Відмінності між версіями «Талієсін»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(Створено шляхом перекладу сторінки «Taliesin»)
 
(Не показані 55 проміжних версій 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{сирий переклад}}
'''Талісін''' ( {{IPAc-en|ˌ|t|æ|l|ˈ|i|ɛ|s|ᵻ|n}} {{Respell|tal|YES|in}} - {{Respell|tal|YES|in}}, Welsh: [talˈjɛsɪn] ; fl. 6 століття н. е.) - [[Брити|раннєбритонський]] поет постримської Британії, чия робота, ймовірно, збереглася в рукописі Середньої Валлії ''[[Книга Талієсіна|, Книзі Талісіна]]''. Талісін був відомим [[Бард|бардом,]] який, як вважають, співав при дворах принаймні трьох королів.


{{особа}}
Айфор Вільямс назвав одинадцять середньовічних віршів, приписуваних Талісіну, можливо, похідними ще у шостому столітті, і, можливо, їх склав сам історичний Талісін. <ref>''The Poems of Taliesin'', ed. by Ifor Williams, trans. by J. E. Caerwyn Williams, Mediaeval and Modern Welsh Series, 3 (Dublin: Dublin Institute for Advanced Studies, 1987 [repr. from 1968; first publ. ''Canu Taliesin'' 1960]).</ref> Велика частина цієї роботи похвал король Уріен з [[Регед|Rheged]] і його син Оуена МАБ Урійна, хоча деякі з віршів показують, що Taliesin також служила в якості придворного барда короля Brochfael Ysgithrog з [[Королівство Повіс|Поуїса]] і його наступника Кінан Гаруін, або до, або під час свого перебування в Уріен - х суду. Деякі події, про які йдеться у віршах, наприклад, битва при Арфдерідді (бл. 573), згадуються в інших джерелах.


'''Талісєін''' (вал. [talˈjɛsɪn]; бл. [[6 століття]] н. е.) - [[Брити|ранньобритонський]] бард і поет постримської Британії, чия робота, ймовірно, збереглася в рукописі Середньої Валлії, ''[[Книга Талієсіна| Книзі Талісієна]]''. Талісієн був відомим [[Бард|бардом]], який, як вважається, співав при дворах принаймні трьох королів.
У легендах та середньовічній валлійській поезії його часто називають ''Талісін Бен Берд'' ("Талісін, начальник бардів" або начальник поетів). Він згадується як один із п’яти відомих британських поетів, поряд з Талхаірном Тадом Авеном ("Талхаірн - батько музи"), [[Анейрін]], Блуффард та Сян wвеніт Гвауд ("Ціанська пшенична пісня"), в ''[[Історія бритів|Історії Бріттонум]]'', а також згадується у збірці віршів, відомому як ''Ю. Гододдін''. У середині 12 століття Талієсін був високо оцінений як автор великої кількості романтичних легенд.


[[Іфор Віл'ямс]] назвав одинадцять середньовічних віршів, що приписують Талієсіну<ref>''The Poems of Taliesin'', ed. by Ifor Williams, trans. by J. E. Caerwyn Williams, Mediaeval and Modern Welsh Series, 3 (Dublin: Dublin Institute for Advanced Studies, 1987 [repr. from 1968; first publ. ''Canu Taliesin'' 1960]).</ref>. Значну частину цих робіт становлять оди королю Уріену з [[Регед|Rheged]] і його сину Оуену Маб Урієну, хоча деякі з віршів показують, що Taliesin також служив в якості придворного барда короля Бросфальду Ісгіторгу з [[Королівство Повіс|Повісу]] та його наступнику Кінан Гаруіну, або до, або під час свого перебування на суді Урієна. Деякі події, про які йдеться у віршах, наприклад, битва при Арфдерідді (бл. 573), згадуються в інших джерелах.
Згідно з легендою Taliesin був прийнятий в дитинстві Ельфіном, сином Гуайддно Гаранайр, і передбачив смерть Майлгун Гвінед від [[Чума Юстиніана|Жовтої чуми]]. У пізніших оповіданнях став міфічним героєм, компаньйоном Брана Блаженного та [[Король Артур|короля Артура]]. Його легендарна біографія зустрічається у кількох пізніх перекладах, найдавніший з збережених оповідань знайдений у рукописному хроніку світової історії, написаному Еліс Груффідд у 16 столітті.

У легендах та середньовічній валлійській поезії його часто називають ''Талісін Бен Берд'' ("Талісін, Старший бард" або начальник поетів). Він згадується як один із п’яти відомих британських поетів, поряд з Талхаірном Тад Авеном ("Талхаірн - батько музи"), [[Анейрін|Анейріном]], Блуффардом та Сян Гвент Гвауд ("Ціанська пшенична пісня"). Також згадуєтьсч в ''[[Історія бритів|Історії Бритів]]'' та у збірці віршів, відомому як ''Ю Гододдін''. Ще у середині [[12 століття]] Талієсін був високо оцінений як автор великої кількості романтичних легенд.

Згідно з легендою Талієсін був прийнятий в дитинстві Ельфіном, сином Гуайддно Гаранайр, і передбачив смерть Майлгун Гвінед від [[Чума Юстиніана|Жовтої чуми]]. У пізніших оповіданнях став міфічним героєм, а також компаньйоном Брана Блаженного та [[Король Артур|короля Артура]]. Його легендарна біографія зустрічається у кількох пізніх перекладах, найдавніший з збережених оповідань знайдений у рукописній хроніку світової історії, написаній Еліс Груффідд у 16 столітті.


== Біографія ==
== Біографія ==
[[Файл:Helmbar.jpg|альт=|міні| [[Іден (річка)|Долина Едему]] між Епплбі та Пенрітом, область, яку ласкаво називають серцем [[Регед|Регеда]] у похвалах Талієсіна]]
Подробиці життя Талієсіна розріджені. Перша згадка про нього зустрічається в саксонських родоводах, доданих до чотирьох рукописів ''[[Історія бритів|Historia Brittonum]]'' . Письменник називає п’ятьох поетів, серед яких Талісін, який жив за часів [[Іда (король Берніції)|Іди Бернікійської]] (фл. Середина VI ст.) Та британський отаман (О) утігірн ( [[Валлійська мова|Сучасний валлійський]] Еудейрн). <ref>("At that time Talhaearn the Father of the Muse was famous in poetry, and Neirin, Taliesin, Blwchfardd and Cian who is called Gweinthgwawd, at one and the same time were renowned in British poetry." —''Gildas et Nennius'', ed. Mommsen, p. 205; Mon. Hist. Brit. p. 75), quoted in John Edward Lloyd, ''Dictionary of National Biography, 1885–1900, Volume 55''</ref> Ця інформація вважається досить достовірною <ref>Phillimore in ''Cymmrodor'', xi. 134–8; Zimmer, ''Nennius Vindicatus'', p. 78, quoted in John Edward Lloyd, ''Dictionary of National Biography, 1885–1900, Volume 55''</ref> оскільки її згадує також [[Анейрін]], ще один із п’яти згаданих поетів, який відомий як автор « ''Y Гододдіна»'', серії елегій людям царства [[Гододін|Гододдіна]] (нині [[Лотіан|Лотіан)]] ), які загинули в битві з Англами в битві при Катраеті близько 600 року.


