Дітківці (Бродівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 06:42, 8 вересня 2018, створена Alkom-lviv (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Дітківці
Країна Україна Україна
Область Львівська
Район/міськрада Бродівський
Рада/громада Гаївська сільська рада
Код КОАТУУ 4620381304
Облікова картка село Дітківці 
Основні дані
Засноване 1550
Населення 523
Площа 1,866 км²
Густота населення 393,53 осіб/км²
Поштовий індекс 80603[1]
Телефонний код +380 3266
Географічні дані
Географічні координати 50°04′48″ пн. ш. 25°11′13″ сх. д. / 50.08000° пн. ш. 25.18694° сх. д. / 50.08000; 25.18694Координати: 50°04′48″ пн. ш. 25°11′13″ сх. д. / 50.08000° пн. ш. 25.18694° сх. д. / 50.08000; 25.18694
Відстань до
обласного центру
104 км
Відстань до
районного центру
3 км
Найближча залізнична станція Броди
Відстань до
залізничної станції
4 км
Місцева влада
Адреса ради 80650, Львівська обл., Бродівський р-н, с. Гаї, тел. 3-94-81, 3-95-30
Сільський голова Пушка Віра Євгенівна
Карта
Дітківці. Карта розташування: Україна
Дітківці
Дітківці
Дітківці. Карта розташування: Львівська область
Дітківці
Дітківці

Дітківці у Вікісховищі?

Діткі́вці — село в Україні, Бродівському районі Львівської області. Відстань до райцентру становить 3 км, що проходить автошляхом місцевого значення. Відстань до найближчої залізничної станції Броди становить 4 км.

Дітківці разом з селами Гаї, Гаї-Дітковецькі, Гаї-Смоленські підпорядковані Гаївській сільській раді. Чисельність населення становить 523 особи.

Географія[ред. | ред. код]

Дітківці на заході межують з Бродами, на сході — з Гаями-Дітковецькими, на південному сході — з Гаями.

Історія[ред. | ред. код]

Храм Святого Архистратига Михаїла (1869)

У «Шематизмі» 1832 року знаходимо наступну інформацію, стосовно Дитківців. Вже на той час в селі існувала дерев'яна церква Святого Архистратига Михаїла (мабуть це попередниця нинішньої), яка згоріла під час великої пожежі. Власником села тоді був Міхал Радзієвський, а парохом — о. Миколай Дорожинський. Чисельність греко-католицької парафії налічувала 1472 особи, з них: 794 особи — сільська громада Дітківців та 678 осіб — мешканці Старих Бродів. При парафії існувала парафіяльна церква[2]

У «Słowniku geograficznemu Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich», виданому у 1881 році у Варшаві, подається наступна інформація стосовно Дітківців, а саме, що «Дітківці та Гаї-Дітковецькі — села Бродівського повіту, віддалені від староства, суду повітового; нотаріального, поштового та телеграфного управління, залізничної станції та римо-католицької парафії в Бродах на півмилі австрійської (приблизно 3,71 км); великі наділи орної землі займають територію у 1010, луки та сади — 33, пасовиська — 122, ліси — 1033; малі наділи орної землі — 1426, луки та сади — 93, пасовиська — 86; ліси — 49 австрійських моргів. Чисельність населення — 1308 осіб, з них: 75 римо-католиків (поляків), 1090 греко-католиків (українців) та 143 євреї. До греко-католицької парафії на Дітківцях належать крім Гаїв-Дітковецьких філія у Старих Бродах з 501 та Новічизна з 71 особою греко-католицького обряду. В тому селі є кредитна каса з фондом обігових коштів в сумі 217 злотих австрійських».[3]

Парафія села належала до Брідського деканату Золочівського протопресвітерату.[4] В селі була дерев'яна церква Святого Михаїла, споруджена у 1869 році, а освячена у 1904 році. Власником села була Юлія Марія Радзієвська, а парохом села був москвофіл — о. Іван Мриглодович, який під час російської окупації Галичини та Волині, у 1914 році перейшов у православну віру, а його місце у 1918 році зайняв о. Олександр Чубатий (нар. 1869, ркп. 1896). До парафії Дітківців належали також парафії села Гаї Дітковецькі з церквою Святого Дмитра (1879) та Старих Бродів і Новочизні з церквою Собору Пресвятої Богородиці (1743).

Щодо чисельності парафії, то у 1909 році Дітковецька парафія налічувала 1955 греко-католиків, 18 римо-католиків та 215 євреїв, з них: у Дітківцях — 500 греко-католиків, 12 римо-католиків та 8 євреїв; у Гаях Дітковецьких — 780 греко-католиків, 6 римо-католиків та 7 євреїв; на Старих Бродах і Новичизні — 675 греко-католиків, 150 римо-католиків та 210 євреїв. Сестри-служниці латинського обряду мали свою капличку.

