Відмінності між версіями «Ткаченко Олександр Миколайович (боксер)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(Створена сторінка: {{Othernames|Ткаченко}} {{Otherpersons|Ткаченко Олександр Миколайович}} {{Спортсмен |ім'я = |повне ім'я = |оригінал імені = |зображення = |розмір зображення = |підпис = |прізвисько = |громадянство = |національність = |місце прожива...)
Мітка: Посилання на сторінки неоднозначності
 
 
(Не показані 44 проміжні версії цього користувача)
Рядок 36: Рядок 36:
|нац. збірна =
|нац. збірна =
|статус професіонала =
|статус професіонала =
|тренери =
|тренери = Анатолій Коваленко
|завершення виступів =
|завершення виступів =
|тренує =
|тренує =
Рядок 52: Рядок 52:
|нагороди =
|нагороди =
}}
}}
{{MedalTableTop|}}
'''Олександр Миколайович Ткаченко''' — український боксер
{{MedalSport|[[Бокс]]}}
{{MedalCompetition|[[Чемпіонат Європи з боксу|Чемпіонат Європи]]}}
{{MedalGold|[[Чемпіонат Європи з боксу 1975|1975 Катовиці]]|до 48 кг}}
{{MedalSilver| [[Чемпіонат Європи з боксу 1977|1977 Вейле]]|до 51 кг}}
{{MedalBottom}}
'''Олександр Миколайович Ткаченко''' ({{нар}} [[14 листопада]] [[1955]], [[Донецьк|Сталіно]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]])&nbsp;— радянський [[бокс]]ер мінімальної та найлегшої вагових категорій, виступав за збірну СРСР у другій половині 1970-х років. Чемпіон Європи, чотириразовий чемпіон СРСР, учасник літніх Олімпійських ігор у Монреалі, заслужений майстер спорту, генеральний директор об'єднаної федерації боксу Донецької області. На даний час займає пост президента Федерації бокса ДНР<ref>[https://bfdpr.ru/o-nas/rukovodstvo Федерация бокса ДНР]</ref>.

== Біографія ==
Олександр Ткаченко народився 14 листопада 1955 року в [[Донецьк|Сталіно]]. Навчався в загальноосвітній школі №&nbsp;89, перебуваючи в п'ятому класі, разом з братом-близнюком Володимиром записався в секцію боксу&nbsp;— про набір дізнався випадково з оголошення. Займався під керівництвом заслуженого тренера Анатолія Коваленко, представляв спортивне товариство «[[Динамо (спортивне товариство)|Динамо]]».

== Спортивная кар'єра ==
Першого серйозного успіху на рингу домігся в 1972 році, коли потрапив у число призерів першості України серед юнаків, тоді як два роки по тому вигравав у мінімальній вазі все юніорські змагання, в яких брав участь: став чемпіоном республіки, чемпіоном СРСР, чемпіоном Європи. За рахунок цих перемог пробився до дорослої збірної країни, виграв національну першість і з'їздив на чемпіонат Європи 1975 року в Катовіцах, де переміг усіх своїх суперників, в тому числі таких титулованих боксерів як [[Дьордь Гедо]] і [[Енріке Родрігес]] у півфіналі та фіналі відповідно.

Завдяки низці вдалих виступів Ткаченко удостоївся права захищати честь країни на літніх [[Бокс на літніх Олімпійських іграх 1976|Олімпійських іграх 1976]] року в [[Літні Олімпійські ігри 1976|Монреалі]], проте вже у другому своєму матчі на турнірі несподівано зазнав поразки&nbsp;— не зміг пройти тайца Паяо Поонтарата. На європейській першості 1977 року у Галле виступав в найлегшій ваговій категорії і завоював срібну медаль, у фінальному матчі поступився поляку Лєшеку Блажіньскому. У 1978 році Олександр Ткаченко вчетверте став чемпіоном СРСР, але незабаром прийняв рішення завершити кар'єру. Всього провів в аматорському боксі 198 боїв, з них 186 закінчив перемогою. У 1991 році йому було присвоєно почесне звання «[[Заслужений майстер спорту СРСР]]». Нині проживає в рідному Донецьку, є генеральним директором об'єднаної федерації боксу Донецької області.

