Відмінності між версіями «Кримська платформа»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(Не показані 45 проміжних версій 12 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{unibox}}
{{unibox
|image=Crimea Platform World Map.svg
'''Кримська платформа'''&nbsp;— дипломатична ініціатива України, у перспективі&nbsp;— міжнародний координаційний механізм для повернення [[Анексія Криму (2014)|питання Криму]] до порядку денного, захисту прав людини в Криму та сприяння деокупації півострова<ref name="й">{{cite news|url=https://www.pravda.com.ua/news/2021/02/26/7284861/|title=Зеленський створив оргкомітет Саміту Кримської платформи|date=26.02.2021|publisher=УП|accessdate=26.02.2021}}</ref>.
|caption=Країни-учасниці Кримської платформи
}}
'''Кри́мська платфо́рма''' ({{lang-en|Crimea Platform}}, {{lang-crh|Qırım platforması}})&nbsp;— ініційований [[Україна|Україною]] міжнародний координаційний механізм для повернення [[Анексія Криму (2014)|питання Криму]] до порядку денного, захисту [[Права людини|прав людини]] в Криму та сприяння [[Стратегія деокупації та реінтеграції тимчасово окупованого Криму|деокупації]] півострова<ref name="й">{{cite news|url=https://www.pravda.com.ua/news/2021/02/26/7284861/|title=Зеленський створив оргкомітет Саміту Кримської платформи|date=26.02.2021|publisher=УП|accessdate=26.02.2021}}</ref>, зміцнення європейської та глобальної безпеки<ref name="about">{{cite news|url=https://crimea-platform.org/about|title=Кримська платформа (про)|date=|publisher=|accessdate=24.08.2021}}</ref>.


Передбачається, що Кримська платформа діятиме на постійній основі, у Києві працюватиме її офіс<ref name="ддд">{{cite news|url=https://www.pravda.com.ua/news/2021/06/22/7298111/|title=Саміт Кримської платформи має ухвалити документ про деокупацію|date=22.06.2021|publisher=УП|accessdate=23.06.2021}}</ref>. За словами віцепрем'єр-міністра [[Резніков Олексій Юрійович|Олексія Рєзнікова]], Кримська платформа має стати колегіальним суб'єктом взаємодії з Росією щодо Криму<ref>{{cite news|url=https://www.bbc.com/ukrainian/features-57974995|title=Кримська платформа: що це таке і чи допоможе Україні повернути Крим|date=5 серпня 2021|publisher=ВВС|accessdate=13 серпня 2021}}</ref>.
Офіційно започаткована на установчому саміті в Києві [[23 серпня]] [[2021]] року{{перехід|#Установчий саміт}}, Кримська платформа діє на постійній основі, зокрема в Києві працює її офіс{{перехід|#Офіси Кримської платформи}}<ref name="ддд">{{cite news|url=https://www.pravda.com.ua/news/2021/06/22/7298111/|title=Саміт Кримської платформи має ухвалити документ про деокупацію|date=22.06.2021|publisher=УП|accessdate=23.06.2021}}</ref><ref name="about"/>. За словами віцепрем'єр-міністра [[Резніков Олексій Юрійович|Олексія Рєзнікова]], Кримська платформа має стати колегіальним суб'єктом взаємодії з Росією щодо Криму<ref>{{cite news|url=https://www.bbc.com/ukrainian/features-57974995|title=Кримська платформа: що це таке і чи допоможе Україні повернути Крим|date=5 серпня 2021|publisher=ВВС|accessdate=13 серпня 2021}}</ref>.


== Історія створення і просування ==
== Історія створення і просування ==
Міжнародні організації визнали [[Анексія Криму (2014)|окупацію та анексію Криму]] незаконними та засудили дії [[Росія|Росії]], а країни Заходу запровадили економічні [[Міжнародні санкції щодо Росії (з 2014)|санкції проти окупанта]]. [[Європейський Союз|ЄС]] та [[Сполучені Штати Америки|США]] проводять послідовну політику невизнання російських дій у Криму та Севастополі<ref>{{cite news|url=https://eeas.europa.eu/headquarters/headquarters-Homepage/37464/eu-non-recognition-policy-crimea-and-sevastopol-fact-sheet_en|title=Seven years since Russia’s illegal annexation of Crimea|date=25/02/2021|publisher=eeas.europa.eu|accessdate=26.02.2021}}</ref><ref>{{cite news|url=http://euromaidanpress.com/2019/07/30/us-non-recognition-policy-regarding-crimea-one-year-on/|title=US non-recognition policy regarding Crimea one year on|date=2019/07/30|publisher=euromaidanpress.com|accessdate=26.02.2021}}</ref>.
Міжнародні організації визнали [[Анексія Криму (2014)|окупацію та анексію Криму]] незаконними й засудили дії [[Росія|Росії]], а країни Заходу запровадили економічні [[Міжнародні санкції щодо Росії (з 2014)|санкції проти окупанта]]. [[Європейський Союз|ЄС]] і [[Сполучені Штати Америки|США]] проводять послідовну політику невизнання російських дій у Криму та Севастополі<ref>{{cite news|url=https://eeas.europa.eu/headquarters/headquarters-Homepage/37464/eu-non-recognition-policy-crimea-and-sevastopol-fact-sheet_en|title=Seven years since Russia’s illegal annexation of Crimea|date=25/02/2021|publisher=eeas.europa.eu|accessdate=26.02.2021}}</ref><ref>{{cite news|url=http://euromaidanpress.com/2019/07/30/us-non-recognition-policy-regarding-crimea-one-year-on/|title=US non-recognition policy regarding Crimea one year on|date=2019/07/30|publisher=euromaidanpress.com|accessdate=26.02.2021}}</ref>.
{{seealso|Кримська декларація}}
{{seealso|Кримська декларація}}
Проте, з розгортанням [[Війна на сході України|агресії Росії на Донбасі]], питання деокупації АР Крим та м. Севастополя практично зникло з порядку денного міжнародної політики. [[Міністерство закордонних справ України|МЗС України]] намагається тримати цю тему в центрі політичного та експертного діалогу з міжнародними партнерами, розуміючи потребу у створенні міжнародного переговорного майданчика для обговорення шляхів деокупації<ref>{{cite news|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/3154431-mzs-deokupacia-krimu-zalisatimetsa-na-poradku-dennomu-dialogu-ukrainaes.html|title=МЗС: Деокупація Криму залишатиметься на порядку денному діалогу Україна-ЄС|date=14.12.2020|publisher=Укрінформ|accessdate=26.02.2021}}</ref><ref>{{cite news|url=https://ua.krymr.com/a/novyny-krymu-zelenskyi-pro-krym-u-velykykh-zmi/30244063.html|title=Зеленський: Крим зник з інформаційного порядку денного великих ЗМІ|date=30 Жовтень 2019|publisher=Крим.Реалії|accessdate=26.02.2021}}</ref><ref>{{cite news|url=https://ua.krymr.com/a/eksperty-pro-mizhnarodni-perehovory-pro-krym-i-donbas/30207148.html|title=«Тему Криму та Донбасу розділяти не можна» ‒ експерти про міжнародні переговори|date=9 Жовтень 2019|publisher=Крим.Реалії|accessdate=26.02.2021}}</ref>.
Проте, з розгортанням [[Війна на сході України|агресії Росії на Донбасі]], питання деокупації АР Крим та м. Севастополя практично зникло з порядку денного міжнародної політики. [[Міністерство закордонних справ України|МЗС України]] намагається тримати цю тему в центрі політичного й експертного діалогу з міжнародними партнерами, розуміючи потребу у створенні міжнародного переговорного майданчика{{уточнити}} для обговорення шляхів деокупації<ref>{{cite news|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/3154431-mzs-deokupacia-krimu-zalisatimetsa-na-poradku-dennomu-dialogu-ukrainaes.html|title=МЗС: Деокупація Криму залишатиметься на порядку денному діалогу Україна-ЄС|date=14.12.2020|publisher=Укрінформ|accessdate=26.02.2021}}</ref><ref>{{cite news|url=https://ua.krymr.com/a/novyny-krymu-zelenskyi-pro-krym-u-velykykh-zmi/30244063.html|title=Зеленський: Крим зник з інформаційного порядку денного великих ЗМІ|date=30 Жовтень 2019|publisher=Крим.Реалії|accessdate=26.02.2021}}</ref><ref>{{cite news|url=https://ua.krymr.com/a/eksperty-pro-mizhnarodni-perehovory-pro-krym-i-donbas/30207148.html|title=«Тему Криму та Донбасу розділяти не можна» ‒ експерти про міжнародні переговори|date=9 Жовтень 2019|publisher=Крим.Реалії|accessdate=26.02.2021}}</ref>.