В городі приходства о. Олександра Чубатого у Дітківцях (1935)

У 1909 році в селі школи не було, а діти відвідували двокласну школу у Бродах. Серед учнів школи було 60 українських дітей, з часом кількість український учнів збільшилася до 120 осіб. На Старих Бродах була однокласна школа з двома вчителями, які викладали руську мову. В школі навчалося 106 учнів, переважно представників греко-католицької громади села. У Гаях Дітковецьких також була однокласна школа, де також викладалася руська мова та навчалося 104 учні.

Парафія села на той час мала городів 3 морги 636 саженів (3131,136 га), орного поля — 200 моргів (184320 га), сіножатей — 16 моргів (14745,6 га), лісу — 17 моргів 1147 саженів (16327,87 га). Прибуток з орного поля становив 772 австрійських крон 64 галери, відсоток капіталу за облігаціями та ощадними книжками становив 4814 австрійських крон.[5]

У 1935 році у Дітківцях налічувалося 660 греко-католиків, 50 римо-католиків та 7 інших віросповідань.

Під час німецької окупації парохом у Дітківцях був о. Володимир Жолкевич, знаний дирегент хорів. Помер у 1984 році у канадському Торонто.

З Дітківцями пов'язані молоді роки дітей о. Олександра Чубатого, які після закінчення Другої світової війни опинилися у еміграції в Північній Америці. Доктор Володимир Чубатий[6], який практикував лікарську справу в Тернополі та колишній директор Брідського Повітового Союзу Кооперативів і громадський діяч Юрій Чубатий[7] опинилися у Вінніпезі, а гімназійний вчитель Данило Чубатий[8] помер у Детройті.[9]

Хрест на місці поховання безневинно убієнних галичан — жертв сталінських репресій 1941 р.

У червні 1941 році, під час відступу Червоної армії, на околицях Дітківців відбулися масові розстріли рекрутів радянської армії з числа місцевої молоді, здійснені військами НКВС.[10],[11]

У 1946 році на парафії с. Дітківці служив о. Миргодович, який після псевдособору перейшов до РПЦ.

Ініціаторами відновлення УГКЦ були п. Іван Матерецький, дяк Тома Олійник та о. Ярослав Царик. Без конфліктів парафія перейшла до УГКЦ. Першими парохами  Дітківців були о. Михайло Грицишин, о. Я. Царик. Його наступниками були: о. І. Вихор, о. М. Підлубний, б. п. о. Ю. Бешлей, о. М. Мазурчук (з 2001 року)[12].

У 1945—1958 роках поблизу Дітківців, а саме на полі за бродівської СШ № 2 знаходився військовий аеродром, на якому базувалися штурмовики Іл-2.[13]

Історичні пам'ятки[ред. | ред. код]

Пам'ятний знак «Поле солдатської слави» (1984)

Храми, некрополі[ред. | ред. код]

Храм Святого Архистратига Михаїла, споруджений 1869 року[14] у центральній частині села. Поряд з церквою знаходиться сільський цвинтар. Старі поховання на ньому групуються біля храму. Тут є поховання баронів Радзейовських надгробки на яких виконано у характерних для ХІХ століття стилях — історичного еклектизму та класицизму. Найбільш унікальною серед них є фігура Святого Костянтина, встановлена на одному з надгробків та датована 1831 роком. Тут також присутня велика кількість зразків етнічної русинської скульптури другої половини ХІХ — першої половини ХХ століть. На цьому цвинтарі поховано знаного діяча москвофільського руху періоду першої світової війни — о. Іґнатія Ґудиму. За будинком колишньої плебанії, що з протилежного боку від церкви, колись знаходився старий сільський цвинтар. До наших днів зберігся лише один пам'ятник — на могилі о. Миколая Дорожинського.[15]

Пам'ятки монументального мистецтва[ред. | ред. код]

  • Пам'ятний знак «Поле солдатської слави» (1984)
  • Пам'ятний знак-хрест, встановлений при шляхові з Дітківців та Гаї-Дітковецькі — на місці масових розстрілів місцевого населення військами НКВС під час відступу Червоної армії у 1941 р. На табличці викарбувані слова: «Тут поховано безневинно убієнних галичан. Жертв сталінських репресій 1941 р.»

