Ткаченко Олександр Миколайович (боксер): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
(Створена сторінка: {{Othernames|Ткаченко}} {{Otherpersons|Ткаченко Олександр Миколайович}} {{Спортсмен |ім'я = |повне ім'я = |оригінал імені = |зображення = |розмір зображення = |підпис = |прізвисько = |громадянство = |національність = |місце прожива...) Мітка: Посилання на сторінки неоднозначності |
|||
(Не показані 44 проміжні версії цього користувача) | |||
Рядок 36: | Рядок 36: | ||
|нац. збірна = |
|нац. збірна = |
||
|статус професіонала = |
|статус професіонала = |
||
|тренери = |
|тренери = Анатолій Коваленко |
||
|завершення виступів = |
|завершення виступів = |
||
|тренує = |
|тренує = |
||
Рядок 52: | Рядок 52: | ||
|нагороди = |
|нагороди = |
||
}} |
}} |
||
{{MedalTableTop|}} |
|||
'''Олександр Миколайович Ткаченко''' — український боксер |
|||
{{MedalSport|[[Бокс]]}} |
|||
{{MedalCompetition|[[Чемпіонат Європи з боксу|Чемпіонат Європи]]}} |
|||
{{MedalGold|[[Чемпіонат Європи з боксу 1975|1975 Катовиці]]|до 48 кг}} |
|||
{{MedalSilver| [[Чемпіонат Європи з боксу 1977|1977 Вейле]]|до 51 кг}} |
|||
{{MedalBottom}} |
|||
'''Олександр Миколайович Ткаченко''' ({{нар}} [[14 листопада]] [[1955]], [[Донецьк|Сталіно]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) — радянський [[бокс]]ер мінімальної та найлегшої вагових категорій, виступав за збірну СРСР у другій половині 1970-х років. Чемпіон Європи, чотириразовий чемпіон СРСР, учасник літніх Олімпійських ігор у Монреалі, заслужений майстер спорту, генеральний директор об'єднаної федерації боксу Донецької області. На даний час займає пост президента Федерації бокса ДНР<ref>[https://bfdpr.ru/o-nas/rukovodstvo Федерация бокса ДНР]</ref>. |
|||
== Біографія == |
|||
Олександр Ткаченко народився 14 листопада 1955 року в [[Донецьк|Сталіно]]. Навчався в загальноосвітній школі № 89, перебуваючи в п'ятому класі, разом з братом-близнюком Володимиром записався в секцію боксу — про набір дізнався випадково з оголошення. Займався під керівництвом заслуженого тренера Анатолія Коваленко, представляв спортивне товариство «[[Динамо (спортивне товариство)|Динамо]]». |
|||
== Спортивная кар'єра == |
|||
Першого серйозного успіху на рингу домігся в 1972 році, коли потрапив у число призерів першості України серед юнаків, тоді як два роки по тому вигравав у мінімальній вазі все юніорські змагання, в яких брав участь: став чемпіоном республіки, чемпіоном СРСР, чемпіоном Європи. За рахунок цих перемог пробився до дорослої збірної країни, виграв національну першість і з'їздив на чемпіонат Європи 1975 року в Катовіцах, де переміг усіх своїх суперників, в тому числі таких титулованих боксерів як [[Дьордь Гедо]] і [[Енріке Родрігес]] у півфіналі та фіналі відповідно. |
|||
Завдяки низці вдалих виступів Ткаченко удостоївся права захищати честь країни на літніх [[Бокс на літніх Олімпійських іграх 1976|Олімпійських іграх 1976]] року в [[Літні Олімпійські ігри 1976|Монреалі]], проте вже у другому своєму матчі на турнірі несподівано зазнав поразки — не зміг пройти тайца Паяо Поонтарата. На європейській першості 1977 року у Галле виступав в найлегшій ваговій категорії і завоював срібну медаль, у фінальному матчі поступився поляку Лєшеку Блажіньскому. У 1978 році Олександр Ткаченко вчетверте став чемпіоном СРСР, але незабаром прийняв рішення завершити кар'єру. Всього провів в аматорському боксі 198 боїв, з них 186 закінчив перемогою. У 1991 році йому було присвоєно почесне звання «[[Заслужений майстер спорту СРСР]]». Нині проживає в рідному Донецьку, є генеральним директором об'єднаної федерації боксу Донецької області. |