[[Файл:Helmbar.jpg|альт=|міні| [[Іден (річка)|Долина Ідену]] між Епплбі та Пенрітом, область, яку ласкаво називають серцем [[Регед|Регеду]] у хвалах Талієсіна]]
Авторство Талиесин в кілька оди Уріен Rheged (померло с. 590) зазвичай приймається, <ref>[http://www.llgc.org.uk/index.php?id=254 National Library of Wales, article ''Taliesin'']</ref> <ref>[https://books.google.co.uk/books?id=f899xH_quaMC&pg=PA1652&lpg=PA1652&dq=williams+canu+taliesin&source=bl&ots=p0TybdCsVG&sig=t9mf3qqw4JAKzODgnVqLDasFfBA&hl=en&sa=X&ei=VkXkVJWHDoat7Abp2oDYCg&ved=0CDoQ6AEwBg#v=onepage&q=williams%20canu%20taliesin&f=false J. Koch, ''Celtic Culture: Aberdeen breviary-celticism'']</ref>, і вони згадують [[Іден (річка)|The Eden Valley]] і ворожий лідер, Fflamddwyn, <ref>{{Cite web|url=http://www.bbc.co.uk/wales/arts/sites/early-welsh-literature/pages/taliesin.shtml|title=BBC Wales – Arts – Early Welsh literature – Taliesin|accessdate=21 June 2016}}</ref>, ідентифікований як Іда <ref>{{Cite web|url=https://books.google.com/books?id=pBIbAAAAYAAJ|title=The Scots Magazine and Edinburgh Literary Miscellany|date=1 January 1808|publisher=Archibald Constable & Company|accessdate=21 June 2016}}</ref> або його син [[Теодрік (король Берніції)|Theodric]] . <ref>[https://books.google.co.uk/books?id=buYQAwAAQBAJ&pg=PA243&lpg=PA243&dq=flamddwyn+theodric&source=bl&ots=GtYfM5pi-F&sig=kPiF-Go5VCxmhHCePuTeSqEddSg&hl=en&sa=X&ei=OUjkVOi-HsqI7AasiIDAAQ&ved=0CCAQ6AEwAg#v=onepage&q=flamddwyn%20theodric&f=false Charles Oman, ''England Before the Norman Conquest'' -]</ref> У віршах йдеться про перемоги Урієна в битвах при Аргоеді Львіфайні, Форді Клайда та Гвен Істрад . Taliesin також співали на честь Кінан Гаруін, царя [[Королівство Повіс|Поуїса]] . <ref>Ifor Williams, ''Canu Taliesin'' (University of Wales Press, 1960), poem I.</ref> Попередник Сінана, Брохвел Ісгітрог, також згадується у пізніших віршах.

Подробиці життя Талієсіна сумбурні. Перша згадка зустрічається в саксонських родоводах, доданих до чотирьох рукописів ''[[Історія бритів|Історії бритів]]''. Автор називає п’ятьох поетів, серед яких Талісін, який жив за часів [[Іда (король Берніції)|Іди Бернікійського]] (фл. Се. VI століття) та британський вождь (О)утігірн ([[Валлійська мова|Сучасний валлійський]] Еудейрн) <ref>("At that time Talhaearn the Father of the Muse was famous in poetry, and Neirin, Taliesin, Blwchfardd and Cian who is called Gweinthgwawd, at one and the same time were renowned in British poetry." —''Gildas et Nennius'', ed. Mommsen, p. 205; Mon. Hist. Brit. p. 75), quoted in John Edward Lloyd, ''Dictionary of National Biography, 1885–1900, Volume 55''</ref>. Ця інформація вважається достатньо достовірною <ref>Phillimore in ''Cymmrodor'', xi. 134–8; Zimmer, ''Nennius Vindicatus'', p. 78, quoted in John Edward Lloyd, ''Dictionary of National Biography, 1885–1900, Volume 55''</ref>, оскільки її згадує також [[Анейрін]], ще один із п’яти згаданих поетів, який відомий як автор '' Гододдіна"'', серії елегій людям царства [[Гододін|Гододдіна]] (нині [[Лотіан|Лотіан)]]), які загинули в битві з Англами при Катраеті близько [[600]] року.

Авторство Талієсіна кількох од Уріену Регеду (помер у [[590]] році) зазвичай пвизнається <ref>[http://www.llgc.org.uk/index.php?id=254 National Library of Wales, article ''Taliesin'']</ref> <ref>[https://books.google.co.uk/books?id=f899xH_quaMC&pg=PA1652&lpg=PA1652&dq=williams+canu+taliesin&source=bl&ots=p0TybdCsVG&sig=t9mf3qqw4JAKzODgnVqLDasFfBA&hl=en&sa=X&ei=VkXkVJWHDoat7Abp2oDYCg&ved=0CDoQ6AEwBg#v=onepage&q=williams%20canu%20taliesin&f=false J. Koch, ''Celtic Culture: Aberdeen breviary-celticism'']</ref>, і вони згадують [[Іден (річка)|долину Ідена]] та ворожого лідера Фламддвайна <ref>{{Cite web|url=http://www.bbc.co.uk/wales/arts/sites/early-welsh-literature/pages/taliesin.shtml|title=BBC Wales – Arts – Early Welsh literature – Taliesin|accessdate=21 June 2016}}</ref>, якого ідентифікують як Іду<ref>{{Cite web|url=https://books.google.com/books?id=pBIbAAAAYAAJ|title=The Scots Magazine and Edinburgh Literary Miscellany|date=1 January 1808|publisher=Archibald Constable & Company|accessdate=21 June 2016}}</ref> або його сини [[Теодрік (король Берніції)|Теодеріка]]<ref>[https://books.google.co.uk/books?id=buYQAwAAQBAJ&pg=PA243&lpg=PA243&dq=flamddwyn+theodric&source=bl&ots=GtYfM5pi-F&sig=kPiF-Go5VCxmhHCePuTeSqEddSg&hl=en&sa=X&ei=OUjkVOi-HsqI7AasiIDAAQ&ved=0CCAQ6AEwAg#v=onepage&q=flamddwyn%20theodric&f=false Charles Oman, ''England Before the Norman Conquest'' -]</ref>. У віршах йдеться про перемоги Урієна в битвах при Аргоеді Львіфайні, Форді Клайда та Гвен Істрад. Талієсін також оспівував Кінана Гаруіна, царя [[Королівство Повіс|Повіса]]<ref>Ifor Williams, ''Canu Taliesin'' (University of Wales Press, 1960), poem I.</ref>. Також у пізніх віршах згадується попередник Сінана, Брохвел Ісгітрог.