== Спортивні здобутки ==

=== [[Бокс на Олімпійських іграх|Олімпійські ігри]] ===
На літніх [[Бокс на літніх Олімпійських іграх 1976|Олімпійських іграх 1976]] року в [[Літні Олімпійські ігри 1976|Монреалі]] провів дві зустрічі: у першій переміг домініканського спортсмена Елеонсіо Мерседеса, у другому поступився тайцю Паяо Поонтараті.

=== [[Чемпіонат Європи з боксу|Чемпіонати Європи]] ===
* 1975 Катовиці (до 48 кг)&nbsp;— золото.
* 1977 Вейле (до 51 кг)&nbsp;— срібло.

=== Чемпіонат Європи серед юніорів ===
* 1974 Київ (до 48 кг)&nbsp;— золото.

=== Спартакіади та Чемпіонати СРСР ===
* 1973 Вільнюс Чемпіонат (до 48 кг)&nbsp;— бронза<ref>[https://vringe.com/history/109158-chempionat-sssr.htm Чемпионат СССР (1973)]</ref>.
* 1975 Ташкент Спартакіада (до 48 кг)&nbsp;— золото<ref>[https://allboxing.ru/forum/index.php?topic=9997.20 История. Спартакиада народов СССР 1975 года]</ref>.
* 1975 Ташкент Чемпіонат (до 48 кг)&nbsp;— золото<ref>[https://vringe.com/history/109190-chempionat-sssr.htm Чемпионат СССР (1975)]</ref>.
* 1976 Свєрдловськ Чемпіонат (до 48 кг)&nbsp;— золото<ref>[https://vringe.com/history/109310-chempionat-sssr.htm Чемпионат СССР (1976)]</ref>.
* 1977 Фрунзе Чемпіонат (до 51 кг)&nbsp;— золото<ref>[https://vringe.com/history/109315-chempionat-sssr.htm Чемпионат СССР (1977)]</ref>.
* 1978 Тбілісі Чемпіонат (до 51 кг)&nbsp;— бронза<ref>[https://vringe.com/history/109375-chempionat-sssr.htm Чемпионат СССР (1978)]</ref>.
* 1979 Москва Спартакіада (до 51 кг)&nbsp;— срібло.
* 1979 Москва Чемпіонат (до 51 кг)&nbsp;— золото<ref>[https://vringe.com/history/109433-chempionat-sssr.htm Чемпионат СССР (1979)]</ref>.

==== Спартакіади та Чемпіонати УРСР ====
* 1975 Дніпропетровськ Спартакіада (до 48 кг)&nbsp;— золото<ref>[https://vringe.com/history/109308-spartakiada-ussr.htm Спартакиада УССР (1975)]</ref>.

=== Участь в інших турнірах ===
24 січня 1976 року під час матчьової зустрічі СРСР—США Олександр Ткаченко у вазі до 48&nbsp;кг здолав Луїса Кертиса<ref>[https://vringe.com/history/109344-matchevye-vstrechi-sssr-ssha.htm Матчевые встречи СССР-США (1976)]</ref>.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* {{SportsReference|tk/oleksandr-tkachenko-1|NAME=Олександр Ткаченко}}

{{Бібліоінформація}}
{{Портали|Біографії|Олімпійські ігри|Український спорт}}
{{boxing-bio-stub}}

[[Категорія:Боксери на літніх Олімпійських іграх 1976]]
[[Категорія:Чемпіони СРСР з боксу]]
[[Категорія:Чемпіони Європи з боксу]]
[[Категорія:Українські боксери]]

Поточна версія на 10:45, 30 вересня 2021

Ткаченко Олександр Миколайович
Загальна інформація
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Народження 14 листопада 1955(1955-11-14) (66 років)
Сталіно, Українська РСР, СРСР
Зріст 164 см
Спорт
Вид спорту бокс
Тренери Анатолій Коваленко
Участь і здобутки
Нагороди
Заслужений майстер спорту СРСР Заслужений тренер України
Спортивні медалі
Бокс
Чемпіонат Європи
Золото 1975 Катовиці до 48 кг
Срібло 1977 Вейле до 51 кг