|||
== Спортивні здобутки == |
|||
=== [[Бокс на Олімпійських іграх|Олімпійські ігри]] === |
|||
На літніх [[Бокс на літніх Олімпійських іграх 1976|Олімпійських іграх 1976]] року в [[Літні Олімпійські ігри 1976|Монреалі]] провів дві зустрічі: у першій переміг домініканського спортсмена Елеонсіо Мерседеса, у другому поступився тайцю Паяо Поонтараті. |
|||
=== [[Чемпіонат Європи з боксу|Чемпіонати Європи]] === |
|||
* 1975 Катовиці (до 48 кг) — золото. |
|||
* 1977 Вейле (до 51 кг) — срібло. |
|||
=== Чемпіонат Європи серед юніорів === |
|||
* 1974 Київ (до 48 кг) — золото. |
|||
=== Спартакіади та Чемпіонати СРСР === |
|||
* 1973 Вільнюс Чемпіонат (до 48 кг) — бронза<ref>[https://vringe.com/history/109158-chempionat-sssr.htm Чемпионат СССР (1973)]</ref>. |
|||
* 1975 Ташкент Спартакіада (до 48 кг) — золото<ref>[https://allboxing.ru/forum/index.php?topic=9997.20 История. Спартакиада народов СССР 1975 года]</ref>. |
|||
* 1975 Ташкент Чемпіонат (до 48 кг) — золото<ref>[https://vringe.com/history/109190-chempionat-sssr.htm Чемпионат СССР (1975)]</ref>. |
|||
* 1976 Свєрдловськ Чемпіонат (до 48 кг) — золото<ref>[https://vringe.com/history/109310-chempionat-sssr.htm Чемпионат СССР (1976)]</ref>. |
|||
* 1977 Фрунзе Чемпіонат (до 51 кг) — золото<ref>[https://vringe.com/history/109315-chempionat-sssr.htm Чемпионат СССР (1977)]</ref>. |
|||
* 1978 Тбілісі Чемпіонат (до 51 кг) — бронза<ref>[https://vringe.com/history/109375-chempionat-sssr.htm Чемпионат СССР (1978)]</ref>. |
|||
* 1979 Москва Спартакіада (до 51 кг) — срібло. |
|||
* 1979 Москва Чемпіонат (до 51 кг) — золото<ref>[https://vringe.com/history/109433-chempionat-sssr.htm Чемпионат СССР (1979)]</ref>. |
|||
==== Спартакіади та Чемпіонати УРСР ==== |
|||
* 1975 Дніпропетровськ Спартакіада (до 48 кг) — золото<ref>[https://vringe.com/history/109308-spartakiada-ussr.htm Спартакиада УССР (1975)]</ref>. |
|||
=== Участь в інших турнірах === |
|||
24 січня 1976 року під час матчьової зустрічі СРСР—США Олександр Ткаченко у вазі до 48 кг здолав Луїса Кертиса<ref>[https://vringe.com/history/109344-matchevye-vstrechi-sssr-ssha.htm Матчевые встречи СССР-США (1976)]</ref>. |
|||
== Примітки == |
|||
{{reflist}} |
|||
== Посилання == |
|||
* {{SportsReference|tk/oleksandr-tkachenko-1|NAME=Олександр Ткаченко}} |
|||
{{Бібліоінформація}} |
|||
{{Портали|Біографії|Олімпійські ігри|Український спорт}} |
|||
{{boxing-bio-stub}} |
|||
[[Категорія:Боксери на літніх Олімпійських іграх 1976]] |
|||
[[Категорія:Чемпіони СРСР з боксу]] |
|||
[[Категорія:Чемпіони Європи з боксу]] |
|||
[[Категорія:Українські боксери]] |
Версія за 10:45, 30 вересня 2021
Ткаченко Олександр Миколайович | |||||
---|---|---|---|---|---|
Загальна інформація | |||||
Громадянство |
![]() ![]() | ||||
Народження |
14 листопада 1955 (67 років) Сталіно, Українська РСР, СРСР | ||||
Зріст | 164 см | ||||
Спорт | |||||
Вид спорту | бокс | ||||
Тренери | Анатолій Коваленко | ||||
Участь і здобутки | |||||
|
Спортивні медалі | |||
---|---|---|---|
Бокс | |||
Чемпіонат Європи | |||
Золото | 1975 Катовиці | до 48 кг | |
Срібло | 1977 Вейле | до 51 кг |
Олександр Миколайович Ткаченко (нар. 14 листопада 1955, Сталіно, Українська РСР, СРСР) — радянський боксер мінімальної та найлегшої вагових категорій, виступав за збірну СРСР у другій половині 1970-х років. Чемпіон Європи, чотириразовий чемпіон СРСР, учасник літніх Олімпійських ігор у Монреалі, заслужений майстер спорту, генеральний директор об'єднаної федерації боксу Донецької області. На даний час займає пост президента Федерації бокса ДНР[1].
