Петухов Юрій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 10:01, 6 грудня 2017, створена Roman333 (обговорення | внесок) (Кар'єра гравця)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Юрій Петухов
Особові дані
Повне ім'я Юрій Олександрович
Петухов
Народження 19 лютого 1960(1960-02-19) (58 років)
  Мінськ, БРСР
Зріст 181 см
Вага 79 кг
Громадянство СРСР, Білорусь
Позиція воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1980—1982 СРСР «Спартак» (С) 38+ (?)
1983—1985 СРСР «Металіст» (Х) 3 (-3)
1983—1985  СРСР «Маяк» (Х) 41 (-?)
1986—1989 СРСР «Дніпро» (Мог) 97 (-?)
1990 СРСР «Согдіана» 39 (-?)
1991—1993 Словаччина «Локомотив» (К) ? (-?)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Юрій Олександрович Петухов (рос. Юрий Александрович Петухов; нар. 19 лютого 1960, Мінськ, Білоруська РСР) — радянський та білоруський футболіст, воротар; згодом — футбольний тренер.

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

Вихованець спортивної дитячо-юнацької школи олімпійського резерву (СДЮШОР-5) з Мінська. Перший тренер — В'ячеслав Миколайович Автушко.

Після закінчення спортшколи в дубль мінського «Динамо» не потрапив і поступив на стаціонар географічного факультету Білоруського державного університету. Грав в університетській команді, де його помітив білоруський тренер Геннадій Глєб. Незабаром він його запросив грати за мінське «Торпедо» в чемпіонаті БРСР, а через рік дав добро на перехід в «Спартак» (Семипалатинськ). У Казахстані провів 2 роки, після чого отримав запрошення переїхати до Харкова, до клубу вищої ліги «Металіст».

У харківському клубі провів 3 сезони, однак зіграв за основний склад лише 3 гри. Основну частину часу він значився у фарм-клубі «Металіста» «Маяку», де він «проходив» службу в армії. Проте, одна з 3-ох ігор, проведених у вищій лізі, стала для Пєтухова історичною — саме в його ворота в 1985 році забив свій ювілейний, 200-й м'яч у вищій лізі, Олег Блохін.

У другій половині 80-х грав за Дніпро (Могильов), де був капітаном каманди. У 1990 олці грав за «Согдіана».

Закінчував кар'єру гравця в Словаччині в клубі «Локомотив» (Кошице), з яким уклав контракт на 2,5 року. Однак в підсумку відіграв тільки 1,5 року — після травми коліна й видалення 2-го меніска, вирішив завершити виступи. У Словаччині залишався ще на два роки, працював у комерційній сфері, після чого в 1994 році повернувся до Мінська.

Тренерська діяльність[ред. | ред. код]

У 1995 зайнявся тренерською роботою, спеціалізується на підготовці воротарів.

У 1995—1996 роках працював у клубі «Атака» (Мінськ), у 1997—2004 роках — у БАТЕ. При цьому відновив виступи — грав у міні-футбольній команді «Вераса» (Несвіж), з яким став володарем Кубка і бронзовим призером чемпіонату Білорусі з міні-футболу.

З 2006 року — в Росії, тренував воротарів клубів «Москва» і ФК «Хімкі». У 2010 працював у ЦПЮФ «Москва» ім. Валерія Вороніна, в 2011 році — з дублем московського «Локомотива».

Чотири роки працював з голкіперами національних збірних Білорусі: у 2004 і 2005 роках — молодіжної, в 2006 і 2007 роках — головної національної команди[1].

Серед його вихованців — Юрій Жевнов, Антон Амельченко, Василь Хомутовський[2].

Син Олександр — професіональний футболіст, воротар.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]