Олександр Миколайович Ткаченко (нар. 14 листопада 1955, Сталіно, Українська РСР, СРСР) — радянський боксер мінімальної та найлегшої вагових категорій, виступав за збірну СРСР у другій половині 1970-х років. Чемпіон Європи, чотириразовий чемпіон СРСР, учасник літніх Олімпійських ігор у Монреалі, заслужений майстер спорту, генеральний директор об'єднаної федерації боксу Донецької області. На даний час займає пост президента Федерації бокса ДНР[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Олександр Ткаченко народився 14 листопада 1955 року в Сталіно. Навчався в загальноосвітній школі № 89, перебуваючи в п'ятому класі, разом з братом-близнюком Володимиром записався в секцію боксу — про набір дізнався випадково з оголошення. Займався під керівництвом заслуженого тренера Анатолія Коваленко, представляв спортивне товариство «Динамо».

Спортивная кар'єра[ред. | ред. код]

Першого серйозного успіху на рингу домігся в 1972 році, коли потрапив у число призерів першості України серед юнаків, тоді як два роки по тому вигравав у мінімальній вазі все юніорські змагання, в яких брав участь: став чемпіоном республіки, чемпіоном СРСР, чемпіоном Європи. За рахунок цих перемог пробився до дорослої збірної країни, виграв національну першість і з'їздив на чемпіонат Європи 1975 року в Катовіцах, де переміг усіх своїх суперників, в тому числі таких титулованих боксерів як Дьордь Гедо і Енріке Родрігес у півфіналі та фіналі відповідно.

Завдяки низці вдалих виступів Ткаченко удостоївся права захищати честь країни на літніх Олімпійських іграх 1976 року в Монреалі, проте вже у другому своєму матчі на турнірі несподівано зазнав поразки — не зміг пройти тайца Паяо Поонтарата. На європейській першості 1977 року у Галле виступав в найлегшій ваговій категорії і завоював срібну медаль, у фінальному матчі поступився поляку Лєшеку Блажіньскому. У 1978 році Олександр Ткаченко вчетверте став чемпіоном СРСР, але незабаром прийняв рішення завершити кар'єру. Всього провів в аматорському боксі 198 боїв, з них 186 закінчив перемогою. У 1991 році йому було присвоєно почесне звання «Заслужений майстер спорту СРСР». Нині проживає в рідному Донецьку, є генеральним директором об'єднаної федерації боксу Донецької області.

Спортивні здобутки[ред. | ред. код]

Олімпійські ігри[ред. | ред. код]

На літніх Олімпійських іграх 1976 року в Монреалі провів дві зустрічі: у першій переміг домініканського спортсмена Елеонсіо Мерседеса, у другому поступився тайцю Паяо Поонтараті.

Чемпіонати Європи[ред. | ред. код]

  • 1975 Катовиці (до 48 кг) — золото.
  • 1977 Вейле (до 51 кг) — срібло.

Чемпіонат Європи серед юніорів[ред. | ред. код]

  • 1974 Київ (до 48 кг) — золото.

Спартакіади та Чемпіонати СРСР[ред. | ред. код]

  • 1973 Вільнюс Чемпіонат (до 48 кг) — бронза[2].
  • 1975 Ташкент Спартакіада (до 48 кг) — золото[3].
  • 1975 Ташкент Чемпіонат (до 48 кг) — золото[4].
  • 1976 Свєрдловськ Чемпіонат (до 48 кг) — золото[5].
  • 1977 Фрунзе Чемпіонат (до 51 кг) — золото[6].
  • 1978 Тбілісі Чемпіонат (до 51 кг) — бронза[7].
  • 1979 Москва Спартакіада (до 51 кг) — срібло.
  • 1979 Москва Чемпіонат (до 51 кг) — золото[8].

Спартакіади та Чемпіонати УРСР[ред. | ред. код]

  • 1975 Дніпропетровськ Спартакіада (до 48 кг) — золото[9].

Участь в інших турнірах[ред. | ред. код]

24 січня 1976 року під час матчьової зустрічі СРСР—США Олександр Ткаченко у вазі до 48 кг здолав Луїса Кертиса[10].

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]