Згідно з легендами, які вперше з’являються в ''[[Книга Талієсіна|Книзі Талієсіна]]'', раннім покровителем Талієсіна був Ельфін ап Гвіддно, син Гвіддно Гарангіра, який був володарем неідентифікованої землі в затоці Кардіган під назвою Кантрер Гвелод. Талісієн захищав Ельффіна і висміював його ворога, потужного [[Майлгун Гвінед|Майлгун Гвінеда]], незадовго до того, як останній помер (імовірно, в [[547]] році н.е.)<ref>Based on Phillimore's (1888) reconstruction of the dating of the ''[[Annales Cambriae]]'' (A Text) – see Phillimore, Egerton (1888), ''The Annales Cambriae and Old Welsh Genealogies, from Harleian MS. 3859'', in Phillimore, Egerton, Y Cymmrodor IX, Honourable Society of Cymmrodorion, pp. 141–183</ref>.

Згідно з [[Валлійські тріади|валлійськими тріадами]], у Талісіна був син Афаон, якого вважали великим воїном, і який зазнав насильницької смерті, ймовірно, у [[Лотіан|Лотіані]]<ref>{{Cite web|url=http://www.maryjones.us/ctexts/triads2.html|title=The Welsh Triads|accessdate=21 June 2016}}</ref>. Місце знаходження могили Таліесіна збережено в фольклорі. Вона знаходиться поруч з селом Тре Таліесіна близько [[Ллангенфелін|Ллангенфеліна]] <ref>{{Cite web|url=http://www.llangynfelyn.org/dogfennau/bedd_taliesin_mynegiad.html|title=Llangynfelyn – Bedd Taliesin – Taliesin's grave|accessdate=21 June 2016}}</ref> і називається Це Талієсін ("Bedd Taliesin"), але на справді це - поховальна камера [[Бронзова доба|бронзової доби]]. Усипальниця, і село Тре-Талієсін, біля підніжжя пагорба, насправді були названі на честь похоронної камери 19 століття <ref>Owen & Morgan (2007) "Dictionary of the Place Names of Wales" p.475</ref>, хоча [[Едвард Лхуйд]] згадував легенду, про це поховання, ще у [[17 століття|17 столітті]].


== Легенди про Талієсіна ==
Згідно з легендами, які вперше з’являються в ''[[Книга Талієсіна|Книзі]]'' Талісіна, раннім покровителем Талієсіна був Ельфін ап Гвіддно, син wвіддно Гарангір, який був володарем втраченої землі в затоці Кардіган під назвою Кантрер Гвелод . Taliesin захищав Elffin і сатиру свого ворога, потужний Майлгун Гвінед, незадовго до того, як останній помер (імовірно, в 547 н.е.). <ref>Based on Phillimore's (1888) reconstruction of the dating of the ''[[Annales Cambriae]]'' (A Text) – see Phillimore, Egerton (1888), ''The Annales Cambriae and Old Welsh Genealogies, from Harleian MS. 3859'', in Phillimore, Egerton, Y Cymmrodor IX, Honourable Society of Cymmrodorion, pp. 141–183</ref>


[[Файл:Finding_of_Taliesin.jpg|міні| "Знахідка Талієсіна" Генрі Кларенса Уейта, [[1876]] рік]]
Згідно з [[Валлійські тріади|валлійськими тріадами]], у Талісіна був син Афаон, якого вважали великим воїном, який зазнав насильницької смерті, ймовірно, у Лотіані. <ref>{{Cite web|url=http://www.maryjones.us/ctexts/triads2.html|title=The Welsh Triads|accessdate=21 June 2016}}</ref> Могила Таліесіна в проводиться в фольклорі, щоб бути поруч з селом Tre Таліесіна близько Llangynfelyn <ref>{{Cite web|url=http://www.llangynfelyn.org/dogfennau/bedd_taliesin_mynegiad.html|title=Llangynfelyn – Bedd Taliesin – Taliesin's grave|accessdate=21 June 2016}}</ref> називається BEDD Taliesin, але це [[Бронзова доба|бронзовий вік]] Усипальниця, і село Tre-Таліесіна, біля підніжжя пагорба, був на насправді названий після похоронної камери в 19 столітті <ref>Owen & Morgan (2007) "Dictionary of the Place Names of Wales" p.475</ref> хоча Едуард Лхуйд переказав легенду до 17 століття.


== Легенди про його життя ==
[[Файл:Finding_of_Taliesin.jpg|міні| "Знахідка Талієсіна" Генрі Кларенса Уейта, 1876 рік]]
Більш детальні традиції біографії Талісіна виникли приблизно з XI століття, а також в ''Historia Taliesin'' ("Повість про Талісіна", що збереглася з XVI століття). <ref>Ford, Patrick K. 1992. ''Ystoria Taliesin'' University of Wales Press: Cardiff.</ref> У середині 16-го століття Еліс ffруффідд записала легендарний розповідь про Талісіна, яка нагадує історію про дитинство ірландського героя Фіонна Мак Камгейла та в деякому відношенні лосося мудрості. Казку також записав у дещо іншому варіанті Джон Джонс з Гелліфді (бл. 1607). Ця історія багато в чому узгоджується з фрагментарними розповідями в ''Книзі Талісіна'' .
Більш детальні традиції біографії Талісіна виникли приблизно з XI століття, а також в ''Historia Taliesin'' ("Повість про Талісіна", що збереглася з XVI століття). <ref>Ford, Patrick K. 1992. ''Ystoria Taliesin'' University of Wales Press: Cardiff.</ref> У середині 16-го століття Еліс ffруффідд записала легендарний розповідь про Талісіна, яка нагадує історію про дитинство ірландського героя Фіонна Мак Камгейла та в деякому відношенні лосося мудрості. Казку також записав у дещо іншому варіанті Джон Джонс з Гелліфді (бл. 1607). Ця історія багато в чому узгоджується з фрагментарними розповідями в ''Книзі Талісіна'' .


