021 року
{{Fs start}}
{{Fs player|no=1|nat=NOR|pos=GK|name=[[К'єтіль Хауг]]}}
{{Fs player|no=2|nat=NOR|pos=DF|name=[[Крістіан Борхгревінк]]}}
{{Fs player|no=3|nat=NOR|pos=DF|name=[[Браге Скарет]]}}
{{Fs player|no=4|nat=NOR|pos=DF|name=[[Йонатан Толлес]]}} {{капітан}}
{{Fs player|no=6|nat=NOR|pos=MF|name=[[Сакаріас Опсал]]}}
{{Fs player|no=7|nat=NOR|pos=MF|name=[[Фредрік Олдруп Єнсен]]}}
{{Fs player|no=8|nat=NOR|pos=MF|name=[[Генрік Б'єрдаль]]}}
{{Fs player|no=9|nat=ISL|pos=FW|name=[[Відар Єрн К'яртанссон]]}}
{{Fs player|no=10|nat=NOR|pos=MF|name=[[Арон Доннум]]}}
{{Fs mid}}
{{Fs player|no=11|nat=TUN|pos=FW|name=[[Амор Лаюні]]}}
{{Fs player|no=13|nat=NOR|pos=GK|name=[[Крістоффер Клаессон]]}}
{{Fs player|no=15|nat=NOR|pos=FW|name=[[Одін Тьяго Гольм]]}}
{{Fs player|no=22|nat=NOR|pos=DF|name=[[Іван Несберг]]}}
{{Fs player|no=23|nat=NOR|pos=MF|name=[[Фелікс Горн Мюре]]}}
{{Fs player|no=25|nat=CAN|pos=DF|name=[[Сем Адекугбе]]}}
{{Fs player|no=26|nat=NOR|pos=MF|name=[[Осаме Сахрауї]]}}
{{Fs player|no=33|nat=NOR|pos=DF|name=[[Амін Нурі]]}}
{{Fs player|nat=NOR|pos=MF|name=[[Тобіас Крістенсен]]}}
{{Fs end}}

== Кольори клубу ==
До 1913 року колір форми «Волеренги» був зеленим, що символізувало колір норвезького моху. Але у 1914 році у Норвезької державної залізниці залишився комплект синьо-червоної форми, який «Волеренга» і придбала за дешевою ціною.

== Стадіон ==
[[Файл:2017-01_Valle_Hovin_vgs.jpg|міні|ліворуч|240пкс|[[Інтіліті Арена]]]]
У 2017 році «Волеренга» відкрила свій власний стадіон у Східному Осло, що стало значною подією в історії клубу, який 104 роки не мав власного стадіону.<ref>{{cite news |url=https://www.dagsavisen.no/oslo/na-flytter-vif-hjem-1.1008177 |language=no |title=Nå flytter VIF hjem |publisher=Dagsavisen.no |date=15 Aug 2017 |access-date=15 October 2018}}</ref> Стадіон отримав назву Intiliti Arena і розрахований на 17 333 глядача. Поле має штучне покриття.

Найпершу гру на новому стадіоні 9 вересня провела жіноча футбольна команда «Волеренга». А вже наступного дня чоловіча команда переграла на новому стадіоні «[[Сарпсборг 08]]» з рахунком 2:1.


== Досягнення ==
== Досягнення ==
Рядок 65: Рядок 143:


== Прихильники ==
== Прихильники ==
«Волеренга» традиційно користується прихильністю фанатів районів Східного Осло. Але останнім часом межі цих районів доволі розмиті і тому команда популярна по всьому Осло і його околицях.

Найбільше угруповання фанатів клубу, що називається ''Klanen'' (клан), виникло на початку травня 1991 року. Нині це найбільше ультрас-угруповання Норвегії, до якого входять 10 тис. осіб. Вболівальники «Волеренги» вважаються найкращим фанатським угрупованням у Норвегії.

Футболка з 12-м номером зарезервована за фанатами клубу.


