Басейни річок Сумської області: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
(Створена сторінка: thumb|Басейни річок Сумської області '''Басе́йн рі́чки''' (або...)
 
(Не показана 121 проміжна версія 4 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
[[File:Басейни річок Сумщини.png|thumb|Басейни річок Сумської області]]
[[File:Басейни річок Сумщини.png|thumb|400px|Басейни річок Сумської області]]


Територією Сумської області протікає більше 200 річок та струмків, також є більше 500 озер ([[Озеро Червоне (пам'ятка природи)|Червоне]], [[Спадщанське_озеро|Спадщанське]], [[Чеха (озеро)|Чеха]] та ін.) та болот. Всі вони загально відносяться до басейну річки [[Дніпро (річка)|Дніпро]], який на території Сумської області можна поділити на декілька окремих басейнів притоків Дніпра, що й показано на мапі-схемі.
'''Басе́йн рі́чки''' (або '''річкови́й басе́йн'''), '''сто́чище'''&nbsp;— частина [[Суходіл (географія)|суходолу]], з якого відбувається природний стік [[води]] в [[річка|річку]] ([[річкова система|річкову систему]])<ref>''Соколов Ю. М.'' Басейн ріки (озера) // {{ГЕУ/1}}&nbsp;— С.&nbsp;72.</ref>. Аналогічно [[географ]]и означають басейни інших водних об'єктів: зокрема, басейн [[Озеро|озера]] та басейн [[море|моря]]. Вживають також термін «'''водозбірний басейн'''» і говорять про водозбірні басейни річки (озера, моря). Також визначають водозбірний басейн як частину суші з доцентровою системою схилів і стоку<ref>{{МГЕ|nocat=1}}</ref>.


== Басейни основних річок Сумської області ==
== Поверхневі та підземні водозбори ==


* Деснянсько-Сеймський (45,5% від площі області);
Басейн кожної річки (аналогічно&nbsp;— озера, моря) складається з ''поверхневого'' та ''підземного'' [[водозбір|водозборів]].
* Сульский (18,6%);
* Псільський (23,4%);
* Ворсклянський (12,5%).


== Деснянсько-Сеймський басейн ==
Поверхневий водозбір&nbsp;— це ділянка суходолу, з якої надходять води в дану [[річкова система|річкову систему]] або певну річку. Підземний водозбір утворюють товщі пухких відкладень, з яких вода надходить до річкової мережі. Як правило, поверхневий і підземний водозбори не збігаються.


Всі водойми середньої та північної частини області відносяться до найбільшого притоку Дніпра - річки [[Десна|Десна]]. Його в свою чергу можна поділити на безпосередні притоки Десни зі своїми власними басейнами: Есмань, Івотка, Свига, Знобівка. Та басейн найбільшої притоки Десни - річки [[Сейм (річка)|Сейм]], разом вже зі своєю правою притокою, - річкою [[Клевень|Клевень]]. Саме басейн Сейму займає найбільшу площу на території області і простягається від Сумського до Глухівського районів.
Оскільки визначити межі підземного водозбору практично неможливо, величина річкового басейну визначається поверхневим водозбором. Помилки внаслідок умовного ототожнення розмірів річкового басейну і поверхневого водозбору можуть бути суттєвими тільки для [[малі річки|малих річок]], а також для більших річок, коли геологічні умови забезпечують гарний міжбасейновий водообмін (наприклад, за умови розвитку [[карст]]у).
Окремо виділяється річка [[Бобрик (приток Тари)|Бобрик]], що протікає через місто Середина-Буда, та є притокою річки Тара, яка впадає в [[Сев (річка)|Сев]], який далі впадає в річку [[Нерусса|Нерусса]], що вже безпосередньо є притокою Десни.


== Сульський басейн ==
Межу між суміжними басейнами річок називають [[вододіл]]ом.


Південно-західна частина водойм області відноситься до басейну річки [[Сула (притока Дніпра)|Сула]]. При цьому Сула єдина пряма притока Дніпра, що бере початок на території Сумської області.
== Основні характеристики басейну ==


== Псільський басейн ==
До основних характеристик басейну річки, крім його [[площа|площі]], належить [[довжина]], пересічна на найбільша [[ширина]], [[похил]], пересічна [[висота]] та [[коефіцієнт асиметрії басейну]].


Басейн річки [[Псел|Псел]], разом зі своєю притокою Хоролом, займає певне центральне положення на території області, адже включає до себе водойми обласного центру - міста Суми.
== Стічні та безстічні басейни ==


== Ворсклянський басейн ==
Розрізняють ''стічні'' та ''безстічні'' басейни. Безстічними називаються області внутрішньоматерикового стоку, позбавленого зв'язку через річкові басейни з [[океан]]ом. Такі басейни можуть значно різнитися за формою і розмірами залежно від географічного положення, [[рельєф]]у і [[геологічна будова|геологічної будови]] місцевості. [[Безстічний басейн]], для прикладу, має [[Волга]], яка впадає в [[Каспійське море]], котре насправді є [[озеро]]м. Стічні басейни утворюють, зокрема, [[Дніпро (річка)|Дніпро]], [[Амазонка (річка)|Амазонка]].