Згідно ''Хейнс Таліесіна'', він спочатку був відомий як '''Гвіона Баха ап Gwreang.''' Він був слугою Керрідвен і був змушений протягом року перемішувати Котел натхнення, щоб дозволити Серідвен завершити її зілля натхнення. Спочатку зілля було призначене для її сина, Морфрана, який хоч і вважався жахливо потворним, але все -таки вона любила, і відчувала, що якщо він не виросте в красі, то він повинен мати компенсований дар Авен. Після завершення цього зілля три краплі вискочили і потрапили на великий палець Гвіона Баха. Потім Гвіон поклав великий палець у рот, щоб заспокоїти опіки, що призвело до просвітлення Гвіона. З остраху перед тим, що Серрідвен зробить з ним, wвіон втік і врешті -решт перетворився на шматок зерна, перш ніж його спожила Церрідвен. Однак це призвело до того, що Церрідвен просочилася насінням, і після народження вона не могла змусити себе вбити дитину Гвіон. Натомість вона кинула його в океан у великій шкіряній сумці, де його знайшов Ельфін, назвавши його Талісін. <ref>{{Cite web|url=http://www.bbc.co.uk/wales/history/sites/themes/society/myths_taliesin.shtml|title=The life of Taliesin the bard|publisher=BBC.com|accessdate=23 March 2017}}</ref>
Згідно ''Хейнс Таліесіна'', він спочатку був відомий як '''Гвіона Баха ап Gwreang.''' Він був слугою Керрідвен і був змушений протягом року перемішувати Котел натхнення, щоб дозволити Серідвен завершити її зілля натхнення. Спочатку зілля було призначене для її сина, Морфрана, який хоч і вважався жахливо потворним, але все -таки вона любила, і відчувала, що якщо він не виросте в красі, то він повинен мати компенсований дар Авен. Після завершення цього зілля три краплі вискочили і потрапили на великий палець Гвіона Баха. Потім Гвіон поклав великий палець у рот, щоб заспокоїти опіки, що призвело до просвітлення Гвіона. З остраху перед тим, що Серрідвен зробить з ним, wвіон втік і врешті -решт перетворився на шматок зерна, перш ніж його спожила Церрідвен. Однак це призвело до того, що Церрідвен просочилася насінням, і після народження вона не могла змусити себе вбити дитину Гвіон. Натомість вона кинула його в океан у великій шкіряній сумці, де його знайшов Ельфін, назвавши його Талісін. <ref>{{Cite web|url=http://www.bbc.co.uk/wales/history/sites/themes/society/myths_taliesin.shtml|title=The life of Taliesin the bard|publisher=BBC.com|accessdate=23 March 2017}}</ref>


Згідно з цими текстами, Талієсін був прийомним сином Елфіна ап Гвідно, який дав йому ім’я Талісін, що означає «сяючі брови», а згодом став королем у Кередігіоні, Уельс. Легенда свідчить, що він був тоді, що піднімається на його двір в Aberdyfi і що в віці 13 років , він відвідав король Майлгун Гвінед, дядько Elffin, і правильно передбачав манеру і неминучість смерті Майлгуна в. Ряд середньовічних віршів, приписуваних Талієсину, натякають на легенду, але вони значно ''[[Floruit|пізніше поставили плід історичного поета.]]''
Згідно з цими текстами, Талієсін був прийомним сином Елфіна ап Гвідно, який дав йому ім’я Талієсін, що означає «сяючі брови», а згодом став королем у Кередігіоні, Уельс. Легенда свідчить, що він був тоді, що піднімається на його двір в Aberdyfi і що в віці 13 років , він відвідав король Майлгун Гвінед, дядько Elffin, і правильно передбачав манеру і неминучість смерті Майлгуна в. Ряд середньовічних віршів, приписуваних Талієсину, натякають на легенду, але вони значно ''[[Floruit|пізніше поставили плід історичного поета.]]''


Ідея про те, що він був [[Бард|бардом]] при дворі [[Король Артур|короля Артура,]] сходить, принаймні, до казки про ''Калвча та Олвена'', можливо, витвір XI століття. Вона опрацьовується в сучасній англійській поезії, такі як « ''[[Королівські ідилії|Ідилії короля]]'' [[Альфред Теннісон|» Теннісона]] та « ''Талієсин крізь Логрів»'' Чарльза Вільямса . Але можна показати, що кар’єра історичного Талісіна впала в останній половині VI століття, тоді як історики, які сперечаються за існування Артура, датують його перемогу під [[Битва при горі Бадон|Монсоном Бадоніком]] у роки по обидва боки 500 року нашої ери; ''[[Аннали Камбрії|Annales Cambriae]]'' пропонують дату бл. 539 за його смерть або зникнення в битві при Камлані, лише на кілька років раніше, ніж дата 542, знайдена в ''[[Історія королів Британії|Historia Regum Britanniae]]'' . Талісін також з'являється як супутник Брана Блаженного в цю епоху, і тоді він чітко сприймався як легендарна постать, яка існувала в різні часи.
Ідея про те, що він був [[Бард|бардом]] при дворі [[Король Артур|короля Артура,]] сходить, принаймні, до казки про "''Калвча та Олвена''" (можливо витвір XI століття). Вона опрацьовується в сучасній англійській поезії, такій як ''"[[Королівські ідилії]]"'' [[Альфред Теннісон|Теннісона]] та ''"Талієсин крізь Логрів"'' Чарльза Вільямса. Але можна показати, що кар’єра історичного Талієсіна припала на останню половину VI століття, тоді як історики, які сперечаються за існування Артура, датують його перемогу під [[Битва при горі Бадон|Монсоном Бадоніком]] у близько 500 року нашої ери; ''"[[Аннали Камбрії]]"'' пропонують дату близько [[539]] року, як дату смерті або зникнення короля Артура в битві при Камлані, лише на кілька років раніше, ніж дата [[542]] рік, запропонована в ''"[[Історія королів Британії]]"''. Талісін також з'являється як сучасник Брана Блаженного, після цього він в різні часи чітко сприймався як легендарна постать, яка існувала.


Рукопис, виданий підручником літературного підробника XVIII століття Іоло Моргангва, стверджував, що він син святого Хенва з Лланхеннока ; але це суперечить іншим традиціям. У ній він, як кажуть, навчався в школі Катвґ, у Лланфейтіні, у [[Гламорган|Гламоргані]], яку відвідував також [[Ґільдас Мудрий|історик Гілдас.]] Кажуть, що він був схоплений у юності ірландськими піратами під час риболовлі на морі, він, як кажуть, втік, використовуючи дерев’яну [[Баклер|пряжку]] для човна; він приземлився в риболовецькій [[Водозлив|греблі]] з Elffin, один з синів Уріен (всі середньовічних валлійських джерел, однак, зробити Elffin сина Гуайддно Гаранайра). Урієн зробив його інструктором Елфіна і подарував Талієсіну маєток. Але одного разу представлений до двору воєначальника Талісін став його головним бардом, пішов за ним у його війнах і писав про його перемоги.
Рукопис, виданий підручником літературного підробника XVIII століття Іоло Моргангва, стверджував, що він син святого Хенва з Лланхеннока ; але це суперечить іншим традиціям. У ній він, як кажуть, навчався в школі Катвґ, у Лланфейтіні, у [[Гламорган|Гламоргані]], яку відвідував також [[Ґільдас Мудрий|історик Гілдас.]] Кажуть, що він був схоплений у юності ірландськими піратами під час риболовлі на морі, він, як кажуть, втік, використовуючи дерев’яну [[Баклер|пряжку]] для човна; він приземлився в риболовецькій [[Водозлив|греблі]] з Elffin, один з синів Уріен (всі середньовічних валлійських джерел, однак, зробити Elffin сина Гуайддно Гаранайра). Урієн зробив його інструктором Елфіна і подарував Талієсіну маєток. Але одного разу представлений до двору воєначальника Талісін став його головним бардом, пішов за ним у його війнах і писав про його перемоги.