Біографія
Олександр Ткаченко народився 14 листопада 1955 року в Сталіно. Навчався в загальноосвітній школі № 89, перебуваючи в п'ятому класі, разом з братом-близнюком Володимиром записався в секцію боксу — про набір дізнався випадково з оголошення. Займався під керівництвом заслуженого тренера Анатолія Коваленко, представляв спортивне товариство «Динамо».
Спортивная кар'єра
Першого серйозного успіху на рингу домігся в 1972 році, коли потрапив у число призерів першості України серед юнаків, тоді як два роки по тому вигравав у мінімальній вазі все юніорські змагання, в яких брав участь: став чемпіоном республіки, чемпіоном СРСР, чемпіоном Європи. За рахунок цих перемог пробився до дорослої збірної країни, виграв національну першість і з'їздив на чемпіонат Європи 1975 року в Катовіцах, де переміг усіх своїх суперників, в тому числі таких титулованих боксерів як Дьордь Гедо і Енріке Родрігес у півфіналі та фіналі відповідно.
Завдяки низці вдалих виступів Ткаченко удостоївся права захищати честь країни на літніх Олімпійських іграх 1976 року в Монреалі, проте вже у другому своєму матчі на турнірі несподівано зазнав поразки — не зміг пройти тайца Паяо Поонтарата. На європейській першості 1977 року у Галле виступав в найлегшій ваговій категорії і завоював срібну медаль, у фінальному матчі поступився поляку Лєшеку Блажіньскому. У 1978 році Олександр Ткаченко вчетверте став чемпіоном СРСР, але незабаром прийняв рішення завершити кар'єру. Всього провів в аматорському боксі 198 боїв, з них 186 закінчив перемогою. У 1991 році йому було присвоєно почесне звання «Заслужений майстер спорту СРСР». Нині проживає в рідному Донецьку, є генеральним директором об'єднаної федерації боксу Донецької області.
Спортивні здобутки
Олімпійські ігри
На літніх Олімпійських іграх 1976 року в Монреалі провів дві зустрічі: у першій переміг домініканського спортсмена Елеонсіо Мерседеса, у другому поступився тайцю Паяо Поонтараті.
Чемпіонати Європи
- 1975 Катовиці (до 48 кг) — золото.
- 1977 Вейле (до 51 кг) — срібло.
Чемпіонат Європи серед юніорів
- 1974 Київ (до 48 кг) — золото.
Спартакіади та Чемпіонати СРСР
- 1973 Вільнюс Чемпіонат (до 48 кг) — бронза[2].
- 1975 Ташкент Спартакіада (до 48 кг) — золото[3].
- 1975 Ташкент Чемпіонат (до 48 кг) — золото[4].
- 1976 Свєрдловськ Чемпіонат (до 48 кг) — золото[5].
- 1977 Фрунзе Чемпіонат (до 51 кг) — золото[6].
- 1978 Тбілісі Чемпіонат (до 51 кг) — бронза[7].
- 1979 Москва Спартакіада (до 51 кг) — срібло.
- 1979 Москва Чемпіонат (до 51 кг) — золото[8].
Спартакіади та Чемпіонати УРСР
- 1975 Дніпропетровськ Спартакіада (до 48 кг) — золото[9].
Участь в інших турнірах
24 січня 1976 року під час матчьової зустрічі СРСР—США Олександр Ткаченко у вазі до 48 кг здолав Луїса Кертиса[10].
Примітки
Посилання
- Олександр Ткаченко — олімпійська статистика на сайті Sports-Reference.com (англ.) (архівна версія)
|
![]() |
Це незавершена стаття про боксера чи боксерку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |