Пластові води

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 12:31, 27 січня 2018, створена Білецький В.С. (обговорення | внесок) (Властивості пластових вод)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Пластові водипідземні води, що циркулюють у пластах гірських порід. У гідрогеології П.в. поділяють на 3 класи: порово-пластові, тріщинно-пластові, карстово-пластові, кожний з яких може бути верховодкою, ґрунтовою, між-пластовою безнапірною або напірною (артезіанською) водою. У нафтопромисловій геології під П.в. розуміють води, що знаходяться в нафтовому пласті (законтурні, підошвові, проміжні).

Син. – міжпластові води.

Властивості пластових вод[ред. | ред. код]

Фізико-хімічні властивості, параметри яких характеризують пластову воду: густина, температура, температурний коефіцієнт розширення, в’язкість, поверхневий натяг, об’ємний коефіцієнт, стисливість, електропровідність, розчинність води в нафті, розчинність газу у воді та ін.

Фізичні властивості пластових вод суттєво залежать від її виду (вільна, зв'язана), ступеня мінералізації, розчиненості газу, умов залягання (тиск і температура) та інших факторів.

Густина пластових вод залежно від ступеня мінералізації може змінюватись від 1000 кг/м3 (прісна вода) до 1450 кг/м3 (при концентрації солей 643 кг/м3).

В'язкість пластових вод із підвищенням концентрації розчинених солей збільшується. Збільшення тиску призводить до незначного підвищення в'язкості.

Коефіцієнт об'ємного стиснення з підвищенням тиску зменшується, а температури - збільшується. Аналогічний в якісному плані вплив тиску і температури на коефіцієнт теплового розширення.

Пластові води надзвичайно різнорідні на різних родовищах. Склад їх і мінералізація залежить від геологічного віку продуктивних пластів.

Пластові води вміщують суміш органічних і неорганічних сполук, яка складається:

- із сполук розчиненої і вільної нафт;

- хімреагентів, використаних в процесі очистки;

- парафінів, піску, продуктів корозії;

- вуглекислого газу, сірководню, м'яких вуглеводнів.

На кількість сполук впливає соленісгь, лужність, температура пласта, хімреагенти, які використовували при бурінні і експлуатації. Пластові води мають високу токсичність. Слаботоксичні води мають властивість збиратися в біоорганізмах. Особливо небезпечний злив пластових вод біля берега.

За мінералізацією пластові води поділяються на: - солоноваті з осадком 1-6 г/л; - солені, 6-150 г/л; - розсоли, 150-250 г/л.

За солевим складом пластові води поділяються на: жорсткі (хлоркалієві) і лужні (гідрокарбонати і).

Жорсткі води мають високу мінералізацію і великий вміст хлоридів кальцію, натрію і магнію; густина їх доходить до 1,2 г/см3. 3 ростом мінералізації води зменшується її лужність, тому пластові води розсолевого типу мають практичну нейтральну реакцію. Мінералізація лужної пластової води менша, ніж жорсткої і коливається в межах 0,7-60 г/л, а її густина не більше 1,07 г/см3. Чим нижча мінералізація, тим вища лужність.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]