== Вплив ==
== Вплив ==
Сучасний валлійський поет Джон Девіс з [[Денбігшир|Денбігшира]] (1841–1894) прийняв бардівське ім’я Талісіна Хіраетога. <ref>{{Cite web|url=http://www.gtj.org.uk/en/small/item/GTJ13096|title=Gathering the Jewels|accessdate=21 June 2016|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160905232027/http://www.gtj.org.uk/en/small/item/GTJ13096|archivedate=5 September 2016}}</ref> Американський архітектор [[Френк Ллойд Райт]], мати якого, Анна Ллойд Джонс, народилася в Уельсі, назвав свій будинок та студію у [[Вісконсин|Вісконсіні]] Талісін, а свій будинок та студію - неподалік Скоттсдейла, штат Арізона, - Захід Талісіна .


Валлійський поет Джон Девіс з [[Денбігшир|Денбігшира]] (1841–1894 роки) прийняв бардівське ім’я Талісіна Хіраетога <ref>{{Cite web|url=http://www.gtj.org.uk/en/small/item/GTJ13096|title=Gathering the Jewels|accessdate=21 June 2016|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160905232027/http://www.gtj.org.uk/en/small/item/GTJ13096|archivedate=5 September 2016}}</ref>. Американський архітектор [[Френк Ллойд Райт]], мати якого, Анна Ллойд Джонс, народилася в Уельсі, назвав свій будинок та студію у [[Вісконсин|Вісконсіні]] "Талієсін", а свій будинок та студію неподалік Скоттсдейла (штат [[Арізона]]) - Талієсін Вест.
[[Сьюзен Кер|Сьюзен Каре]], [[Типографія|типограф]] і [[Графічний дизайнер|графічний дизайнер,]] яка розробила перший набір шрифтів для раннього Macintosh, створила шрифт dingbat під назвою [https://raw.githubusercontent.com/bzotto/ClassicMacTypography/master/specimens/Taliesin%2018.png Taliesin,] який разом з диском оновлення для Системи 2 надійшов у 1985 р. <ref>{{Cite web|last=Rasmussen|first=Eric|date=n.d.|title=Apple Macintosh before System 7|url=https://earlymacintosh.org/|accessdate=24 May 2021|website=Early Macintosh|quote=System 2.0 Finder 4.1 was released in April 1985. ... The Update disk also included the Font/DA Mover application, a Fonts suitcase with one font in it [Taliesin, a pictorial font], and a "What's New" document.}}</ref> Taliesin є відносно неясним у порівнянні з його більш відомим аналогом [http://kare.com/wp-content/uploads/2014/10/04_AppleFonts.gif Каїром], шрифтом-символом, на якому був зображений знаковий логотип [[Apple Inc.|Apple]] Dogcow. <ref>{{Cite web|last=Hackett|first=Stephen|date=n.d.|title=The History of Clarus the Dogcow|url=https://512pixels.net/dogcow/|accessdate=24 May 2021|website=512 Pixels}}</ref> Незрозуміло, чому шрифт поділяє ім’я з британським поетом, оскільки він був єдиним у наборі, що не носить назви «міста світового класу» <ref>{{Cite web|last=Kare|first=Susan|date=August 1983|title=World Class Cities|url=https://www.folklore.org/StoryView.py?project=Macintosh&story=World_Class_Cities.txt&sortOrder=Sort+by+Date|accessdate=24 May 2021|website=Folklore}}</ref> ( [[Чикаго]], [[Сан-Франциско|Сан -Франциско]], [[Торонто]] тощо). ). Оскільки він містить декілька [[Гліф|символів]] [[Будівля|будівель]], [[Меблі|меблів]] та інших аспектів [[Архітектура|архітектури]], ландшафтного дизайну та [[Дизайн інтер'єру|дизайну інтер’єрів]], однак було висунуто теорію, що Талісін також був названий на честь вищезгаданої студії та маєтка Френка Ллойда Райта з однойменною назвою. <ref>{{Cite web|last=Espinosa|first=Chris|date=21 May 2018|title=I can’t find any replica of Taliesin/Mobile but I believe it was bitmapped architecture and furniture pictures. Legal was concerned about the rights of the estate of Frank Lloyd Wright re the Taliesin name. I think 'Mobile' was a pun on the French 'meubles.'|url=https://mobile.twitter.com/cdespinosa/status/998641665417011201|accessdate=24 May 2021|website=[[Twitter]]}}</ref>

[[Сьюзен Кер]] - [[Типографія|типограф]] і [[Графічний дизайнер|графічний дизайнер]], яка розробила перший набір шрифтів для раннього Macintosh, створила шрифт dingbat під назвою [https://raw.githubusercontent.com/bzotto/ClassicMacTypography/master/specimens/Taliesin%2018.png Taliesin], який разом з диском оновлення для Apple System 2 був опублікований у 1985 року<ref>{{Cite web|last=Rasmussen|first=Eric|date=n.d.|title=Apple Macintosh before System 7|url=https://earlymacintosh.org/|accessdate=24 May 2021|website=Early Macintosh|quote=System 2.0 Finder 4.1 was released in April 1985. ... The Update disk also included the Font/DA Mover application, a Fonts suitcase with one font in it [Taliesin, a pictorial font], and a "What's New" document.}}</ref>. Шрифт Талієсін є відносно неясним у порівнянні з його більш відомим аналогом [http://kare.com/wp-content/uploads/2014/10/04_AppleFonts.gif Каїром], шрифтом-символом, на якому був зображений знаковий логотип [[Apple Inc.|Apple]] Dogcow<ref>{{Cite web|last=Hackett|first=Stephen|date=n.d.|title=The History of Clarus the Dogcow|url=https://512pixels.net/dogcow/|accessdate=24 May 2021|website=512 Pixels}}</ref>.


=== У літературі ===
=== У літературі ===
Його ім'я, написане як Taliessin, в [[Альфред Теннісон|Альфреді,]] " ''[[Королівські ідилії|Ідилії короля]]'' " лорда Теннісона. Він є персонажем сатиричного, романтичного роману [[Томас Лав Пікок|Томаса Лава Пікона]] ''«Нещастя Ельфіна»'' 1829 року, де його виявляє немовля, яке плаває в кораклі, Ельфін (Ельфін), яка рибалить. У романі " ''Порій"'' 1951 року Джона Каупера Поіса він зображений як політично проникливий придворний бард, який досягає як кулінарії, так і поезії.