Про плани такого майданчика заявляли в [[Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України|Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій]]<ref>{{cite news|url=https://ua.krymr.com/a/novyny-krymu-reznikov-pro-maidanchyk-dlia-perehovoriv-shchodo-krymu/30615698.html|title=Резніков про міжнародний майданчик для переговорів щодо Криму: «Все в процесі»|date=16 Травень 2020|publisher=Крим.Реалії|accessdate=26.02.2021}}</ref>, а на 75-й сесії [[Генеральна Асамблея ООН|Генеральної Асамблеї ООН]] у вересні 2020 року [[Президент України|Президент]] [[Зеленський Володимир Олександрович|Зеленський]] закликав країни-учасниці приєднатися до створення такої платформи<ref>{{cite news|url=https://ua.krymr.com/a/novyny-krymu-zelenskyi-oon-doekupatsiia-krymu/30854590.html|title=Президент Зеленський в ООН закликав взяти участь у створенні міжнародної платформи з деокупації Криму|date=23 Вересень 2020|publisher=Крим.Реалії|accessdate=26.02.2021}}</ref>.
Про плани такого майданчика заявляли в [[Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України|Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій]]<ref>{{cite news|url=https://ua.krymr.com/a/novyny-krymu-reznikov-pro-maidanchyk-dlia-perehovoriv-shchodo-krymu/30615698.html|title=Резніков про міжнародний майданчик для переговорів щодо Криму: «Все в процесі»|date=16 Травень 2020|publisher=Крим.Реалії|accessdate=26.02.2021}}</ref>, а на 75-й сесії [[Генеральна Асамблея ООН|Генеральної Асамблеї ООН]] у вересні 2020 року [[Президент України|Президент]] [[Зеленський Володимир Олександрович|Зеленський]] закликав країни-учасниці приєднатися до створення такої платформи<ref>{{cite news|url=https://ua.krymr.com/a/novyny-krymu-zelenskyi-oon-doekupatsiia-krymu/30854590.html|title=Президент Зеленський в ООН закликав взяти участь у створенні міжнародної платформи з деокупації Криму|date=23 Вересень 2020|publisher=Крим.Реалії|accessdate=26.02.2021}}</ref>.
[[Файл:Emine Dzhaparova (40936646291).jpg|міні|ліворуч|[[Джапарова Еміне Айяровна|Еміне Джапарова]]&nbsp;— перша заступниця міністра закордонних справ України, активно просувала Кримську платформу]]

У подальшому влада України провела кампанію із залучення країн Заходу до участі в Кримській платформі щодо деокупації півострова<ref>{{cite news|url=https://ua.krymr.com/a/news-kuleba-krymska-platforma/31017212.html|title=«Кримська платформа» в 2021 році стане епіцентром гібридної війни України та Росії – Кулеба|date=24 Грудень 2020|publisher=Крим.Реалії|accessdate=26.02.2021}}</ref><ref>{{cite news|url=https://www.slovoidilo.ua/2020/12/14/novyna/polityka/ukrayina-predstavyla-yes-koncepcziyu-krymskoyi-platformy|title=Україна представила ЄС концепцію Кримської платформи|date=14 грудня 2020|publisher=Слово і Діло|accessdate=01.03.2021}}</ref><ref>{{cite news|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/3200074-dzaparova-prezentuvala-krimsku-platformu-v-obse.html|title=Джапарова презентувала Кримську платформу в ОБСЄ|date=01.03.2021|publisher=Укрінформ|accessdate=01.03.2021}}</ref><ref>{{cite news|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/3219096-krimska-platforma-dzaparova-zaprosila-na-samit-derzavicleni-unesko.html|title=Кримська платформа: Джапарова запросила на саміт держави-члени ЮНЕСКО|date=31.03.2021|publisher=Укрінформ|accessdate=08.04.2021}}</ref>.
У подальшому влада України провела кампанію із залучення країн Заходу до участі в Кримській платформі щодо деокупації півострова<ref>{{cite news|url=https://ua.krymr.com/a/news-kuleba-krymska-platforma/31017212.html|title=«Кримська платформа» в 2021 році стане епіцентром гібридної війни України та Росії – Кулеба|date=24 Грудень 2020|publisher=Крим.Реалії|accessdate=26.02.2021}}</ref><ref>{{cite news|url=https://www.slovoidilo.ua/2020/12/14/novyna/polityka/ukrayina-predstavyla-yes-koncepcziyu-krymskoyi-platformy|title=Україна представила ЄС концепцію Кримської платформи|date=14 грудня 2020|publisher=Слово і Діло|accessdate=01.03.2021}}</ref><ref>{{cite news|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/3200074-dzaparova-prezentuvala-krimsku-platformu-v-obse.html|title=Джапарова презентувала Кримську платформу в ОБСЄ|date=01.03.2021|publisher=Укрінформ|accessdate=01.03.2021}}</ref><ref>{{cite news|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/3219096-krimska-platforma-dzaparova-zaprosila-na-samit-derzavicleni-unesko.html|title=Кримська платформа: Джапарова запросила на саміт держави-члени ЮНЕСКО|date=31.03.2021|publisher=Укрінформ|accessdate=08.04.2021}}</ref>.
[[Файл:Dmytro Kuleba 4.jpg|міні|Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України]]
[[26 лютого]] [[2021]] року Володимир Зеленський підписав Указ «Про окремі заходи, спрямовані на деокупацію і реінтеграцію тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя», яким постановив утворити Організаційний комітет з підготовки й проведення в Україні установчого саміту Кримської платформи{{перехід|#Установчий саміт}}. Згідно з документом, МЗС забезпечує координацію участі України в діяльності Кримської платформи. Головою Організаційного комітету з підготовки установчого саміту є [[міністр закордонних справ України]] [[Кулеба Дмитро Іванович|Дмитро Кулеба]]<ref name="й"/><ref>{{cite news|url=https://www.president.gov.ua/news/prezident-stvoriv-organizacijnij-komitet-z-pidgotovki-ustano-66825|title=Президент створив Організаційний комітет з підготовки установчого Саміту Кримської платформи|date=26.02.2021|publisher=Президент України|accessdate=28.02.2021}}</ref><ref>[https://www.president.gov.ua/documents/782021-36853 Указ Президента України від 26 лютого 2021 року №&nbsp;78/2021 «Про окремі заходи, спрямовані на деокупацію та реінтеграцію тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя»]</ref>.


У [[Стратегія деокупації та реінтеграції тимчасово окупованого Криму|Стратегії]] деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, затвердженій [[Указ Президента України|Указом Президента України]] [[Зеленський Володимир Олександрович|Володимира Зеленського]] від 24 березня 2021 року, Кримській платформі приділено увагу як ключовому інструменту:
[[26 лютого]] [[2021]] року Володимир Зеленський підписав Указ «Про окремі заходи, спрямовані на деокупацію та реінтеграцію тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя», яким постановив утворити Організаційний комітет з підготовки та проведення в Україні '''установчого Саміту Кримської платформи.''' Згідно з документом, МЗС забезпечує координацію участі України в діяльності Кримської платформи. Головою Організаційного комітету з підготовки установчого Саміту Кримської платформи є [[міністр закордонних справ України]] [[Кулеба Дмитро Іванович|Дмитро Кулеба]]<ref name="й"/><ref>{{cite news|url=https://www.president.gov.ua/news/prezident-stvoriv-organizacijnij-komitet-z-pidgotovki-ustano-66825|title=Президент створив Організаційний комітет з підготовки установчого Саміту Кримської платформи|date=26.02.2021|publisher=Президент України|accessdate=28.02.2021}}</ref><ref>[https://www.president.gov.ua/documents/782021-36853 Указ Президента України від 26 лютого 2021 року №&nbsp;78/2021 «Про окремі заходи, спрямовані на деокупацію та реінтеграцію тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя»]</ref>.

У [[Стратегія деокупації та реінтеграції тимчасово окупованого Криму|Стратегії]] деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, затвердженій [[Указ Президента України|Указом Президента України]] [[Зеленський Володимир Олександрович|Володимира Зеленського]] від 24 березня 2021 року, Кримській платформі приділено увагу як ключовому інструменту:
{{Цитата|''81. Україна засновує і розвиває Кримську платформу як ключовий зовнішньополітичний інструмент консолідації міжнародних зусиль, спрямованих на деокупацію та відновлення територіальної цілісності України, подолання наслідків, спричинених тимчасовою окупацією Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також захисту прав та інтересів громадян України.<br><br>92. Україна ініціює міжнародний переговорний процес щодо визначення модальностей звільнення тимчасово окупованої території та відновлення на цій території конституційного ладу України, ґрунтуючись, зокрема, на положеннях [[Будапештський меморандум|Меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї]], а також на результатах діяльності Кримської платформи.''<ref>{{cite news|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/3214649-krimska-platforma-mae-konsoliduvati-svit-strategia-deokupacii.html|title=Кримська платформа має консолідувати світ - Стратегія деокупації|date=24.03.2021|publisher=Укрінформ|accessdate=01.04.2021}}</ref><ref>[https://www.president.gov.ua/documents/1172021-37533 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11 березня 2021 року «Про Стратегію деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя»: Указ Президента України від 24 березня 2021&nbsp;р. №&nbsp;117/2021]</ref>|50||}}
{{Цитата|''81. Україна засновує і розвиває Кримську платформу як ключовий зовнішньополітичний інструмент консолідації міжнародних зусиль, спрямованих на деокупацію та відновлення територіальної цілісності України, подолання наслідків, спричинених тимчасовою окупацією Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також захисту прав та інтересів громадян України.<br><br>92. Україна ініціює міжнародний переговорний процес щодо визначення модальностей звільнення тимчасово окупованої території та відновлення на цій території конституційного ладу України, ґрунтуючись, зокрема, на положеннях [[Будапештський меморандум|Меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї]], а також на результатах діяльності Кримської платформи.''<ref>{{cite news|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/3214649-krimska-platforma-mae-konsoliduvati-svit-strategia-deokupacii.html|title=Кримська платформа має консолідувати світ - Стратегія деокупації|date=24.03.2021|publisher=Укрінформ|accessdate=01.04.2021}}</ref><ref>[https://www.president.gov.ua/documents/1172021-37533 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11 березня 2021 року «Про Стратегію деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя»: Указ Президента України від 24 березня 2021&nbsp;р. №&nbsp;117/2021]</ref>|50||}}


