Північна полярна шапка (Марс)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 17:50, 21 травня 2020, створена АтаБот (обговорення | внесок) (→‎Вивчення: заміна, replaced: км3 → км³ за допомогою AWB)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Північна полярна шапка Марса, знімок орбітальної станції Mars Global Surveyor (13 березня 1999 року).

Північна полярна шапка — область, розташована навколо Північного полюса Марса, що характеризується наявністю в ній гігантських кількостей водного льоду та замороженого вуглекислого газу, знаходиться на Північному плато. Схильна до сезонних змін. У розпал весни полярна шапка має поперечник близько 1500 кілометрів.[1]

Структура[ред. | ред. код]

В середині зими полярні шапки займають поверхню до 50° по широті. Залишкові частини шапок сформовані з потужних шаруватих відкладень.

Північна залишкова шапка Марса в даний час набагато більша (близько 1000 км в поперечнику) свого південного аналога (близько 300 км), оскільки південна півкуля в літній період знаходиться в перигелії, тобто помітно ближче до Сонця.

Полярні шапки Марса складаються з двох шарів. Нижній, основний шар, з товщиною, оцінюваною в сотні метрів, утворений звичайним водяним льодом, змішаним із пилом, який зберігається і в літній період.[2] Це постійні шапки. Спостережувані сезонні зміни полярних шапок відбуваються за рахунок верхнього шару товщиною менше 1 метра, що складається з твердої вуглекислоти, так званого «​​сухого льоду». Площа, яка покривається цим шаром, швидко росте в зимовий період, досягаючи паралелі 50 градусів, а іноді переходячи цю межу. Навесні з підвищенням температури цей шар випаровується і залишається тільки стала шапка.

Вивчення[ред. | ред. код]

Інфрачервоне картування поверхні Марса показало, що в літній період температура північної полярної шапки не опускається нижче −70°С. Це виключає можливість стійкого існування (в цей період року) на шапках льоду CO2. Приблизні оцінки дають швидкість відкладень порядку 0.1 міліметра на рік. Значить, 10-метровий шар накопичується за 100 000 років — це збігається з оцінками циклічності марсіанського клімату, пов'язаних з прецесією осі обертання планети. Для заміру обсягу льоду дослідники використовували виготовлений спільно NASA і Італійським космічним агентством радар, який встановлено на європейській автоматичній станції Марс-експрес. Товщина льоду сягає 3,7 км.

Форма полярної шапки показує, що вона складається головним чином з водяного льоду. Обсяг її — 1.2 млн км³, а середня товщина — 1.03 км. За площею шапка в 1.5 рази більше штату Техас.[3] За обсягом вона вдвічі менша льодового покриву Гренландії і становить тільки 4% від обсягу льоду Антарктиди. Згідно з попередніми оцінками, поклади льоду там за обсягом приблизно такі ж, як і на Південному полюсі Марса.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. [1] and [2] give Vastitas Borealis starting at 54,7°N and Planum Boreum at 78,5°N. The radius of Mars is approximately 3400 km, so
  2. Darling, David. Mars, polar caps. Encyclopedia of Astrobiology, Astronomy, and Spaceflight. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 26 лютого 2007. 
  3. Laser provides first 3-D View of Mars' North Pole. Архів оригіналу за 17 жовтня 2006. Процитовано 1 листопада 2006.