У "''[[Королівські ідилії|Королівських ідиліях]]"'' [[Альфред Теннісон|Альфреда Теннісона]], його названо Талієссіном. Є персонажем романтичного сатиричного роману [[Томас Лав Пікок|Томаса Лава Пікона]] ''"Нещастя Ельфіна"'' (1829 року). У романі ''"Порій"'' (1951 року) Джона Каупера Поіса він зображений як політично проникливий придворний бард, який досягає успіху як у кулінарії, так і у поезії.
Він також з'являється в ряді творів сучасної комерційної фантастики, що поєднують історію та легенду про Артурія, включаючи досить тривалу появу у « <nowiki><i id="mw6g">Хроніках воєначальника»</i></nowiki> Бернарда Корнуелла та « ''[[Гобелени Фйонавара|Гобелені Фіонавар»]]'' [[Гай Геврієл Кей|Гая Гавріеля Кей]] . У циклі Стівена Р. Лоухеда « ''Пендрагон»'' він найбільш помітний у першій книзі з однойменною назвою « ''Талісін»'', в якій він зображений як батько Мерліна. Він також є центральним персонажем у " ''Місячному серці"'', міському фентезійному романі [[Чарльз де Лінт|Шарля де Лінта]], і з'являється як головний бард Королівства Придайн у дитячих романах Ллойда Олександра, заснованих на валлійському ''[[Мабіногіон|мабіногіоні]]'' . Історичний роман « ''Сяюча брова - епос Талісіна'' » Х. Кетрін Уотлінг заснований на «Повісті про Талісіна» та поезії, що міститься в ''«Книзі Талісіна»'' . У художній серії для молодих дорослих ''"Темно встає'' " британської авторки Сьюзен Купер він проводить молодих героїв Уілла Стентона та Брана Девіса по Загубленій землі в останній книзі " ''Срібло на дереві"'' . Ключ налаштування арфи Талісіна з'являється в " Струні в арфі " Ненсі Бонд, історії про подорож у часі, розгорнутій в Уельсі. Ключ дає Пітеру Моргану, головному герою, здатність бачити бачення життя Талісіна.


Він також з'являється в ряді творів сучасної комерційної фантастики, що поєднують історію та легенду про Артура. Є героєм вибраної серії Трейсі Хардінг, починаючи з трилогії «Стародавнє майбутнє», де він - безсмертний мандрівник у часі, який намагається допомогти розвитку людської душі.

Він є героєм вибраної серії Трейсі Хардінг, починаючи з трилогії «Стародавнє майбутнє», де він - безсмертний мандрівник у часі, який намагається допомогти розвитку людської душі.


=== Музика ===
=== Музика ===
У сучасній музиці другий студійний альбом [[Deep Purple]] ''[[The Book of Taliesyn|отримав назву «Книга Талісіна»]]'' на честь барда. Альбом Пола Роланда ''"Re-Animator'' " 2006 року містить пісню про барда під назвою "Taliesin".


Другий студійний альбом [[Deep Purple]] отримав назву ''[[The Book of Taliesyn|"Книга Талієсіна"]]''. Альбом Пола Роланда ''"Re-Animator"'' [[2006]] року містить пісню під назвою "Талієсін".
== Посилання ==

 
== Див. також ==

* [[Мерлін]]
* [[Королівство Гвінед]]
* [[Смерть Артура]]
* [[Кретьєн де Труа]]

== Примітки ==
{{reflist}}


== Джерела ==
== Джерела ==
Рядок 72: Рядок 87:
* [http://www.celtnet.org.uk/texts/cronicl_wech_oesoedd/ystoria-taliesin.php Факсимільна версія «Історії Талісін»] із [http://www.celtnet.org.uk/texts/cronicl_wech_oesoedd/ystoria-taliesin-eng.php сучасним перекладом англійською мовою] взята з « ''Хроніки шести віків» Хроніки'' ''Еліс Груффадд.''
* [http://www.celtnet.org.uk/texts/cronicl_wech_oesoedd/ystoria-taliesin.php Факсимільна версія «Історії Талісін»] із [http://www.celtnet.org.uk/texts/cronicl_wech_oesoedd/ystoria-taliesin-eng.php сучасним перекладом англійською мовою] взята з « ''Хроніки шести віків» Хроніки'' ''Еліс Груффадд.''
* {{Citation|last=Morris-Jones|first=John|author-link=John Morris-Jones|year=1918|editor-last=Evans|editor-first=E. Vincent|contribution=Taliesin|title=Y Cymmrodor|volume=XXVIII|publisher=Honourable Society of Cymmrodorion|publication-date=1918|publication-place=London|url=https://archive.org/stream/ycymmrodor28cymmuoft}} -весь том присвячений нападу на пізнє датування Талісіна Джоном Гвеноґрін Еванс. Еванс зробив подібну відповідь у довгій книзі своєму критику 1918 р. У ''Y Cymmrodor'' 1924, Vol. XXXIV.
* {{Citation|last=Morris-Jones|first=John|author-link=John Morris-Jones|year=1918|editor-last=Evans|editor-first=E. Vincent|contribution=Taliesin|title=Y Cymmrodor|volume=XXVIII|publisher=Honourable Society of Cymmrodorion|publication-date=1918|publication-place=London|url=https://archive.org/stream/ycymmrodor28cymmuoft}} -весь том присвячений нападу на пізнє датування Талісіна Джоном Гвеноґрін Еванс. Еванс зробив подібну відповідь у довгій книзі своєму критику 1918 р. У ''Y Cymmrodor'' 1924, Vol. XXXIV.

{{Артуріана}}

[[Категорія:Персонажі артуріани]]
[[Категорія:Персонажі артуріани]]
[[Категорія:Сторінки із неперевіреними перекладами]]
[[Категорія:Сторінки із неперевіреними перекладами]]
[[Категорія:Барди]]

Версія за 01:14, 6 серпня 2021

Талієсін
Finding of Taliesin.jpg
Народився 534 або 518[1]
Повіс, Уельс
Помер 599
Поховання
 : 
зображення місця поховання
Країна Sub-Roman Britaind
Діяльність поет, письменник, бард
Знання мов валлійська

Талісєін (вал. [talˈjɛsɪn]; бл. 6 століття н. е.) - ранньобритонський бард і поет постримської Британії, чия робота, ймовірно, збереглася в рукописі Середньої Валлії, Книзі Талісієна. Талісієн був відомим бардом, який, як вважається, співав при дворах принаймні трьох королів.

Іфор Віл'ямс назвав одинадцять середньовічних віршів, що приписують Талієсіну[2]. Значну частину цих робіт становлять оди королю Уріену з Rheged і його сину Оуену Маб Урієну, хоча деякі з віршів показують, що Taliesin також служив в якості придворного барда короля Бросфальду Ісгіторгу з Повісу та його наступнику Кінан Гаруіну, або до, або під час свого перебування на суді Урієна. Деякі події, про які йдеться у віршах, наприклад, битва при Арфдерідді (бл. 573), згадуються в інших джерелах.

У легендах та середньовічній валлійській поезії його часто називають Талісін Бен Берд ("Талісін, Старший бард" або начальник поетів). Він згадується як один із п’яти відомих британських поетів, поряд з Талхаірном Тад Авеном ("Талхаірн - батько музи"), Анейріном, Блуффардом та Сян Гвент Гвауд ("Ціанська пшенична пісня"). Також згадуєтьсч в Історії Бритів та у збірці віршів, відомому як Ю Гододдін. Ще у середині 12 століття Талієсін був високо оцінений як автор великої кількості романтичних легенд.