Басейн річки [[Ворскла|Ворскла]] займає найменшу та найбільш південну частину Сумської області.
== Басейни приток ==


== Схема басейнів ==
[[Приток]]и мають свої невеликі басейни, загальна сукупність яких становить площу басейну головної річки.
{{clade

|label1=[[Дніпро]]
== Басейни найбільших річок України ==
|1={{clade

|label1=[[Десна]]
Нижче наведено площі басейнів<ref>Дані взято з видання: {{ГЕУ/1}}&nbsp;— С.&nbsp;72.</ref> найбільших річок [[Україна|України]] (у межах держави)&nbsp;— в тис. км²:
|1={{clade
* [[Дніпро (річка)|Дніпро]]&nbsp;— 286,
|label1=[[Знобівка]]
* [[Дністер]]&nbsp;— 72,1,
|1={{clade
* [[Дунай]]&nbsp;— 64,
|1=[[Алес]]
* [[Південний Буг]]&nbsp;— 63,7,
|2=[[Лютка]]
* [[Сіверський Донець]]&nbsp;— 54,9,
|3=[[Уличка]]
* [[Західний Буг]]&nbsp;— 10,1.
|4=[[Черня]]

}}
* Див. також [[Гідрографічне районування України]]<ref>Методики [[гідрографія|гідрографічного]] та [[водне господарство|водогосподаського]] [[районування]] території України відповідно до вимог [[Водна рамкова директива|Водної рамкової директиви]] [[Європейський Союз|Європейського Союзу]] / [[Гребінь Василь Васильович|В.&nbsp;В.&nbsp;Гребінь ]], В.&nbsp;Б.&nbsp;Мокін, В.&nbsp;А.&nbsp;Сташук, [[Хільчевський Валентин Кирилович|В.&nbsp;К.&nbsp;Хільчевський]], М.&nbsp;В.&nbsp;Яцюк, О.&nbsp;В.&nbsp;Чунарьов, Є.&nbsp;М.&nbsp;Крижановський, В.&nbsp;С.&nbsp;Бабчук, О.&nbsp;Є.&nbsp;Ярошевич&nbsp;— К.: Інтерпрес, 2013.&nbsp;— 55 с.</ref>
|label2=[[Свига]]

|2={{clade
=== Басейни морів ===
|1=[[Бичиха]]
Територія водозбірного басейну [[Чорне море|Чорного]] та [[Азовське море|Азовського]] морів у кілька разів перевищує площу поверхні самих морів. Ця територія розподілена сімнадцятьма державами (серед яких і Україна). Уряди цих держав на політичному рівні є партнерами України у природоохоронному співробітництві. Передусім, це прибережні держави&nbsp;— [[Російська Федерація]], [[Грузія]], [[Туреччина]], [[Болгарія]], [[Румунія]]<ref name="В. Карамушка. Конвенція про захист Чорного моря від забруднення: історичний контекст і участь громадськості">http://www.ecopravo.kiev.ua/BEY/Sea/Review_Karamushka_Final_ukr.doc{{Недоступне посилання|date=серпень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.
}}
|label3=[[Свирж]]
|3={{clade
}}
|label4=[[Івотка]]
|4={{clade
|1=[[Кочурівка]]
|2=[[Журавель]]
|label3=[[Свіса]]
|3={{clade
|1=[[Бики]]
|2=[[Смолянка]]
|3=[[Муравейня]]
|4=[[Янівка]]
}}
|4=[[Кремля]]
|5=[[Студенок]]
|6=[[Усок]]—[[Борщівець]]
|7=[[Люта]]
}}
|label5=[[Шостка]]
|label6=[[Осота]]
|label7=[[Есмань (притока Десни)|Есмань]]
|7={{clade
|1=[[Сливка]]
|2=[[Глистянка]]
|label3=[[Реть]]
|3={{clade
|1=[[Бистрик]]
|2=[[Ретик]]
|3=[[Свидня]]
|4=[[Рудка]]
}} }}
|label8=[[Сейм]]
|8={{clade
|label1=[[Снагість]]
|1={{clade
|1=[[Біловод (річка)|Біловод]]
|2=[[Мужиця]]—[[Синяк]]
}}
|label2=[[Вир]]
|2={{clade
|1=[[Крига]]
|2=[[Локня]]
}}
|label3=[[Вижлиця]]
|3={{clade
}}
|label4=[[Горн]]
|4={{clade
}}
|label5=[[Бурівня]]
|5={{clade
}}
|label6=[[Чаша]]
|6={{clade
|1=[[Михайлівка]]
|2=[[Оселець]]
}}
|label7=[[Клевень]]
|7={{clade
|label1=[[Локня]]
|1={{clade
|1=[[Журавка]]
|2=[[Понурниця]]
|3=[[Глібівка]]
|4=[[Більна]]
|5=[[Калинівка]]
}}
|label2=[[Лиманка]]
|2={{clade
}}
|label3=[[Обеста]]
|3={{clade
|1=[[Лапуга]]
}}
|label4=[[Берюшка]]
|4={{clade
|1=[[Вільшанка]]
}}
|label5=[[Кубер]]
|5={{clade
}}
|label6=[[Есмань]]
|6={{clade
|1=[[Чернеча]]
|2=[[Ракита]]
|3=[[Дунаєць]]
|4=[[Руда]]
}}
|label7=[[Ворголка]]
|7={{clade
|1=[[Ведмедівська]]
}}
|label8=[[Локня]]
|8={{clade
}}
}}
|label8=[[Мутинка]]
|8={{clade
}}
|label9=[[Щемля (Осога)]]
|9={{clade
}}
|label10=[[Божок]]
|10={{clade
}}
|label11=[[Єзуч]]
|11={{clade
|1=[[Грузька]]
|2=[[Язуча]]
|3=[[Липка]]
}}
|label12=[[Мелень]]
|12={{clade
}}
|label13=[[Куколка]]
|13={{clade
}}
}} }}
|label2=[[Сула]]
|2={{clade
|1=[[Терн]]
|2=[[Ромен]]
}}
|label3=[[Псел]]
|3={{clade
|1=[[Олешня]]
|2=[[Сумка]]
|3=[[Сироватка]]
|4=[[Грунь]]
|5=[[Хорол]]
}}
|label4=[[Ворскла]]
|4={{clade
|1=[[Ворсклиця]]
|2=[[Боромля]]
|3=[[Олешня]]
|4=[[Охтирка]]
|5=[[Хухра]]
}} }} }}


