Фокусна відстань

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 10:24, 15 березня 2021, створена BogdanShevchenko (обговорення | внесок) (у посиланні означення з трьох слів, при тому що у статті вже є посилання на спеціалізоване джерело (Астрономічний енциклопедичний словник). Навіщо воно?)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Lens(biconvex) main focus.svg

Фо́кусна ві́дстань (фокальна відстань) — характеристика оптичної системи, у першому наближенні — відстань від центра оптичної системи до її головного фокуса.

Позначається здебільшого f і f′, вимірюється в одиницях довжини, метрах, сантиметрах, міліметрах.

Точно фокусну відстань визначають як відстань f від фокуса (F-переднього, F′-заднього) оптичної системи до її головної точки H (H′), визначеної перетином головної площини із головною оптичною віссю.

Головна площина перпендикулярна до оптичної осі. Її розташування можна визначити за місцем перетину двох прямих:

  • одна з яких збігається із паралельним до головної оптичної осі променем;
  • друга — із його продовженням після заломлення та проходить через фокус F (F′).

Для розсіювальної лінзи фокусна відстань від'ємна.

Крім лінз поняття фокусної відстані застосовується для увігнутих дзеркал. Її вимірюють від вершин відбивних поверхонь (точка перетину відбивної поверхні та головної оптичної осі).


Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Романюк М. О., Крочук А. С., Пашук І. П. Оптика. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2012. — 564 с.