== Напрямки роботи, формати ==
Датою проведення установчого Саміту визначено 23 серпня 2021 року; за його підсумками може бути прийнята декларація<ref>{{cite news|url=https://www.eurointegration.com.ua/news/2021/01/18/7118627/|title=Україна відклала перший саміт Кримської платформи|date=18.01.2021|publisher=ЕП|accessdate=28.02.2021}}</ref><ref>{{cite news|url=https://www.slovoidilo.ua/2020/12/28/novyna/suspilstvo/pidsumkamy-samitu-krymskoyi-platformy-bude-pidpysano-deklaracziyu-mzs|title=За підсумками саміту Кримської платформи буде підписано декларацію – МЗС|date=28 грудня 2020|publisher=Слово і Діло|accessdate=01.03.2021}}</ref><ref name="ддд"/>.

== Теми переговорів, формати ==
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба визначив п'ять очікуваних пріоритетів роботи переговорного майданчика «Кримська платформа»:
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба визначив п'ять очікуваних пріоритетів роботи переговорного майданчика «Кримська платформа»:
{{Цитата|По-перше, безпека, включно зі свободою мореплавства. По-друге, забезпечення ефективності санкційних обмежень проти держави-агресора. По-третє, захист прав людини та міжнародного гуманітарного права. По-четверте, захист освітніх, культурних, релігійних прав. По-п’яте, подолання негативного впливу тимчасової окупації Криму на економіку та навколишнє середовище.|60|Дмитро Кулеба|[https://lb.ua/world/2020/12/03/472184_kuleba_nazvav_pyat_prioritetiv.html]}}
{{Цитата|По-перше, безпека, включно зі свободою мореплавства. По-друге, забезпечення ефективності санкційних обмежень проти держави-агресора. По-третє, захист прав людини та міжнародного гуманітарного права. По-четверте, захист освітніх, культурних, релігійних прав. По-п’яте, подолання негативного впливу тимчасової окупації Криму на економіку та навколишнє середовище.|60|Дмитро Кулеба|[https://lb.ua/world/2020/12/03/472184_kuleba_nazvav_pyat_prioritetiv.html]}}


Довгострокова діяльність Кримської платформи зосереджується на таких пріоритетних напрямках:
Переговори будуть вестися за п'ятьма ключовими напрямами:
* консолідація міжнародної політики невизнання будь-якої зміни міжнародно-правового статусу Криму;
* політика невизнання спроби анексії Криму Росією,
* ефективність санкцій, їх посилення та запобігання обходу;
* розширення і посилення міжнародних санкцій проти Росії,
* захист прав людини і міжнародного гуманітарного права;
* міжнародна безпека,
* забезпечення безпеки в Азово-Чорноморському регіоні та за його межами, захист принципу свободи навігації;
* права людини,
* подолання негативних екологічних та економічних наслідків окупації<ref name="about"/>.
* вплив окупації на економіку та екологію<ref>{{cite news|url=https://www.slovoidilo.ua/2021/03/04/novyna/polityka/mzs-oholosyly-napryamky-roboty-krymskoyi-platformy|title=У МЗС оголосили напрямки роботи Кримської платформи|date=4 березня 2021|publisher=Слово і Діло|accessdate=11 березня 2021}}</ref>.


Особлива увага буде приділена питанню кримських політв'язнів на окупованому півострові<ref>{{cite news|url=https://prm.ua/krymska-platforma-rozghliane-pytannia-politv-iazniv-na-okupovanomu-pivostrovi-mzs/|title=“Кримська платформа” розгляне питання політв’язнів на окупованому півострові – МЗС|date=11 липня 2021|publisher=Прямий|accessdate=15 липня 2021}}</ref>.
Особлива увага буде приділена питанню кримських політв'язнів на окупованому півострові<ref>{{cite news|url=https://prm.ua/krymska-platforma-rozghliane-pytannia-politv-iazniv-na-okupovanomu-pivostrovi-mzs/|title=“Кримська платформа” розгляне питання політв’язнів на окупованому півострові – МЗС|date=11 липня 2021|publisher=Прямий|accessdate=15 липня 2021}}</ref>.


Після Саміту діяльність Кримської платформи не завершиться. Планується чотири формати її роботи: президентський, голів МЗС, депутатський та експертний. Міжурядовий рівень діятиме у вигляді консультацій міністрів закордонних справ, координаційних зустрічей спеціалізованих робочих груп за пріоритетними напрямками, конференцій. Зокрема, можливе заснування щорічного форуму, присвяченого безпеці ширшого Чорноморського регіону та за його межами<ref>{{cite news|url=https://mfa.gov.ua/news/vistup-pershoyi-zastupnici-ministra-emine-dzhaparovoyi-na-vseukrayinskomu-forumi-ukrayina-30-mizhnarodna-politika|title=Виступ першої заступниці міністра Еміне Джапарової на Всеукраїнському форумі «Україна 30. Міжнародна політика»|date=6 липня 2021|publisher=Міністерство закордонних справ України|accessdate=15 липня 2021}}</ref>.
Планується чотири формати роботи платформи: президентський, голів МЗС, депутатський та експертний. Міжурядовий рівень діятиме у вигляді консультацій міністрів закордонних справ, координаційних зустрічей спеціалізованих робочих груп за пріоритетними напрямками, конференцій. Зокрема, можливе заснування щорічного форуму, присвяченого безпеці ширшого Чорноморського регіону та за його межами<ref>{{cite news|url=https://mfa.gov.ua/news/vistup-pershoyi-zastupnici-ministra-emine-dzhaparovoyi-na-vseukrayinskomu-forumi-ukrayina-30-mizhnarodna-politika|title=Виступ першої заступниці міністра Еміне Джапарової на Всеукраїнському форумі «Україна 30. Міжнародна політика»|date=6 липня 2021|publisher=Міністерство закордонних справ України|accessdate=15 липня 2021}}</ref>.


В українському парламенті створене міжфракційне депутатське об'єднання «Кримська платформа» ([[Умєров Рустем Енверович|Рустем Умєров]], [[Мустафа Джемілєв]], [[Чийгоз Ахтем Зейтуллайович|Ахтем Чийгоз]], [[Ясько Єлизавета Олексіївна|Єлизавета Ясько]], [[Галайчук Вадим Сергійович|Вадим Галайчук]]), що розробляє пакет законопроєктів, що стосуються тимчасово анексованого півострова<ref>{{cite news|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3147876-u-radi-stvorili-mizfrakcijne-obednanna-krimska-platforma.html|title=У Раді створили міжфракційне об’єднання «Кримська платформа»|date=03.12.2020|publisher=Укрінформ|accessdate=06.05.2021}}</ref><ref>{{cite news|url=https://ua.interfax.com.ua/news/general/740173.html|title=У Раді розробляють пакет законопроектів "Кримська платформа"|date=26.04.2021|publisher=Інтерфакс-Україна|accessdate=06.05.2021}}</ref>.
В українському парламенті створене міжфракційне депутатське об'єднання «Кримська платформа» ([[Умєров Рустем Енверович|Рустем Умєров]], [[Мустафа Джемілєв]], [[Чийгоз Ахтем Зейтуллайович|Ахтем Чийгоз]], [[Ясько Єлизавета Олексіївна|Єлизавета Ясько]], [[Галайчук Вадим Сергійович|Вадим Галайчук]]), що розробляє пакет законопроєктів, що стосуються тимчасово анексованого півострова<ref>{{cite news|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3147876-u-radi-stvorili-mizfrakcijne-obednanna-krimska-platforma.html|title=У Раді створили міжфракційне об’єднання «Кримська платформа»|date=03.12.2020|publisher=Укрінформ|accessdate=06.05.2021}}</ref><ref>{{cite news|url=https://ua.interfax.com.ua/news/general/740173.html|title=У Раді розробляють пакет законопроектів "Кримська платформа"|date=26.04.2021|publisher=Інтерфакс-Україна|accessdate=06.05.2021}}</ref>.


