Савченко Володимир Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 00:27, 3 жовтня 2016, створена PavloChemBot (обговорення | внесок) (автоматична заміна {{Не перекладено}} вікі-посиланнями на перекладені статті)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Савченко
Vladimir Ivanovich Savchenko.jpg
Народився 15 лютого 1933(1933-02-15)
Полтава
Помер 24 січня 2005(2005-01-24) (71 рік)
Київ
Поховання
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність науковець, письменник
Мова творів російська, українська
Роки активності 19552002
Напрямок фантастика
Жанр оповідання, повість, роман
Magnum opus «Відкриття себе»
Нагороди
Премії «Філософський камінь» (2001), «Аєлита» (2003)
Сайт: savch.com

Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Володи́мир Іва́нович Са́вченко (15 лютого 1933, Полтава — 24 січня 2005, Київ) — радянський та український письменник-фантаст. Писав переважно російською мовою.

Біографія

Володимир Савченко народився у 1933 року в Полтаві. Закінчив Московський енергетичний інститут[ru]. Працював у науково-дослідних інститутах, зокрема у Інституті кібернетики. Автор наукових праць у галузі напівпровідників та мікроелектроніки, винаходів.

Перша публікація «Назустріч зіркам» (1955) відкрила у авторі прибічника природничо-наукової фантастики, що цікавиться евристичним потенціалом небуденної особистості. У 1956 році друкує оповідання «Пробудження професора Берна», яке потім кардинальним чином переробить в утопічний роман «За перевалом» (1984) про комуністичне майбутнє Землі.

У збірці «Чорні зірки» (1960) досліджував межі традиційних наук, висував оригінальні гіпотези. Зокрема, у оповіданні «Друга експедиція на дивну планету» (1959) висував на перший план політичні нюанси у контактах з кристалічною формою життя. Позиціонував себе як прибічника кібернетичного погляду на суспільство і живий організм. Послідовно розробляв різноманітні аспекти процесу самопізнання особистості. Провідні позиції у радянській науковій фантастиці зайняв післе публікації роману «Відкриття себе»(1967), у якому попереджав про етичні проблеми при створенні інформаційних клонів. Роман неодноразово перекладався іншими мовами.

У 1973 році вийшов у світ 25-й том «Бібліотеки сучасної фантастики»[ru] під назвою «Антологія», у якому у скороченому варіанті була вміщена програмна для Савченка повість «Випробування істиною». У цьому виданні були присутні найкращі твори популярних письменників-фантастів США, Великої Британії, Японії і Франції. Але, попри це, саме текст Савченка став культовим для цілого покоління радянських інженерів.

У подальших творах Савченко досліджує біологічні боки феномену надлюдини. Це повість «Переплутаний» (1983) и т. п.

Серед видань українською мовою найбільш відома повість «Привид часу» (1962).

Знайдений померлим у власній квартирі у Києві у п'ятницю, 24 січня 2005 року. [1][2]

У 2005 році на честь Савченка названа премія міжнародної асамблеї фантастики «Портал», що вручається автору, який відзначився стрімким творчим зростом за останній рік.

Твори

Українською

  • 1955 «Назустріч зорям»
  • 1956 «Пробудження професора Берна»
  • 1959 «Дивна планета»
  • 1962 «Привид часу»

Російською

Романи

Повісті

  • 1958 «Черные звезды»
  • 1964 «Алгоритм успеха»
  • 1969 «Час таланта»
  • 1972 «Тупик»
  • 1973 «Испытание истиной»
  • 1980 «Встречники»
  • 1988 «Похитители сутей»
  • 1988 «Пятое измерение»
  • 1988 «Пятое путешествие Гулливера»

Оповідання

  • 1957 «Тень на стене»
  • 1961 «Новый лик Земли»
  • 1964 «Обелиск» (у співавторстві з Л. Казаровим)
  • 1965 «Голубые пришельцы» (у співавторстві з Л. Казаровим)
  • 1965 «Опыт аспиранта Кривошеина» [Уривок з роману «Відкриття себе»]
  • 1969 «Жил-был мальчик»
  • 1980 «Перепутанный»
  • 1991 «Визит сдвинутой фазианки»

Премії

Примітки

  1. В Киеве умер фантаст, «Открывший Себя» человечеству — «Владимира Савченко нашли мертвым в его квартире на столичной улице Артема в минувшую пятницу» (21 января, 2005 г.). — первое известие в прессе, киевская газета «Сегодня», четверг, 27 января, 2005 г.
  2. Умер Владимир Иванович Савченко — одно из первых известий в Интернете, 24 января, 2005 г.

Посилання