Фаліски

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 14:45, 1 вересня 2020, створена Haida (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Фаліски (лат. Falisci) — стародавній італійський народ, який жив на півночі Лацію. Говорили на мові, близькій до латині, однак з культури стародавні письменники зближували фалісків із пеласгами (Діонісій Галікарнаський) й етрусками (Страбон), що пояснюється їх дуже раннім входженням в орбіту етруського впливу. Центром фалісків було місто Фалерії.

Історія[ред. | ред. код]

Згідно з даними археології спочатку культура фалісків була близька до вілановської, в пізніх шарах є сліди торгової взаємодії з фінікійцями та греками. В історичний час стали південною периферією Етрурії.

У 241 до н. е. фаліски повстали проти римлян. Проти них вели війну консули Авл Манлій Торкват Аттік та Квінт Лутацій Церкон. Повстання було придушене усього за шість днів; 15 тисяч фалісків загинули, половина землі, яка належала їхній громаді відійшла Риму[1]. Павло Оросій відносить цю війну до 238 році до н. е., приписуючи придушення повстання тодішнім консулам — Тиберію Семпронію Гракху і Публію Валерію Фальтону[2], але це, мабуть, помилка[3].

Писемність[ред. | ред. код]

У 1860 єзуїт Гарруччі відкрив в зоні поширення фалісків цілий ряд написів на мові, родинній латині. Алфавіт використовувався латинський, однак слова були написані справа наліво.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Євтропій, II, 28.
  2. Оросій, 2004, IV, 11, 10.
  3. Оросій, 2004, IV, прим. 135.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Bakkum, Gabriël CLM (2009). The Latin Dialect of the Ager Faliscus: 150 Years of Scholarship. Thesis, University of Amsterdam. Part I. Amsterdam: Amsterdam University Press. 

Посилання[ред. | ред. код]