У червні в прес-центрі [[Український кризовий медіа-центр|Українського кризового медіа-центру]] презентували експертну мережу Кримської платформи. В заході взяли участь представники [[Кримська правозахисна група|Кримської правозахисної групи]], [[Українська Призма|Української Призми]], [[Центр журналістських розслідувань|Центру журналістських розслідувань]]<ref>{{cite news|url=https://uacrisis.org/uk/prezentuvaly-ekspertnu-merezhu-krymskoyi-platformy|title=Презентували експертну мережу Кримської платформи|date=07.06.2021|publisher=Український кризовий медіа-центр|accessdate=10.06.2021}}</ref>. 6 серпня в Києві відбувся установчий форум експертної мережі «Кримської платформи» за участі представників МЗС, посольств, національних та міжнародних експертів<ref>{{cite news|url=https://ua.krymr.com/a/news-kyiv-forum-eksertnoi-merezhi-krymskoi-platformy/31396648.html|title=У Києві стартував установчий форум експертної мережі «Кримської платформи» (трансляцію завершено)|date=6 серпня 2021|publisher=Крим.Реалії|accessdate=13 серпня 2021}}</ref>.
У червні в прес-центрі [[Український кризовий медіа-центр|Українського кризового медіа-центру]] презентували експертну мережу Кримської платформи. У заході взяли участь представники [[Кримська правозахисна група|Кримської правозахисної групи]], [[Українська Призма|Української Призми]], [[Центр журналістських розслідувань|Центру журналістських розслідувань]]<ref>{{cite news|url=https://uacrisis.org/uk/prezentuvaly-ekspertnu-merezhu-krymskoyi-platformy|title=Презентували експертну мережу Кримської платформи|date=07.06.2021|publisher=Український кризовий медіа-центр|accessdate=10.06.2021}}</ref>. 6 серпня в Києві відбувся установчий форум експертної мережі «Кримської платформи» за участі представників МЗС, посольств, національних і міжнародних експертів<ref>{{cite news|url=https://ua.krymr.com/a/news-kyiv-forum-eksertnoi-merezhi-krymskoi-platformy/31396648.html|title=У Києві стартував установчий форум експертної мережі «Кримської платформи» (трансляцію завершено)|date=6 серпня 2021|publisher=Крим.Реалії|accessdate=13 серпня 2021}}</ref>.


Групи підтримки ініціативи створені в [[Сейм Литовської Республіки|Сеймасі Литви]], [[Сейм Латвії|Сеймі Латвії]], а також у [[Парламентська асамблея НАТО|Парламентській асамблеї НАТО]]<ref name="about"/>. Крім того, озвучені заклики запровадити ''міжпарламентську координаційну раду'' «Кримська платформа»<ref name="поствр"/>.
Очікується, що Кримська платформа також буде представлена у [[Парламентська асамблея Ради Європи|Парламентській асамблеї Ради Європи]]<ref>{{cite news|url=https://lb.ua/news/2021/02/11/477437_mezentseva_krimska_platforma.html|title=Мезенцева: "Кримська платформа працюватиме на базі ПАРЄ"|date=11 лютого 2021|publisher=LB.ua|accessdate=01.03.2021}}</ref>.


Майданчик працюватиме доти, доки півострів не повернеться під контроль України<ref>{{cite news|url=https://ua.krymr.com/a/news-krymska-platforma-korynevych/31343527.html|title=«Кримська платформа» завершить свою роботу тоді, коли на півострів повернеться прапор України – Кориневич|date=6 Липень 2021|publisher=Крим.Реалії|accessdate=15.07.2021}}</ref>.
Формат працюватиме доти, доки півострів не повернеться під контроль України<ref>{{cite news|url=https://ua.krymr.com/a/news-krymska-platforma-korynevych/31343527.html|title=«Кримська платформа» завершить свою роботу тоді, коли на півострів повернеться прапор України – Кориневич|date=6 Липень 2021|publisher=Крим.Реалії|accessdate=15.07.2021}}</ref>.


== Установчий саміт ==
== Залучені країни ==
[[Файл:Учасники Першого саміту Кримської платформи.jpeg|300px|thumb|right|Делегати першого саміту Кримської платформи]]
Першими про свої плани направити своїх представників на установчий саміт повідомили Туреччина, Сполучені Штати Америки, Канада, Велика Британія та Молдова<ref name="ф">{{cite news|url=https://www.radiosvoboda.org/a/crimea-platform-deoccupation-turkey/30968277.html|title=«Кримська платформа». «Маячня» чи реальний крок для деокупації Криму?|date=29 листопада 2020|publisher=Радіо Свобода|accessdate=28.02.2021}}</ref>. Що стосується [[Росія|Росії]], то попередньо [[Міністерство закордонних справ Російської Федерації|МЗС країни-агресора]] допустив участь у Кримській платформі, поставивши умову: ''«Якщо на цьому майданчику планується обговорювати відновлення водопостачання Криму і подачі електроенергії, зняття Києвом торгової та транспортної блокади півострова»<ref>{{cite news|url=https://crimea.suspilne.media/ua/news/2368|title=МЗС Росії назвало умову, за якої російська сторона візьме участь у Кримській платформі|date=9 грудня 2020|publisher=Суспільне Крим|accessdate=19.08.2021}}</ref>.'' Українська сторона відхилила таку можливість<ref>{{cite news|url=https://zn.ua/ukr/UKRAINE/kuleba-zaprosiv-rosiju-vzjati-uchast-v-samiti-krimskoji-platformi-na-porjadku-dennomu-bude-tilki-odne-pitannja.html|title=Кулеба запросив Росію взяти участь в саміті Кримської платформи: "На порядку денному буде тільки одне питання"|date=11 сiчня 2021|publisher=zn.ua|accessdate=19.08.2021}}</ref>. У подальшому Росія назвала зусилля Києва щодо повернення Криму нелегітимними, а участь будь-яких країн і організацій в українській ініціативі&nbsp;— прямим посяганням на територіальну цілісність РФ<ref>{{cite news|url=https://www.pravda.com.ua/news/2021/03/15/7286711/|title=Росія назвала "Кримську платформу" нелегітимною і пригрозила учасникам|date=15.03.2021|publisher=УП|accessdate=19.08.2021}}</ref>. Вона також намагалася підірвати довіру до платформи і перешкодити участі в ній іншим державам через шантаж і залякування&nbsp;— з цієї причини список запрошених на саміт довелося тримати в таємниці<ref>{{cite news|url=https://racurs.ua/ua/n158686-okupanty-poobicyaly-boluchi-naslidky-cherez-krymsku-platformu.html|title=Окупанти пообіцяли «болючі наслідки» через «Кримську платформу»|date=12 серпня 2021|publisher=Ракурс|accessdate=19.08.2021}}</ref><ref>{{cite news|url=https://kanaldom.tv/uk/pochemu-uchastniki-krymskoj-platformy-derzhatsya-v-sekrete-poyasnila-dzhaparova/|title=Чому учасників "Кримської платформи" тримають в секреті, пояснила Джапарова|date=15 травня 2021|publisher=kanaldom.tv|accessdate=19.08.2021}}</ref>.
Першими про свої плани направити своїх представників на саміт у Києві повідомили Туреччина, Сполучені Штати Америки, Канада, Велика Британія та Молдова<ref name="ф">{{cite news|url=https://www.radiosvoboda.org/a/crimea-platform-deoccupation-turkey/30968277.html|title=«Кримська платформа». «Маячня» чи реальний крок для деокупації Криму?|date=29 листопада 2020|publisher=Радіо Свобода|accessdate=28.02.2021}}</ref>. Що стосується [[Росія|Росії]], то попередньо [[Міністерство закордонних справ Російської Федерації|МЗС країни-агресора]] допустило участь у Кримській платформі, поставивши умову: ''«Якщо на цьому майданчику планується обговорювати відновлення водопостачання Криму й подачі електроенергії, зняття Києвом торгової та транспортної блокади півострова»<ref>{{cite news|url=https://crimea.suspilne.media/ua/news/2368|title=МЗС Росії назвало умову, за якої російська сторона візьме участь у Кримській платформі|date=9 грудня 2020|publisher=Суспільне Крим|accessdate=19.08.2021}}</ref>.'' Українська сторона відхилила таку можливість<ref>{{cite news|url=https://zn.ua/ukr/UKRAINE/kuleba-zaprosiv-rosiju-vzjati-uchast-v-samiti-krimskoji-platformi-na-porjadku-dennomu-bude-tilki-odne-pitannja.html|title=Кулеба запросив Росію взяти участь в саміті Кримської платформи: "На порядку денному буде тільки одне питання"|date=11 сiчня 2021|publisher=zn.ua|accessdate=19.08.2021}}</ref>. У подальшому Росія назвала зусилля Києва щодо повернення Криму нелегітимними, а участь будь-яких країн та організацій в українській ініціативі&nbsp;— прямим посяганням на територіальну цілісність РФ<ref>{{cite news|url=https://www.pravda.com.ua/news/2021/03/15/7286711/|title=Росія назвала "Кримську платформу" нелегітимною і пригрозила учасникам|date=15.03.2021|publisher=УП|accessdate=19.08.2021}}</ref>. Вона також намагалася підірвати довіру до платформи та перешкодити участі в ній іншим державам шляхом тиску, шантажу і залякування&nbsp;— з цієї причини список запрошених на саміт довелося тримати в таємниці<ref>{{cite news|url=https://racurs.ua/ua/n158686-okupanty-poobicyaly-boluchi-naslidky-cherez-krymsku-platformu.html|title=Окупанти пообіцяли «болючі наслідки» через «Кримську платформу»|date=12 серпня 2021|publisher=Ракурс|accessdate=19.08.2021}}</ref><ref>{{cite news|url=https://kanaldom.tv/uk/pochemu-uchastniki-krymskoj-platformy-derzhatsya-v-sekrete-poyasnila-dzhaparova/|title=Чому учасників "Кримської платформи" тримають в секреті, пояснила Джапарова|date=15 травня 2021|publisher=kanaldom.tv|accessdate=19.08.2021}}</ref><ref>{{cite news|url=https://www.slovoidilo.ua/2021/08/20/novyna/polityka/odna-krayina-tyskom-rosiyi-vidmovylasya-krymskoyi-platformy-danilov|title=Одна країна під тиском Росії відмовилася від Кримської платформи – Данілов|date=20 серпня 2021|publisher=Слово і діло|accessdate=26 серпня 2021}}</ref>.


