Саїсська битва

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 17:48, 13 серпня 2017, створена Андрій Гриценко (обговорення | внесок) (→‎Література: категоризація)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Саїсська битва
Дата: 19 квітня 1208 до н. е.
Місце: Західна частина Дельти Нілу
Результат: Перемога єгиптян
Сторони
Стародавній Єгипет Лівійські племена (лібу, мешвеш), «народи моря»
Командувачі
Мернептах Мрауій, син Діда
Військові сили
бл. 20 000 воїнів бл. 15 000 воїнів
Втрати
Кілька тисяч Убитих: 8 481, у тому числі 6 111 лівійців, 2 370 з «народів моря»; полонених: 9 376, в тому числі 4 376 чоловіків і 5 000 жінок

Саїсська битва — битва, що відбулась 19 квітня 1208 року до н. е., на 5-му році правління фараона Мернептаха, біля давньоєгипетського міста Саїс на заході дельти Нілу між військом Єгипту та з'єднаними загонами лівійців і «народів моря». Як і в битві при Кадеші, від результату Саїсської битви залежало подальше існування єгипетської держави. Перемога єгиптян супроводжувалась багатотисячними втратами з обох сторін (загальні втрати оцінюються у 12 000 — 14 000 осіб).

Передумови[ред. | ред. код]

Упродовж багатьох сотень років територія Стародавнього Єгипту зазнавала нападів з боку лівійських племен. Як правило, то були народи темеху й техену, що здійснювали походи в дельту Нілу ще за часів Стародавнього царства.

Вже у перший рік правління фараон Мернептах був змушений придушувати заворушення у залежних землях Палестини. Щоб запобігти майбутнім набігам з Азії, він збудував на підступах до Геліополіса кілька фортець. Як повідомляють карнацькі написи, в середині березня 1208 року до н. е. під час будівництва на східних околицях Дельти, Мернептах отримав повідомлення про вторгнення ворогів з боку західного кордону. Вірогідно, лівійський князь Мрауій тривалий час спостерігав за фортифікаційними роботами на східному кордоні Єгипту, й вирішив більше не квапитись із нападом. Об'єднавши свої військові загони з войовничими «народами моря», лівійці Західної пустелі виступили вже не у звичайний грабіжницький набіг, а у справжній завойовницький похід. Серед «народів моря» найбільш численними були аквіваша (нині ідентифікуються з греками-ахейцями), а також туріша (етруски), шелекеша (імовірно, жителі Сицилії), та представники країни Лука (народи Малої Азії). В армії лівійців бились практично всі чоловіки, здатні носити зброю.

Битва[ред. | ред. код]

Мернептах витратив 14 днів на те, щоб зібрати армію та приготувати її до відсічі. Безпосередньо перед битвою він символічно «отримав» від бога Пта священний меч хопеш. Після перемоги Мернептаха у Карнаці було виготовлено багато рельєфів, на яких повідомлялось про розгром ворога.

Напади «народів моря» і лівійців на Єгипет, що почались за правління фараона Рамсеса II, були лише тимчасово призупинені розгромом у Саїсській битві. За Рамсеса III відбулась нова велика битва між старими противниками.

Література[ред. | ред. код]

  • Texte aus der Umwelt des Alten Testaments (TUAT), Gütersloher Verlagshaus, Gütersloh 2003
  • Jean Meeus: Astronomische Algorithmen, u.a. Anwendungen für Ephemeris Tool 4,5 Barth Leipzig 2.Aufl. 2000, ISBN 3-3350-0400-0
  • James-Henry Breasted: Ancient records of Egypt — The Nineteenth Dynasty — Bd. 3, Repro, englisch, London 1988, ISBN 1-85417-027-9