== Див. також ==
== Див. також ==
* [[Водозбірний басейн]]
* [[Водозбірний басейн]]


== Примітки ==
{{reflist|2|refs=

}}




Рядок 53: Рядок 194:
[[Категорія:Гідрографія]]
[[Категорія:Гідрографія]]
[[Категорія:Басейни]]
[[Категорія:Басейни]]
[[Категорія:Географія Сумської області]]

Версія за 19:21, 7 травня 2020

Басейни річок Сумської області

Територією Сумської області протікає більше 200 річок та струмків, також є більше 500 озер (Червоне, Спадщанське, Чеха та ін.) та болот. Всі вони загально відносяться до басейну річки Дніпро, який на території Сумської області можна поділити на декілька окремих басейнів притоків Дніпра, що й показано на мапі-схемі.

Басейни основних річок Сумської області

  • Деснянсько-Сеймський (45,5% від площі області);
  • Сульский (18,6%);
  • Псільський (23,4%);
  • Ворсклянський (12,5%).

Деснянсько-Сеймський басейн

Всі водойми середньої та північної частини області відносяться до найбільшого притоку Дніпра - річки Десна. Його в свою чергу можна поділити на безпосередні притоки Десни зі своїми власними басейнами: Есмань, Івотка, Свига, Знобівка. Та басейн найбільшої притоки Десни - річки Сейм, разом вже зі своєю правою притокою, - річкою Клевень. Саме басейн Сейму займає найбільшу площу на території області і простягається від Сумського до Глухівського районів. Окремо виділяється річка Бобрик, що протікає через місто Середина-Буда, та є притокою річки Тара, яка впадає в Сев, який далі впадає в річку Нерусса, що вже безпосередньо є притокою Десни.

Сульський басейн

Південно-західна частина водойм області відноситься до басейну річки Сула. При цьому Сула єдина пряма притока Дніпра, що бере початок на території Сумської області.

Псільський басейн

Басейн річки Псел, разом зі своєю притокою Хоролом, займає певне центральне положення на території області, адже включає до себе водойми обласного центру - міста Суми.

Ворсклянський басейн

Басейн річки Ворскла займає найменшу та найбільш південну частину Сумської області.

Схема басейнів

Дніпро
Десна
Знобівка

Алес

Лютка

Уличка

Черня

Свига

Бичиха

Свирж
Івотка

Кочурівка

Журавель

Свіса

Бики

Смолянка

Муравейня

Янівка

Кремля

Студенок

УсокБорщівець

Люта

Есмань

Сливка

Глистянка

Реть

Бистрик

Ретик

Свидня

Рудка

Сейм
Снагість

Біловод

МужицяСиняк

Вир

Крига

Локня

Вижлиця
Горн
Бурівня
Чаша

Михайлівка

Оселець

Клевень
Локня

Журавка

Понурниця

Глібівка

Більна

Калинівка

Лиманка
Обеста

Лапуга

Берюшка

Вільшанка

Кубер
Есмань

Чернеча

Ракита

Дунаєць

Руда

Ворголка

Ведмедівська

Локня
Мутинка
Щемля (Осога)
Божок
Єзуч

Грузька

Язуча

Липка

Мелень
Куколка
Сула

Терн

Ромен

Псел

Олешня

Сумка

Сироватка

Грунь

Хорол

Ворскла

Ворсклиця

Боромля

Олешня

Охтирка

Хухра


Див. також