Найбільше угруповання фанатів клубу, що називається ''Klanen'' (клан), виникло на початку травня 1991 року. Нині це найбільше ультрас-угруповання Норвегії, до якого входять 10 тис. осіб.
<gallery>
<gallery>
File:Valerenga klanen.jpg|''Klanen'' під час святкування бронзових медалей 2006 року
File:Valerenga klanen.jpg|''Klanen'' під час святкування бронзових медалей 2006 року
Рядок 281: Рядок 363:
|}
|}


== Посилання ==
== Примітки ==
{{reflist}}


== Посилання ==
* [http://www.vif-fotball.no/ Офіційна сторінка]
* [http://www.vif-fotball.no/ Офіційна сторінка]
* [http://www.vpn.no/ Vålerenga Fotball På Nett – найбільший сайт із неофіційними новинами й оглядами]
* [http://www.vpn.no/ Vålerenga Fotball På Nett – найбільший сайт із неофіційними новинами й оглядами]
Рядок 288: Рядок 372:


{{Чемпіонат Норвегії з футболу}}
{{Чемпіонат Норвегії з футболу}}
{{ФК-доробити}}


[[Категорія:Футбольні клуби Норвегії]]
[[Категорія:Футбольні клуби Норвегії]]

Версія за 19:30, 11 березня 2021

Норвегія «Волеренга»
Valerenga.png
Повна назва Vålerenga Idrettsforening Fotball
Прізвисько Enga, Vål'enga, Гордість Осло, Богема
Засновано 29 липня 1913
Населений пункт Норвегія Осло, Норвегія
Стадіон Інтіліті Арена
Вміщує 16 555
Президент Норвегія Одд Скаргайм
Головний тренер Норвегія Даг-Ейлів Фагермо
Ліга Елітсерія
2020 3-тє
Домашня
Виїзна
Запасна

«Волере́нга» (норв. Vålerenga Fotball) — норвезький футбольний клуб із Осло, заснований 1913 року. Виступає у найвищому дивізіоні Норвегії. Клуб було названо іменем сусіднього до Осло містечка Волеренги.

Історія

Початок

Історія футбольного клубу «Волеренга» починається ще у 1898 році з Fotballpartiet Spark, який було засновано пастором Гансом Меллером Гасманном. Головною метою цього проєкту було дати можливість молоді реалізувати себе у спільноті. Послідовник цього клубу був заснований 29 липня 1913 року групою фабричних робітників - підлітків. Свою нинішню назву клуб отримав через рік після заснування.

Клуб був розташований на східній окраїні Осло. Політика клубу була спрямована на пропаганду футболу серед простих робітників, які на той час переважно заселяли район Волеренга.[1]

Протягом 20-их років «Волеренга» чотири рази зуміла виграти першість Осло. Коли у 1937 році була сформована національна ліга (норв. Norgesserien) «Волеренга» став одним із перших клубів - учасників чемпіонату країни. У 1949 році «Волеренга» фінішувала другою у національному чемпіонаті.

Але після цього в клубі почався період нестабільності.

1946–1968

Лейф Еріксен - представник повоєнної епохи «Богеми».

Харизматичний Гельмут Стеффенс став ключовою фігурою у формуванні культури клубу у повоєнний період. На початку 60-их років до складу «Волеренги» увійшло багато молодих місцевих футболістів. Серед яких Ейнар Бруно Ларсен, Тер'є Геллеруд і Лейф Еріксен, які стали ключовими гравцями команди і згодом група цих молодих футболістів отримала прізвисько Bohemene (Богема).

Завдяки менеджменту Гельмута Стеффенса і вдалій роботі головного тренера Антона Плодерера у 1965 році «Волоренега» вперше виграла чемпіонат Норвегії. При цьому у складі команди грали переважно місцеві вихованці.

Але епоха «Богеми» скінчилася і у 1968 році клуб знову вилетів до другого дивізіону. Нове поверненя до еліти відбулося лише у 1974 році.