Згідно з легендою Талієсін був прийнятий в дитинстві Ельфіном, сином Гуайддно Гаранайр, і передбачив смерть Майлгун Гвінед від Жовтої чуми. У пізніших оповіданнях став міфічним героєм, а також компаньйоном Брана Блаженного та короля Артура. Його легендарна біографія зустрічається у кількох пізніх перекладах, найдавніший з збережених оповідань знайдений у рукописній хроніку світової історії, написаній Еліс Груффідд у 16 столітті.

Біографія

Долина Ідену між Епплбі та Пенрітом, область, яку ласкаво називають серцем Регеду у хвалах Талієсіна

Подробиці життя Талієсіна сумбурні. Перша згадка зустрічається в саксонських родоводах, доданих до чотирьох рукописів Історії бритів. Автор називає п’ятьох поетів, серед яких Талісін, який жив за часів Іди Бернікійського (фл. Се. VI століття) та британський вождь (О)утігірн (Сучасний валлійський Еудейрн) [3]. Ця інформація вважається достатньо достовірною [4], оскільки її згадує також Анейрін, ще один із п’яти згаданих поетів, який відомий як автор "У Гододдіна", серії елегій людям царства Гододдіна (нині Лотіан)), які загинули в битві з Англами при Катраеті близько 600 року.

Авторство Талієсіна кількох од Уріену Регеду (помер у 590 році) зазвичай пвизнається [5] [6], і вони згадують долину Ідена та ворожого лідера Фламддвайна [7], якого ідентифікують як Іду[8] або його сини Теодеріка[9]. У віршах йдеться про перемоги Урієна в битвах при Аргоеді Львіфайні, Форді Клайда та Гвен Істрад. Талієсін також оспівував Кінана Гаруіна, царя Повіса[10]. Також у пізніх віршах згадується попередник Сінана, Брохвел Ісгітрог.

Згідно з легендами, які вперше з’являються в Книзі Талієсіна, раннім покровителем Талієсіна був Ельфін ап Гвіддно, син Гвіддно Гарангіра, який був володарем неідентифікованої землі в затоці Кардіган під назвою Кантрер Гвелод. Талісієн захищав Ельффіна і висміював його ворога, потужного Майлгун Гвінеда, незадовго до того, як останній помер (імовірно, в 547 році н.е.)[11].

Згідно з валлійськими тріадами, у Талісіна був син Афаон, якого вважали великим воїном, і який зазнав насильницької смерті, ймовірно, у Лотіані[12]. Місце знаходження могили Таліесіна збережено в фольклорі. Вона знаходиться поруч з селом Тре Таліесіна близько Ллангенфеліна [13] і називається Це Талієсін ("Bedd Taliesin"), але на справді це - поховальна камера бронзової доби. Усипальниця, і село Тре-Талієсін, біля підніжжя пагорба, насправді були названі на честь похоронної камери 19 століття [14], хоча Едвард Лхуйд згадував легенду, про це поховання, ще у 17 столітті.

Легенди про Талієсіна

"Знахідка Талієсіна" Генрі Кларенса Уейта, 1876 рік

Більш детальні традиції біографії Талісіна виникли приблизно з XI століття, а також в Historia Taliesin ("Повість про Талісіна", що збереглася з XVI століття). [15] У середині 16-го століття Еліс ffруффідд записала легендарний розповідь про Талісіна, яка нагадує історію про дитинство ірландського героя Фіонна Мак Камгейла та в деякому відношенні лосося мудрості. Казку також записав у дещо іншому варіанті Джон Джонс з Гелліфді (бл. 1607). Ця історія багато в чому узгоджується з фрагментарними розповідями в Книзі Талісіна .

Згідно Хейнс Таліесіна, він спочатку був відомий як Гвіона Баха ап Gwreang. Він був слугою Керрідвен і був змушений протягом року перемішувати Котел натхнення, щоб дозволити Серідвен завершити її зілля натхнення. Спочатку зілля було призначене для її сина, Морфрана, який хоч і вважався жахливо потворним, але все -таки вона любила, і відчувала, що якщо він не виросте в красі, то він повинен мати компенсований дар Авен. Після завершення цього зілля три краплі вискочили і потрапили на великий палець Гвіона Баха. Потім Гвіон поклав великий палець у рот, щоб заспокоїти опіки, що призвело до просвітлення Гвіона. З остраху перед тим, що Серрідвен зробить з ним, wвіон втік і врешті -решт перетворився на шматок зерна, перш ніж його спожила Церрідвен. Однак це призвело до того, що Церрідвен просочилася насінням, і після народження вона не могла змусити себе вбити дитину Гвіон. Натомість вона кинула його в океан у великій шкіряній сумці, де його знайшов Ельфін, назвавши його Талісін. [16]

Згідно з цими текстами, Талієсін був прийомним сином Елфіна ап Гвідно, який дав йому ім’я Талієсін, що означає «сяючі брови», а згодом став королем у Кередігіоні, Уельс. Легенда свідчить, що він був тоді, що піднімається на його двір в Aberdyfi і що в віці 13 років , він відвідав король Майлгун Гвінед, дядько Elffin, і правильно передбачав манеру і неминучість смерті Майлгуна в. Ряд середньовічних віршів, приписуваних Талієсину, натякають на легенду, але вони значно пізніше поставили плід історичного поета.

Ідея про те, що він був бардом при дворі короля Артура, сходить, принаймні, до казки про "Калвча та Олвена" (можливо витвір XI століття). Вона опрацьовується в сучасній англійській поезії, такій як "Королівські ідилії" Теннісона та "Талієсин крізь Логрів" Чарльза Вільямса. Але можна показати, що кар’єра історичного Талієсіна припала на останню половину VI століття, тоді як історики, які сперечаються за існування Артура, датують його перемогу під Монсоном Бадоніком у близько 500 року нашої ери; "Аннали Камбрії" пропонують дату близько 539 року, як дату смерті або зникнення короля Артура в битві при Камлані, лише на кілька років раніше, ніж дата 542 рік, запропонована в "Історія королів Британії". Талісін також з'являється як сучасник Брана Блаженного, після цього він в різні часи чітко сприймався як легендарна постать, яка існувала.

Рукопис, виданий підручником літературного підробника XVIII століття Іоло Моргангва, стверджував, що він син святого Хенва з Лланхеннока ; але це суперечить іншим традиціям. У ній він, як кажуть, навчався в школі Катвґ, у Лланфейтіні, у Гламоргані, яку відвідував також історик Гілдас. Кажуть, що він був схоплений у юності ірландськими піратами під час риболовлі на морі, він, як кажуть, втік, використовуючи дерев’яну пряжку для човна; він приземлився в риболовецькій греблі з Elffin, один з синів Уріен (всі середньовічних валлійських джерел, однак, зробити Elffin сина Гуайддно Гаранайра). Урієн зробив його інструктором Елфіна і подарував Талієсіну маєток. Але одного разу представлений до двору воєначальника Талісін став його головним бардом, пішов за ним у його війнах і писав про його перемоги.