Попри всі обставини, на саміті 23 серпня очікують представників 44 країн та організацій:<ref>{{cite news|url=https://www.pravda.com.ua/news/2021/08/19/7304328/|title=44 держави та організації: Кулеба назвав повний склад саміту "Кримської платформи"|date=19.08.2021|publisher=УП|accessdate=19.08.2021}}</ref>
Попри всі обставини, на установчому (або інавгураційному) саміті у переддень [[30-та річниця незалежності України|30-ї річниці Незалежності України]] '''[[23 серпня]] [[2021]] року''' зібралися представники 47 країн та організацій:<ref>{{cite news|url=https://www.pravda.com.ua/news/2021/08/19/7304328/|title=44 держави та організації: Кулеба назвав повний склад саміту "Кримської платформи"|date=19.08.2021|publisher=УП|accessdate=19.08.2021}}</ref><ref>{{cite news|url=https://www.pravda.com.ua/news/2021/08/20/7304499/|title=Ще одна країна НАТО підтвердила участь у саміті Кримської платформи|date=20.08.2021|publisher=УП|accessdate=20.08.2021}}</ref><ref>{{cite news|url=https://www.pravda.com.ua/news/2021/08/21/7304556/|title=Делегацію США на Кримській платформі очолить міністерка енергетики|date=21.08.2021|publisher=УП|accessdate=21.08.2021}}</ref><ref>{{cite news|url=https://www.pravda.com.ua/news/2021/08/21/7304587/|title=Остання країна НАТО приєдналася до Кримської платформи|date=21.08.2021|publisher=УП|accessdate=21.08.2021}}</ref>


{{автонумерація
{{автонумерація
| Оформлення = standard sortable collapsible
| Оформлення = standard sortable collapsible
| Назва =
| Назва = Учасники Саміту Міжнародної Кримської платформи
| Стовпців = 4
| Стовпців = 4
| Заголовок2 = Держава чи міжнародна організація
| Заголовок2 = Держава чи міжнародна організація
| Заголовок3 = Рівень представництва
| Заголовок3 = Рівень представництва
| Заголовок4 = Представник
| Заголовок4 = Глава делегації
| Вирівнювання4 = right
| Вирівнювання4 = right
| Сортування4 = число
| Сортування4 = число
| | {{LVA}} | президент |
| | {{UKR}} | президент | [[Зеленський Володимир Олександрович|Володимир Зеленський]]
| | {{LTU}} | президент |
| | {{LVA}} | президент | [[Егілс Левітс]]
| | {{EST}} | президент |
| | {{LTU}} | президент | [[Ґітанас Науседа]]
| | {{POL}} | президент |
| | {{EST}} | президент | [[Керсті Кальюлайд]]
| | {{SVK}} | президент |
| | {{POL}} | президент | [[Анджей Дуда]]
| | {{HUN}} | президент |
| | {{HUN}} | президент | [[Янош Адер]]
| | {{MDA}} | президент |
| | {{MDA}} | президент | [[Мая Санду]]
| | {{SVN}} | президент |
| | {{SVN}} | президент | [[Борут Пахор]]
| | {{FIN}} | президент |
| | {{FIN}} | президент | [[Саулі Нійністе]]
| | {{ROU}} | прем'єр-міністр |
| | {{SVK}} | прем'єр-міністр | [[Едуард Геґер]]
| | {{GEO}} | прем'єр-міністр |
| | {{ROU}} | прем'єр-міністр | [[Флорін Кицу]]
| | {{HRV}} | прем'єр-міністр |
| | {{GEO}} | прем'єр-міністр | [[Іраклі Гарібашвілі]]
| | {{SWE}} | прем'єр-міністр |
| | {{HRV}} | прем'єр-міністр | [[Андрей Пленкович]]
| | {{SWE}} | прем'єр-міністр | [[Стефан Левен]]
| | {{CHE}} | глава парламенту |
| | {{CZE}} | глава парламенту |
| | {{CHE}} | глава парламенту | Андреас Ебі
| | {{CZE}} | глава парламенту | Мілош Вистрчіл
| | {{TUR}} | міністр закордонних справ |
| | {{FRA}} | міністр закордонних справ |
| | {{TUR}} | міністр закордонних справ | [[Мевлют Чавушоглу]]
| | {{DEU}} | міністр закордонних справ |
| | {{AUT}} | міністр закордонних справ | [[Олександр Шалленберг]]
| | {{ESP}} | міністр закордонних справ |
| | {{LUX}} | міністр закордонних справ | [[Жан Ассельборн]]
| | {{ITA}} | міністр закордонних справ |
| | {{IRL}} | міністр закордонних справ | [[Саймон Ковні]]
| | {{BEL}} | міністр закордонних справ |
| | {{BGR}} | міністр закордонних справ | [[Светлан Стоєв]]
| | {{AUT}} | міністр закордонних справ |
| | {{MNE}} | міністр закордонних справ | [[Джордже Радулович]]
| | {{NLD}} | міністр закордонних справ |
| | {{MKD}} | міністр закордонних справ | [[Буяр Османі]]
| | {{LUX}} | міністр закордонних справ |
| | {{GBR}} | міністр з питань Європи і Америки | [[Венді Мортон]]
| | {{IRL}} | міністр закордонних справ |
| | {{PRT}} | міністр оборони | [[Жуан Гоміш Кравінью]]
| | {{DNK}} | міністр закордонних справ |
| | {{USA}} | міністр енергетики | [[Дженніфер Ґренголм]]
| | {{BGR}} | міністр закордонних справ |
| | {{DEU}} | міністр економіки й енергетики | [[Петер Альтмаєр]]
| | {{MNE}} | міністр закордонних справ |
| | {{FRA}} | міністр торгівлі та економічної привабливості | [[Франк Рістер]]
| | {{MKD}} | міністр закордонних справ |
| | {{NLD}} | міністр торгівлі і розвитку | [[Том де Брюйн]]
| | {{GBR}} | міністр оборони |
| | {{ALB}} | міністр з питань відносин з парламентом | [[Еліза Спіропалі]]
| | {{ITA}} | заступник міністра закордонних справ | [[Бенедетто Делла Ведова]]
| | {{PRT}} | міністр оборони |
| | {{NOR}} | державний секретар МЗС | Аудун Гальворсен
| | {{USA}} | міністр транспорту |
| | {{NOR}} | державний секретар МЗС |
| | {{ESP}} | державний секретар з питань ЄС | [[Хуан Гонсалес-Барба Пера]]
| | {{NZL}} | посол |
| | {{BEL}} | |
| | {{MLT}} | посол |
| | {{DNK}} | |
| | {{JPN}} | посол |
| | {{NZL}} | посол | Si'alei van Toor
| | {{AUS}} | посол |
| | {{MLT}} | посол | [[Годвін Монтанаро]]
| | {{CYP}} | посол |
| | {{JPN}} | посол | [[Кураї Такасі]]
| | {{CAN}} | посол |
| | {{AUS}} | посол | [[Брюс Едвардс]]
| | {{GRC}} | посол |
| | {{CYP}} | посол | [[Луїс Телемаху]]
| | {{CAN}} | посол | [[Лариса Ґаладза]]
| | {{EU}} — [[Європейська рада]] | президент |
| | {{GRC}} | посол | [[Васіліос Борновас]]
| - | {{EU}} — [[Європейська комісія]] | віцепрезидент |
| | {{ISL}} | посол | Ейдун Атласон
| | {{NATO}} | заступник генерального секретаря |
| | {{EU}} — [[Європейська рада]] | президент | [[Шарль Мішель]]
| | [[Рада Європи]] | генеральний секретар |
| - | {{EU}} — [[Європейська комісія]] | віцепрезидент | [[Валдіс Домбровскіс]]
| | [[ГУАМ]] | генеральний секретар |
| | {{NATO}} | заступник генерального секретаря | [[Мірча Джоане]]
| | [[Рада Європи]] | генеральний секретар | [[Марія Пейчинович-Бурич]]
| | [[ГУАМ]] | генеральний секретар | [[Алтай Ефендієв]]
}}
}}
[[Файл:Congress and Exhibition Center Parkovy, Kiev - Ukraine.jpg|міні|Конгресно-виставковий центр «Парковий»&nbsp;— місце проведення установчого саміту]]
Таким чином, на зустрічі у столичному [[Конгресно-виставковий центр «Парковий»|конгресно-виставковому центрі «Парковий»]] були присутні всі [[Список країн НАТО|країни&nbsp;— члени НАТО]], [[Список країн Європейського Союзу|ЄС]] та [[G7]], проте жодної з [[Африка|Африки]] чи [[Південна Америка|Південної Америки]]. Як наслідок, ця подія стала найбільшим заходом, організованим Україною<ref>{{cite news|url=https://suspilne.media/157760-krimska-platforma-testovij-onlajn-i-translacia/|title="Нова сторінка на шляху до деокупації Криму": як проходила Кримська платформа|date=23 серпня 2021|publisher=Суспільне|accessdate=26 серпня 2021}}</ref>.

На заході виступили Президент України Володимир Зеленський, Голова Верховної Ради [[Дмитро Разумков]], Прем'єр-міністр [[Денис Шмигаль]], глави іноземних делегацій, лідер кримськотатарського народу [[Мустафа Джемілєв]], представниця Експертної мережі Кримської платформи Ольга Скрипник.

На тематичних панелях високопосадовці, політики, іноземні експерти та лідери громадської думки сфокусувалися на питаннях політики невизнання спроби анексії Криму, санкційної політики, безпеки Азово-Чорноморського регіону, прав людини та міжнародного гуманітарного права, економічних та екологічних наслідків окупації<ref name="agenda">{{cite news|url=https://crimea-platform.org/agenda|title=Кримська платформа (порядок денний)|date=|publisher=|accessdate=24.08.2021}}</ref>.

[[Верховна Рада України]] закликала міжнародні організації та іноземні держави посилити співпрацю в рамках «Кримської платформи», прийнявши відповідну постанову в день саміту<ref name="поствр">{{cite news|url=https://armyinform.com.ua/2021/08/parlament-zaklykav-mizhnarodni-organizacziyi-pidtrymaty-krymsku-platformu/|title=Парламент закликав міжнародні організації підтримати «Кримську платформу»|date=23.08.2021|publisher=armyinform|accessdate=24.08.2021}}</ref>.

=== Декларація ===
[[Файл:Crimea Platform 2021-08-23 05.jpg|міні|Засідання саміту]]
За підсумками установчого саміту країни-учасники схвалили підсумкову спільну декларацію. В документі зазначено:
* створити Міжнародну Кримську платформу як консультативний і координаційний формат з метою мирного припинення тимчасової окупації Криму Росією,
* продовжувати здійснення політики невизнання незаконної анексії Криму Росією,
* розглянути запровадження подальших «[[Міжнародні санкції щодо Росії (з 2014)|політичних, дипломатичних та обмежувальних заходів]]» щодо РФ «якщо це передбачено правовою системою кожного Учасника Платформи і згідно з відповідними процедурами, коли це необхідно і якщо дії Росії цього вимагатимуть»,
* протистояти новим викликам та гібридним загрозам, спричиненим триваючою мілітаризацією Криму,
* закликати РФ виконувати свої зобов'язання як держави-окупанта відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, вимагати, щоб Росія негайно припинила всі порушення прав людини і зловживання щодо мешканців Криму і забезпечила повний і безперешкодний доступ до Криму для моніторингових механізмів з дотримання прав людини та правозахисників,
* використовувати відповідні механізми ООН, Ради Європи, ОБСЄ, інших міжнародних і регіональних організацій для вирішення проблем, пов'язаних з тимчасовою окупацією,
* розглянути можливість підтримки економічних, інфраструктурних та екологічних проектів з розвитку регіонів України, які межують з тимчасово окупованим Кримським півостровом,
* визнати роль національних парламентів у протидії тимчасовій окупації Криму та заохочувати координацію діяльності щодо Криму між національними парламентами, а також у рамках міжпарламентських асамблей.

Учасники Кримської платформи очікують повернення Україні тимчасово окупованих територій Криму та Севастополя і відновлення їх автономного статусу, а також закликають Російську Федерацію залучатися до конструктивної участі у діяльності Міжнародної Кримської платформи, спрямованої на припинення тимчасової окупації півострова.

Декларація є відкритою для приєднання<ref>{{cite news|url=https://www.president.gov.ua/news/krimska-platforma-deklaraciya-70293|title=Кримська платформа. Декларація|date=23 серпня 2021|publisher=Президент України|accessdate=24 серпня 2021}}</ref>.

== Офіси Кримської платформи ==
[[Файл:Crimea Platform Office.jpg|міні|Відкриття головного офісу Кримської платформи]]
У день саміту його учасники відкрили головний офіс Кримської платформи, який знаходиться у Києві, за адресою вул. [[Липська вулиця|Липська]], 2. Серед завдань офісу, зокрема, цілодобовий моніторинг ситуації на окупованому півострові щодо прав людини, економічної та екологічної ситуації, культурної спадщини тощо, сприяння виконанню Стратегії деокупації та реінтеграції Криму, інформування та комунікація з громадянами України з Криму та спільна з МЗС робота з міжнародними партнерами. Керівником офісу є постійний представник Президента в Автономній Республіці Крим [[Кориневич Антон Олександрович|Антон Кориневич]]<ref>{{cite news|url=https://www.president.gov.ua/news/prezident-ukrayini-ta-uchasniki-samitu-krimskoyi-platformi-o-70301|title=Президент України та учасники саміту Кримської платформи оглянули головний офіс ініціативи в Києві|date=23 серпня 2021|publisher=Президент України|accessdate=24 серпня 2021}}</ref>.

Планується відкриття офісів Кримської платформи в деяких інших країнах, які є підписантами декларації<ref>{{cite news|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/3302439-ofisi-krimskoi-platformi-vidkriut-v-insih-derzavah-prezident.html|title=Офіси Кримської платформи відкриють в інших країнах - Президент|date=22.08.2021|publisher=Укрінформ|accessdate=24.08.2021}}</ref>.


== Див. також ==
== Див. також ==
Рядок 140: Рядок 175:


[[Категорія:Дипломатія російсько-української війни (з 2014)]]
[[Категорія:Дипломатія російсько-української війни (з 2014)]]
[[Категорія:Президенство Володимира Зеленського]]

Версія за 08:58, 26 серпня 2021

Кримська платформа
Зображення
Емблема Кримської платформи
Держава Flag of Ukraine.svg Україна
Назва Кримська платформа
англ. Crimea Platform
крим. Qırım platforması
нім. Krim-Plattform
бук. Krim-plattformen
Час/дата початку 2021
Карта поширення
Офіційний сайт(укр.)(англ.)
CMNS: Кримська платформа у Вікісховищі

Кри́мська платфо́рма (англ. Crimea Platform, крим. Qırım platforması) — ініційований Україною міжнародний координаційний механізм для повернення питання Криму до порядку денного, захисту прав людини в Криму та сприяння деокупації півострова[1], зміцнення європейської та глобальної безпеки[2].

Офіційно започаткована на установчому саміті в Києві 23 серпня 2021 року[⇨], Кримська платформа діє на постійній основі, зокрема в Києві працює її офіс[⇨][3][2]. За словами віцепрем'єр-міністра Олексія Рєзнікова, Кримська платформа має стати колегіальним суб'єктом взаємодії з Росією щодо Криму[4].

Історія створення і просування

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними й засудили дії Росії, а країни Заходу запровадили економічні санкції проти окупанта. ЄС і США проводять послідовну політику невизнання російських дій у Криму та Севастополі[5][6].

Проте, з розгортанням агресії Росії на Донбасі, питання деокупації АР Крим та м. Севастополя практично зникло з порядку денного міжнародної політики. МЗС України намагається тримати цю тему в центрі політичного й експертного діалогу з міжнародними партнерами, розуміючи потребу у створенні міжнародного переговорного майданчика[уточнити] для обговорення шляхів деокупації[7][8][9].

Про плани такого майданчика заявляли в Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій[10], а на 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року Президент Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення такої платформи[11].

Еміне Джапарова — перша заступниця міністра закордонних справ України, активно просувала Кримську платформу

У подальшому влада України провела кампанію із залучення країн Заходу до участі в Кримській платформі щодо деокупації півострова[12][13][14][15].

Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України

26 лютого 2021 року Володимир Зеленський підписав Указ «Про окремі заходи, спрямовані на деокупацію і реінтеграцію тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя», яким постановив утворити Організаційний комітет з підготовки й проведення в Україні установчого саміту Кримської платформи[⇨]. Згідно з документом, МЗС забезпечує координацію участі України в діяльності Кримської платформи. Головою Організаційного комітету з підготовки установчого саміту є міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба[1][16][17].