1977–1986

У 80-ті роки в коману прийшло нове покоління гравців. За допомогою таких футболістів, як Том Якобсен та Відар Давідсен «Волеренга» у 1980 році виграла свій перший кубок країни. А пізніше протягом чотирьох років (з 1981 по 1984) клуб тричі вигравав золоті нагороди чемпіонату. 80-ті роки були найбільш стабільним в історії клубу.

Але пізніше, у 1987 році, клуб був за крок від банкрутства.

1987–2003

90-ті і початок ХХІ століття знову знаменувалися, як нестабільний період в історії «Волеренги». Клуб кілька разів вилітав до першого дивізіону. Але за цей час команда двічі - у 1997 і 2002 роках виграла національний кубок.

У 2000 році до команди приєднався відомий норвезький футболіст К'єтіль Рекдаль, який пізніше працював тренером команди.

2004–2012

К'єтіль Рекдаль - тренер чемпіонського сезону 2005

«Волеренга» дуже потужно провела 2004 рік, коли команда поступилася чемпіонським титулом «Русенброгу» тільки через меншу кількість забитих голів.

Але у наступному сезоні команду з Осло вже ніхто не зупинив. І вперше після 21-річної перерви «Волеренга» стала чемпіоном Норвегії. Тим самим перервавши 13-річну чемпіонську серію «Русенборга».

2006 рік складався вже не так вдало для чинних чемпіонів. Команда вилетіла з другого кваліфікайного раунду Ліги чемпіонів, а в національному чемпіонаті «Волеренга» міцно закріпилася в середині таблиці. Після серії невдалих ігор пішов у відставку тренер чемпіонського сезону К'єтіль Рекдаль.

У 2007 році клуб уклав угоду з молодим тренером Мартіном Андерсеном. Який вже наступного сезону зумів привести клуб до перемоги у Кубку країни. Але після цього клуб закріпив за собою звання міцного середнячка ліги без гучних перемог і у 2012 році Андерсен пішов з команди.

2013–

До 2014 року у команди не було спонсора і «Волеренга» потерпала через фінансові труднощі.

З 2016 року головним тренером команди був Ронні Дейла. Який залишив клуб у 2019. А на початку 2020 року керівництво над командою прийняв новий тренер Даг-Ейлев Фагермо.

Склад команди

Станом на 11 березня 2021 року

Позиція Гравець
1 Норвегія ВР К'єтіль Хауг
2 Норвегія ЗХ Крістіан Борхгревінк
3 Норвегія ЗХ Браге Скарет
4 Норвегія ЗХ Йонатан Толлес (капітан)
6 Норвегія ПЗ Сакаріас Опсал
7 Норвегія ПЗ Фредрік Олдруп Єнсен
8 Норвегія ПЗ Генрік Б'єрдаль
9 Ісландія НП Відар Єрн К'яртанссон
10 Норвегія ПЗ Арон Доннум
Позиція Гравець
11 Туніс НП Амор Лаюні
13 Норвегія ВР Крістоффер Клаессон
15 Норвегія НП Одін Тьяго Гольм
22 Норвегія ЗХ Іван Несберг
23 Норвегія ПЗ Фелікс Горн Мюре
25 Канада ЗХ Сем Адекугбе
26 Норвегія ПЗ Осаме Сахрауї
33 Норвегія ЗХ Амін Нурі
Норвегія ПЗ Тобіас Крістенсен

Кольори клубу

До 1913 року колір форми «Волеренги» був зеленим, що символізувало колір норвезького моху. Але у 1914 році у Норвезької державної залізниці залишився комплект синьо-червоної форми, який «Волеренга» і придбала за дешевою ціною.

Стадіон

У 2017 році «Волеренга» відкрила свій власний стадіон у Східному Осло, що стало значною подією в історії клубу, який 104 роки не мав власного стадіону.[2] Стадіон отримав назву Intiliti Arena і розрахований на 17 333 глядача. Поле має штучне покриття.

Найпершу гру на новому стадіоні 9 вересня провела жіноча футбольна команда «Волеренга». А вже наступного дня чоловіча команда переграла на новому стадіоні «Сарпсборг 08» з рахунком 2:1.