Відомі люди[ред. | ред. код]

  • Іґнатій Ґудима — священик-москвофіл, проповідник православ'я на Галичині.
  • Степан Романюк на псевдо «Хмурий», народився на с. Дітківцях, входив до складу Ясенівського куща ОУН та займав посаду кущового господарчого.[16]
  • Володимир Чубатий — учасник національно-визвольних змагань 1917—1921 рр., старшина УГА, громадський діяч, засновник філії товариства «Просвіта», церковного хору у Великих Фільварках, один з активних учасників музичного товариства «Боян», товариства «Сільський господар», засновник ряду сільських організацій «Луг» на Брідщині. Редактор газети «Брідські вісті» (1936—1937). Займався фотографією. Після війни емігрував до США, де брав активну участь у житті української діаспори, зокрема, диригував хором у Бетлехемі, тривалий час головував у відділі УККА у Бриджпорті тощо.[17] Помер у Вінніпезі у 1965 році.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Довідник поштових індексів України. Львівська область. Бродівський район
  2. Schematismus Universi Venerabilis archidioeceseos metropolitanae graeco catholicae Leopoliensis pro anni domini 1832… —S. 209.
  3. Dytkowce (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich… — S. 258.
  4. Шематизмъ Всего Клира греко-католицкой митрополичой архіепархіи Львовской на рокъ 1910… — С. 44.
  5. Шематизмъ Всего Клира греко-католицкой митрополичой архіепархіи Львовской на рокъ 1910… — С. 94-95.
  6. Стрільчук В. Газета «Брідські вісті»: погляд в історію. Видавці газети
  7. Кооператор Юрій Чубатий в історії міст Броди і Дубна 1920-1930-х років / Бродівщина — край на межі Галичини й Волині… — С. 133—136.
  8. Залишилось у наших серцях (Пласт у Бродах)
  9. Мандрівки по громадах Брідщини / Броди і Брідщина. Історично-мемуарний збірник… — С. 110.
  10. Звіт про сумне
  11. Розпорядження голови львівської обласної ради від 04 травня 2012 р. № 579 Про вшанування Дня пам'яті жертв Другої світової війни та більшовицьких репресій…Вшанування жертв масових розстрілів у червні 1941 року в Бродівського р-ну (с. Дітківці)
  12. Храм святого Архистратига Михаїла с. Дітківці
  13. Гілевич Т. Червоні каземати (кошари): дослідження від перших згадок до сьогодні
  14. Дітківці. Церква Св. Арх. Михайла 1877
  15. Корчак А. Цвинтарі Бродівського району. Село Дітківці…nbsp;— С. 86.
  16. Історія УПА // збірник «Український визвольний рух»… — С. 106.
  17. Броди і Брідщина. Історично-мемуарний збірник. Під ред. Я. Чумака… — С. 520—522.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Броди і Брідщина. Історично-мемуарний збірник / Чумак Я. — Торонто, Онтаріо, 1988. — 671 с.
  • Schematismus Universi Venerabilis archidioeceseos metropolitanae graeco catholicae Leopoliensis pro anni domini 1832. — Leopoli : Impressum in typographia Petri Piller, 1832. — 410 с. (лат.), (пол.)
  • Шематизмъ Всего Клира греко-католицкой митрополичой архіепархіи Львовской на рокъ 1910. — Львовъ-Жовква: Накладомъ Архіепархіяльного Клира : Печатня оо. Василіянъ, 1910. — 500 с. (рос.), (русин.)
  • Бродівщина — край на межі Галичини й Волині. Вип. 2: матеріали третьої краєзнавчої конференції, присвяченої 925-ій річниці першої писемної згадки про Броди та 425-ій річниці надання Бродам магдебурзького права. 3 квітня 2009 р / Стрільчук В., Корчак А., Ковальчук Г., Ханакова Н., Ульянов В. — Броди : Бродівський історико-краєзнавчий музей, 2009. — 200 с.
  • Корчак А. Цвинтарі Бродівського району: загальна інформація щодо вивченя їх історії, скульптури та епіграфіки // Бродівщина — край на межі Галичини й Волині. Вип. 5: матеріали шостої краєзнавчої конференції, присвяченої Міжнародному дню пам'яток історії та культури 20 квітня 2012 р / Стрільчук В., Корчак А., Ковальчук Г., Ханакова Н., Гілевич Т., Ульянов В. — Броди : Бродівський історико-краєзнавчий музей, 2012. — С. 81-98.
  • Чобіт Д. Броди та його округа княжих часів Русі-України X—XV ст. (Воєнно-історичне дослідження). — Броди : Просвіта, 2008. — 236 с.
  • Романюк М. Сотня УПА «Свободи» // Збірка український визвольний рух. Історія УПА. — С. 97-124.

Посилання[ред. | ред. код]