У Стратегії деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, затвердженій Указом Президента України Володимира Зеленського від 24 березня 2021 року, Кримській платформі приділено увагу як ключовому інструменту:

« 81. Україна засновує і розвиває Кримську платформу як ключовий зовнішньополітичний інструмент консолідації міжнародних зусиль, спрямованих на деокупацію та відновлення територіальної цілісності України, подолання наслідків, спричинених тимчасовою окупацією Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також захисту прав та інтересів громадян України.

92. Україна ініціює міжнародний переговорний процес щодо визначення модальностей звільнення тимчасово окупованої території та відновлення на цій території конституційного ладу України, ґрунтуючись, зокрема, на положеннях Меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, а також на результатах діяльності Кримської платформи.
[18][19]
«

Напрямки роботи, формати

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба визначив п'ять очікуваних пріоритетів роботи переговорного майданчика «Кримська платформа»:

« По-перше, безпека, включно зі свободою мореплавства. По-друге, забезпечення ефективності санкційних обмежень проти держави-агресора. По-третє, захист прав людини та міжнародного гуманітарного права. По-четверте, захист освітніх, культурних, релігійних прав. По-п’яте, подолання негативного впливу тимчасової окупації Криму на економіку та навколишнє середовище. «

— Дмитро Кулеба, [1]

Довгострокова діяльність Кримської платформи зосереджується на таких пріоритетних напрямках:

  • консолідація міжнародної політики невизнання будь-якої зміни міжнародно-правового статусу Криму;
  • ефективність санкцій, їх посилення та запобігання обходу;
  • захист прав людини і міжнародного гуманітарного права;
  • забезпечення безпеки в Азово-Чорноморському регіоні та за його межами, захист принципу свободи навігації;
  • подолання негативних екологічних та економічних наслідків окупації[2].

Особлива увага буде приділена питанню кримських політв'язнів на окупованому півострові[20].

Планується чотири формати роботи платформи: президентський, голів МЗС, депутатський та експертний. Міжурядовий рівень діятиме у вигляді консультацій міністрів закордонних справ, координаційних зустрічей спеціалізованих робочих груп за пріоритетними напрямками, конференцій. Зокрема, можливе заснування щорічного форуму, присвяченого безпеці ширшого Чорноморського регіону та за його межами[21].

В українському парламенті створене міжфракційне депутатське об'єднання «Кримська платформа» (Рустем Умєров, Мустафа Джемілєв, Ахтем Чийгоз, Єлизавета Ясько, Вадим Галайчук), що розробляє пакет законопроєктів, що стосуються тимчасово анексованого півострова[22][23].

У червні в прес-центрі Українського кризового медіа-центру презентували експертну мережу Кримської платформи. У заході взяли участь представники Кримської правозахисної групи, Української Призми, Центру журналістських розслідувань[24]. 6 серпня в Києві відбувся установчий форум експертної мережі «Кримської платформи» за участі представників МЗС, посольств, національних і міжнародних експертів[25].

Групи підтримки ініціативи створені в Сеймасі Литви, Сеймі Латвії, а також у Парламентській асамблеї НАТО[2]. Крім того, озвучені заклики запровадити міжпарламентську координаційну раду «Кримська платформа»[26].

Формат працюватиме доти, доки півострів не повернеться під контроль України[27].

Установчий саміт

Делегати першого саміту Кримської платформи

Першими про свої плани направити своїх представників на саміт у Києві повідомили Туреччина, Сполучені Штати Америки, Канада, Велика Британія та Молдова[28]. Що стосується Росії, то попередньо МЗС країни-агресора допустило участь у Кримській платформі, поставивши умову: «Якщо на цьому майданчику планується обговорювати відновлення водопостачання Криму й подачі електроенергії, зняття Києвом торгової та транспортної блокади півострова»[29]. Українська сторона відхилила таку можливість[30]. У подальшому Росія назвала зусилля Києва щодо повернення Криму нелегітимними, а участь будь-яких країн та організацій в українській ініціативі — прямим посяганням на територіальну цілісність РФ[31]. Вона також намагалася підірвати довіру до платформи та перешкодити участі в ній іншим державам шляхом тиску, шантажу і залякування — з цієї причини список запрошених на саміт довелося тримати в таємниці[32][33][34].

Попри всі обставини, на установчому (або інавгураційному) саміті у переддень 30-ї річниці Незалежності України 23 серпня 2021 року зібралися представники 47 країн та організацій:[35][36][37][38]

Учасники Саміту Міжнародної Кримської платформи
Держава чи міжнародна організаціяРівень представництваГлава делегації
1 Україна Україна президент Володимир Зеленський
2 Латвія Латвія президент Егілс Левітс
3 Литва Литва президент Ґітанас Науседа
4 Естонія Естонія президент Керсті Кальюлайд
5 Польща Польща президент Анджей Дуда
6 Угорщина Угорщина президент Янош Адер
7 Молдова Молдова президент Мая Санду
8 Словенія Словенія президент Борут Пахор
9 Фінляндія Фінляндія президент Саулі Нійністе
10 Словаччина Словаччина прем'єр-міністр Едуард Геґер
11 Румунія Румунія прем'єр-міністр Флорін Кицу
12 Грузія Грузія прем'єр-міністр Іраклі Гарібашвілі
13 Хорватія Хорватія прем'єр-міністр Андрей Пленкович
14 Швеція Швеція прем'єр-міністр Стефан Левен
15 Швейцарія Швейцарія глава парламенту Андреас Ебі
16 Чехія Чехія глава парламенту Мілош Вистрчіл
17 Туреччина Туреччина міністр закордонних справ Мевлют Чавушоглу
18 Австрія Австрія міністр закордонних справ Олександр Шалленберг
19 Люксембург Люксембург міністр закордонних справ Жан Ассельборн
20 Ірландія Ірландія міністр закордонних справ Саймон Ковні
21 Болгарія Болгарія міністр закордонних справ Светлан Стоєв
22 Чорногорія Чорногорія міністр закордонних справ Джордже Радулович
23 Північна Македонія Північна Македонія міністр закордонних справ Буяр Османі
24 Велика Британія Велика Британія міністр з питань Європи і Америки Венді Мортон
25 Португалія Португалія міністр оборони Жуан Гоміш Кравінью
26 США США міністр енергетики Дженніфер Ґренголм
27 Німеччина Німеччина міністр економіки й енергетики Петер Альтмаєр
28 Франція Франція міністр торгівлі та економічної привабливості Франк Рістер
29 Нідерланди Нідерланди міністр торгівлі і розвитку Том де Брюйн
30 Албанія Албанія міністр з питань відносин з парламентом Еліза Спіропалі
31 Італія Італія заступник міністра закордонних справ Бенедетто Делла Ведова
32 Норвегія Норвегія державний секретар МЗС Аудун Гальворсен
33 Іспанія Іспанія державний секретар з питань ЄС Хуан Гонсалес-Барба Пера
34 Бельгія Бельгія
35 Данія Данія
36 Нова Зеландія Нова Зеландія посол Si'alei van Toor
37 Мальта Мальта посол Годвін Монтанаро
38 Японія Японія посол Кураї Такасі
39 Австралія Австралія посол Брюс Едвардс
40 Кіпр Кіпр посол Луїс Телемаху
41 Канада Канада посол Лариса Ґаладза
42 Греція Греція посол Васіліос Борновас
43 Ісландія Ісландія посол Ейдун Атласон
44 Європейський Союз Європейський СоюзЄвропейська рада президент Шарль Мішель
44.000001 Європейський Союз Європейський СоюзЄвропейська комісія віцепрезидент Валдіс Домбровскіс
45 НАТО НАТО заступник генерального секретаря Мірча Джоане
46 Рада Європи генеральний секретар Марія Пейчинович-Бурич
47 ГУАМ генеральний секретар Алтай Ефендієв
Конгресно-виставковий центр «Парковий» — місце проведення установчого саміту

Таким чином, на зустрічі у столичному конгресно-виставковому центрі «Парковий» були присутні всі країни — члени НАТО, ЄС та G7, проте жодної з Африки чи Південної Америки. Як наслідок, ця подія стала найбільшим заходом, організованим Україною[39].

На заході виступили Президент України Володимир Зеленський, Голова Верховної Ради Дмитро Разумков, Прем'єр-міністр Денис Шмигаль, глави іноземних делегацій, лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, представниця Експертної мережі Кримської платформи Ольга Скрипник.

На тематичних панелях високопосадовці, політики, іноземні експерти та лідери громадської думки сфокусувалися на питаннях політики невизнання спроби анексії Криму, санкційної політики, безпеки Азово-Чорноморського регіону, прав людини та міжнародного гуманітарного права, економічних та екологічних наслідків окупації[40].

Верховна Рада України закликала міжнародні організації та іноземні держави посилити співпрацю в рамках «Кримської платформи», прийнявши відповідну постанову в день саміту[26].