Вплив

Валлійський поет Джон Девіс з Денбігшира (1841–1894 роки) прийняв бардівське ім’я Талісіна Хіраетога [17]. Американський архітектор Френк Ллойд Райт, мати якого, Анна Ллойд Джонс, народилася в Уельсі, назвав свій будинок та студію у Вісконсіні "Талієсін", а свій будинок та студію неподалік Скоттсдейла (штат Арізона) - Талієсін Вест.

Сьюзен Кер - типограф і графічний дизайнер, яка розробила перший набір шрифтів для раннього Macintosh, створила шрифт dingbat під назвою Taliesin, який разом з диском оновлення для Apple System 2 був опублікований у 1985 року[18]. Шрифт Талієсін є відносно неясним у порівнянні з його більш відомим аналогом Каїром, шрифтом-символом, на якому був зображений знаковий логотип Apple Dogcow[19].

У літературі

У "Королівських ідиліях" Альфреда Теннісона, його названо Талієссіном. Є персонажем романтичного сатиричного роману Томаса Лава Пікона "Нещастя Ельфіна" (1829 року). У романі "Порій" (1951 року) Джона Каупера Поіса він зображений як політично проникливий придворний бард, який досягає успіху як у кулінарії, так і у поезії.

Він також з'являється в ряді творів сучасної комерційної фантастики, що поєднують історію та легенду про Артура. Є героєм вибраної серії Трейсі Хардінг, починаючи з трилогії «Стародавнє майбутнє», де він - безсмертний мандрівник у часі, який намагається допомогти розвитку людської душі.

Музика

Другий студійний альбом Deep Purple отримав назву "Книга Талієсіна". Альбом Пола Роланда "Re-Animator" 2006 року містить пісню під назвою "Талієсін".

Див. також

Примітки

  1. MusicBrainzMetaBrainz Foundation, 2000.
  2. The Poems of Taliesin, ed. by Ifor Williams, trans. by J. E. Caerwyn Williams, Mediaeval and Modern Welsh Series, 3 (Dublin: Dublin Institute for Advanced Studies, 1987 [repr. from 1968; first publ. Canu Taliesin 1960]).
  3. ("At that time Talhaearn the Father of the Muse was famous in poetry, and Neirin, Taliesin, Blwchfardd and Cian who is called Gweinthgwawd, at one and the same time were renowned in British poetry." —Gildas et Nennius, ed. Mommsen, p. 205; Mon. Hist. Brit. p. 75), quoted in John Edward Lloyd, Dictionary of National Biography, 1885–1900, Volume 55
  4. Phillimore in Cymmrodor, xi. 134–8; Zimmer, Nennius Vindicatus, p. 78, quoted in John Edward Lloyd, Dictionary of National Biography, 1885–1900, Volume 55
  5. National Library of Wales, article Taliesin
  6. J. Koch, Celtic Culture: Aberdeen breviary-celticism
  7. BBC Wales – Arts – Early Welsh literature – Taliesin. Процитовано 21 June 2016. 
  8. The Scots Magazine and Edinburgh Literary Miscellany. Archibald Constable & Company. 1 January 1808. Процитовано 21 June 2016. 
  9. Charles Oman, England Before the Norman Conquest -
  10. Ifor Williams, Canu Taliesin (University of Wales Press, 1960), poem I.
  11. Based on Phillimore's (1888) reconstruction of the dating of the Annales Cambriae (A Text) – see Phillimore, Egerton (1888), The Annales Cambriae and Old Welsh Genealogies, from Harleian MS. 3859, in Phillimore, Egerton, Y Cymmrodor IX, Honourable Society of Cymmrodorion, pp. 141–183
  12. The Welsh Triads. Процитовано 21 June 2016. 
  13. Llangynfelyn – Bedd Taliesin – Taliesin's grave. Процитовано 21 June 2016. 
  14. Owen & Morgan (2007) "Dictionary of the Place Names of Wales" p.475
  15. Ford, Patrick K. 1992. Ystoria Taliesin University of Wales Press: Cardiff.
  16. The life of Taliesin the bard. BBC.com. Процитовано 23 March 2017. 
  17. Gathering the Jewels. Архів оригіналу за 5 September 2016. Процитовано 21 June 2016. 
  18. Rasmussen, Eric (n.d.). Apple Macintosh before System 7. Early Macintosh. Процитовано 24 May 2021. «System 2.0 Finder 4.1 was released in April 1985. ... The Update disk also included the Font/DA Mover application, a Fonts suitcase with one font in it [Taliesin, a pictorial font], and a "What's New" document.» 
  19. Hackett, Stephen (n.d.). The History of Clarus the Dogcow. 512 Pixels. Процитовано 24 May 2021. 

Джерела

  • Форд, Патрік К. 1977. Мабіногі та інші середньовічні валлійські казки Берклі: Каліфорнійський університет.
  • Форд, Патрік К. 1992. Університет Уельсу Історії Талісіна : Кардіфф.
  • Форд, Патрік К. 1999. Кельтські поети: пісні та казки з ранньої Ірландії та Уельсу Форд і Бейлі: Белмонт, Массачусетс.
  • Хейкок, мардж 2007. Легендарні вірші з Книги Талісіна (CMCS, Aberystwyth)
  • Хейкок, марджер. 1997 рік. "Питання Талісіна" Кембрійські середньовічні кельтські дослідження 33 (літо): 19–79.
  • Хейкок, марджер. 1987 рік. "" Деякі розмови про Олександра та деякі про Геракла ": три ранньосередньовічні вірші з" Книги Талісіна ". Кембриджські середньовічні кельтські дослідження 13 (1987): 7–38.
  • Хейкок, марджер. 1987–88. "Llyfr Taliesin," National Library of Wales Journal 25: 357–86.
  • Хейкок, марджер. 1983–84. "Прейдде Еннн і фігура Талієсіна" Студія Келтика 18/19: 52–78.
  • Кох, Джон та Джон Кері. 2003 рік. Кельтська героїчна доба, 3 -е вид. Видавництво кельтських досліджень: Малден, Массачусетс.
  • Вільямс, Іфор . 1960 рік. Кану Талісін . Перекладено англійською мовою JE Caerwyn Williams як Поеми Талісіна Дублінського інституту передових досліджень: Дублін. (перше видання 1967, перевидано 1975, 1987)
  • Вільямс, Іфор. 1944 рік. Лекції з ранньої валлійської поезії . Дублін: DIAS
  • Англійські письменники: спроба до історії англійської літератури, Генрі Морлі, Вільям Холл Гріффін, видано Cassell & Company, обмежено, 1887

Зовнішні посилання