Досягнення

Чемпіонат Норвегії

  • Чемпіон (5): 1965, 1981, 1983, 1984, 2005
  • Срібний призер (3): 1948–49, 2004, 2010

Кубок Норвегії

  • Володар кубка (4): 1980, 1997, 2002, 2008
  • Фіналіст (2): 1983, 1985

Суперкубок Норвегії

  • Фіналіст (1): 2009

Прихильники

«Волеренга» традиційно користується прихильністю фанатів районів Східного Осло. Але останнім часом межі цих районів доволі розмиті і тому команда популярна по всьому Осло і його околицях.

Найбільше угруповання фанатів клубу, що називається Klanen (клан), виникло на початку травня 1991 року. Нині це найбільше ультрас-угруповання Норвегії, до якого входять 10 тис. осіб. Вболівальники «Волеренги» вважаються найкращим фанатським угрупованням у Норвегії.

Футболка з 12-м номером зарезервована за фанатами клубу.

Виступи в єврокубках

Сезон Змагання Раунд Суперник Вдома На виїзді В сукупності
1964–65 Кубок ярмарків Р1 Англія Евертон 2–5 2–4 4–9
1965–66 Кубок ярмарків Р2 Шотландія Гартс 1–3 0–1 1–4
1966–67 Кубок європейських чемпіонів Р1 Албанія Тирана N/A N/A т/п
Р2 Північна Ірландія Лінфілд (Белфаст) 1–4 1–1 2–5
1975–76 Кубок УЄФА Р1 Ірландія Атлон Таун 1–1 1–3 2–4
1981–82 Кубок володарів кубків Р1 Польща Легія 2–2 1–4 3–6
1982–83 Кубок європейських чемпіонів ПР Румунія Динамо Бухарест 2–1 1–3 3–4
1984–85 Кубок європейських чемпіонів Р1 Чехословаччина Спарта Прага 3–3 0–2 3–5
1985–86 Кубок європейських чемпіонів Р1 СРСР Зеніт Ленінград 0–2 0–2 0–4
1986–87 Кубок УЄФА Р1 Бельгія Беверен 0–0 0–1 0–1
1998–99 Кубок володарів кубків Р1 Румунія Рапід Бухарест 0–0 2–2 2–2 (г)
R2 Туреччина Бешиктащ 1–0 3–3 4–3
ЧФ Англія Челсі 2–3 0–3 2–6
1999–00 Кубок Інтертото Р1 Латвія Вентспілс 1–0 0–2 1–2
2003–04 Кубок УЄФА Р1 Австрія Грацер 0–0 1–1 1–1 (г)
Р2 Польща Вісла Краків 0–0 0–0 0–0 (4–3 п)
Р3 Англія Ньюкасл 1–1 1–3 2–4
2005–06 Ліга чемпіонів КР2 Фінляндія Гака 1–0 4–1 5–1
КР3 Бельгія Брюгге 1–0 0–1 1–1 (3–4 п)
Кубок УЄФА Р1 Румунія Стяуа 0–3 1–3 1–6
2006–07 Ліга чемпіонів КР2 Чехія Млада Болеслав 2–2 1–3 3–5
2007–08 Кубок УЄФА КР1 Естонія Флора 1–0 1–0 2–0
КР2 Литва Екранас 6–0 1–1 7–1
Р1 Австрія Аустрія Відень 2–2 0–2 2–4
2009–10 Ліга Європи КР3 Греція ПАОК 1–2 1–0 2–2 (г)
2011–12 Ліга Європи КР2 Вірменія Міка 1–0 1–0 2–0
КР3 Греція ПАОК 0–2 0–3 0–5

Примітки

  1. Olstad, Finn (2012). Heia Vålerenga! (no). Aschehoug. ISBN 978-82-03-39021-0. 
  2. Nå flytter VIF hjem (no). Dagsavisen.no. 15 Aug 2017. Процитовано 15 October 2018. 

Посилання