Декларація

Засідання саміту

За підсумками установчого саміту країни-учасники схвалили підсумкову спільну декларацію. В документі зазначено:

  • створити Міжнародну Кримську платформу як консультативний і координаційний формат з метою мирного припинення тимчасової окупації Криму Росією,
  • продовжувати здійснення політики невизнання незаконної анексії Криму Росією,
  • розглянути запровадження подальших «політичних, дипломатичних та обмежувальних заходів» щодо РФ «якщо це передбачено правовою системою кожного Учасника Платформи і згідно з відповідними процедурами, коли це необхідно і якщо дії Росії цього вимагатимуть»,
  • протистояти новим викликам та гібридним загрозам, спричиненим триваючою мілітаризацією Криму,
  • закликати РФ виконувати свої зобов'язання як держави-окупанта відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, вимагати, щоб Росія негайно припинила всі порушення прав людини і зловживання щодо мешканців Криму і забезпечила повний і безперешкодний доступ до Криму для моніторингових механізмів з дотримання прав людини та правозахисників,
  • використовувати відповідні механізми ООН, Ради Європи, ОБСЄ, інших міжнародних і регіональних організацій для вирішення проблем, пов'язаних з тимчасовою окупацією,
  • розглянути можливість підтримки економічних, інфраструктурних та екологічних проектів з розвитку регіонів України, які межують з тимчасово окупованим Кримським півостровом,
  • визнати роль національних парламентів у протидії тимчасовій окупації Криму та заохочувати координацію діяльності щодо Криму між національними парламентами, а також у рамках міжпарламентських асамблей.

Учасники Кримської платформи очікують повернення Україні тимчасово окупованих територій Криму та Севастополя і відновлення їх автономного статусу, а також закликають Російську Федерацію залучатися до конструктивної участі у діяльності Міжнародної Кримської платформи, спрямованої на припинення тимчасової окупації півострова.

Декларація є відкритою для приєднання[41].

Офіси Кримської платформи

Відкриття головного офісу Кримської платформи

У день саміту його учасники відкрили головний офіс Кримської платформи, який знаходиться у Києві, за адресою вул. Липська, 2. Серед завдань офісу, зокрема, цілодобовий моніторинг ситуації на окупованому півострові щодо прав людини, економічної та екологічної ситуації, культурної спадщини тощо, сприяння виконанню Стратегії деокупації та реінтеграції Криму, інформування та комунікація з громадянами України з Криму та спільна з МЗС робота з міжнародними партнерами. Керівником офісу є постійний представник Президента в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич[42].

Планується відкриття офісів Кримської платформи в деяких інших країнах, які є підписантами декларації[43].

Див. також

Примітки

  1. а б Зеленський створив оргкомітет Саміту Кримської платформи. УП. 26.02.2021. Процитовано 26.02.2021. 
  2. а б в г Кримська платформа (про). Процитовано 24.08.2021. 
  3. Саміт Кримської платформи має ухвалити документ про деокупацію. УП. 22.06.2021. Процитовано 23.06.2021. 
  4. Кримська платформа: що це таке і чи допоможе Україні повернути Крим. ВВС. 5 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021. 
  5. Seven years since Russia’s illegal annexation of Crimea. eeas.europa.eu. 25/02/2021. Процитовано 26.02.2021. 
  6. US non-recognition policy regarding Crimea one year on. euromaidanpress.com. 2019/07/30. Процитовано 26.02.2021. 
  7. МЗС: Деокупація Криму залишатиметься на порядку денному діалогу Україна-ЄС. Укрінформ. 14.12.2020. Процитовано 26.02.2021. 
  8. Зеленський: Крим зник з інформаційного порядку денного великих ЗМІ. Крим.Реалії. 30 Жовтень 2019. Процитовано 26.02.2021. 
  9. «Тему Криму та Донбасу розділяти не можна» ‒ експерти про міжнародні переговори. Крим.Реалії. 9 Жовтень 2019. Процитовано 26.02.2021. 
  10. Резніков про міжнародний майданчик для переговорів щодо Криму: «Все в процесі». Крим.Реалії. 16 Травень 2020. Процитовано 26.02.2021. 
  11. Президент Зеленський в ООН закликав взяти участь у створенні міжнародної платформи з деокупації Криму. Крим.Реалії. 23 Вересень 2020. Процитовано 26.02.2021. 
  12. «Кримська платформа» в 2021 році стане епіцентром гібридної війни України та Росії – Кулеба. Крим.Реалії. 24 Грудень 2020. Процитовано 26.02.2021. 
  13. Україна представила ЄС концепцію Кримської платформи. Слово і Діло. 14 грудня 2020. Процитовано 01.03.2021. 
  14. Джапарова презентувала Кримську платформу в ОБСЄ. Укрінформ. 01.03.2021. Процитовано 01.03.2021. 
  15. Кримська платформа: Джапарова запросила на саміт держави-члени ЮНЕСКО. Укрінформ. 31.03.2021. Процитовано 08.04.2021. 
  16. Президент створив Організаційний комітет з підготовки установчого Саміту Кримської платформи. Президент України. 26.02.2021. Процитовано 28.02.2021. 
  17. Указ Президента України від 26 лютого 2021 року № 78/2021 «Про окремі заходи, спрямовані на деокупацію та реінтеграцію тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя»
  18. Кримська платформа має консолідувати світ - Стратегія деокупації. Укрінформ. 24.03.2021. Процитовано 01.04.2021. 
  19. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11 березня 2021 року «Про Стратегію деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя»: Указ Президента України від 24 березня 2021 р. № 117/2021
  20. “Кримська платформа” розгляне питання політв’язнів на окупованому півострові – МЗС. Прямий. 11 липня 2021. Процитовано 15 липня 2021. 
  21. Виступ першої заступниці міністра Еміне Джапарової на Всеукраїнському форумі «Україна 30. Міжнародна політика». Міністерство закордонних справ України. 6 липня 2021. Процитовано 15 липня 2021. 
  22. У Раді створили міжфракційне об’єднання «Кримська платформа». Укрінформ. 03.12.2020. Процитовано 06.05.2021. 
  23. У Раді розробляють пакет законопроектів "Кримська платформа". Інтерфакс-Україна. 26.04.2021. Процитовано 06.05.2021. 
  24. Презентували експертну мережу Кримської платформи. Український кризовий медіа-центр. 07.06.2021. Процитовано 10.06.2021. 
  25. У Києві стартував установчий форум експертної мережі «Кримської платформи» (трансляцію завершено). Крим.Реалії. 6 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021. 
  26. а б Парламент закликав міжнародні організації підтримати «Кримську платформу». armyinform. 23.08.2021. Процитовано 24.08.2021. 
  27. «Кримська платформа» завершить свою роботу тоді, коли на півострів повернеться прапор України – Кориневич. Крим.Реалії. 6 Липень 2021. Процитовано 15.07.2021. 
  28. «Кримська платформа». «Маячня» чи реальний крок для деокупації Криму?. Радіо Свобода. 29 листопада 2020. Процитовано 28.02.2021. 
  29. МЗС Росії назвало умову, за якої російська сторона візьме участь у Кримській платформі. Суспільне Крим. 9 грудня 2020. Процитовано 19.08.2021. 
  30. Кулеба запросив Росію взяти участь в саміті Кримської платформи: "На порядку денному буде тільки одне питання". zn.ua. 11 сiчня 2021. Процитовано 19.08.2021. 
  31. Росія назвала "Кримську платформу" нелегітимною і пригрозила учасникам. УП. 15.03.2021. Процитовано 19.08.2021. 
  32. Окупанти пообіцяли «болючі наслідки» через «Кримську платформу». Ракурс. 12 серпня 2021. Процитовано 19.08.2021. 
  33. Чому учасників "Кримської платформи" тримають в секреті, пояснила Джапарова. kanaldom.tv. 15 травня 2021. Процитовано 19.08.2021. 
  34. Одна країна під тиском Росії відмовилася від Кримської платформи – Данілов. Слово і діло. 20 серпня 2021. Процитовано 26 серпня 2021. 
  35. 44 держави та організації: Кулеба назвав повний склад саміту "Кримської платформи". УП. 19.08.2021. Процитовано 19.08.2021. 
  36. Ще одна країна НАТО підтвердила участь у саміті Кримської платформи. УП. 20.08.2021. Процитовано 20.08.2021. 
  37. Делегацію США на Кримській платформі очолить міністерка енергетики. УП. 21.08.2021. Процитовано 21.08.2021. 
  38. Остання країна НАТО приєдналася до Кримської платформи. УП. 21.08.2021. Процитовано 21.08.2021. 
  39. "Нова сторінка на шляху до деокупації Криму": як проходила Кримська платформа. Суспільне. 23 серпня 2021. Процитовано 26 серпня 2021. 
  40. Кримська платформа (порядок денний). Процитовано 24.08.2021. 
  41. Кримська платформа. Декларація. Президент України. 23 серпня 2021. Процитовано 24 серпня 2021. 
  42. Президент України та учасники саміту Кримської платформи оглянули головний офіс ініціативи в Києві. Президент України. 23 серпня 2021. Процитовано 24 серпня 2021. 
  43. Офіси Кримської платформи відкриють в інших країнах - Президент. Укрінформ. 22.08.2021. Процитовано 24.08.2021. 

Посилання