Кінтрала

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 21:24, 5 квітня 2022, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кінтрала
La Quintrala 2.JPG
Ім'я при народженні ісп. Catalina de los Ríos y Lísperguer
Псевдо La Quintrala
Народилася 1604
Сантьяго, віцекоролівство Перу
Померла 1665
Сантьяго, віцекоролівство Перу
Поховання Su Casa Es Mi Casad і Сантьяго
Країна Flag of Chile.svg Чилі
Діяльність землевласниця
Знання мов іспанська
Очі зеленіd

Каталі́на де лос Рі́ос і Лі́спергер (ісп. Catalina de los Ríos y Lisperguer) більше відома як Кінтрала (ісп. La Quintrala) (16041665) — іспанська землевласниця у Чилі, відома своєю вродою, що проявила нечувану жорстокістю та садизм щодо своїх слуг. З часом особа Кінтрали набула міфічних рис, в чилійській культурі стала уособленням колоніального гніту Іспанії та збірним образом жорстокої жінки-садистки.

Біографія

Народилася 1604 року у заможній родині, дочка Гонсало де-лос-Ріос і Каталіни Ліспергер. Маоа іспанське та німецьке коріння. Молода Каталіна відзначалася надзвичайною вродою, мала вогненно-руде волосся — звідси і отримала прізвисько «Кінтрала» за назвою місцевої червоної квітки у Патагонії. Сім'я була досить багатою, володіла численними маєтками в іспанських володіннях у Чилі і утримувала велику кількість рабів та кріпаків, які працювали на плантаціях. Її жорстокість стала легендарною. Найбільшого розголосу набуло її отруєння власного батька дона Гонсало у 1622 р., коли їй було лише 18 років. У 1626 р. за ініціативи матері вбитого батька Кінтрала одружилася з Альфонсо Кампофріо Карвахалем, іспанським військовим.

Молоде подружжя переїхало до маєтку чоловіка, де Кінтрала почала керувати господарством і жорстоко катувати рабів. Очевидно чоловік кохав її, дозволяв керувати рабами, закривав очі на її злочини і навіть сам брав участь у них. Попри це, у Кінтрали був принаймні один коханець, вбивство якого вона замовила своєму рабу і пізніше його стратила. Після смерті чоловіка у 1650 році стала єдиною господаркою великих маєтків і продовжила свої злочини, які за переказами очевидців набули рис чорної магії та сатанізму. Завдяки її знатному походженню та багатству Кінтрала довгий час уникала відповідальності. Зокрема, завдяки родовим зв'язкам з місцевим суддею 15 документально підтверджених злочинів жінки не були прийняті до суду. Народні перекази вказують на значно більшу кількість жертв Кінтрали, можливо декілька сотень замучених рабів, яких не рахували у кримінальних позовах проти неї. Нарешті у 1660 році проти неї була порушена кримінальна справа, її заарештували і помістили у в'язницю Сантьяго. Цього разу її звинувачували у 40 вбивствах, однак знову завдяки її багатству та впливу не змогли їх підтвердити у суді, тож Кінтралу відпустили.

Перед смертю хвора Кінтрала, за переказами очевидців, розкаялася у своїх злочинах і повернулася до християнської віри. Вона померла у 1665 р. в самотності і зневазі її сусідів, у заповіті залишила майже всі кошти католицькій церкві, заповіла 20 000 служб за власний упокій та за замучених нею рабів-індіанців. Статуя Христа, яка належала Кінтралі, вціліла під час землетрусу 13 травня 1647 і за переказами мала чудотворні властивості. Це зображення та церква у маєтку землевласниці стали центром щорічної процесії Травневого Христа, котра відзначається 13 травня у Сантьяго дотепер.

Значення

Образ Кінтрали набув міфічних рис ще за її життя. Її злочини та звинувачення у чорній магії передавалися з покоління у покоління. Католицька церква активно використовувала історію розкаяння Кінтрали і повернення її до релігії. У чилійській культурі цей образ жінки-садистки втілено в декількох романах, п'єсах, кінофільмі та телесеріалі.

Див. також

Посилання